Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                               Тел.7-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

01 червня 2006р.                                                                                                     справа №14/93

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Трібо”, м.Біла Церква, вул.Леваневського,95, Київська обл., 09114

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Агросоюз”, м.Чернігів, вул.Папанівців,18а, к.410

Про  стягнення  628грн. 92коп.  

                                                                                                                   Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: не з’явився

Від відповідача:  Гончар М.А. представник, довіреність від 10.05.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 628,92грн. як передплати проведеної згідно договору №3-30/198-64 від 25.03.04р.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.05.06р. надав відзив на позов №62 від 10.05.06р., в якому зазначив, що відповідно до умов договору №3-30/198-64 від 25.03.04р. відповідач здійснив поставку продукції на загальну суму 42087,06грн., а ВАТ “Трібо” перерахувало в рахунок оплати кошти на загальну суму 42715,98грн. за поставлену продукцію та 50% транспортних послуг, що для вирішення спору необхідно з’ясувати яку суму коштів перераховано за поставлену продукцію, а яку за транспортні послуги. Відповідача подана копія довідки Чернігівського обласного управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно якої повне найменування товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Агросоюз”, ідентифікаційний код 24556191, місцезнаходження - м.Чернігів, вул.Папанівців,18а, к.410.

          Представник позивача надав письмове пояснення від 23.05.06р., в якому зазначив, що у позовній заяві ВАТ “Трібо” №33/539 від 03.04.06р. допущено технічні помилки а саме: повну назву відповідача по тексту позовної заяви слід читати „Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Агросоюз”; дату платіжного доручення №3961 замість „від 25.09.04р.” читати „від 15.09.04р.” Судом прийнято уточнення позивача стосовно повної назви відповідача та дати платіжного доручення №3961, оскільки це не суперечить діючому законодавству не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси і підтверджується матеріалами справи.

          Представник позивача в судовому засіданні 23.05.06р. надав пояснення, в якому зазначив, що посилання відповідача на те, що ВАТ “Трібо” не виконало своїх зобов’язань по договору №3-30/198-64 є необґрунтованими, що сторонами було складено і підписано Акт прийому передачі транспортних послуг від 26.08.04р., яким сторони підтвердили, що транспортні послуги за вказаним договором виконані в повному обсязі і вартість їх складає 783грн., що вказана сума оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №3930 від 14.09.04р.

          Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.06р. надав заперечення від 19.05.06р. №68 щодо акту звірки розрахунків, в якому зазначив, що відповідно до умов договору №3-30/198-64 від 25.03.04р. ТОВ ВКФ „Агросоюз” здійснило поставку продукції на суму 41304,06грн., що згідно розділу 3 п.3.4. договору передбачено компенсацію продавцю 50% понесених транспортних послуг з відправки продукції, яка становить 3533,52грн., разом загальна сума 44837,58грн. за поставлену продукцію та 50% транспортних послуг належить до сплати на рахунок ТОВ ВКФ „Агросоюз”. Крім того, відповідач стверджує, що за період поставки продукції з 29.03.04р. по 15.09.04р. ВАТ „Трібо” було перераховано на рахунок ТОВ ВКФ „Агросоюз” 44837,58грн., та наводить розрахунок за своїми даними стосовно поставки продукції, компенсації транспортних послуг, проведених позивачем оплат.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

25.03.04р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 3-30/198-64. У відповідності з п.1.1 договору продавець (відповідач у справі) відпускає, а покупець (позивач у справі) приймає і оплачує заготовку для виготовлення піддонів в асортименті і ціні, що вказана в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Як свідчать матеріали справи, між сторонами підписана специфікація до договору №3-30/198-64 від 25.03.04р.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити за нього певну грошову суму. У відповідності до ч.6 вказаної статті до відносин поставки, неврегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності з п.2.4. договору поставка товару проводиться протягом 3-х календарних днів з моменту отримання передплати на умовах DDU- склад покупця. Відповідно до п.3.3. договору сторони домовилися, що покупець здійснює 50% передплати на розрахунковий рахунок продавця, а 50% на протязі 10-ти днів після поставки продукції на склад покупця.

Подані сторонами копії накладних свідчать про те, що на виконання умов договору відповідач передав, а позивач отримав продукцію на загальну суму 41304грн.06коп., в тому числі по накладним: №30 від 29.03.04р. на суму 9778,86грн., №47 від 29.04.04р. на суму 5163,48грн., №50 від 13.05.04р. на суму 6883,38грн., №68 від 01.07.04р. на суму 8270,64грн., №84 від 26.08.04р. на суму 11207,70грн.

На виконання умов договору позивач перерахував грошові кошти відповідачу: 1) з призначенням платежу „передплата за заготовку для піддонів згідно договору №3-30/198-04 від 25.03.04р.” платіжними дорученнями: № 1195 від 29.03.04р. суму 3000грн., №1295 від 06.04.04р. суму 2000грн., №1628 від 27.04.04р. суму 3000грн., №1671 від 28.04.04р. суму 2000грн., №1783 від 05.05.04р. суму 3000грн., №2502 від 16.06.04р. суму 2000грн., №2572 від 21.06.04р. суму 1000грн., №2738 від 30.06.04р. суму 2000грн., №3389 від 03.08.04р. суму 2000грн., №3464 від 10.08.04р. суму 1000грн., №3827 від 07.09.04р. суму 2000грн.; 2) з призначенням платежу „кредиторська заборгованість за заготовки під піддони згідно договору №3-30/198-04 від 25.03.04р.” платіжними дорученнями: №1383 від 09.04.04р. суму 1196,50грн., №1398 від 13.04.04р. суму 3582,46грн., №2013 від 21.05.04р. суму 3000грн., №2315 від 07.06.04р. суму 3883,38грн., №2876 від 06.07.04р. суму 3270,64грн.; 3) з призначенням платежу „оплата за заготовку для піддонів згідно дог.№3-30/198-04” платіжним дорученням №3961 від 15.09.04р. суму 4000грн., а всього на суму 41932грн.98коп., що підтверджується поданими позивачем копіями платіжних доручень та поданими відповідачем виписками установи банку.

Згідно платіжного доручення №3930 від 14.09.04р. позивач перерахував відповідачу суму 783,00грн. з призначенням платежу „транспортні послуги згідно дог.№3-30/198-04”. Виконання відповідачем транспортних послуг на суму 783,00грн. по доставці заготовок на піддони дерев’яні згідно договору поставки №3-30/198-64 від 25.03.04р., та прийняття їх позивачем підтверджується двостороннім актом прийому-передачі виконання транспортних послуг від 26.08.04р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Подані відповідачем копії двосторонніх актів прийому-передачі виконання транспортних послуг по договору №3-30/198/04 від 25.03.04р., які підписані та скріплені печатками сторін, від 29.03.04р. на суму 588,00грн., від 14.05.04р. на суму 765,60грн., від 01.07.04р. на суму 768,00грн., від 26.08.04р. на суму 783,00грн., підтверджують надання відповідачем зазначених послуг та їх прийняття позивачем. Подані відповідачем копії виписок установи банку –“Промінвестбанку” свідчать про проведення ВАТ “Трібо” оплати транспортних послуг шляхом перерахування на рахунок відповідача коштів з призначенням платежу “транспортні послуги м.Чернігів-Б.Церква заготовка для піддонів згідно дог №3-30/198/04 від 25.03.04р.”, а саме 21.04.04р. суми 588,00грн., 01.06.04р. - 765,60грн., 08.07.04р. - 768,00грн., 14.09.04р. - 783,00грн.

Відповідно до ст.9 Закону №996 підставою для проведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

Подана відповідачем копія акту “прийому-передачі виконання транспортних послуг по договору №3-30/198/04 від 25.03.04р.” від 29.04.04р. на суму 628,92грн. свідчить про те, що з боку позивача вказаний акт не підписаний і не скріплений печаткою. Подані відповідачем копії податкової накладної №37 від 29.04.04р. та рахунку №40 від 29.04.04р. на суму 628,92грн. за транспортні послуги згідно маршруту Чернігів-Біла Церква не приймаються судом як доказ надання позивачу транспортних послуг та узгодження сторонами їх розміру, оскільки не є первинними документами, що фіксують здійснення господарських операцій. Подана відповідачем копія товарно-транспортної накладної №206250від 29.04.04р. не підтверджує узгодження між сторонами вартісного показника транспортних послуг та їх прийняття позивачем. В матеріалах справи відсутні докази пред’явлення відповідачем позивачу вищевказаних документів. Як свідчить текст договору №3-30/198-64 від 25.03.04р. сторони не обумовили строк оплати транспортних послуг.

Відповідно до п.3.8. глави 3 “Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.04р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04р. за №377/8976, реквізити “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюються платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Діючим законодавством України не передбачено право отримувача коштів змінювати призначення платежу в односторонньому порядку.

За таких обставин, твердження відповідача про проведення позивачем по договору компенсації за понесені транспортні послуги у сумі 3533,52грн. спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним, матеріалами справи беззаперечно підтверджується сплата позивачем відповідачу транспортних послуг на суму 2904,60грн., матеріали справи не містять беззаперечних доказів оплати позивачем транспортних послуг у сумі 628,92грн.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи суд дійшов висновку, що позивачем для отримання товару перераховано відповідачу на умовах договору №3-30/198-64 від 25.03.04р. грошові кошти у сумі 41932грн.98коп., а відповідачем на умовах цього ж договору поставлено позивачу товару частково на суму 41304грн.06коп.

Як свідчать матеріали справи, відповідач (продавець по договору) в порушення ст.663 Цивільного кодексу України не передав позивачеві (покупцеві по договору) решти товару в частині здійсненої попередньої оплати на суму 628,92грн.

Згідно п.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За №30/956 від 04.05.05р позивачем відповідачеві був направлений лист з вимогою перерахувати грошові кошти в сумі 628,92грн. сплачені по договору.

Відповідач вимоги позивача не виконав і в добровільному порядку суму попередньої оплати не повернув у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 628,92грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України і ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 628,92грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. та судові витрати в сумі 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.525, 526, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.33,34,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “Агросоюз” (м.Чернігів, вул.Папанівців,18а, р/р 26005301830576 в Промінвестбанку м.Чернігова МФО 353456 код 24556191) на користь Відкритого акціонерного товариства “Трібо” (м.Біла Церква, Київська обл., вул.Леваневського,95, р/р26009301180245 в Білоцерківській філії Промінвестбанку МФО 321057 код 05495578) 628грн.92коп. боргу, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш

Рішення підписано 05.06.06р.

          Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш