Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2006 р. Справа № 37/441-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
стягувача -ОСОБА_1 боржника - не з'явився
ДВС -ОСОБА_2 (дов. б/н від 16.02.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків) (вх. № 3023 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.06 р. по справі № 37/441-05
по скарзі Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)
на дії Державної виконавчої служби Харківської області по справі № 37/441-05
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)
до Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (м. Харків)
про стягнення 208 379,03 грн., -
встановила:
У грудні 2005 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (м. Харків) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (м. Харків) про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 185787,00 грн., пені у розмірі 17 018,42 грн. та 3 % річних у розмірі 5 573,61 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором НОМЕР_1. Зокрема, СПД-ФО ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 10 200,32 грн. інфляційних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2006 р. по справі № 37/441-05 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості у розмірі 185 787,00 грн., пені у розмірі 17 018,42 грн., 3 % річних у розмірі 5 573,61 грн., інфляційних у розмірі 10 200,32 грн., державного мита у розмірі 2 185,79 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання судового рішення господарським судом Харківської області 03.03.2006 р. був виданий наказ.
05.05.2006 р. стягувач звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Харківської області, в якій просив визнати незаконними дії Державної виконавчої служби Харківської області, виражені у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 03.03.2006 р. по справі № 37/441-05 до розгляду судом по суті справи про банкрутство боржника згідно постанови про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2, а також просив скасувати вищевказану постанову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2006 р. по справі № 37/441-05 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено стягувачу у задоволенні скарги на дії Державної виконавчої служби Харківської області повністю.
Стягувач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2006 р. скасувати, визнати незаконними дії Державної виконавчої служби Харківської області, виражені у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 03.03.2006 р. по справі № 37/441-05 до розгляду судом по суті справи про банкрутство боржника згідно постанови про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2, а також скасувати вищевказану постанову. На думку СПД-ФО ОСОБА_1, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали зробив висновки без врахування дійсних обставин справи, неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, внаслідок чого була прийнята неправильна ухвала, зокрема, висновки, якими керувався місцевий господарський суд при винесенні ухвали, не відповідають діючому законодавству.
Боржник надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2006 р. законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відділ державної виконавчої служби Харківської області письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.
Боржник, будучи належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи, свого представника 12.09.2006 р. у судове засідання не направив, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомив, у зв'язку з чим справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши СПД-ФО ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, представника Відділу державної виконавчої служби Харківської області ОСОБА_2, яка просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Харківської області від 04.07.2006 р. -без змін, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд першої інстанції виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що господарським судом Харківської області 15.02.2006 р. по справі № 37/441-05 було винесено рішення про стягнення з ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь СПД-ФО ОСОБА_1 основної суми заборгованості у розмірі 185 787,00 грн., пені у розмірі 17 018,42 грн., 3 % річних у розмірі 5 573,61 грн., інфляційних у розмірі 10 200,32 грн., державного мита у розмірі 2 185,79 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення 03.03.2006 р. був виданий наказ.
СПД-ФО ОСОБА_1 (стягувач) звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби Харківської області, в якій просив визнати незаконними дії Державної виконавчої служби Харківської області, виражені у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 03.03.2006 р. по справі № 37/441-05 до розгляду судом по суті справи про банкрутство боржника згідно постанови про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2, скасувати вищевказану постанову.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2005 р. було порушено провадження у справі № Б-39/41-05 про банкрутство боржника та з моменту прийняття цієї ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство та до введення мораторію.
25.04.2006 р. державним виконавцем Державної виконавчої служби Харківської області було винесено постанову за НОМЕР_2 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу до розгляду судом по суті справи про банкрутство боржника.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (з подальшими змінами) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Згідно пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХVІ (з подальшими змінами) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що постанова за НОМЕР_2 про зупинення виконавчого провадження винесена державним виконавцем Державної виконавчої служби Харківської області у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим скарга стягувача не підлягає задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятої по справі ухвали, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення 208 379,03 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" своїх зобов'язань за договором НОМЕР_1. по актам від 30.03.2005 р. 17.06.2005 р., рахунку НОМЕР_3. Рішення про задоволення позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_1 прийнято господарським судом Харківської області 15.02.2006 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 квітня 2005 року було порушено провадження у справі № Б-39/41-05 про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".
Таким чином, можна зробити висновок, що заборгованість по даній справі у відповідача виникла до порушення місцевим господарським судом справи про банкрутство боржника. Зокрема, СПД-ФО ОСОБА_1 є конкурсним кредитором, тому з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" поширюється мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство та до введення мораторію.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Аналіз зазначеної норми Закону свідчить про те, що в ній йдеться про конкретний відрізок часу, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє на протязі провадження у справі про банкрутство (з дня порушення провадження у справі про банкрутство і до припинення провадження у справі по банкрутство), примусове стягнення за виконавчими документами в період дії мораторію зупиняється.
Пунктом 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.
Таким чином, вказана норма пов'язує обов'язок зупинення виконавчого провадження лише з фактом наявності справи про банкрутство боржника, а не з часом виникнення боргових зобов'язань, а мораторій на задоволення вимог кредиторів не містить виключень для боргів, що виникли після порушення справи про банкрутство.
Зокрема, слід зазначити, що відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" мораторій не поширюється на розподіл стягнутих з боржника грошових коштів у виконавчому провадженні, що здійснювалось до порушення провадження у справі про банкрутство. Доказів того, що розподіл грошових коштів здійснювався у виконавчому провадженні до порушення провадження у справі про банкрутство сторонами до суду надано не було.
Крім того, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон) передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону.
Таким чином, Законом надано вичерпний перелік вимог кредиторів, на які не поширюється дія мораторію.
В усіх інших випадках протягом терміну дії мораторію стягнення за виконавчими документами та іншими документами, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, забороняється на підставі частини 4 статті 12 Закону.
Оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє на протязі провадження у справі про банкрутство, то стягнення за виконавчими документами не застосовується з дня порушення у справі про банкрутство і до припинення провадження у справі про банкрутство (стаття 12 Закону).
Таким чином, на думку колегії суддів, на зазначені вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 185 787,00 грн., пені у розмірі 17 018,42 грн., 3 % річних у розмірі 5 573,61 грн., інфляційних у розмірі 10 200,32 грн., державного мита у розмірі 2 185,79 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. поширюється дія мораторію, що робить стягнення неможливим та таким, що суперечить вимогам Закону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 04.07.2006 р. відповідає чинному законодавству і фактичним обставинам та матеріалам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування ухвали суду першої інстанції, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків) залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 04 липня 2006 року по справі № 37/441-05 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя