Судове рішення #32888681

№ справа:1-627/11Головуючий суду першої інстанції:Берберов Длявер Меметович

№ провадження:11/190/830/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.

_________________________________________________________________________________



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"29" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Корольова М.П., Єлгазіної Л.П.

при секретарі -

за участю прокурора - Труханова В.А., Матвійчук С.Л.,

захисників потерпілих засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_21

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями та доповненням до них засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_13, захисників ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_10

вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 04 березня 2013 року

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Луганської області, м. Лисичанська, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, ст. 28 ч.3 - ст. 162 ч.2, 364 ч.3, 365 ч.3, 366 ч.1, 366 ч.2, 368 ч.2, 305 ч.3, 307 ч.3, 311 ч.3, 371 ч.3, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 162 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі,

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 366 ч. 1 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки,

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 366 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки,

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 384 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.

- за ст. 27 ч. 3 - ст. 305 ч. 3 КК України у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції»,

- за ст. 27 ч. 3 - ст. 307 ч. 3 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції»;

- за ст. 27 ч. 3 - ст. 311 ч. 3 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції»;

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 364 ч. 3 КК України у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції»;

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 365 ч. 2 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції»;

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 371 ч. 3 КК України у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_13 призначене остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «підполковник міліції».

- за ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 368 ч. 2 КК України ОСОБА_13 виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець селища Узун-Агач, Алма-атінськой області, Казахської РСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст.162 ч.2, 364 ч.3, 365 ч.3, 366 ч.2, 305 ч.3, 307 ч.3, 311 ч.3, 371 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 383 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України;

- за ч. 3 ст. 305 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 311 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_18 визначене остаточне покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції».

У скоєнні злочину, передбаченому ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 365 ч. 3 КК України ОСОБА_18 виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Керчі, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - 162 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.2, 305 ч.3, 307 ч.3, 311 ч.3, 371 ч.3, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.

- за ч. 3 ст. 305 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 311 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»,

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_22 визначене остаточне покарання у виді 8 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Самарканд, Узбецької РСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст. 364 ч.3, 366 ч.2, - 305 ч.3, 307 ч.3, 311 ч.3, 371 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.

- за ч. 3 ст. 305 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 311 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_17 визначене остаточне покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».



ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст.162 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.1, 366 ч. 2, 305 ч.3, 307 ч.3, 311 ч.3, 371 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України;

- за ч. 3 ст. 305 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 311 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_14 визначене остаточне покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Феодосії, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст.162 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.2, 368 ч.2, 305 ч.3, 307 ч.3, 311 ч.3, 371 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України;

- за ч. 3 ст. 305 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 311 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_16 визначене остаточне покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та прекурсорів, що були предметом контрабанди, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції».

У скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3 - ст. 368 ч. 2 КК України ОСОБА_16 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець смт. Нижньогірський, АР Крим, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст.162 ч.2, 364 ч.3, 365 ч.3, 366 ч.2, 307 ч.3, 371 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 383 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_19 визначене остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

У скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України ОСОБА_19 виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженка м. Керчі громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9, проживає АДРЕСА_10, не судима,

визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст.364 ч.3, 366 ч.2, 307 ч.3, 371 ч.3, 384 ч.2 КК України та їй призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнена від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України;

- за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації, і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі, і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_21 визначене остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_21 звільнена від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, строком на 3 роки.

Відповідно до статті 76 КК України на ОСОБА_21 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець м. Саратова, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, 28 ч.3 - ст.162 ч.2, 364 ч.3, 365 ч.3, 366 ч.2, 307 ч.3, 371 ч.3, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України;

- за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_15 визначене остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна яке є його власністю і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «старший лейтенант міліції».

У скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України ОСОБА_15 виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.

ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_10, росіянин, уродженець м. Керч, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12, не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.3, ст.28 ч.3 - ст. 162 ч.2, 364 ч.3, ст.366 ч.2, 384 ч.2 КК України та йому призначене покарання:

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;

- за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 років позбавлення волі, та звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України.

- за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції»;

- за ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_25 визначене остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки і позбавленням, в силу ст. 54 КК України, спеціального звання «капітан міліції».

Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_25 звільнений від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, строком на 3 роки.

Відповідно до статті 76 КК України на ОСОБА_25 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.


ВСТАНОВИЛА:


Згідно вироку суду засуджені ОСОБА_13 ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_15 і ОСОБА_22 інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю скоїли злочини у складі організованої групи, а саме начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим майор, а потім підполковник міліції ОСОБА_13, діючи спільно і за попередньою змовою з оперуповноваженими відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, ОСОБА_16, ОСОБА_25, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_15 і ОСОБА_22, створили стійку, організовану групу по незаконному придбанню, зберіганню, перевезенню, збуту і контрабанді особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсорів для створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним обігом наркотиків, зловживали службовим становищем, порушуючи конституційні права громадян, що охороняються законом, перевищували службові повноваження, здійснювали службові фальсифікації, завідомо незаконні затримання, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, ОСОБА_13, будучи з 07.11.2000 року службовою особою - начальником відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, і згідно ст. 20 Закону України "Про міліцію" офіційним представником виконавчого органу державної влади, в службові обов'язки якого, крім того, входило: організація роботи відділу; несення персональної відповідальності за виконання його завдань і функцій; забезпечення зміцнення службової дисципліни і організованості в роботі; розстановка особового складу, його виховання, фізична і професійна підготовка; розробка функціональних обов'язків підлеглих, визначення міри їх відповідальності за результати роботи; аналіз стану оперативно-розшукової діяльності у відділі; розробка заходів щодо її удосконалення; контроль дотримання співробітниками відділу законності при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, а також дотримання ними службової, виконавської і транспортної дисципліни; організація взаємодії відділу з іншими службами КМУ ГУМВС України в АР Крим, забезпечення необхідних узгоджень питань, вирішуваних відповідними підрозділами СБУ, митниці, Держкомкордону і Міськздраввідділу, умисно зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливої і іншої особистої зацікавленості - отримання премій, звань, спонук кар'єризму і бажанням заручитися підтримкою по службі з боку вищестоящого керівництва, діючи всупереч інтересам служби і держави з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним оборотом наркотиків, спільно з ОСОБА_16, ОСОБА_25, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_15 і ОСОБА_17, застосовуючи фізичне і психічне насильство до раніше судимих ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 і інших, невстановлених слідством осіб, примусили останніх здійснювати протиправні дії по незаконному обігу наркотиків, підшукували осіб, що переважно вживали наркотичні засоби, збувати їм особливо небезпечні наркотичні засоби і прекурсори, схиляючи їх до скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків для подальшого їх затримання і притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно розробленого ОСОБА_13 злочинного плану, співробітники міліції, які входять до злочинної групи повинні були підшукувати через гр-н ОСОБА_26, ОСОБА_28 і ОСОБА_27 осіб, що переважно вживали наркотичні засоби, і схиляти їх до скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків для подальшого їх затримання і притягнення до кримінальної відповідальності, збувати наркотичні засоби і прекурсори, а також залучати до злочинної групи інших громадян.

Таким чином, з початку 2002 року, створена ОСОБА_13, і іншими співробітниками міліції злочинна група об'єдналась в стійку організовану групу, об'єднану єдиними намірами для скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, в яку вступали нові оперативні співробітники міліції, що прибували для проходження служби в Керченський ВБНОН.

Злочинна група у складі ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_22 і ОСОБА_15, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю була організованою, оскільки всі її члени мали єдність намірів, була згуртована попередньою злочинною діяльністю - здійсненням ряду злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, була стійкою, оскільки всі її члени знали один одного і були обізнані про злочинну діяльність один одного.

ОСОБА_13, як організатор злочинної групи, визначав кожному з її членів функції, які той виконуватиме: на співробітників міліції, що входять до злочинної групи, обов'язки збору інформації про всі оперативно-розшукові заходи Керченського міського управління внутрішніх справ у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Місцем зустрічей з учасниками організованої групи ОСОБА_13 і співробітники міліції, які входять до організованої групи вибрали місце своєї роботи - відділ БНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 до м. Керчі, де спільно з членами організованої групи розробляв плани скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.

ОСОБА_13, як організатор організованої групи, за допомогою погроз і заохочень підтримував в групі дисципліну і вимагав беззаперечного виконання особистих вказівок про здійснення злочинних акцій, і, прагнучи зберегти стійку, організовану злочинну групу, застосовував до її учасників психічну і фізичну дію. Особисто і спільно з іншими членами групи планував і розглядав плани скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, запропонованих іншими членами групи.

Всі члени групи, будучи об'єднаними в стійке, злочинне формування, очолюване ОСОБА_13, переслідуючи при цьому корисливі мотиви, з початку 2002 року по січень 2006 року скоїли ряд тяжких злочинів в різних складах, але з обмежено конкретним колом осіб і по наперед розроблених планах.

В період 2002-2005 років організованою групою, організовану ОСОБА_13, були здійснені численні злочини, при наступних обставинах:


Епізод по ОСОБА_29


ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14 в листопаді 2002 року, діючи у складі організованої групи, здійснили зловживання службовим становищем, службове підроблення, відносно ОСОБА_29, і незаконне проникнення в його житлі, при наступних обставинах:

У листопаді 2002 року ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14, умисно, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків, розробили злочинний план відносно ОСОБА_29, направлений на незаконний збут ОСОБА_29 наркотичних засобів, його затримання, подальшу фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, учасниками якого примусили стать ОСОБА_32, який будучи знайомим з ОСОБА_29, повинен буде непомітно для ОСОБА_29 підкинути йому гроші, призначені для оперативної закупівлі наркотичних засобів, і невстановлену слідством особу, яка повинна буде для додання видимості законності брати участь у фіктивній оперативній закупівлі.

15 листопада 2002 року, в денний час, ОСОБА_32 по телефону повідомив ст. оперуповноваженому Керченського ВБНОН ОСОБА_25 про те, що готовий виїхати додому до ОСОБА_29 для початку провокаційних дій відносно нього.

Відразу ж після цього, начальник Керченського ВБНОН ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_25, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливої і іншої особистої зацікавленості - отримання премій, звань, росту по службі і бажанням заручитися підтримкою по службі з боку вищестоящого керівництва, діючи всупереч інтересам служби і держави з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним обігом наркотиків, у складі організованої групи, у виконання розробленого злочинного плану, на машині ОСОБА_25 прибули до ОСОБА_32 до будинку по АДРЕСА_13, і порушуючи спільний наказ МВС, СБУ і ДПА України від 30.11.2001 року, вручили останньому гроші в сумі 25 гривень, купюрами по п'ять гривень, призначені для фіктивної оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_29, номери яких були заздалегідь занесені в «акт огляду покупця», тим самим умисно внесли у вказаний документ завідомо неправдиві відомості, при цьому ОСОБА_32 повідомив ОСОБА_25 і ОСОБА_13, що поїде до ОСОБА_29 додому о 14 годині.

Потім, співробітники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14, реалізовуючи попередньо розроблений злочинний план, умисно, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби і держави, у складі організованої групи, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків, в приміщенні ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, при понятих ОСОБА_33 та ОСОБА_34 видали невстановленій слідством особі нібито закупівельні гроші і порожній шприц в упаковці, після чого попрямували додому до ОСОБА_29

Перед тим, як невстановлена слідством особа увійшла до квартири до ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14 непомітно видали йому шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, а ОСОБА_32, тим часом, вже побував в квартирі ОСОБА_29 по АДРЕСА_14, і виконав злочинну вказівку співробітників ВБНОН, підкинувши непомітно в кишеню плаща, що висів на вішалці в прихожої квартири ОСОБА_29, видані йому гроші.

Після цього, невстановлена слідством особа із шприцем, що був у нього, з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, діючи по попередньо розробленому злочинному плану з розподілом функцій, спільно з ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14, біля будинку ОСОБА_29, розіграли перед понятими сцену нібито проведеної оперативної закупівлі у ОСОБА_29

Дочекавшись, коли ОСОБА_29 з своєю дружиною ОСОБА_35 вийшли з квартири на вулицю, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14 їх затримали, і примусили знову повернутися в квартиру.

Знаходячись в квартирі батьків ОСОБА_29 по АДРЕСА_14, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_25, умисно, діючи у складі організованої групи, отримавши відмову від осіб, що мали право дати згоду на здійснення огляду квартири, незаконно примусив шляхом погроз і примушень ОСОБА_35 написати і підписати заяву від імені власника квартири - ОСОБА_36 про дачу згоди на огляд квартири, після чого ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14, будучи посадовцями, незаконно проникли у вказану квартиру і стали проводити в ній огляд.

У вказаній квартирі ОСОБА_29, співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14, були виявлені і вилучені підкинуті ОСОБА_32 гроші в сумі 25 гривень, вказані в «акті огляду покупця» від 15.11.2002 року, після чого ОСОБА_29 доставили в приміщення Керченського ВБНОН, де ОСОБА_13, з метою здійснення службового підроблення, дав вказівку ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14 продовжити фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки відносно ОСОБА_29 і внести в пояснення понятих і рапорт завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_29 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, що останніми було виконано.

При цьому ОСОБА_18 15 листопада 2005 року, умисно, з метою здійснення службового підроблення, знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_29 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника Керченського ВБНОН відносно ОСОБА_29 про те, що останній проявив непокору при проведенні оперативної закупівлі, що не відповідало дійсності, а ОСОБА_25 прийняв пояснення від понятих ОСОБА_34 і ОСОБА_33 в які вніс відомості, ще не відповідали дійсності про те, що ОСОБА_29 скоїв збут наркотичних засобів.

15 листопада 2002 року, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_16, умисно, з метою здійснення службового підроблення та штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_29 в скоєнні тяжкого злочину, завідомо, знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_29 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_29 тяжкий злочин, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

20 листопада 2002 року, на підставі сфальсифікованих ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18 і ОСОБА_14, матеріалів дослідчої перевірки, відносно ОСОБА_29 слідчим відділенням Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа № 407403 по ч. 2 ст. 307 КК України, обраний запобіжний захід тримання під вартою.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої злочинної групи, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_25, 21 листопада 2002 року був допитаний слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Леніна, 8 в м. Керчі по кримінальній справі № 407403 відносно ОСОБА_29 як свідок, і, будучи попереджений по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_29, умисно дав завідомо неправдиві свідчення про скоєння ОСОБА_29 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

19 травня 2003 року Керченський міський суд, дослідивши докази скоєння ОСОБА_29 тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, засудив його до 6 років позбавлення волі.


Епізод по ОСОБА_37


21 січня 2004 року, близько 17 годин, співробітники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_18, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю в наслідок здійснення оперативно-розшукових заходів, в районі телецентру м. Керчі зупинили гр-ку ОСОБА_37, разом з її співмешканцем ОСОБА_39 і гр. ОСОБА_40 за підозрою в збуті і зберіганні наркотичних засобів після чого, для особистого огляду ОСОБА_37, який неможливо було здійснити на місці із-за відсутність у складі оперативної групи жінки, перепровадили її в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, для здійснення особистого огляду ОСОБА_21

Після цього, в службовому кабінеті начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, діючи спільно з оперу повноваженою (далі о/у) ОСОБА_21, яка в своїй роботі повинна керуватися Законом України «Про міліцію», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», діючи всупереч інтересам служби і держави, заподіюючи істотну шкоду правам, що охороняється законом, правам, свободам і інтересам окремих громадян, державі і суспільним інтересам, умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків, явно перевищуючи свої службові повноваження, стали здійснювати на ОСОБА_37 тиск: погрожували притягти до кримінальної відповідальності її і її співмешканця, нецензурно ображали ОСОБА_37, при цьому ОСОБА_13 завдав їй удару руками в голову і по тілу, заподіюючи тим самим фізичний біль і муки, незаконно примусили ОСОБА_37 написати заяву про згоду на огляд квартири, в якій вона проживала за адресою АДРЕСА_15.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 90 від 06.04.06 р. відносно гр-ки ОСОБА_37 у неї виявлені пошкодження у вигляді «синця вік обох очей, що утворилися від дії тупого предмету з обмеженою діючою поверхнею, не виключено, що дані тілесні ушкодження могли утворитися 21.01.04 р., що відносяться до легких тілесних ушкоджень, та не призвели за собою короткочасного розладу здоров'я».

Потім о/у ОСОБА_21 провела у присутності понятих особистий огляд ОСОБА_37 і провела тест на вживання наркотичних засобів. В ході особистого огляду наркотичних засобів у ОСОБА_37 виявлено не було, а результати тесту вказали на відсутність ознак вживання нею наркотиків. Проте, замість того, щоб ОСОБА_37 звільнити, начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, завідомо знаючи про непричетність гр-ки ОСОБА_37 до незаконного обігу наркотиків, умисно зловживаючи службовим положенням, діючи всупереч інтересам служби і держави, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків і здійснення службової фальсифікації, дав вказівку оперуповноваженій ВБНОН ОСОБА_21, винести постанову від 21.01.04 року про затримання особи ОСОБА_37 у порядку ст. 263 КУпАП України і скласти протокол про її адміністративне затримання, а також внести в дані офіційні документи завідомо неправдиві відомості - про здійснення ОСОБА_37 адміністративного правопорушення, відсутності у неї тілесних ушкоджень, що ОСОБА_21 і виконала. Сам же ОСОБА_13, того ж дня направив прокурору м. Керчі офіційний документ - повідомлення, в яке вніс завідомо неправдиві відомості про затримання гр-ки ОСОБА_37 за незаконний обіг наркотичних засобів, після чого ОСОБА_37 була перепроваджена ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_18 та іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю в ІТУ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, де знаходилася протягом трьох діб.


Епізод по ОСОБА_41 (ІНФОРМАЦІЯ_11)


ОСОБА_13, ОСОБА_14 інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, 4 березня 2004 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, діючи у складі організованої групи, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків, розробили злочинний план відносно власника кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» ОСОБА_41, учасником якого примусили стать ОСОБА_26, який повинен буде вжити в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» особливо небезпечну наркотичну речовину - каннабіс /марихуану/, після чого ОСОБА_26 необхідно буде затримати, вилучити у нього особливо небезпечний наркотичний засіб, сфальсифікувати матеріали перевірки для вирішення питання про притягнення приватного підприємця ОСОБА_41 до адміністративної відповідальності. Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю на початку березня 2004 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабис /марихуану/ і зберігали його з метою збуту в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН. 4 березня 2004 року начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13 діючи у складі організованої групи з ОСОБА_14 і іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю в приміщенні відділу БНОН по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно збули особливо небезпечну наркотичну речовину каннабіс (марихуана) ОСОБА_26, який, виконуючи їх вказівку закурив його в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11», розташованого в будинку по АДРЕСА_16, після чого відразу ж був затриманий ОСОБА_13, ОСОБА_14 і іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю. Продовжуючи реалізацію злочинного плану відносно приватного підприємця ОСОБА_41, начальник ВБНОН ОСОБА_13, з метою здійснення службового підроблення, дав вказівку ОСОБА_14 і іншій особі, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю сфальсифікувати матеріали перевірки про те, що в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» скоюються злочини у сфері незаконного обігу наркотиків, що інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, і ОСОБА_14 виконали, склали завідомо неправдивий документ - подання на адресу Керченського міського голови про вживання заходів реагування відносно власника кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11», яке підписав начальник Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, в який були занесені завідомо неправді відомості.


Епізод по ОСОБА_11


ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_21, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, кінці березня 2004 року, діючи у складі організованої групи, розробили злочинний план відносно ОСОБА_11, направлений на незаконний збут ОСОБА_11 наркотичних засобів, подальше її затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення її до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю в березні 2004 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн вагою 0,0093 грама та опій ацетильований в кількості 1 мл., і зберігали їх з метою збуту ОСОБА_11 в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

29 березня 2004 року, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, і ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, діючи умисно, у складі організованої злочинної групи, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, приблизно о 17 годині, в під'їзді одного з будинків по вул. Марата в м. Керчі, за допомогою ОСОБА_26 і невстановленої слідством особи, повторно, незаконно непомітно збули ОСОБА_11 особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн, вагою 0,0093 грама, після чого незаконно затримали ОСОБА_11 і доставили її в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши ОСОБА_11 в службове приміщення ВБНОН начальник відділу ОСОБА_13, достовірно знаючи про невинуватість ОСОБА_11, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення, дав вказівку ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_14 і ОСОБА_17, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - пояснення, рапорти, і внести в них завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_11 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, після чого ОСОБА_11 була перепроваджена в ізолятор тимчасового утримання Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, де знаходилася протягом десяти діб. Інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 1-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_11 злочин, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

08 квітня 2004 року ОСОБА_11 слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим була звільнена з ізолятора тимчасового утримання.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої групи, 9 квітня 2004 року, ОСОБА_15, ОСОБА_19 і ОСОБА_17 по вказівці начальника ВБНОН ОСОБА_13, діючи умисне згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, приблизно о 8 годині ранку, біля будинку № 20 по вул. Ульянових в м. Керчі, незаконно затримали ОСОБА_11, провели її в безлюдне місце, і намагалися непомітно, незаконно збути ОСОБА_11 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в кількості 1 мл., що знаходилося в одноразовому шприці місткістю 5 мл., розмістивши його в одязі ОСОБА_11

ОСОБА_11 стала чинити опір незаконним діям співробітників ВБНОН, внаслідок чого ОСОБА_15, ОСОБА_19 і ОСОБА_17 через ОСОБА_13 викликали для надання їм допомоги оперуповноважену ВБНОН ОСОБА_21

Після цього, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_21 і ОСОБА_17, незаконно застосовуючи фізичну силу, заздалегідь одягнувши на ОСОБА_11 кайданки, незаконно, насильно збули ОСОБА_11 вищезгаданий особливо небезпечний наркотичний засіб, розмістивши його ззаду, із спини за поясом брюк ОСОБА_11, після чого остання була ними доставлена в службовий кабінет ВБНОН, розташований в будівлі 2-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Орджонікідзе, 1а в м. Керчі, де у присутності понятих у ОСОБА_11 був вилучений зазначений наркотичний засіб, який є особливо небезпечним наркотичним засобом групи опій, і містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований сухого залишку в кількості 0,16 г.

09 квітня 2004 року, оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_19, умисно, з метою здійснення службової фальсифікації і штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_11 в скоєнні тяжкого злочину, знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_11 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 2-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_11 злочин, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

Після цього, начальник ВБНОН ОСОБА_13 умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення і фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки, знаючи про невинуватість ОСОБА_11, з метою здійснення службового підроблення, дав вказівку ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_21 і ОСОБА_17 сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши пояснення, рапорти, протокол особистого огляду ОСОБА_11, в які внести завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_11 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, при цьому ОСОБА_17 відібрав пояснення від понятої ОСОБА_43 в яке вніс відомості про скоєння ОСОБА_11 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, що не відповідало дійсності, оскільки наркотики ОСОБА_11 він підкинув сам, діючи у складі організованої групи, а ОСОБА_19 відібрав пояснення від понятою ОСОБА_44, в яке вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 скоїла злочин у сфері незаконного обігу наркотиків, і 9 квітня 2004 року умисно, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 2-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, в якому повідомив про скоєний ОСОБА_11 злочин, внісши в нього завідомо неправді відомості.

31.03.04 року і 11.04.04 року, на підставі сфальсифікованих ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_21 і ОСОБА_17 іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю матеріалів дослідчої перевірки, відносно ОСОБА_11 слідчим відділенням Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим були порушені кримінальні справи по ч.2 ст. 309 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і тим самим ОСОБА_11 була незаконно позбавлена волі.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої групи, ОСОБА_18 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ІНФОРМАЦІЯ_12, а ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_15 і ОСОБА_17 12 квітня 2004 року, були допитані слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні СВ Керченського МУ по вул. Леніна, 8 в м. Керчі у кримінальній справі № 608325 відносно ОСОБА_11 за фактом незаконного зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів як свідки, і, будучи попереджені по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправді показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, знаючи про невинуватість ОСОБА_11 в даному злочині, умисно як свідки дали завідомо неправдиві показання про скоєння ОСОБА_11 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

25 листопада 2004 року Керченський міський суд, дослідивши в повному об'ємі докази скоєння ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, виправдав її по епізоду від 09.04.2004 року, виключивши його з обвинувачення.

Епізод по ОСОБА_45


ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в травні 2004 року, у складі організованої групи здійснили зловживання службовим становищем, службове підроблення і незаконне затримання ОСОБА_45, незаконне придбання, перевезення і зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів, контрабанду особливо небезпечних наркотичних засобів, при наступних обставинах:

У травні 2004 року, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, діючи у складі організованої групи, розробили злочинний план, направлений на організацію контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, подальшого затримання особи, що безпосередньо скоїла даний злочини і притягнення його до кримінальної відповідальності для створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Реалізовуючи свій злочинний план, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю примусили невстановлену особу підшукати людину, яка за гроші здійснить незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечних наркотичних засобів, якого після здійснення ним злочину можна буде затримати і притягати до кримінальної відповідальності.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю в травні 2004 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат макової соломи (опій екстракційний) загальною вагою 2,69 грамів, і зберігали його з метою збуту в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

Невстановлена особа виконуючи незаконну вказівку співробітників міліції, підшукав раніше судимого ОСОБА_45, який за винагороду погодився перевезти з території Краснодарського краю, Російської Федерації на територію України особливо небезпечний наркотичний засіб.

Після цього, 14 травня 2004 року начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, знаходячись на робочому місці - в службовому кабінеті приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, у виконання розробленого з ОСОБА_18, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 злочинного плану, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, корисливої і іншої особистої заінтересованості - отримання премій, звань, росту по службі і бажанням заручитися підтримкою по службі з боку вищестоящого керівництва, діючи всупереч інтересам служби і держави з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним обігом наркотиків, маючи у відділі незаконно придбане ним, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб «опій екстракційний», який спільно незаконно зберігали з метою збуту невстановленій особі і ОСОБА_45, видав невстановленій особі 150 російських рублів, 25 гривень і незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат макової соломи (опій екстракційний) загальною вагою 2,69 грамів, після чого невстановлена особа переїхала на поромі сполученням «Порт «Крим» - «Порт «Кавказ» з України в Краснодарський край, Російської Федерації, незаконно перемістивши, таким чином, через митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці із приховуванням від митного контролю вищезгаданий особливо небезпечний наркотичний засіб.

Злочинний план ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю полягав в організації контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу, а саме в передачі невстановленою особою особливо небезпечного наркотичного засобу на території Краснодарського краю, Російської Федерації з метою його подальшого переміщення останнім через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці.

У виконання злочинного плану невстановлена особа того ж дня, переправившись з ОСОБА_45 на поромі на територію Російської Федерації, знаходячись в м. Темрюкі, Краснодарського краю, передав ОСОБА_45 опечатану з метою приховування від митного контролю банку з-під кави «nescafe classik», у якій знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат макової соломи (опій екстракційний) загальною вагою 2,69 грамів.

Після цього ОСОБА_45, виконуючи вказівку невстановленої особи, на поромі сполученням «Порт «Кавказ» - «Порт «Крим», приблизно в 21 годину 14 травня 2004 року прибув з Російської Федерації до України, незаконно перемістивши через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці, особливо небезпечний наркотичний засіб, що відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 287 від 05.06.04 року є «опієм екстракційним» загальною вагою 2,69 грамів, після чого був незаконно затриманий ОСОБА_13, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, а наркотичний засіб у нього вилучений.

14 травня 2004 року, оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_17, умисно, з метою здійснення службового підроблення і штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_45 в скоєнні тяжких злочинів, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_45 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_45 тяжкі злочини, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

Після цього, начальник ВБНОН ОСОБА_13 умисно, з метою здійснення службового підроблення та підроблення матеріалів дослідчої перевірки, знаючи про здійснення відносно ОСОБА_45 провокаційних дій, дав вказівку іншої особі, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши пояснення, рапорти, протокол особистого огляду ОСОБА_45, в які внести завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_45 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, при цьому інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, склав протокол особистого огляду ОСОБА_45 і відібрав пояснення від понятого ОСОБА_46, куди вніс відомості не відповідали дійсності про скоєння ОСОБА_45 злочину, а ОСОБА_17 склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, в якому повідомив про скоєнні ОСОБА_45 тяжкі злочини, внісши в нього завідомо неправдиві відомості, після чого ОСОБА_45 був перепроваджений в ізолятор тимчасового утримання Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю про затримання ОСОБА_45, відносно останнього 17 травня 2004 року була порушена кримінальна справа.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої злочинної групи, ОСОБА_18, ОСОБА_17 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_13 були допитані слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні СВ Керченського МУ по вул. Леніна, 8 в м. Керчі по кримінальній справі № 608584 відносно гр-на ОСОБА_45 за фактом контрабанди і збуту особливо небезпечних наркотичних засобів як свідки, і, будучи попередженими по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_45 в даному злочині, умисно дали завідомо неправді показання свідків про скоєння ОСОБА_45 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.

Вироком Керченського міського суду від 11.02.05 ОСОБА_45 був засуджений по ч.2 ст. 305 і ч.2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.


Епізод по ОСОБА_48


ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22 в червні 2004 року, повторно, умисно, діючи спільно, у складі організованої групи, примусили ОСОБА_26 підшукати людину, яка за гроші здійснить незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечних наркотичних засобів, якого після скоєння їм злочину можна буде затримати і притягати до кримінальної відповідальності. Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14 і ОСОБА_17 в червні 2004 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований загальною вагою 0,249 грамів, і зберігали його з метою збуту в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

ОСОБА_26, виконуючи вказівку співробітників міліції, 23 червня 2004 року підшукав раніше судимого ОСОБА_48, який за винагороду у розмірі 300 гривень погодився здійснити поїздку в «Порт «Кавказ» і перевезти з території Краснодарського краю, Російської Федерації на територію України особливо небезпечний наркотичний засіб у вигляді опію ацетильованого.

Після цього, 25 червня 2004 року, начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, знаходячись на робочому місці - в службовому кабінеті приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, у виконання розробленого з ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22 злочинного плану, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих і інших особистих інтересах - отримання премій, звань, росту по службі і бажанням заручитися підтримкою по службі з боку вищестоящого керівництва, діючи всупереч інтересам служби і держави з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним обігом наркотиків, маючи у відділі незаконно придбане їм, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22 у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», який спільно незаконно зберігали з метою збуту ОСОБА_26 і ОСОБА_48, видав ОСОБА_26 250 російських рублів, 50 гривень і незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований загальною вагою 0,249 грамів, після чого ОСОБА_26 разом з ОСОБА_48 на поромі повідомленням «Порт «Крим» - «Порт «Кавказ» переїхали з України в Краснодарський край, Російської Федерації, незаконно перемістивши таким чином, через митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці із приховуванням від митного контролю вищезгаданий особливо небезпечний наркотичний засіб.

Злочинний план ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22 полягав в організації контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу, а саме в передачі ОСОБА_26 ОСОБА_48 особливо небезпечного наркотичного засобу на території Краснодарського краю, Російської Федерації з метою його подальшого переміщення останнім через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці.

У виконання злочинного плану ОСОБА_26 того ж дня, переправившись з ОСОБА_48 на поромі на територію Російської Федерації, знаходячись в м. Темрюке, Краснодарського краю, на території, прилеглій до порту «Кавказ», передав ОСОБА_48 вищезгаданий особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований.

Після цього ОСОБА_48, виконуючи вказівку ОСОБА_26, заховав під верхнім одягом особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований загальною вагою 0,249 грамів, що знаходиться в скляному флаконі, і на поромі сполученням «Порт «Кавказ» - «Порт «Крим», приблизно в 15 годин 25 червня 2004 року, разом з ОСОБА_26 прибули з Російської Федерації до України, незаконно перемістивши через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці, особливо небезпечний наркотичний засіб, «опій ацетильований» загальною вагою 0, 249 грамів, після чого ОСОБА_48 був незаконно затриманий ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22, а наркотичний засіб у нього вилучений.

Після цього, начальник ВБНОН ОСОБА_13 умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення і фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки, достовірно знаючи про здійснення відносно ОСОБА_48 провокаційних дій, дав вказівку ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши пояснення, рапорти, протокол особистого огляду ОСОБА_48, в які внести завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_48 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, при цьому ОСОБА_16 склав протокол особистого огляду ОСОБА_48 і відібрав у нього пояснення, в які вніс завідомо неправдиві відомості, і склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, в якому повідомив про скоєння ОСОБА_48 тяжких злочинів, внісши в нього завідомо неправдиві відомості, після чого ОСОБА_48 був перепроваджений в ізолятор тимчасового утримання Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22 про затримання гр-на ОСОБА_48, відносно останнього 28 червня 2004 року була порушена кримінальна справа.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої злочинної групи, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_16 05 липня 2004 року був допитаний слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні СВ Керченського МУ по вул. Леніна, 8 в м. Керчі по кримінальній справі № 608721 відносно гр-на ОСОБА_48 за фактом контрабанди і збуту особливо небезпечних наркотичних засобів як свідок, і, будучи попереджений по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, достовірно знаючи про невинуватість ОСОБА_48 в даних злочинах, умисно дав завідомо неправдиві показання в якості свідка про скоєння ОСОБА_48 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.

Вироком Керченського міського суду від 21.09.04 року ОСОБА_48 був засуджений по ч.2 ст. 305 і ч.2 ст. 307 КК України до 5 років 6 місяцям позбавлення волі з конфіскацією майна.


Епізод по ОСОБА_49


ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в березні 2005 року діючи у складі організованої групи, повторно розробили злочинний план, направлений на організацію контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсорів через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, подальшого затримання особи, що безпосередньо скоїла дані злочини і притягнення її до кримінальної відповідальності для створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Реалізовуючи свій злочинний план, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, примусили раніше судимих ОСОБА_26 і ОСОБА_28 підшукати людину, яка за гроші здійснить незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсорів, якого після здійснення нею злочинів можна буде затримати і притягати до кримінальної відповідальності.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_16 ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14 ОСОБА_17 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в березні 2005 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій екстракційний загальною вагою 4,05 грамів і прекурсор - ангідрид оцетової кислоти загальною вагою 63,01 грамів, і зберігали їх з метою збуту в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

ОСОБА_26 і ОСОБА_28, виконуючи вказівку співробітників міліції, 15 березня 2005 року підшукали раніше судимого ОСОБА_49, який за винагороду у розмірі 100 гривень погодився здійснити поїздку в «Порт «Кавказ» і перевезти з території Краснодарського краю, Російської Федерації на територію України особливо небезпечний наркотичний засіб і прекурсор.

15 березня 2005 року, начальник Керченського ВБНОН ОСОБА_13 умисно, з метою здійснення службового підроблення, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_49 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - лист за номером 137 на адресу начальника Керченської регіональної митниці, про те, що ОСОБА_49 має намір здійснити контрабанду наркотичних засобів, з подальшою їх реалізацією.

Після цього, 16 березня 2005 року, начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, знаходячись на робочому місці - в службовому кабінеті приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, на виконання розробленого з ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_22 і іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, плану, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливої і іншої особистої зацікавленості - отримання премій, звань, росту по службі і бажанням заручитися підтримкою по службі з боку вищестоящого керівництва, діючи всупереч інтересам служби і держави з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним обігом наркотиків, маючи у відділі незаконно придбане ним, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_22 і іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб «опій екстракційний» і прекурсор, які спільно незаконно зберігали з метою збуту ОСОБА_26 і ОСОБА_49, видав ОСОБА_26 250 російських рублів, 45 гривень, і незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб опій екстракційний загальною вагою 4,05 грамів і прекурсор - ангідрид оцтової кислоти загальною вагою 63,01 грамів, після чого ОСОБА_26 разом з ОСОБА_49 переїхали на поромі сполученням «Порт «Крим» - «Порт «Кавказ» з України в Краснодарський край, Російської Федерації, незаконно перемістивши, таким чином, через митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці із приховуванням від митного контролю особливо небезпечний наркотичний засіб опій екстракційний загальною вагою 4,05 грамів і прекурсор - ангідрид оцетової кислоти загальною вагою 63,01 грамів.

Злочинний план ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю полягав в організації контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу і прекурсору, а саме в передачі ОСОБА_26 ОСОБА_49 особливо небезпечного наркотичного засобу і прекурсору на території Краснодарського краю, Російської Федерації з метою його подальшого переміщення останнім через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці.

Того ж дня на території, прилеглій до порту «Кавказ» Краснодарського краю, Російської Федерації, ОСОБА_26 по вказівці ОСОБА_13 одержав від невстановленої слідством особи газетний згорток з рослинною масою, що знаходилась в ньому, загальною вагою 10,65 грамів, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс (марихуаною), і там же передав вищезгадані особливо небезпечні наркотичні засоби опій екстракційний, каннабіс (марихуану) і прекурсор-ангідрид оцтової кислоти ОСОБА_49

Продовжуючи реалізовувати злочинний план співробітників Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю з метою приховування від митного контролю і ускладшення виявлення наявних особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсору, ОСОБА_26 дав вказівку ОСОБА_49 заховати в елементах одягу останнього желеподібну масу, що знаходиться в поліетиленовому пакеті чорного кольору, - речовину загальною вагою 4,05 грамів, що є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм екстракційним, а також рослинну масу світло-зеленого кольору, що знаходиться в газетному згортку, загальною вагою 10,65 грамів, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс (марихуаною), і скляний флакон темно-коричневого кольору, що знаходиться в прозорому поліетиленовому пакеті, з рідиною загальною вагою 63,01 грамів, що є прекурсором - ангідридом оцтової кислоти (оцтовий ангідрид).

Виконуючи вказівки ОСОБА_26, ОСОБА_49, з метою приховування наркотичних засобів, що є у нього, і прекурсору від митного контролю, поліетиленовий пакет чорного кольору з желеподібною масою - речовиною загальною вагою 4,05 грамів, що є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм екстракційним, загорнув в носову хустку і помістив в ліву кишеню своїх брюк газетний згорток з рослинною масою світло-зеленого кольору, загальною вагою 10,65 грамів, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс (марихуаною), помістив у внутрішню кишеню надітої на нього спортивної куртки, а прозорий поліетиленовий пакет з скляним флаконом темно-коричневого кольору, що містить рідину загальною вагою 63,01 грамів, що є прекурсором - ангідридом оцтової кислоти (оцтовий ангідрид), помістив в ліву зовнішню кишеню куртки, надітої на нього.

Після цього, ОСОБА_26 того ж дня на гроші, видані йому ОСОБА_13, придбав собі і ОСОБА_49 квитки на пором сполученням «Порт «Кавказ» - Порт «Крим», на якому разом з ОСОБА_49 виїхали з Російської Федерації і прибули до України, незаконно перемістивши через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці особливо небезпечний наркотичний засіб, «опій екстракційний» загальною вагою 4,05 грамів, каннабіс (марихуану) загальною вагою 10,65 грамів, і прекурсором - ангідридом оцтової кислоти загальною вагою 63,01 грамів, після чого ОСОБА_49 був незаконно затриманий ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_22, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, а наркотичні засоби і прекурсор у нього вилучені.

Після цього, начальник ВБНОН ОСОБА_13 умисно, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення і фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки, достовірно знаючи про здійснення відносно ОСОБА_49 провокаційних дій, дав вказівку ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, іншої особі, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши пояснення, рапорти, в які внести завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_49 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, при цьому інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, відібрав пояснення від ОСОБА_49, в які вніс відомості, що не відповідали дійсності про скоєння ОСОБА_49 злочину, який він - інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, у складі організованої групи організував, склав завідомо неправдивий документ, - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, в якому повідомив про скоєнні ОСОБА_49 тяжкі злочини, внісши в нього завідомо неправдиві відомості, після чого ОСОБА_49 був перепроваджений в ізолятор тимчасового утримання Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_22, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю про затримання ОСОБА_49, відносно останнього 17 березня 2005 року була порушена кримінальна справа по ч.2 ст. 305 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої злочинної групи, ОСОБА_13, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, 21 березня 2005 року були допитані дізнавачем Керченської регіональної митниці в приміщенні Керченського ВБНОН по вул. Радянська, 1 в м. Керчі у кримінальній справі № 01/60000/05 відносно ОСОБА_49 за фактом контрабанди як свідки, будучи попереджені по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, з метою штучного створення доказів звинувачення, свідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_49, умисно дали завідомо неправдиві показання свідків про скоєння ОСОБА_49 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.

13 грудня 2005 року вироком Керченського міського суду ОСОБА_49 був засуджений по ч.2 ст. 305, ч.2 ст. 307 і ч.2 ст. 311 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, і ІНФОРМАЦІЯ_14 помер в тюремній лікарні ДВК-10 Херсонського УГДУВІН.





Епізод по ОСОБА_51


ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_19, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в кінці березня 2005 року, діючи у складі організованої групи, розробили злочинний план відносно ОСОБА_51, направлений на організацію в квартирі ОСОБА_51 наркопритону, подальше його затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків, учасниками якого примусили стати ОСОБА_26 і ОСОБА_27, які повинні будуть вжити в квартирі ОСОБА_51 особливо небезпечний наркотичний засіб.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю в березні 2005 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований і зберігали його в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

29 березня 2005 року, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_14, діючи умисно, у складі організованої злочинної групи, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби і держави, приблизно о 16-ій годині, незаконно збули ОСОБА_26 і ОСОБА_27 в автомашині ВАЗ-2109 по дорозі до будинку ОСОБА_51 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

ОСОБА_26 і ОСОБА_27, виконуючи вказівку співробітників міліції пришли в квартиру ОСОБА_51 по АДРЕСА_17, і, не дивлячись на відмову ОСОБА_51, вжили особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у присутності ОСОБА_51, після чого ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю незаконно затримали ОСОБА_51 і доставили його в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши ОСОБА_51 в службове приміщення ВБНОН начальник відділу ОСОБА_13, достовірно знаючи про невинуватість ОСОБА_51, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення, дав вказівку ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14 і іншій особі, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - пояснення, рапорти, і внести в них завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_51 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, при цьому ОСОБА_19 відібрав пояснення від понятого ОСОБА_42 і ОСОБА_51, в які вніс відомості, що не відповідали дійсності про те, що ОСОБА_51 скоїв злочин у сфері незаконного обігу наркотиків, і примусив ОСОБА_51 підписати протокол, пояснення.

29 березня 2005 року, оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_14, умисно, з метою здійснення службового підроблення і штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_51 в скоєнні тяжкого злочину, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_51 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 2-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_51 тяжкий злочин, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_22, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю про затримання ОСОБА_51, відносно останнього 31 березня 2005 року була порушена кримінальна справа по ч.2 ст. 317 КК України, і він був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої злочинної групи, оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_19, 11 травня 2005 року був допитаний слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні СВ Керченського МУ по вул. Леніна, 8 в м. Керчі по кримінальній справі № 10505180360 відносно ОСОБА_51 за фактом організації наркопритону як свідок, і, будучи попереджений по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_51 в даному злочині, умисно дав завідомо неправдиві показання свідка про скоєння ОСОБА_51 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

13 липня 2005 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_51 заступником прокурора м. Керчі була припинена по підставах ч.2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину.


Епізод по ОСОБА_52


ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в квітні 2005 року, діючи у складі організованої групи, розробили злочинний план відносно ОСОБА_52, направлений на незаконний збут ОСОБА_52 наркотичних засобів, подальше його затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків, учасником якого знов примусили стать ОСОБА_26, який повинен буде непомітно підкинути ОСОБА_52 в кишеню одягу особливо небезпечний наркотичний засіб.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_18, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_14, в квітні 2005 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабис/марихуану/ загальною вагою 5,69 грамів і зберігали його в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

21 квітня 2005 року, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, діючи умисно, у складі організованої злочинної групи, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби і держави, приблизно о 18-ій годині, в автомашині «Деу» в м. Керчі, незаконно збули ОСОБА_26 особливо небезпечний наркотичний засіб, що є каннабісом /марихуана/ загальною вагою 5,69 грамів.

ОСОБА_26, виконуючи вказівку співробітників міліції, біля кінотеатру «Україна» в м. Керчі, в 19 годин, при зустрічі з ОСОБА_52 і в розмові з ним, непомітно підкинув йому в кишеню куртки особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабис/марихуану/ загальною вагою 5,69 грамів, після чого ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_18, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_14 незаконно затримали ОСОБА_52 і доставили його в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши ОСОБА_52 в службове приміщення ВБНОН начальник відділу ОСОБА_13, достовірно знаючи про невинуватість ОСОБА_52, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення, дав вказівку ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, іншій особі, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - пояснення, рапорти, протокол особистого огляду і внести в них завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_52 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, при цьому ОСОБА_22 відібрав пояснення від ОСОБА_52 і склав рапорт про те, що не може встановити особу /ОСОБА_26/, яка підкинула ОСОБА_52 наркотики, хоча сам, діючи у складі організованої групи з іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_13, і ОСОБА_14 примусив ОСОБА_26 підкинути ОСОБА_52 наркотики, після чого ОСОБА_52 був перепроваджений в ізолятор тимчасового утримання Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, де знаходився протягом трьох діб.

Сам же ОСОБА_13 25 квітня 2005 року, умисно, з метою здійснення службового підроблення, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_52 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - супровідний лист за номером 21-1903 на адресу начальника СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим про направлення матеріалів відносно ОСОБА_52 за фактом здійснення їм незаконного зберігання наркотичних засобів.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_22, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю,про затримання ОСОБА_52, відносно останнього 15 червня 2005 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по п. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю події злочину.


Епізод по ОСОБА_53


ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в квітні 2005 року, діючи у складі організованої групи, повторно, знову розробили злочинний план, направлений на організацію контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсорів через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, подальшого затримання особи, що безпосередньо скоїла дані злочини і притягнення його до кримінальної відповідальності для створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Реалізовуючи свій злочинний план, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, примусили раніше судимого ОСОБА_26 підшукати людину, яка за гроші здійснить незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсорів, якого після здійснення ним злочину можна буде затримати і притягнути до кримінальної відповідальності.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_17 інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, в квітні 2005 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (марихуана) загальною вагою 71,98 грамів і полімерну пляшку з прекурсором - ангідридом оцтової кислоти загальною вагою 458 грамів, і зберігали їх з метою збуту в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

ОСОБА_26, виконуючи вказівку співробітників міліції, в квітні 2005 року підшукав раніше судимого ОСОБА_53, який за винагороду у розмірі 100 гривень погодився здійснити поїздку в «Порт «Кавказ» і перевезти з території Краснодарського краю Російської Федерації на територію України особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований і прекурсор.

Після цього, 22 квітня 2005 року начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13, знаходячись на робочому місці - в службовому кабінеті приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, у виконання розробленого з ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, злочинного плану, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливої і іншої особистої зацікавленості - отримання премій, звань, підвищення по службі і бажанням заручитися підтримкою по службі з боку вищестоящого керівництва, діючи всупереч інтересам служби і держави з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним обігом наркотиків, видав ОСОБА_26 250 російських рублів, 45 гривень як винагороду і для купівлі квитків на пором.

Злочинний план ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, полягав в організації контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу і прекурсора, а саме в передачі ОСОБА_18 через ОСОБА_26 ОСОБА_53 особливо небезпечного наркотичного засобу і прекурсора на території Краснодарського краю, Російської Федерації з метою його подальшого переміщення останнім через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці.

Того ж дня - 22 квітня 2005 року, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_18 з метою реалізації злочинного плану, маючи при собі з метою збуту полімерний пакет червоного кольору з коробкою з-під чаю з особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом (марихуаною) загальною вагою 71,98 грамів і полімерною пляшкою з прекурсором - ангідридом оцтової кислоти загальною вагою 458 гр., тобто в крупному розмірі, відбув на поромі сполученням «Порт «Крим» - «Порт «Кавказ» з України в Краснодарський край Російської Федерації, незаконно перемістивши, таким чином, через митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці із приховуванням від митного контролю особливо небезпечний наркотичний засіб і прекурсор.

У виконання злочинного плану ОСОБА_26 того ж дня, маючи намір на переміщення ОСОБА_53 через митний кордон України із приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабіса (марихуана) і прекурсора - ангідриду оцтової кислоти, на поромі разом з ОСОБА_53, якому придбав квиток за гроші, видані ОСОБА_13, вибули з України в Російську Федерацію, де на території, прилеглій до «Порту «Кавказ» Краснодарського краю, Російської Федерації, ОСОБА_26 одержав від ОСОБА_18 полімерний пакет червоного кольору з коробкою з-під чаю з особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом (марихуаною) загальною вагою 71,98 грамів і полімерною пляшкою з прекурсором - ангідридом оцтової кислоти загальною вагою 458 грамів, тобто в крупному розмірі.

Продовжуючи реалізовувати злочинний план співробітників Керченського ВБНОН ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_13, іншої особи, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, з метою приховування від митного контролю і ускладнення виявлення, наявних особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсора, ОСОБА_26 дав вказівку ОСОБА_53 заховати в верхньому одязі останнього полімерний пакет червоного кольору з коробкою з-під чаю особливо небезпечний нркотичний засіб каннабіс (марихуаноу) загальною вагою 71,98 грамів і полімерну пляшку з ангідридом оцтової кислоти вагою 458 грамів, що є прекурсором - в крупному розмірі, що ОСОБА_53 і виконав.

Після цього, ОСОБА_26 на гроші, видані йому ОСОБА_13, придбав собі і ОСОБА_53 квитки на пором сполученням «Порт «Кавказ» - Порт «Крим», на якому разом з ОСОБА_53 виїхав з Російської Федерації до України.

Потім ОСОБА_53 разом з ОСОБА_26 22 квітня 2005 року приблизно в 18 годин 30 хвилин прибули з Російської Федерації до України, незаконно перемістивши через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в зоні діяльності митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці особливо небезпечний наркотичний засіб, каннабіс (марихуана) загальною вагою 71,98 грамів і прекурсор - ангідридом оцтової кислоти, загальною вагою 458 грамів, тобто в крупному розмірі, після чого гр-н ОСОБА_53 був незаконно затриманий ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, а наркотичний засіб і прекурсор у нього вилучені.

Після цього, начальник ВБНОН ОСОБА_13 умисно, з метою здійснення службового підроблення і фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки, завідомо знаючи про здійснення відносно ОСОБА_53 провокаційних дій, дав вказівку ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, іншій особі, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, сфальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши пояснення, рапорти, протокол особистого огляду ОСОБА_53, в які внести завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_53 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, що ними було виконано, при цьому ОСОБА_22 відібрав пояснення від ОСОБА_53 і ОСОБА_55 і склав рапорт про те, що не може встановити особу /ОСОБА_26/, яке збуло ОСОБА_53 наркотики, хоча сам, діючи у складі організованої групи з ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17 і іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, організував і спровокував цей злочин, після чого ОСОБА_53 був перепроваджений в ізолятор тимчасового утримання Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим.

22 квітня 2005 року інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, і оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_22, умисно, з метою здійснення службового підроблення і штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_53 в скоєнні тяжкого злочину, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_53 провокаційних дій, склали завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєні ОСОБА_53 тяжкі злочини, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

Сам же ОСОБА_13 25 квітня 2005 року, умисно, з метою скоєння службового підроблення, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_53 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - супровідний лист за вих. номером 21-1930 на адресу начальника СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим про направлення матеріалів відносно ОСОБА_53 за фактом здійснення їм незаконного зберігання наркотичних засобів і прекурсорів.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, про затримання ОСОБА_53, відносно останнього 25 квітня 2005 року була порушена кримінальна справа.

Продовжуючи свої злочинні дії у складі організованої злочинної групи, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_22, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю,27 квітня 2005 року були допитані слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні слідчого відділу по вул. Леніна, 8 в м. Керчі по кримінальній справі № 10505170466 відносно ОСОБА_53 за фактом контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів як свідки, і, будучи попередженими по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_53, умисно дали завідомо неправдиві показання свідків про скоєння ОСОБА_53 тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.

13 грудня 2005 року вироком Керченського міського суду ОСОБА_53 був засуджений по ч.2 ст. 305, ч.2 ст. 307 і ч.2 ст. 311 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, засудженими були скоєні інші злочини за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах.



Епізод по ОСОБА_57


ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, в травні 2003 року, діючи умисно, за передньою змовою, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків, повторно, розробили злочинний план відносно гр-на ОСОБА_57, направлений на незаконний збут ОСОБА_57 наркотичних засобів, подальше його затримання, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи, і притягнення його до кримінальної відповідальності.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, 22 травня 2003 року, умисно, знаходячись в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, зловживаючи службовим становищем, з метою створення видимості і статистичних показників ефективної роботи з незаконним обігом наркотиків, діючи всупереч інтересам служби і держави, з метою здійснення службової фальсифікації, сфальсифікували матеріали про нібито проведену оперативну закупівлю у гр-на ОСОБА_57 наркотичних засобів, склавши «акт огляду покупця» і «протокол оперативної закупівлі» від 22.05.03 року, які склав ОСОБА_25, умисно вніс завідомо неправдиві відомості про здійснення гр-м ОСОБА_57 збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, що не відповідало дійсності.

Після цього, 22 травня 2003 року, ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, діючи умисно, за попередньою змовою, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, о 14-ій годині, прибули за місцем проживання гр-на ОСОБА_57 за адресою: АДРЕСА_18, і затримавши, вивели з вказаної квартири на сходовий майданчик ОСОБА_57 і його знайомих.

Потім, ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, непомітно для оточуючих підкинули в квартиру гр-на ОСОБА_57 гроші в сумі 25 гривень, внесені в матеріали оперативної закупівлі, вклавши їх в портмоне, що лежало в кухні квартири, потім запросили понятих ОСОБА_33 і ОСОБА_58, і чергового слідчого СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, яким нічого не було відомо про скоєні ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 злочини.

В ході проведення огляду в квартирі гр-на ОСОБА_57, в приміщенні кухні, в портмоне, слідчим у присутності понятих ОСОБА_33 були виявлені і вилучені гроші в сумі 25 гривень, номери яких були внесені в матеріали оперативної закупівлі, і після проведення огляду квартири, ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, доводячи до кінця свій злочинний намір, вручили ОСОБА_33, для підпису серед інших документів /протоколу огляду місця події, бірки для опечатування речових доказів/ матеріали оперативної закупівлі у гр-на ОСОБА_57, в якій вони фактично участі не брали, і їх же пояснення, в яких ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 внесли завідомо неправдиві відомості, про те, що поняті ОСОБА_33 брали участь в оперативній закупівлі у гр-на ОСОБА_57

Після цього співробітники Керченського ВБНОН ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, доставили гр-на ОСОБА_57 в приміщення Керченського ВБНОН, де з метою службового підроблення, продовжили підроблення матеріалів дослідчої перевірки відносно гр-на ОСОБА_57, склавши пояснення неіснуючого оперативного закупника і внісши в рапорт завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_57 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

22 травня 2003 року, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_18, умисно, з метою здійснення службового підроблення і штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_57 в скоєнні тяжкого злочину, завідомо знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_57 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 1-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_57 тяжкий злочин, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

24 травня 2003 року, на підставі сфальсифікованих ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 матеріалів дослідчої перевірки, відносно гр-на ОСОБА_57 слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа по ч. 2 ст. 307 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовжуючи свої злочинні дії за попередньою змовою, групою осіб, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_25, 26 травня 2003 року був допитаний ст. слідчим Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні 1-го ВМ Керченського ГУ, по вул. Вокзальне шосе, 42 в м. Керчі у кримінальній справі № 507571 відносно гр-на ОСОБА_57 за фактом збуту останнім особливо небезпечних наркотичних засобів як свідок, і, будучи попереджений по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, з метою штучного створення доказів звинувачення, свідомо знаючи про невинність ОСОБА_57 в даному злочині, умисно дав завідомо неправдиві показання про скоєння ОСОБА_57 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

07 жовтня 2003 року Керченський міський суд, дослідивши докази скоєння ОСОБА_57 злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, засудив його до 5 років 6 місяців позбавлення волі.


Епізод по ОСОБА_59


ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, на початку березня 2004 року, діючи умисно, за попередньою змовою, розробили злочинний план відносно ОСОБА_59, направлений на організацію в квартирі ОСОБА_59 наркопритону, подальше його затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків, учасником якого примусили стать ОСОБА_26, який повинен буде внутрівенно вжити в квартирі ОСОБА_59 особливо небезпечний наркотичний засіб.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, на початку березня 2004 року, умисно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований і зберігали його в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

11 березня 2004 року ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14 і інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, за попередньою змовою, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, приблизно о 15-ій годині, незаконно збули в автомашині ОСОБА_14 «Форд-Скорпіо» на шляху по місту Керчі до будинку ОСОБА_59 ОСОБА_26 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

ОСОБА_26, виконуючи вказівку співробітників міліції, прибув в квартиру ОСОБА_59 по АДРЕСА_19, і спровокував ОСОБА_59 на сумісне з ним вживання внутрівенно особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, після чого ОСОБА_18, ОСОБА_22, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, і ОСОБА_14 затримали ОСОБА_59 і доставили його в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши ОСОБА_59 в службове приміщення ВБНОН, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю,завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_59 в організації наркопритону, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службової фальсифікації, стали фальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - пояснення, рапорти, і внесли в них завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_59 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_18, ОСОБА_14, іншою особою, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, і ОСОБА_22 відносно ОСОБА_59 за фактом організації їм наркопритону, відносно останнього 15 березня 2004 року була порушена кримінальна справа по ч. 1 ст. 317 КК України і він притягав до кримінальної відповідальності

Продовжуючи свої злочинні дії, за попередньою змовою, старші оперуповноважені Керченського ВБНОН ОСОБА_18, інша особа, провадження щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, і оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_22 24 березня 2004 року були допитані слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні 2-го ВМ Керченського МУ по вул. Орджонікідзе, 1а в м. Керчі по кримінальній справі № 608287, порушеної відносно ОСОБА_59 за фактом організації останнім наркопритону як свідки, і, будучи попередженими по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинність ОСОБА_59 в даному злочині, умисно дали завідомо неправдиві показання свідків про скоєння ОСОБА_59 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

24 червня 2004 року Керченський міський суд, дослідивши докази скоєння ОСОБА_59 злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 і ч.1 ст. 317 КК України, засудив його до 5 років 2 місяцям позбавлення волі.


Епізод по ОСОБА_60


ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_19 і ОСОБА_17 в червні 2004 року, діючи умисно, за попередньою змовою, розробили злочинний план відносно гр-на ОСОБА_60, направлений на незаконний збут ОСОБА_60 наркотичного засобу, подальше його затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків, учасником якого примусили стати гр-на ОСОБА_26, який повинен буде збути ОСОБА_60 особливо небезпечний наркотичний засіб.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_19 і ОСОБА_17, в червні 2004 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований і зберігали його в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

23 червня 2004 року, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_19 і ОСОБА_17, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, за попередньою змовою, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, приблизно о 17-ій годині, незаконно збули в місті Керчі гр-ну ОСОБА_26 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

Гр-н ОСОБА_26, виконуючи вказівку співробітників міліції, на вул. Товстого, в м. Керчі, біля гуртожитку «Буревісник», спровокував ОСОБА_60 на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів, і незаконно збув гр-ну ОСОБА_60 особливо небезпечний наркотичний засіб, який відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 402 від 13.07.04 року є «опієм ацетильованим» загальною вагою 0,121 грамів, після чого ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_19 і ОСОБА_17, затримали гр-на ОСОБА_60 і доставили його в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши гр-на ОСОБА_60 в службове приміщення ВБНОН, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_19 і ОСОБА_17, достовірно знаючи про невинуватість ОСОБА_60, з метою здійснення службового підроблення, стали фальсифікувати матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - пояснення, рапорти, протокол особистого огляду, внісши в них завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_60 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

23 червня 2004 року, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_18, умисно, з метою здійснення службового підроблення і штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_60 в скоєнні тяжкого злочину, достовірно знаючи про організацію здійснення відносно ОСОБА_60 провокаційних дій, склав завідомо неправдивий документ - рапорт начальнику органу дізнання - начальнику 2-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в якому повідомив про скоєний ОСОБА_60 злочин, внісши в нього завідомо неправдиві відомості.

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22 і ОСОБА_17 відносно ОСОБА_60 за фактом незаконного придбання і зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, відносно останнього 30 червня 2004 року була порушена кримінальна справа за ч.1 ст. 309 КК України і він був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_18 і ОСОБА_22, 6 липня 2004 року були допитані слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні СВ Керченського МУ по вул. Леніна, 8 в м. Керчі по кримінальній справі № 608733 відносно гр-на ОСОБА_60 за фактом незаконного придбання і зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів в якості свідків, і, будучи попередженими по ст. 384 УК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, достовірно знаючи про невинуватість ОСОБА_60 в даному злочині, умисно дали завідомо неправдиві показання про скоєння ОСОБА_60 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

26 серпня 2004 року Керченський міський суд, дослідивши докази скоєння ОСОБА_60 злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, засудив його до 1 року позбавлення волі.


Епізод по ОСОБА_61


В березні 2005 року, ОСОБА_14 і ОСОБА_18, будучи оперативними працівниками відділу з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ МВС України в АРК, офіцерами органу внутрішніх справ, які в своїй роботі повинні керуються Законом України «Про міліцію», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», діючи всупереч інтересам служби і держави, заподіюючи істотну шкоду інтересам держави, діючи протиправно, умисно, з єдиним умислом, направленим на незаконний збут ОСОБА_61 наркотичного засобу, подальше його затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків, учасником якого примусили стати гр-на ОСОБА_26, який повинен буде збути ОСОБА_61 особливо небезпечні наркотичні засоби.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_14 і ОСОБА_18, в березні 2005 року, умисно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечні наркотичні засоби: опій ацетильований і каннабіс (марихуана) і зберігали його в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

23 березня 2005 року, ОСОБА_14 і ОСОБА_18, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, спільно, узгоджено, близько 13 години, незаконно збули в місті Керчі в районі селища Партизанське гр-ну ОСОБА_26 особливо небезпечні наркотично засоби - опій ацетильований і каннабіс /марихуана/.

Гр-н ОСОБА_26, виконуючи вказівку співробітників міліції, в районі селища Партизанське в м. Керчі, біля недобудованих гаражів, спровокував ОСОБА_61 на незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів, і незаконно збув гр-ну ОСОБА_61 особливо небезпечні наркотичні засоби, опій ацетильований вагою 0,043 грамів і каннабіс (марихуана) вагою 10,44г., після чого ОСОБА_14 і ОСОБА_18 затримали гр-на ОСОБА_61 і доставили його в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши гр-на ОСОБА_61 в службове приміщення ВБНОН, ОСОБА_14 з метою здійснення службового підроблення, сфальсифікував матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - рапорти про те, що встановити особу що збула ОСОБА_61 наркотики не представилося можливим, вніс в них завідомо неправдиві відомості, при цьому приховуючи роль і ступінь участі ОСОБА_26, внаслідок чого матеріали відносно особи того, що збув ОСОБА_61 наркотичні засоби ( тобто ОСОБА_26) виділені в окреме провадження, до його встановлення, та вимусили ОСОБА_61 визнати вину у скоєнні злочину, який самі і спровокували.

14 липня 2005 року Керченський міський суд, дослідивши докази скоєння ОСОБА_61 злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, засудив його до 2 років позбавлення волі.


Епізод по ОСОБА_12


ОСОБА_15 і ОСОБА_16 у вересні 2005 року, діючи, за попередньою змовою, розробили злочинний план відносно ОСОБА_12, направлений на незаконний збут останньому наркотичних засобів в особливо великому розмірі, подальше його затримання, позбавлення волі, фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки для порушення кримінальної справи і притягнення його до кримінальної відповідальності, з метою створення статистичних показників своєї ефективної роботи в боротьбі з незаконним обігом наркотиків, учасником якого примусили стати ОСОБА_28, яка повинна буде попросити ОСОБА_12 допомогти їй в перенесенні сумки, в якій знаходитимуться особливо небезпечний наркотичний засіб в особливо великому розмірі.

Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 у вересні 2005 року, умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс /марихуану/ загальною вагою 2992 грамів і зберігали його в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН.

29 вересня 2005 року, ОСОБА_15 і ОСОБА_16, діючи умисне за попередньою змовою, зловживаючи службовим становищем, згідно розробленого злочинного плану, з розподілом функцій, приблизно о 21-ій годині, у дворі будинку по вул. К.Маркса в м. Керчі, незаконно збули ОСОБА_28 особливо небезпечний наркотичний засіб, каннабіс /марихуану/ загальною вагою 2992 грамів, тобто в особливо крупному розмірі, який знаходився в дорожній сумці.

ОСОБА_28, виконуючи вказівку співробітників міліції, у дворі будинку по вул. Театральна, 22, в м. Керчі, о 21-ій годині, при зустрічі з ОСОБА_12 і в розмові з ним, попросила ОСОБА_12 допомогти їй піднести сумку, на що той погодився і поніс сумку з особливо небезпечним наркотичним засобом, після чого ОСОБА_15 і інші співробітники ВБНОН, які не були обізнані про злочинні дії ОСОБА_16 і ОСОБА_15, затримали ОСОБА_12 і доставили його в приміщення ВБНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим по вул. Радянська, 1 в м. Керчі.

Доставивши ОСОБА_12 в службове приміщення ВБНОН, ОСОБА_15 і ОСОБА_16, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_12, зловживаючи службовим становищем, з метою здійснення службового підроблення, сфальсифікували матеріали дослідчої перевірки, склавши офіційні документи - пояснення, рапорти, протокол особистого огляду і внесли в них завідомо неправдиві відомості про скоєння ОСОБА_12 злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, при цьому ОСОБА_15 склав завідомо неправдивий документ - протокол особистого огляду ОСОБА_12, в який вніс відомості про зберігання останнім наркотичних засобів з метою збуту, які не відповідали дійсності.

23 жовтня 2005 року, на підставі сфальсифікованих ОСОБА_15 і ОСОБА_16 матеріалів дослідчої перевірки, відносно ОСОБА_12 слідчим відділенням Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа по ч.3 ст. 309 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і тим самим ОСОБА_12 був незаконно позбавлений свободи.

Продовжуючи свої злочинні дії оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_15, 27 жовтня 2005 року був допитаний слідчим 1-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні СВ Керченського МУ по вул. Вокзальне шосе, 42 в м. Керчі по кримінальній справі № 10505161061, порушеній відносно ОСОБА_12 за фактом незаконного придбання, зберігання і перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо крупному розмірі в якості свідка, і, будучи попередженим по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_12 в даному злочині, умисно дав завідомо неправдиві показання свідка про скоєння ОСОБА_12 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

18 січня 2006 року Керченський міський суд, дослідивши докази скоєння ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, засудив його до 5 років позбавлення волі.


Епізод по ОСОБА_63


В січні 2006 року ОСОБА_16 і ОСОБА_19, будучи оперативними працівниками відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Керченського МУ МВС України в АР Крим, офіцерами органу внутрішніх справ, які в своїй роботі повинні керуватися Законами України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», діяли всупереч інтересам служби і держави, заподіюючи істотну шкоду інтересам держави, діючи протиправно, умисно, спільно і узгоджено, з єдиним наміром, направленим на фальсифікацію матеріалів дослідчої перевірки відносно ОСОБА_63, незаконного порушення відносно нього кримінальної справи, його затримання, притягнення його до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів і позбавлення волі.

03 січня 2006 року, для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_16 і ОСОБА_19, біля будинку по вул. Гагаріна, 32 в м. Керчі о 13-ій годині у ОСОБА_64 були виявлені і вилучені наркотичні засоби, які ОСОБА_64, будучи наркозалежною особою, зберігав при собі для особистого вживання, і придбав у невстановленої слідством особи.

Цього ж дня, ОСОБА_16 і ОСОБА_19, діючи умисно, спільно, знаходячись біля будинку по вул. Гагаріна, 32 в м. Керчі, завідомо знаючи про наркозалежність ОСОБА_64, застосовуючи до ОСОБА_64 психічне насильство, загрожуючи йому порушенням кримінальної справи і позбавленням волі за виявлені у нього наркотичні засоби, примусили ОСОБА_64 дати завідомо неправдиві показання відносно ОСОБА_63 про збут останнім йому наркотичних засобів, і, з метою здійснення службового підроблення, склали завідомо неправдиві документи, в які внесли відомості про збут ОСОБА_63 наркотичних засобів, що не відповідало дійсності.

10 січня 2006 року, за фактом незаконного зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів відносно ОСОБА_64 слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа по ч.2 ст. 309 КК України, і він був притягнутий до кримінальної відповідальності.

В ході досудового слідства по кримінальній справі, ОСОБА_16 і ОСОБА_19, діючи спільно, зловживаючи службовим становищем, примушували ОСОБА_64 давати завідомо неправдиві показання відносно ОСОБА_63 про збут останнім наркотичних засобів, що ОСОБА_64 і зробив.

17 січня 2006 року ОСОБА_63 був затриманий співробітниками ОГАІ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим за зберігання наркотичних засобів і доставлений ними в приміщення 1-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим, де пояснив, що наркотичні засоби придбав для особистого вживання у невстановленої слідством особи.

Після цього, ОСОБА_63 був доставлений в приміщення Керченського ВБНОН по вул. Радянська, 1 в м. Керчі, де ОСОБА_16 і ОСОБА_19, діючи умисно, спільно, зловживаючи службовим становищем, застосовуючи фізичне і психічне насильство до ОСОБА_63, примусили його написати явку з повинною про збут ОСОБА_64 03 січня 2006 року особливо небезпечних наркотичних засобів.

При цьому ОСОБА_16, з метою здійснення службового підроблення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_63 в збуті наркотиків, прийняв від ОСОБА_63 явку з повинною і склав пояснення, в які вніс відомості, що не відповідали дійсності про збут ОСОБА_63 наркотичних засобів ОСОБА_64

За сфальсифікованими матеріалами дослідчої перевірки, складеними співробітниками Керченського ВБНОН ОСОБА_16 і ОСОБА_19, відносно ОСОБА_66 30 січня 2006 року була порушена кримінальна справа за фактом незаконного придбання, зберігання і збуту особливо небезпечних наркотичних засобів по ч.2 ст. 307 КК України, і він був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Продовжуючи свої злочинні дії, ст. оперуповноважений Керченського ВБНОН ОСОБА_16, 24 січня 2006 року був допитаний слідчим 3-го ВМ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим в приміщенні 1-го ВМ Керченського МУ по вул. Вокзальне шосе, 42 в м. Керчі по кримінальної справі № 10605170083 відносно ОСОБА_63 і ОСОБА_64 за фактом придбання, зберігання і збуту особливо небезпечних наркотичних засобів в якості свідка, і, будучи попередженим по ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, з метою штучного створення доказів обвинувачення, завідомо знаючи про невинуватість ОСОБА_63 в збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, умисно дав завідомо неправдиві показання свідка про скоєння ОСОБА_63 тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків.

21 квітня 2006 року ОСОБА_63 був засуджений Керченським міським судом до 5 років позбавлення волі.

13 червня 2006 року, Апеляційний Суд Автономної Республіки Крим скасував вищезазначений вирок відносно засуджених ОСОБА_63 і ОСОБА_64 та направив справу на додаткове розслідування.

30 липня 2006 року кримінальна справа відносно ОСОБА_63 в частині збуту особливо небезпечних наркотичних засобів гр-ну ОСОБА_64 слідчим СВ Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим була припинена по п.2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_16 просить вирок скасувати кримінальну справу закрити та виправдати за всіма епізодами.

Свої доводи засуджений мотивує тим, що суд у вироку не взяв до уваги і не дав правову оцінку показанням потерпілих, свідків, які допитувались раніше.

Крім того, апелянт вказує, що має місце фальсифікація ряду доказів не тільки в частині їх збору з порушенням всіх норм КПК, але і прямого підроблення, що виразилося в тому, що ряд свідків не тільки змінили свої свідчення, але й показали, що на досудовому слідстві до них застосовувалися недозволені методи ведення слідства.

Також апелянт стверджує, що досудове і судове слідство велося односторонньо й неповно, ряд свідків не допитані, протоколи допиту оголошувались у порядку ст.306 КПК України.

По епізоду організованої групи.

Зазначені у вироку висновки не відповідають дійсності, що знайшло своє підтвердження в ході судового слідства.

Судом прийняті показання свідка ОСОБА_26 на досудовому слідстві, однак у даних показаннях свідок не вказує на його причетність до організованої злочинної групи. Першу згадку про нього ОСОБА_26 робить на очній ставці з ОСОБА_18 від 25.04.2006 року. Ці показання повністю суперечать пред'явленим обвинуваченням, у тому числі в частині участі та діяльності в організованій групі.

Крім цього, як зазначає ОСОБА_16, свідок ОСОБА_26 раніше неодноразово допитувався у судових засіданнях 2007-2011 роках і його показання носять суперечливий характер, проте суд не зазначив чому він прийняв його показання на досудовому слідстві і чому не прийняв ті показання, які він давав протягом неодноразових судових засідань.

Також апелянт вказує, що в основу вироку прийняті показання свідка ОСОБА_28 на досудовому слідстві, проте як слідує з її показань, вона не вказує на його причетність до організованої злочинної групи та не вказує на будь-яку з ознак передбачених ч.3 ст.28 КК України. Суд безпідставно прийняв як доказ суперечливі показання ОСОБА_28 та не зазначив з якими іншими доказами вони узгоджуються.

Апелянт вказує, що судом в основу вироку прийняті показання ОСОБА_14 на досудовому слідстві, проте його показання є лиш припущенням і нічим об'єктивно не підтверджується.

Судом в основу обвинувального вироку також безпідставно прийняті показання свідків ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_69, ОСОБА_70. Неправильний висновок суду підтверджується матеріалами кримінальної справи, а також матеріалами кримінальної справи № 1-216/03 за обвинуваченням ОСОБА_29. В той же час суд не взяв до уваги послідовні показання свідків, що підтверджують злочинну діяльність ОСОБА_29, які давали послідовні показання як при розгляді кримінальної справи №1-216/03, так і при розгляді даної справи протягом 2007-2013 років.

На думку апелянта суд необґрунтовано послався на докази, які містяться в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_29.

Апелянт вказує, що в основу обвинувального вироку суд також прийняв те, що ним не визнається вина по епізоду ОСОБА_29, але невизнання провини не є ні однією підставою для винесення обвинувального вироку, відповідно до кримінально-процесуального закону України.

Також засуджений стверджує, що не зловживав своїм службовим становищем відносно ОСОБА_29, не брав участі у проведенні оперативної закупівлі наркотиків у нього і при проведенні огляду за його місцем проживання. Це повністю підтверджується як матеріалами даної справи, так і матеріалами кримінальної справи № 1-216/03 за обвинуваченням ОСОБА_29. Дана обставина знайшла своє підтвердження при допиті зазначених осіб у судових засіданнях 2007-2011 років.

В порушення ст. 62 Конституції України суд зобов'язав доводити його невинуватість у скоєному злочині, доводити невідповідність пред'явленого обвинувачення фактичним обставинам справи, доводити отримання доказів незаконним шляхом, доводити про фальсифікацію доказів.

Апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги його доводи про невинуватість та не спростував їх.

ОСОБА_16 стверджує, що досудове розслідування проведене з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону, з явно обвинувальним ухилом. Крім того, на його думку суд безпідставно не приймав докази його невинуватості.

По епізоду ОСОБА_37.

На думку апелянта судом постановлений вирок з порушенням вимог ст..334, 368, 369, 371 КПК України.

Посилаючись у вироку суду на показання ОСОБА_37, які вона давала на досудовому слідстві, суд не зазначив чому саме ці показання він приймає як доказ і відкидає ті показання, які вона давала під час неодноразових судових засідань. Не усунувши протиріччя, суд безпідставно дослідив її показання в порядку ст..306 КПК України.

Судом першої інстанції грубо порушені вимоги ст. 334 КПК України, оскільки в мотивувальній частині свого вироку суд не дав повну оцінку всім доказам на підставі яких визнав встановлені ті чи інші обставини, так і ті їх них, в силу яких суд дійшов висновку, що обставини не мали місця в дійсності . Суд у вироку не вказує і не дає ніяких оцінок показаннями ОСОБА_37 2004 році і в період 2007-2011 років.

ОСОБА_16 вважає, що суд в порушення закону виклав у вироку обвинувачення щодо всіх підсудних в цілому, а не відносно кожного підсудного.

На думку апелянта показання свідків ОСОБА_71, ОСОБА_39, ОСОБА_56 не підтверджують його причетність до скоєння злочинів щодо ОСОБА_37.

Крім цього ОСОБА_16 звертає увагу суду на те, що суд у своєму вироку так і не вказав які саме фактичні дії були вчинені ним у відношенні ОСОБА_37, як цього вимагає ст.334 КПК України; в чому з його боку полягали об'єктивні і суб'єктивні сторони злочину, передбаченого ст.371 КК України, яку іншу особисту зацікавленість він переслідував при цьому; в чому виражалось з його боку зловживання владою або службовим становищем, передбачене ст.364 КК України.

Суд першої інстанції також порушив вимоги ст.129 Конституції України, постановивши вирок на суперечливих доказах. Таким чином, випливає, що суд у вироку від 04.03.2013 року виклав висновки, прямо суперечать доказам, на яких він зроблений. Суд фактично переписав висновки викладені в виправдувальному вироку від 23.06.2011 року, замінивши слова «не підтверджується», «не винен» на «підтверджується», «винен».

По епізоду ОСОБА_45.

Суд необґрунтовано прийняв показання свідка ОСОБА_45, які не свідчать про злочинну діяльність працівників ВБНОН в складі членів організованої групи. Він дає показання лише відносно своєї поїздки до Росії та обставин виявлення у нього наркотиків.

Суд безпідставно не взяв до уваги показання ОСОБА_45, які він дав в сдовому засіданні, а також раніше в судових засіданнях в 2007-2011 роках, про те, що ОСОБА_16 і ОСОБА_14 він не знає взагалі і вперше побачив їх в судовому засіданні в 2007 році. Також ОСОБА_45 заявив суду, що правдиві і більш точні його свідчення, які він давав 15.05.2004 року співробітникові ВБНОН КДУ ОСОБА_18, а коли справу передали в СБУ, він почав змінювати свідчення. Також ОСОБА_45 у судових засіданнях заявив, що прізвище ОСОБА_74 стало йому відоме від співробітників СБУ, які пояснили йому, що ОСОБА_74 громадянин Росії і зараз він перебуває в місцях позбавлення волі.

Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_74 встановлено співробітниками СБУ, його не допитували як на досудовому слідстві, так і в судових засіданнях в 2007-2011 роках, незважаючи на неодноразові вимоги суду про його доставку в суд.

Також засуджений звертає увагу на те, що суд безпідставно не допитав ОСОБА_26 під час судового слідства, а лише обмежився оголошенням його показань на досудовому слідстві і в суді в 2010 році, порахувавши, що вони однакові. При цьому суд не вказав у вироку чому саме ці показання він взяв до уваги, а інші відкинув.

Також судом в основу обвинувального вироку прийняті показання ОСОБА_14 на досудовому слідстві, однак суд не зазначив чому він не приймає його показання, які він неодноразово давав під час судового розгляду.

Судом безпідставно прийняті як докази винуватості матеріали кримінальної справи №1-99/05 відносно ОСОБА_45, так як вони не містять будь-яких даних про протиправну діяльність керченського ВБНОН. При розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_45 судом була дана оцінка доказам, зібраним працівниками ВБНОН і на цих доказах був постановлений вирок, який набрав чинності.

В порушення вимог кримінально-процесуального кодексу, суд не навів доказів на підтвердження його винуватості за ст..ст.305,307 КК України.

Матеріали справи не містять жодного доказу, що у засуджених вилучалися наркотики, обшуки у них не проводилися, що підтвердили самі слідчі, які розслідували дану справу.

ОСОБА_16 стверджує, що не складав документів при затриманні ОСОБА_45 та виявленні в нього наркотиків, не затримував його, а тому немає жодних доказів, які б підтверджували обвинувачення за ст..ст. 366, 371 КК України.

Як і відносно попереднього епізоду апелянт вказує, що суд переписав мотивувальну частину з виправдувального вироку від 23.06.2011 року, замінивши слова «не підтверджене», «не винен» на «підтверджено», «винен».

По епізоду ОСОБА_48.

Суд не мотивував чому він поклав воснову обвинувального вироку одні показання ОСОБА_48 та не взяв до уваги інші його показання, та не усунув протиріччя між такими показаннями. Показання ОСОБА_48 неодноразово оцінювались судами першої інстанції, які не знайшли порушень в діях співробітників ВБНОН при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_48. Показання ОСОБА_48 ніяк не свідчать про існування організованої злочинної групи, яка складалась із співробітників ВБНОН.

Судом в основу обвинувального вироку покладені показання свідка ОСОБА_76 від 12.09.2012 року в суді, однак данні показання не підтверджують провину засуджених, а навпаки вказують на їх невинуватість.

Також судом в основу обвинувального вироку покладені показання свідка ОСОБА_77 на досудовому слідстві і раніше в судах, однак дані показання не підтверджують не підтверджують наявність організованої групи з числа співробітників ВБНОН, а навпаки вказують на їх невинуватість.

Також судом покладені в основу обвинувального вироку непослідовні показання свідка ОСОБА_26. В порушення вимог закону суд не усунув протиріччя та не мотивував які показання він не приймає.

Порушуючи вимоги ст..369 КПК України, суд послався на показання засудженого ОСОБА_14, які він давав на досудовому слідстві і не мотивував чому він не приймає як доказ його показання в суді. Крім того, як вбачається з його показань на досудовому слідстві, він не брав участі в будь-яких протиправних діях співробітників ВБНОН щодо організації контрабанди наркотичних засобів за учатю ОСОБА_48 і ОСОБА_26.

На думку апелянта матеріали кримінальної справи не містять жодних доказів щодо його винуватості за данним епізодом. Таких доказів не містять і матеріали кримінальної справи за № 1-681/04 за обвинуваченням ОСОБА_48. Останній вказував на протиправні дії саме ОСОБА_26, проте співробітники СБУ не вживали заходів щодо його затримання.

В порушення вимог кримінально-процесуального закону висновки суду щодо доведеності його вини ґрунтуються лише на припущеннях, що підтверджується двома виправдувальними вироками по цій справі. Нових доказів, які б підтверджували його провину суду не надано.

Судом в основу вироку прийняті показання ОСОБА_49 на досудовому слідстві, однак посилання на ці свідчення не підтверджують обвинувачення у вчиненні будь-яких злочинів щодо ОСОБА_49. Навпаки, показання ОСОБА_49 тільки спростовують пред'явлене обвинувачення.

На думку апелянта суд безпідставно взяв до уваги показання ОСОБА_26 під час досудового слідства. Під час розгліду справи стосовно нього в Керченському міському суді він заявляв, що до нього з боку співробітників СБУ застосовувались метолди фізичного і психічного впливу. Проте суд прийняв як доказ саме його показання, які він давав під час досудового слідства і не взяв до уваги показання, які він дав в суді.

В порушення вимог ст..306 КПК України суд не допитав ОСОБА_26 в суді та не прийняв всіх заходів для його доставки, а обмежився лише оголошенням його показань.

Як стверджує ОСОБА_16, судом в основу вироку прийняті показання свідка ОСОБА_28 на досудовому слідстві, однак це не відповідає дійсності, так як ОСОБА_28 в даних показаннях не згадує про нього. ОСОБА_28 допитувалася неодноразово на досудовому слідстві і ні в одних цих свідченнях вона не вказувала про нього.

Як вважає апелянт, фактично всі висновки суду щодо його провини грунтуються на свідченнях ОСОБА_49, ОСОБА_26 і ОСОБА_28 на досудовому слідстві, хоча вони не містять таких доказів.

Судом в основу вироку покладені свідчення ОСОБА_14 на досудовому слідстві, проте вони не містять доказів про наявність організованої злочинної групи, яка складалась із співробітників Керченського ВБНОН та про його учать в ній.

По епізоду ОСОБА_51.

Зазначені у вироку висновки, щодо даного епізоду не підтверджуються матеріалами справи. Судом необґрунтовано прийняті показання потерпілого ОСОБА_51 на досудовому слідстві.

Показання ОСОБА_51 не свідчать про те, що співробітники ВБНОН спровокували ОСОБА_51 на організацію наркопритону, проте суд послався саме на його показання.

Судом не вказано і не мотивовано, чому він приймає свідчення ОСОБА_51 на досудовому слідстві і при цьому відхиляє його свідчення раніше в судових засіданнях.

Судом прийняті показання свідка ОСОБА_26. Незважаючи на істотні суперечності в його показаннях, суд в порушення кримінально-процесуального законодавства не мотивував у своєму вироку - на підставі чого він приймає одні свідчення ОСОБА_26 як достовірні, ігноруючи при цьому інші свідчення.

Крім того, суд, визнаючи свідчення ОСОБА_26 на досудовому слідстві достовірними, не приймає за факт і те, що стороною обвинувачення свідчення ОСОБА_26 на досудовому слідстві визнаються як недостовірними, у зв'язку з чим державним обвинуваченням виноситься постанова щодо ОСОБА_26.

В порушення ст.257 КПК України суд не допитав ОСОБА_26 з метою перевірки та оцінки його показань.

Засуджений звертає увагу, що судом в основу вироку покладено показання на досудовому слідстві свідка ОСОБА_27, однак, знову ж таки, в даних показаннях ОСОБА_27 також не вказує на нього як особу причетну до вчинення злочинів. На досудовому слідстві ніхто не вказував на нього, як на особу причетну до документування злочинної діяльності ОСОБА_51.

Судом безпідставно, як доказ взяті показання на досудовому слідстві ОСОБА_14, так як останній не вказує на його причетність до скоєння протиправних дій відносно ОСОБА_51.

Суд у вироку послався на показання в судових засіданнях свідків ОСОБА_52, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83 та ОСОБА_84, проте вони не містять доказів на підтвердження пред'явленого обвинувачення.

Не допитавши свідка ОСОБА_80, а лише обмежившись оголошенням його свідчень в порядку ст.306 КПК України, суд послався на його показання як на доказ вини, хоча фактично свідок підтверджує правомірність дій співробітників Керченського ВБНОН при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_51.

По епізоду ОСОБА_53

На думку апелянта суд безпідставно послався на показання потерпілого ОСОБА_53 і не взяв до уваги його заяву в суді про відсутність будь-яких претензій до співробітників Керченського ВБНОН. Потерпілий пояснив, що ОСОБА_26 їздив до Російської Федерації з метою придбання там наркотичного засобі для подальшого його продажу у м. Керчі.

Як і за іншими епізодами обвинувачення, суд не мотивовано прийняв як доказ показання ОСОБА_26 під час досудового розслідування, не допитав його, обмежившись лише оголошенням його показань в порядку ст..306 КПК України, таким чином не усунув протиріччя в його свідченнях.

На думку апелянта, показання свідка ОСОБА_55 не містять доказів того, що він затримував ОСОБА_53 та документував його злочинну діяльність. Також вони не містять доказів про участь апелянта в організованій злочинній групі.



Судом безпідставно взяті до уваги показання потерпілого ОСОБА_52 щодо діяльності організованої злочинної групи, яка складалася з співробітників Керченського ВБНОН та щодо вчинення апелянтом злочину відносно ОСОБА_53.

Як зазначав апелянт за іншими епізодами обвинувачення, з показань засудженого ОСОБА_14 не вбачається, що зі співробітників Керченського ВБНОН була створена організована злочинна група і що він, апелянт, приймав в ній участь. Ні ОСОБА_13, ні інші співробітники ВБНОН не говорили йому про незаконне документування контрабанди та про іншу злочинну діяльність. Такі висновки ОСОБА_14, зроблені на досудовому слідстві, ґрунтуються лише на його припущеннях та здогадках. Крім того, в ході судового слідства ОСОБА_14 не підтвердив зазначені показання, наполягав на своїх показаннях, даних у ході судових засідань протягом 2007-2013 років, вказуючи, що він обмовив себе і інших підсудних з метою зміни запобіжного заходу.

По епізоду ОСОБА_12

Апелянт зазначає, що потерпілий ОСОБА_12 протягом досудового і судового слідства давав суперечливі показання в частині того хто його затримував, хто складав відносно нього документи, хто на нього впливав, де він придбав наркотики, які в нього були вилучені. Суд послався на його показання від 14.11.2012 року, проте вони викладені не так, як було в дійсності.

Матеріали справи також не містять відомостей і про те, що до ОСОБА_12 співробітники ВБНОН застосовували фізичне насильство. На питання суду ОСОБА_12 не зміг пояснити, чому він не звертався у медичні заклади, а також до прокуратури зі скаргами на дії ВБНОН.

Дане говорить тільки про те, що кримінальну справу було порушено незаконно, всі докази не є допустимими, здобуті з порушенням норм КПК України, оскільки їх збір відбувався в рамках незаконно порушеної справи.

Судом також безпідставно прийняті показання свідка ОСОБА_28 на досудовому слідстві, хоча вони мають розбіжності з показаннями ОСОБА_12. Чому вони не узгоджуються з показаннями потерпілого, вона пояснити не змогла.

Суд у вироку послався на показання свідків ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, Романіка, проте вони суперечать показанням ОСОБА_12 і ОСОБА_28. Навпаки саме ці показання підтверджують його непричетність до вчинення злочинів.

По епізоду ОСОБА_63

На думку апелянта, суд безпідставно прийняв як доказ показання свідка ОСОБА_63 під час досудового слідства, не оцінивши їх, у співвідношенні з іншими доказами.

Суд також не звернув увагу на те, що ОСОБА_63 був неодноразово судимий, а тому мав неприязнь до міліції, у зв'язку з чим міг обмовити апелянта.

ОСОБА_63 раніше допитувався у судовому засіданні у цій справі і дав зовсім інші свідчення, ніж на досудовому слідстві, проте суд не аналізував його показання взагалі, та не мотивував чому він їх не приймає як доказ.

Не допитавши ОСОБА_63, суд обмежився лише оголошенням його показань в порядку ст..306 КПК України, чим теж грубо порушив вимоги закону.

Обвинувачення будується тільки на свідченнях ОСОБА_63 і ОСОБА_64, при цьому, як стверджує апелянт, він був позбавлений можливості захищати свої права, так як не знав, що його звинувачують за даним епізодом, його не допитували, очних ставок ні з ОСОБА_63, ні з ОСОБА_64 не проводили.

Сторона обвинувачення приховала той факт, що прокуратурою у справі ОСОБА_63 надавалися документи, які підтверджують те, що ОСОБА_63 і ОСОБА_64 не зверталися прокуратури зі скаргами на співробітників ВБНОН, що на думку апелянта також ставить під сумнів свідчення ОСОБА_63 щодо співробітників ВБНОН.

Судом в основу вироку прийняті показання свідка ОСОБА_64 в судовому засіданні, однак, зазначені у вироку свідчень не давав ОСОБА_64 ні на досудовому слідстві, ні раніше, ні в суді.

Так само в ході судових засідань було звернуто увагу, що в матеріалах кримінальної справи № 1-599/06 є довідки з прокуратури м. Керчі про те, що ні ОСОБА_64, ні ОСОБА_63 зі скаргами до прокуратури на незаконні дії співробітників ВБНОН не зверталися. Проте дані довідки не долучалися до матеріалів справи.

ОСОБА_16 стверджує, що судом в основу вироку прийняті показання свідків ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91. Проте їх свідчення не підтверджують його винуватість. Зазначені свідки в суді вказали, що ОСОБА_63 і ОСОБА_64 під час всього досудового слідства визнавали свою провину в повному обсязі.

Суд послався у вироку на матеріали кримінальної справи № 1-599/06 як на доказ обвинувачення. Проте, на думку апелянта, вказані матеріали справи навпаки підтверджують його невинуватість. Суд послався на явку з повинною ОСОБА_63 від 17.01.2006 року як на доказ його провини. Проте в судових засіданнях починаючи з 2007 року було встановлено, що ОСОБА_63 писав явку з повинною ОСОБА_16 в присутності ОСОБА_92 без будь-якого тиску з боку апелянта. Проте цій обставині суд не дав ніякої оцінки.

Засуджений ОСОБА_22 в своїй апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду скасувати, матеріали кримінальної справи направити на досудове слідство.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки відмовляв в ознайомленні з деякими матеріалами справи.

Крім того, на думку апелянта не встановлений статус ОСОБА_26, який є головним свідком у справі.

Судом встановлені факти фальсифікації матеріалів кримінальної справи, а саме протоколу допиту свідка ОСОБА_93. Не дана оцінка почеркознавчої експертизи матеріалів оперативної закупівлі у ОСОБА_29.

Матеріали справи містять не скасовані постанови про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_29, ОСОБА_52, ОСОБА_37, ОСОБА_11, у зв'язку з чим провадження за цими епізодами обвинувачення підлягає закриттю.

Апелянт звертає увагу суду, що за епізодами ОСОБА_51, ОСОБА_49 суд не вказав на підставі чого він засудив його за даними епізодами, оскільки ні ОСОБА_26 ні інші потерпілі не вказують на нього, як на особу, яка брала участь у документуванні даних громадян.

Крім того, як стверджує ОСОБА_22, суд не дав оцінку тому, що в матеріалах справи немає жодного процесуального документа, складеного ним. Показання ОСОБА_26 були оголошені до суду в порядку ст.306 КПК України і їм не дана належна оцінка.

Також засуджений вказує, що судом не були прийняті до уваги свідчення ОСОБА_93, ОСОБА_96, ОСОБА_94, ОСОБА_20.

За епізодом організованої злочинної групи.

Інкримінуючи організовану злочинну групу, суд грунтує свій висновок лише на показаннях свідків ОСОБА_27, ОСОБА_26, та засудженого ОСОБА_14, даними ними на досудовому слідстві. Проте, як стверджує ОСОБА_22, ці особи при впізнанні вказали на нього тільки лише як на співробітника ВБНОН, при цьому, вони не вказують, що він приймав участь будь-яких протиправних діях.

На думку апелянта, суд необґрунтовано не проводив допит свідків у судовому засіданні, а лише оголосив їх у порядку ст.306 КПК України, поклавши їх в основу у вироку, що на його погляд є неприпустимим.

Також апелянт стверджує, що судом покладені в основу вироку показання ОСОБА_14, дані ним на досудовому слідстві, проте судом не дана оцінка тому, що сам ОСОБА_14 не вказує в своїх показаннях на нього (ОСОБА_22) як на особу, яка брала участь в плануванні якого-небудь злочину.

Крім того, досудовим слідством не встановлена одна з ознак організованої злочинної групи - спільні грошові кошти та розпорядження ними.

На думку апелянта судом не було прийнято до уваги та не дана оцінка свідченням на досудовому слідстві свідка ОСОБА_32, показанням на досудовому слідстві та в суді громадянки ОСОБА_11, показаннях потерпілої ОСОБА_29, свідків ОСОБА_96, ОСОБА_37, ОСОБА_97, ОСОБА_27, ОСОБА_57, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_98, ОСОБА_31, які вони давали в судовому засіданні.

Крім того, засуджений стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що хто-небудь з співробітників ВБНОН інформував осіб, які займаються збутом наркотиків про проведення оперативних заходів, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували отримання хабара.

В матеріалах справи відсутні докази наявності яких-небудь матеріальних цінностей, які працівники ВБНОН здобули злочинним шляхом.

В ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження отримання працівниками ВБНОН, учасниками організованої злочинної групи яких-небудь матеріальних заохочень чи підвищення у службі.

Не добуто достатньо доказів про створення ОСОБА_13 організованої злочинної групи.

Крім того, на думку апелянта, судом також не прийнято до уваги, та не дана правова оцінка тому, що в ході всіх судових засідань ні по одному з епізодів не знайшов свого підтвердження факт придбання, перевезення, зберігання та збуту наркотичних засобів, більш того, на думку апелянта, в матеріалах справи взагалі відсутні докази цього.



За епізодами контрабанди ОСОБА_48, ОСОБА_53, ОСОБА_49.

Як зазначає апелянт, основний свідок ОСОБА_26 вказує, що на території Російської Федіраціі наркотики йому передавав чоловік на ім'я ОСОБА_50, а не працівники Керченкского ВБНОН, що підтверджує і ОСОБА_48, не дивлячись на це, дії всіх засуджених були кваліфіковані за ст.ст.307, 305 КК України.

За епізодом ОСОБА_45.

Як пояснив ОСОБА_26 в своїх показаннях, до даного епізоду він не причетний, що підтвердив і сам ОСОБА_45. Керченським міським судом ОСОБА_26 був виправданий за даним епізодом, проте, не дивлячись на це, всім співробітникам Керченського ВБНОН було висунуте обвинувачення за даним епізодом.

Апелянт звертає увагу суду на те, що суд безпідставно визнав його винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.311 ч.3 КК Ураїни, так як кількість прекурсору не відповідає кількості вказаній в таблиці наркотичних засобів та прекурсорів.

За епізодом ОСОБА_29.

Апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги, що згідно матеріалів справи він не складав жодного документу за даним епізодом, незважаючи на це суд все одно засудив його за ст.366 ч.1 КК України.

Судом неправильно була дана оцінка діямслідчого ОСОБА_38, вказав, що він згідно своїх обов'язків тільки складав протокол огляду місця події. Огляд проводився законно з дозволу батька ОСОБА_29, що підтверджують і поняті.

Крім того судом не була прийнята до уваги та не дана оцінка тому, що є почеркознавча експертиза, де у висновках вказується, що рукописні тексти в матеріалах проведення оперативної закупівлі в ОСОБА_29 виконані закупщиком ОСОБА_32, що останній категорично заперечує.

За епізодом ОСОБА_52.

Апелянт вказує, що судом не було прийнято до уваги, що головний свідок ОСОБА_26 не вказує на нього, як на особу, яка збувала йому наркотичні засоби. Крім того, суд не прийняв до уваги та не надав належної оцінки тому, що до кримінальної справи долучений відмовний матеріал за скаргою ОСОБА_52 на дії співробітників Керченського ВБНОН.

За епізодом ОСОБА_51

ОСОБА_22 зазначає, що судом не дана оцінка тому, що в матеріалах справи немає жодного документу складеного ним. Крім того судом не прийнято до уваги, що сам ОСОБА_26 і ОСОБА_51 в своїх показаннях не вказують на нього як на особу, що збувала наркотичні засоби.

За епізодом ОСОБА_37

Апелянт звертає увагу на те, що судом не були прийняті до уваги обставини, що він тільки зупинив громадянку ОСОБА_37 на вулиці, які-небудь документи про її затримання він не складав. Інших доказів за вказаним епізодом матеріали справи не містять.



За епізодом ОСОБА_59

Засуджений зазначає, що судом не прийнято до уваги, що свідок ОСОБА_26 не вказував на нього, як на особу, яка збувала наркотичні засоби, а пояснював, що наркотичні засоби купував у громадянки ОСОБА_100, про що остання підтвердила у судовому засіданні.

Суд не прийняв до уваги показання понятих ОСОБА_101 і ОСОБА_47 та свідка ОСОБА_102.

Крім того, як стверджує апелянт, при розгляді справи відносно ОСОБА_59 він давав правдиві показання, які відповідали фактичним обставинам справи, судом їм була дана належна оцінка і відносно ОСОБА_59 постановлений вирок.

За епізодом ОСОБА_49

Апелянт вважає, що суд не прийняв до уваги і не дав оцінки тому, що затриманням, документуванням і поміщенням ОСОБА_49 в ІТТ, подальшим направленням матеріалів в СБУ займалися працівники митної служби.

Також, на думку апелянта, судом не дана оцінка тому, що ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_49, не вказують на нього як на особу, яка брала участь при перевезенні наркотиків, а також збувала наркотики і прекурсори по даному епізоду.

Крім того, засуджений вказує, що судом не встановлено, що він перевищив свої повноваження і переслідував будь-які корисливі мотиви, а також відсутні докази, що він брав участь в організації цих злочинів.

За епізодом ОСОБА_60

Апелянт вказує на те, що за цим епізодом свідок ОСОБА_26 також не вказує на нього, як на особу, яка збувала йому наркотичні засоби, що було проігноровано судом, та не дано жодної оцінки.

Також ОСОБА_22 зазначає, що він не перевищував свої повноваження та не переслідував ніякого корисного мотиву, більш того, в матеріалах справи взагалі відсутні докази цього.

За епізодом ОСОБА_48,

Як і за попередніми епізодами, апелянт пояснює, що свідок ОСОБА_26 також не вказує на нього, як на особу, яка збувала наркотичні засоби. Крім того, свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні в своїх показаннях підтвердив, що з'явлення із зізнанням він писав власноруч.

За епізодом ОСОБА_53

Засуджений звертає увагу, що як і за попередніми епізодами свідок ОСОБА_26 не вказує на нього, як на особу, яка займалась збутом наркотиків, а також показання самого ОСОБА_53, який підтвердив їх щодо свого затримання, що суд не прийняв до уваги.

Також, на думку апелянта, суд не правильно встановив розмір збуту наркотиків та прекурсорів, що підтверджує необ'єктивність судового слідства.

Крім того, орган досудового слідства проводив множинні очні ставки, чим грубо порушив норми КПК.

На думку ОСОБА_22 всі обвинувачення і вирок засновані тільки лише на показаннях ОСОБА_26, які явно неправдиві і не підтверджуються матеріалами справи.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_14 просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що вирок суду незаконний та необґрунтований, який було постановлено з порушенням кримінально-процесуального закону, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_14 звертає увагу на те, що в ході судового слідства був допитаний основний свідок ОСОБА_26, проте суд не врахував, що цей свідок постійно змінював свої показання. Також суд першої інстанції при постановленні вироку прийняв до уваги тільки докази, які були зібрані в ході досудового слідства, свідки в судовому засіданні не допитувались, не були прийняті до уваги показання самих засуджених, а також їх захисників, а деякі показання необґрунтовано були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України.

На думку апелянта суд першої інстанції обґрунтував своє рішення лише на показаннях свідків і потерпілих, які вони давали на досудовому слідстві. У вироку взагалі не дана оцінка показанням, які були дані при розгляді справи в 2007-2011 роках. Також не дана оцінка показанням, які є у справі щодо потерпілих ОСОБА_29, ОСОБА_37, ОСОБА_61, ОСОБА_11 та інших, незважаючи на наявність інших суперечливих показань у справі, при цьому у вироку суд не вказав чому були взяті одні показання, а інші не враховані.

За епізодом організованої злочинної групи.

Апелянт звертає увагу на те, що доводи про те, що ОСОБА_26 діяв під тиском працівників ВБНОН не знайшли свого підтвердження раніше в судових засіданнях, на що суд не звернув уваги та не прийняв це як доказ.

Також суд не дав оцінку показанням свідка ОСОБА_26, які є в матеріалах справи.

Засуджений вказує, що суд не взяв до уваги і не дав оцінку зовсім іншим показанням ОСОБА_28, які вона давала раніше, де вона вказала, що про існування організованої злочинної групи складі співробітників Керченського ВБНОН, їй було відомо тільки зі слів ОСОБА_26, а по епізоду ОСОБА_49 її свідчення зовсім нічим об'єктивно не підтверджені.

Також, як вказує апелянт, суд по даному епізоду прийняв його свідчення на досудовому слідстві, але не дав оцінку показанням, які він давав протягом усіх судових засідань з 2007-2013 року.

Також засуджений звертає увагу суду, що раніше допитані в 2009 році свідки ОСОБА_29, ОСОБА_79, ОСОБА_37, ОСОБА_97, ОСОБА_27, ОСОБА_57, ОСОБА_88, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_98, ОСОБА_114 ніяких об'єктивних даних про існування та діяльность організованої злочинної групи також не привели, крім того вони заявляли про невідповідність їх фактичних показань, даних на досудовому слідстві, змісту протоколів їх допитів, проте суд цьому також не дав оцінку.

Також допитані в судових засіданнях свідки ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106 є співробітниками ОВС та СБУ та в період з 2002-2006 року не володіли інформацією про діяльність організованої злочинної групи з числа співробітників ВБНОН. У матеріалах справи відсутні будь-які докази слідчого про зберігання, придбання, перевезення, збут та контрабанду наркотичних засобів та прекурсорів, скоєних співробітниками ВБНОН. Ні на одному аркуші справи немає доказів придбання, зберігання та перевезення наркотиків не вказано місце, час і спосіб вчинення даних злочинів.

Як стверджує апелянт, немає доказів отримання хабарів, а також немає даних про звільнення осіб та їх затримання. У матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази наявності будь-яких матеріальних цінностей, здобутих ним злочинним шляхом і розпорядження ними. Також у матеріалах справи ні на одному аркуші немає даних, що планування ОСОБА_13 спільно з іншими засудженими вчинення злочинів.

За епізодом ОСОБА_29

Апелянт зазначає, що суд не врахував, що матеріали кримінальної справи № 1-216/2003 р. За звинуваченням ОСОБА_29 були предметом розгляду в судовому засіданні, вироком Керченського суду, ОСОБА_29. був визнаний винним 19.05.2003р. за ст.ст. 307ч.2, 309ч.2, 311ч.1 КК України та призначено покарання. При цьому у вироку у справі ОСОБА_29 зверталася увага на показання його дружини ОСОБА_35 про те, що її чоловік вживає наркотичні засоби і при огляді за місцем проживання вони були виявлені і вилучені працівниками міліції. Проте суд не дав у вироку оцінку цим показанням.

Всі ті факти, які вказує ОСОБА_29, в рамках розгляду кримінальної справи за обвинуваченням працівників ВБНОН вказувалися їм і раніше при його засудженні і вони були ретельно перевірені і їм дана юридична оцінка, яка їх спростовує.

Суд першої інстанції проігнорував, у вироку не вказав як доказ - показання свідка ОСОБА_32, в тому що він виступив в ролі оперативного закупника ОСОБА_54.

ОСОБА_14 звертає увагу на показання свідка ОСОБА_70, який був слідчим у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_29, який пояснив, що ним особисто допитувався ОСОБА_32, який і є закупник ОСОБА_54, знав його по іншій кримінальній справі. Скарг на співробітників ВБНОН не висловлював, матеріали відносно ОСОБА_29 були законні.

За епізодом ОСОБА_37

Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він спільно з іншими засудженими планував вчинення злочинів відносно ОСОБА_37 Не встановлено судом єдиного плану вчинення злочину, відомим всім учасникам групи з розподілом функцій, спрямованих на досягнення цього плану, немає доказів забезпечення фінансування будь-кої злочинної діяльності.

Як стверджує апелянт, його дії відносно ОСОБА_37 полягали лише в тому, що він виступив в ролі конвоїра на підставі документів складених ОСОБА_21 і ОСОБА_13, затвердженим підписом на той час в.о. начальника Керченського МУ ОСОБА_107

Неодноразово допитані в судових засіданнях засуджені ОСОБА_13, ОСОБА_18 ОСОБА_17, ОСОБА_22 наполягали на тому, що в документуванні злочинної діяльності ОСОБА_37 21.01.04 року засуджених ОСОБА_16 та ОСОБА_14 не було, що підтверджує і сам ОСОБА_39.


За епізодом ОСОБА_41

У матеріалах справи, як стверджує апелянт, відсутні будь-які докази того, що він спільно з ОСОБА_13 планував вчинення злочину щодо засновника кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11».

Більше того суд не дав оцінку показанням, з яких видно, що свідок ОСОБА_41 в судових засіданнях підтвердив свої показання, які розглядалися раніше в судових засіданнях.

Засуджений звертає увагу на те, що в матеріалах справи немає заяв від господаря кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» про притягнення співробітників ВБНОН до відповідальності.

Показання ОСОБА_18 узгоджуються з показаннями ОСОБА_14, ОСОБА_142, ОСОБА_110 по даному епізоду.

Як стверджує апелянт, немає доказів того, що на початку березня 2004 умисно, повторно, незаконно придбали у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана) і зберігали його з метою збуту в службовому кабінеті приміщення Керченського ВБНОН, а 4 березня у приміщенні відділу ВБНОН по вул. Радянській, буд.1 м. Керчі, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем незаконно збули даний наркотичний засіб ОСОБА_26.

Суд першої інстанції виніс обвинувальний вирок тільки лише на показаннях ОСОБА_26, які об'єктивно нічим не підтверджені, більше того статус ОСОБА_26, як свідка, був скасований самої стороною обвинувачення.

За епізодом ОСОБА_11.

Засуджений вказує, що в матеріалах кримінальної справи є його показання нібито зізнавальні, але навіть ці показання не свідчать про існування організованої злочинної групи, також, виходячи з цих свідчень, він не брав участь у затриманні ОСОБА_11 29.03.04 року, про що в судових засіданнях підтверджує і сама ОСОБА_11

ОСОБА_14 стверджує, що суд не дав оцінку показанням про те, що він не затримував ОСОБА_11.

Також у судових засіданнях немає доказів у придбанні, зберіганні або збуті наркотичних засобів, при цьому вичерпані всі можливості щодо збирання доказів, за даним епізодом, а засуджені в ході досудового слідства не допитувалися.

Крім того показання ОСОБА_26 у даній кримінальній справі суперечать його ж показанням у кримінальній спаві за овинуваченням ОСОБА_11, проте суд не дав цьому належної оцінки.

Суд не дав оцінку цим показанням, хоча є ще одна версія показань ОСОБА_26, яким суд першої інстанції також не дав оцінку.

Крім того, як вказує апелянт, ОСОБА_11 мала всі підстави для обмови, оскільки будучи затримана з наркотиками, вона була б притягнута до кримінальної відповідальності з метою приховування слідів свого злочину і була зацікавленою в результаті справи.

За епізодом ОСОБА_45

ОСОБА_14 вказує, що висновки, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. У судовому засіданні ОСОБА_45 підтвердив свої свідчення, які він давав на досудовому слідстві, які і були покладені в основу вироку, однак суд не дав оцінку показанням ОСОБА_45, які від давав в судових засідань.

У матеріалах справи є списки пасажирів поромів за 2004-2005 рр.., в числі яких були громадянини ОСОБА_45 і ОСОБА_26, при цьому в даних списках є розбіжності щодо часу перетину кордону, а саме 14.05.04 року ОСОБА_26 перетинав кордон і в'їжджав в Україну раніше, ніж виїхав в РФ. Більше того, в матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_45 прізвища ОСОБА_26 немає взагалі, як особи, яка перетинала кордон спільно з ОСОБА_45.

Як стверджує апелянт, суд першої інстанції не дав оцінку показанням свідка ОСОБА_111, про те, що він не говорив ОСОБА_26 давати показання щодо співробітників ВБНОН, їх прізвища ОСОБА_26 називав сам. У ході слідства ОСОБА_26 писав скарги на нього про застосування недозволених методів досудового слідства, в результаті чого ОСОБА_26 обмовив працівників ВБНОН.

Також апелянт звертає увагу на очні ставки між ОСОБА_26 і ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_16. Виходячи з цих очних ставок ОСОБА_26 спільно з ОСОБА_45 на територію РФ не їздив, наркотики йому там не передавав, але бачив його на території РФ з хлопцем на ім'я ОСОБА_62, що суперечить пред'явленим обвинуваченням про сплановані дії працівників ВБНОН у складі організованої злочинної групи за участю ОСОБА_26 про незаконність проведених заходів щодо ОСОБА_45. Тобто пред'явлене обвинувачення не відповідає зібраним по даному епізоду доказам.

У матеріалах справи немає об'єктивних доказів підтвердження того, що засуджені в будівлі ВБНОН придбали і зберігали наркотичні засоби для подальшої організації контрабанди по епізоду ОСОБА_45. Не встановлено подію даного злочину, а саме дата, час і місце вчинення злочину.

За епізодом ОСОБА_48

Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не дана оцінка іншими свідченнями, наявних у матеріалах справи.

Більше того, на думку апелянта суд у вироку не дав оцінку показанням ОСОБА_26 і ОСОБА_48, які є в матеріалах справи.

Також суд не дав оцінку показаннями свідка ОСОБА_112

За епізодом ОСОБА_49

За даним епізодом суд першої інстанції також зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, не дав оцінку всім доказам, що знаходяться в даній кримінальній справі.

Суд першої інстанції не дав оцінку показанням свідка ОСОБА_104.

Також суд першої інстанції не дав оцінку показань свідка ОСОБА_28 даних раніше в ході судового слідства.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи показання свідка ОСОБА_49, які датовані 19.03.2006 року, а згідно довідки ІК-51 ОСОБА_49 помер ІНФОРМАЦІЯ_14. На думку апелянта, протокол допиту свідка сфальсифікований і його не можна приймати як допустимий доказ. Суд першої інстанції не дав оцінку данному протоколу, що є порушенням норм КПК України.

Більше того, як було встановлено раніше в попередніх судових засіданнях, ОСОБА_26, як при розгляді даної кримінальної справи та розгляді кримінальної справи за його обвинуваченням в Керченському суді, давав аналогічні свідчення, що стосовно ОСОБА_49 діяв за вказівкою співробітників ВБНОН, які шляхом погроз та побиття змусили його співпрацювати з ними. ОСОБА_28 на досудовому слідстві і по даній кримінальній справі давала аналогічні свідчення, що співробітники ВБНОН змусили її разом з ОСОБА_26 спровокувати ОСОБА_49 на вчинення злочину. Однак обставини, на які вказують ОСОБА_26 і ОСОБА_28 по даній кримінальній справі були вже раніше перевірені судом першої інстанції в повному обсязі і їм дана належна оцінка, дані доводи визнані безпідставними.

Більше того, як стверджує засуджений, в матеріалах даної кримінальної справи немає жодного документа, який би він складав.

За епізодом ОСОБА_51

По даному епізоду суд не взяв до уваги послідовні, правдиві показання свідка ОСОБА_27, які він давав під час судового слідства 04.04.07р., 16.10.08р., 22.06.10р. та не дав їм належну оцінку.

Більше того, суд не дав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_80. Суд не правильно дав оцінку показанням потерпілого ОСОБА_51.

Також апелянт просить звернути увагу на протиріччя в показаннях свідка ОСОБА_27, допитаного під час досудового слідства по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_51. Свідок давав суперечливі, взаємовиключні показання, хоча кожен раз попереджався про відповідальність за ст.384 КК України.

За епізодом ОСОБА_52

Усі докази здобуті на досудовому слідстві по даному епізоду з грубим порушенням норм КПК України і не є допустимими.

Апелянт звертає увагу суду на те, що кримінальну справу щодо нього та інших засуджених порушено незаконно, а відповідно всі докази, зібрані час досудового слідства є недопустимими.

Крім цього, за даним епізодом обвинувачення пред'явлено засудженому ОСОБА_15, хоча в матеріалах справи відсутні докази його провини, тому що сам потерпілий ОСОБА_52 і свідок ОСОБА_26 не вказують на участь ОСОБА_15, але при цьому ОСОБА_26 вказує на роль ОСОБА_16

Судом не встановлено місце, час, спосіб вчинення злочинів та не доведено провину в придбанні, перевезенні, зберіганні, збуті та контрабанді наркотичних засобів та прекурсорів.

За епізодом ОСОБА_53

Висновки суду за даним епізодом не відповідають фактичним обставинам спарви.

Суд безпідставно прийняв як доказ показання ОСОБА_53 та ОСОБА_26, так як їх свідчення протеріччать їх діям на території Російської Федерації.

Не може бути доказам протокол впізнання ОСОБА_18 потерпілим ОСОБА_53, оскільки з його свідчень випливає, що він не бачив самого моменту передачі наркотиків.

Крім того, суд не врахував, що відповідно до ст. 174 КПК України впізнання може проводитися по фотознімках тільки при необхідності. Ця стаття зобов'язує при проведенні зазначеної слідчої дії пред'явити особу для впізнання, проте це органом досудового слідства було не зроблено, будь-яких перешкод для пред'явлення ОСОБА_18 не було, так як на той час він перебував в ССІ-15 м. Сімферополя.

Крім того, в фототаблиці до протоколу пред'явлених фотознимків для впізнання на фото № 1 зображений ОСОБА_18, на якому явно видно крапку червоного кольору, при цьому в матеріалах справи відсутній будь-який протокол, що дані позначки зроблені ким-небудь при ознайомленні з матеріалами справи.

За епізодом ОСОБА_59

За даним епізодом суд першої інстанції також виклав відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Засуджений звертає увагу на показання ОСОБА_59, який пояснив, що він давав згоду на огляд його квартири і такий огляд був проведений, на його думку, законно. Показанням свідка ОСОБА_59 була дана оцінка також Керченським міським судом.

На думку апелянта судом не дана оцінка показанням ОСОБА_14 в судових засіданнях 2007-2013 років. У матеріалах справи немає доказів того, що він складав будь-які документи відповідно до обвинувачення за даним епізодом.

Не дана оцінка показанням свідка ОСОБА_100, яка пояснила, що займалася збутом наркотиків за що і відбуває покарання.

У матеріалах справи відсутні докази зберігання, придбання та перевезення наркотиків, не вказані дата, місце і спосіб придбання наркотичних засобів.

За епізодом ОСОБА_61

Суд не дав оцінку доказам, які є в матеріалах справи та зробив висновок, який протріччить фактичним обставинам. Суд не вказав чому одні докази він приймає, а інші ні.

Під час судового розгляду не доказано, що він разом з ОСОБА_18 у березні 2005 року незаконно придбав наркотичний засіб, який зберігав у службовому кабінеті та потім збув ОСОБА_26. Суд безпідставно визнав показання ОСОБА_26 достовірними та прийняв їх, хоча в матеріалах справи є інші показання цього свідка, які протирічать одні одному.

Крім того, апелянт звертає увагу, що кримінальна справа по факту збуту марихуани взагалі не порушувалась.

У матеріалах справи є показання свідків ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_61 яким не дана належна оцінка.

Суд не врахував, що в ході всього досудового і судового слідства, при неодноразових допитах ОСОБА_61 він визнавав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, показував, що придбав наркотик у незнайомого хлопця, описуючи лише його зовнішність і вказуючи, що знає його візуально.

Суд незаконно постановив за епізодами ОСОБА_45, ОСОБА_48, ОСОБА_49 обвинувальний вирок за ст.28ч.3 ст.305, ст.307 ч.3 КК України.

Апелянт вказує, що по епізоду ОСОБА_49 судом встановлено, що матеріали стосовно ОСОБА_49 і його затримання складали безпосередньо співробітники митниці. Проте суд визнав його винним за ст.28ч.3 ст.371ч.3 КК України, при тому що матеріали справи не містять жодних доказів затримання ОСОБА_49 будь ким із засуджених.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_15 просить вирок суду скасувати, та виправдати його.

Свої доводи засуджений мотивує тим, що вирок постановлено з порушенням норм кримінально-процесуального закону, оскільки в його основу покладені факти, які не знайшли свого підтвердження, та які не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт вказує, що в ході судового слідства практично всі показання свідків, в тому числі і показання основного свідка - ОСОБА_26, були досліджені в порядку ст.306 КПК України, що на його думку є незаконним.

Вирок не ґрунтується доказах, добутих в ході досудового і судового слідства.

Суд вибірково підійшов до прийняття доказів і взяв до уваги лише ті показання потерпілих і свідків, які зацікавлені в засуджені працівників міліції.

За епізодом ОСОБА_12

Судом безпідставно прийнятий як доказ показання свідка ОСОБА_28, яка є психічно хворою людиною, що підтверджується матеріалами справи. Проте відсутній висновок експерта, що на момент допиту ОСОБА_28 01.06.2006 року вона була осудною та могла відповідати за свої дії. В той же час судом не враховано, що ОСОБА_28 пояснювала, що є наркозалежною особою, сама збувала наркотики та вживала як сама, так і з іншими особами, в тому числі з ОСОБА_26. При таких обставинах вона не притягнута прокуратурою до кримінальної відповідальності.

Пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення є неконкретним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

В обвинуваченні, крім цього, відсутні дані про те, де, коли і за яких обставин сталася попередня змова між ОСОБА_15 і ОСОБА_16 на вчинення злочину.

У ході як досудового так і судового слідства встановлено, що нічне відпрацювання міста організовували ОСОБА_82 і ОСОБА_92, проте дані особи до кримінальної відповідальності не притягнути.

У ході досудового слідства встановлено, що всі складені працівниками ВБНОН процесуальні документи відповідають дійсності, в тому числі фіксування факту виявлення та вилучення у ОСОБА_12 наркотичного засобу.

Обвинувачення за даним епізодом, в тому числі в незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів, побудовано лише на показаннях ОСОБА_28, які більш нічим, в сукупності з іншими доказами не підтверджено.

Суд не врахував, що у ОСОБА_28 були підстави оговорити працівників ВБНОН, оскільки вона була неодноразово судима за незаконний обіг наркотиків та на той час, коли вона давала показання їй був встановлений іспитовий строк.

Судом не прийняті до уваги показання свідків ОСОБА_115, ОСОБА_28, понятих ОСОБА_87 та ОСОБА_86, які спростовують показання ОСОБА_12, що 29.09.2005 року близько 21 години ОСОБА_28 збула йому наркотичну речовину, яка знаходилася в сумці.

Ні органами досудового слідства, ні в суді не встановлено де, коли і за яких обставин працівники ВБНОН ОСОБА_15 і ОСОБА_16 придбали наркотичний засіб марихуану загальною вагою 2992г., і де зберігали, хто саме і за яких обставин привіз сумку з рослинною речовиною на місце, де в подальшому був затриманий ОСОБА_12 Не встановлено чи саме про цю сумку була розмова між ОСОБА_15 і ОСОБА_67 29.09.2005 року та чи саме той наркотичний засіб був в ній.

Судом не дана оцінка показанням о/у ОСОБА_116, які спростовують показання ОСОБА_28 в тій частині, що в денний час 29.09.05р. ОСОБА_15 приїжджав до неї додому і возив її у двір, де стоятиме сумка.

Судом не враховано, що станом на 29.09.05г., ВБНОН як підрозділ не існував, всі співробітники були прикомандировані до відділень міліції.

Як стверджує апелянт, в ході судового засідання не доведено, не підтверджено і не встановлено події злочину, в якому його обвинувачують.

Крім того, не знайшло свого підтвердження пред'явлене звинувачення за ч.2 ст. 366 КК України, у складанні завідомо неправдивих документів - матеріалів дослідчої перевірки щодо ОСОБА_12, оскільки в даних документах немає будь-яких завідомо неправдивих відомостей, а відображені обставини виявлення та вилучення наркотиків у ОСОБА_12, яке мало місце і підтверджено документально.

Обвинувачення за ч.2 ст. 384 КК України суперечить доказам, наявним в матеріалах кримінальної справи.

Засуджений просить взяти до уваги, що всі докази отримані органом досудового слідства за даним епізодом з грубим порушенням норм КПК України.

За епізодом організованої злочинної групи.

У ході судового розгляду вчинення злочинів у складі ОЗГ не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим, на думку апелянта, судом прийнято помилкове рішення про винність засуджених в організації та участі в ОЗГ.

Досліджені в суді докази не дають підстав вважати, що засуджені скоювали злочини в складі ОЗГ.

Всі підсудні працювали у відділі БНОН Керченського МУ ГУ МВС України в АРК постійно спілкувалися між собою, спільно брали участь в оперативних заходах, що не є доказом наявності організованої групи.

У матеріалах кримінальної справи не міститься будь-яких доказів про підготовку до скоєння злочинів, вказівок і пропозицій щодо вчинення злочинів, та керівництва з боку ОСОБА_13 вчинюваними злочинами.

Судом не доведено, що мало місце тривале, ретельне планування, повідомлення всім засудженим планів злочинної діяльності і схвалення цих планів членами ОЗГ. Крім цього, в ході судового слідства не отримано доказів розподілом ОСОБА_13 між членами ОЗГ коштів, отриманих злочинним шляхом.

Висновки суду про участь апелянта в ОЗГ ґрунтуються лише на показаннях свідка ОСОБА_26, досліджених в порядку ст. 306 КПК України.

Разом з тим судом не прийняті до уваги його показання, які він давав в 2005році в Керченському міському суді.

Судом не прийняті до уваги показання тих свідків, в чиї обов'язки безпосередньо входив контроль за законністю в діях співробітників ВБНОН Керченського міського відділу.

За епізодом ОСОБА_11

По епізоду щодо ОСОБА_11 об'єктивних доказів того, що співробітники ВБНОН збули наркотики ОСОБА_26 і невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_62, які вони нібито підкинули ОСОБА_11, не представлено. Немає доказів також тому, що засуджені незаконно придбали, зберігали, а згодом збули ОСОБА_26 наркотичні засоби.

Органом досудового слідства не встановлена особа на ім'я «ОСОБА_62», і не встановлений сам факт його існування.

Крім того показання ОСОБА_26 по даній справі суперечать його ж свідченнями у кримінальній справі щодо ОСОБА_11

Суд безпідставно послався на суперечливі показання ОСОБА_26 та не врахував той факт, що він допитувався слідчими 31.03.2004 року і 01.03.2006 року та попереджався про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.

Суд не звернув уваги на те, що показання ОСОБА_26 спростовуються показаннями ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_109, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_14, які суд визнав правдивими.

За даним епізодом кримінальної справи вимоги закону виконані не в повному обсязі, досудове слідство проведено однобічно, ряд обставин, які мають значення по справі, не встановлені, ряду встановлених обставин, органи досудового слідства не дали належної оцінки.

Звинувачення пред'явлено таким чином, що з його змісту не можливо встановити чи дійсно ОСОБА_15 та інші співробітники Керченського ВБНОН заздалегідь домовилися вчинити злочин, затримати безпідставно потерпілу, або навпаки, дані особи виконували свої службові обов'язки, маючи намір розкрити злочин. Судом дані обставини проігноровані.

В обвинуваченні і у вироку суду, крім того, відсутні дані про те, де, коли і за яких обставин сталася змова між співробітниками ВБНОН на вчинення злочину і яка роль ОСОБА_15 в даній змові.

На думку апелянта судом безпідставно зроблений висновок про його участь при обговоренні плану незаконних дій відносно ОСОБА_11 Суд робить висновок про винність засуджених з показань основного свідка ОСОБА_26, але в його свідченнях прізвище апелянта не фігурує ні як учасника змови, ні як учасника передачі наркотичних засобів ОСОБА_26, ні як особи, яка знала про цей злочин.

Судом не дана оцінка діям ОСОБА_26, який збув наркотичні засоби ОСОБА_11, в діях якого є склад злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Статус ОСОБА_26 до теперішнього часу не визначений.

Судом не встановлено хто саме збув ОСОБА_26 наркотичний засіб, для передачі його в подальшому ОСОБА_11

Крім суперечливих показань свідка ОСОБА_26, інших, будь-яких доказів що підтверджують здійснення засудженими зазначеного злочину, матеріали кримінальної справи не містять.

Судом так само не прийнято до уваги, що до 2006 року ОСОБА_11 ніяких скарг на працівників міліції, за даним епізодом не писала.

Судом так само не прийнято до уваги, що 13.10.08г. в суді була допитана ОСОБА_119, друга понята, що була присутня в ході особистого огляду ОСОБА_11 29.03.04року. Вона підтвердила, що всі свідчення дані нею раніше відповідають дійсності і показанням другої понятої ОСОБА_120

Крім того, в матеріалах кримінальної справи відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_13 давав вказівки складати завідомо неправдиві документи, а так само про те, які конкретно неправдиві відомості були внесені до офіційних документів і ким конкретно.

Крім того, ОСОБА_15 вважає, що ОСОБА_11 мала всі підстави для обмови засуджених, оскільки, будучи затримана з наркотиками втретє їй було б змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою. Щоб уникнути кримінальної відповідальності вона дала показання проти співробітників ВБНОН.

Судом не встановлено де, коли, за яких обставин та які саме наркотичні засоби були придбані, які конкретно наркотичні засоби, та чи належать вони співробітникам ВБНОН.

У вироку судом не вказано хто саме і де зберігав наркотичний засіб, хто саме і з якою метою привіз даний наркотичний засіб, та хто конкретно збув його ОСОБА_11 09.04.04року.

На погляд апелянта, суд не врахував, що документуванням злочинних дій гр. ОСОБА_11, по епізоду 09.04.04г., він не займався, - жодного документа не складав і не підписував.

Не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів - матеріалів дослідчої перевірки, рапорту про скоєний злочин відносно ОСОБА_11, а також завідомо незаконне затримання, що спричинило тяжкі наслідки, як по епізоду 29.03.2004 року, так і по епізоду 09.04. 2004 року.

За епізодом ОСОБА_57

Вирок суду за даним епізодом не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом не встановлено хто і з якою метою привіз грошові кошти, в кількості 25 гривень до місця злочину, яка роль кожного з оперативних співробітників у цьому злочині. Ні органом досудового слідства, ні судом не вказано, хто саме, з трьох засуджених, підкинув ці гроші в квартиру ОСОБА_57 і за яких обставин це сталося. Судом не враховано, що ОСОБА_15 у плануванні оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_57 участі не брав, матеріалів оперативної закупівлі не складав, у проведенні оперативної закупівлі участь не брав участь і як наслідок до вказаних грошей доступу не мав.

Судом не прийняті до уваги і не дана оцінка показаннями ОСОБА_97 даним у суді.

Суд не взяв до уваги, що і у ОСОБА_97, і у ОСОБА_121 були всі підстави обумовлювати співробітників ВБНОН, так як обидва притягувались співробітниками ВБНОН м. Керчі до відповідальності за зберігання та збут наркотичних засобів.

У матеріалах кримінальної справи, як і у вироку відсутні відомості про те, хто саме, коли і за яких обставин склав вищевказані пояснення понятих, ким і з якою метою вони були доставлені в квартиру ОСОБА_57 і ким конкретно із співробітників ВБНОН давалися протоколи понятим для підпису.

Судом не прийнято до уваги, що пояснення від понятого ОСОБА_33 22.05.03р. було відібрано ОСОБА_18, а пояснення від понятого ОСОБА_58 22.05.03р. було відібрано ОСОБА_19

Суд приймає свідчення понятих дані ними в ході досудового слідства та під час очної ставки з ОСОБА_25, однак судом не прийняті до уваги і не дана оцінка показанням понятого ОСОБА_58, даним в суді 30.05.08року.

Судом також прийняті показання понятого ОСОБА_33, дані ним у ході досудового слідства у 2006р, разом з тим, судом не дана оцінка його показанням, під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_57 в суді.

Судом не дана оцінка показаннями слідчого ОСОБА_136, які він дав в ході судового слідства 29.08.07р.

Судом не прийняті до уваги свідчення закупника ОСОБА_76 про те як ним була проведена оперативна закупівля наркотичних засобів і про те, що при цьому дійсно були присутні поняті.

Судом не враховано, що ОСОБА_25 і ОСОБА_18 були допитані 26.05.03р. слідчим ОСОБА_136, в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_57, де вони дали аналогічні свідчення, відповідні матеріалам кримінальної справи.

Не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів - матеріалів дослідчої перевірки (оперативної закупівлі) щодо ОСОБА_57 В даних документах не міститься будь-яких завідомо неправдивих відомостей, а в дійсності відображені обставини проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_57 Виявлення та вилучення наркотиків ніким не оспорюються, у тому числі і самим ОСОБА_57. При цьому судом помилково встановлено, що виявлені і вилучені гроші йому підкинули, оскільки достовірних доказів цьому частині немає.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_17 просить вирок суду скасувати, кримінальну справу направити на додаткове розслідування.

Свої доводи засуджений мотивує тим, що судом не прийнято до уваги, що справа раніше розглядалася в трьох судах, допитувалися потерпілі, свідки, але дані показання судом не прийняті до уваги, і їм не дана правова оцінка.

Крім того, апелянт вказує на фальсифікацію ряду доказів не тільки в частині їх збирання, але прямого підроблення. Досудове слідство велося неповно, однобічно, лише з обвинувальним ухилом.

Апелянт вказує, що доказів його провини в ході досудового та судового слідства не добуто.

В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_17 просить вирок скасувати та виправдати його.

Апелянт вказує на те, що суд поверхово розглянув справу, дав неправильну оцінку доказам у справі, деякі докази проігнорував, а висновки зробив на припущеннях.

За епізодом організованої злочинної групи

На думку апелянта по даному епізоду суд його визнав винним, пославшись нібито на достовірні свідчення.

У матеріалах справи немає доказів придбання, зберігання та перевезення наркотиків, не вказано місце, час, спосіб скоєння злочинів.

Суд взяв як докази про існування ОЗГ свідчення ОСОБА_26, причому зі змісту його свідчень не слідує, що була створена ОЗГ з числа співробітників Керченського ВБНОН. Цим показаннями суд не дав оцінку.

Більше того, на стадії досудового слідства стосовно ОСОБА_26 було відмовлено в порушенні кримінальної справи, у зв'язку з тим, що дані злочини він скоював з співробітниками ВБНОН під психологічним тиском.

При розгляді справи показання свідка ОСОБА_26 були оголошені в порядку ст.306 КПК України і яких-небудь нових даних суду не надано.

За даним епізодом суд взяв до уваги свідчення ОСОБА_14, дані ним на досудовому слідстві, але не дав оцінку, які є в матеріалах справи.

Крім того, суд не прийняв показання свідків з числа співробітників СБУ, ВБОЗ та кримінальної міліції.

Також суд не врахував те, що раніше судом було встановлено, що ОСОБА_26 відбував покарання за скоєння злочинів і не звертався до прокуратури.

На думку апелянта не знайшло свого підтвердження вчинення злочинів засудженими у складі ОЗГ.

За епізодом ОСОБА_11

За даним епізодом у ході судового засідання не підтверджені, не доведені і не встановлені події злочину. Не знайшло свого підтвердження також і складання завідомо неправдивих документів.

За епізодом ОСОБА_45.

Органом досудового слідства до теперішнього часу не встановлена особа ОСОБА_74, який не був допитаний як на досудовому слідстві так і в суді.

Доказів того, що засуджені збули ОСОБА_26 наркотики, які він повинен був підкинути ОСОБА_45 не представлено.

Також у судовому засіданні не знайшло своє підтвердження складання завідомо неправдивих документів.

До показань ОСОБА_14 слід поставитися критично, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

За епізодом ОСОБА_60.

Судом не дана належна оцінка показанням ОСОБА_26, який під час судових засідань давав суперечливі свідчення.

На думку апелянта, суд не отримавши нових доказів, не допитавши ОСОБА_26, необґрунтовано зробив висновок про його винність по даному епізоду.

Обвинувачення у придбанні та збуті наркотиків побудовані лише на показаннях ОСОБА_26, які нічим не підтверджені.

У ході судового засідання не доведені і не підтверджені обставини злочину, в якому обвинувачуються засуджені.

Не знайшло свого підтвердження також і складання завідомо неправдивих документів.

За епізодом ОСОБА_48.

За даним епізодом суд взяв до уваги суперечливі показання ОСОБА_26, оголошені в порядку ст.306 КПК України.

Як стверджує апелянт, ніяких доказів того, що він та інші засуджені збули ОСОБА_26 наркотики не надано. Також доказів того, що він (апелянт) і інші засуджені незаконно придбали наркотики, які незаконно зберігали, а вподальшому збули ОСОБА_26, в матеріалах справи також немає.

Крім того, засуджений стверджує, що доказів того, що він брав участь у затриманні ОСОБА_48 не отримано, так само як і не отримано доказів того, що у нього був єдиний умисел з іншими засудженими, спрямований на організацію контрабанди наркотиків ОСОБА_48.

За епізодом ОСОБА_49.

Як і за попередніми епізодами суд прийняв до уваги суперечливі показання ОСОБА_26 оголошені в порядку ст.306 КПК України.

Будь-яких об'єктивних доказів суду не представлено.

Крім того, засуджений стверджує, що доказів того, що він брав участь при затриманні ОСОБА_49 в матеріалах справи немає.

У ході судового слідства не доведено і не встановлені події злочину, а саме організація контрабанди наркотиків.

За епізодом ОСОБА_53.

Як і за попередніми епізодами суд прийняв до уваги суперечливі показання ОСОБА_26 оголошені в порядку ст.306 КПК України.

Зазначені у вироку доводи не відповідають дійсності, не підтверджуються матеріалами справи і фактичним обставинам справи, а також суперечать пред'явленому обвинуваченню.

Суд не взяв до уваги, що за даним епізодом ОСОБА_26 неодноразово змінював показання.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_18 просить вирок скасувати та виправдати його.

Свої доводи мотивує тим, що постановлений вирок незаконний і необґрунтований. Судом не прийнято до уваги, що раніше були допитані свідки, потерпілі, але їхні свідчення не були прийняті до уваги, їм не дана була правова оцінка.

Також засуджений вказує на фальсифікацію ряду доказів не тільки в зборі з порушенням норм КПК України, але і в прямому їх підробленню.

Апелянт також вказує, що досудове і судове слідство велося односторонньо, свідки і потерпілі до суду не доставлялися, а протоколи їх допиту оголошувалися в порядку ст..306 КПК України.

Крім того, ОСОБА_18 вказує, що органом досудового слідства були порушені його права на захист.

У доповненнях до апеляції по епізоду організованої злочинної групи апелянт вказує, що суд незаконно його засудив, пославшись на недопустимі докази.

Висновки суду були зроблені лише на показаннях ОСОБА_26 і ОСОБА_28, даних ними на досудовому слідстві, проте не взяв до уваги показання цих свідків, даних ними в ході судових засідань.

Апелянт також вказує, що ствердження суду про його участь в організованій злочинній групі не відповідає дійсності, однак суд не взяв до уваги показання свідків і потерпілих даних ними в судах.

Суд взяв як доказ існування організованої злочинної групи свідчення ОСОБА_26, з яких не випливає, що була створена організована злочинна група.

За даним епізодом суд взяв до уваги свідчення ОСОБА_14, дані ним на досудовому слідстві, але не дав оцінку показанням, які є в матеріалах справи, даними ним у ході судового розгляду.

Також суд не врахував, що з 2004 по 2005 рік ОСОБА_26 перебував на волі і не звертався до прокуратури на дії працівників міліції.

За даним епізодом не здобуто достатніх доказів створення ОЗГ.

За епізодом ОСОБА_29.

За даним епізодом засуджений вказує, що вирок не відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Показання ОСОБА_29 суперечливі і відрізняються один від одного.

Суд також проігнорував розбіжності у показаннях ОСОБА_29, його дружини і батька.

На думку апелянта всі докази, які зібрані в ході досудового слідства є недопустимими, здобутими з порушеннями норм КПК України, оскільки їх збір проходив в рамках незаконно порушеної справи.

Судом в основу вироку прийняті показання ОСОБА_29 і ОСОБА_32, дані ними в ході досудового слідства, проте це не підтверджується матеріалами справи.

Показання ОСОБА_32 про те, що він не підписував жодних процесуальних документів на оперативну закупівлю також неправдиві.

Суд в основу вироку поклав показання свідків ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_69, ОСОБА_70, але їх показання не підтверджуються іншими доказами у даній справі і матеріалами кримінальної справи стосовно ОСОБА_29.

На думку апелянта, всупереч Конституції України та кримінально-процесуальному закону суд постановив вирок на сумнівних показаннях свідків та на припущеннях.

За епізодом ОСОБА_57

Апелянт вказує, що він був безпідставно визнаний винним. Судом не дана була оцінка показаннями усіх свідків, а також засуджених за даним епізодом.

Суд не прийняв до уваги, що показання ОСОБА_57, ОСОБА_97, ОСОБА_121, які були оголошені в порядку ст.306 КПК України, на яких орган досудового слідства будує обвинувачення за даним епізодом аналогічні їх показаннями по справі відносно ОСОБА_57.

Суд також не врахував при оголошенні показань, що ОСОБА_97 і ОСОБА_121 не бачили, щоб хтось із співробітників ВБНОН підкидав мічені гроші ОСОБА_57.

Також в ході судових засідань не знайшло своє підтвердження складання завідомо неправдивих документів щодо ОСОБА_57, оскільки в даних документах не передбачено будь-яких завідомо неправдивих відомостей.

За епізодом ОСОБА_59.

Суд безпідставно прийняв суперечливі свідчення ОСОБА_26, оскільки він не є свідком у справі. Фактично орган досудового слідства будує всі свої обвинувачення лише на показаннях ОСОБА_26, ОСОБА_59, ОСОБА_14, дані ними в ході досудового слідства. Зі свідчень ОСОБА_14 не випливає, що він брав участь у будь-яких протиправних діях співробітників ВБНОН щодо ОСОБА_59.

Як вказує апелянт, не доведена його вина у вчиненні злочинів, передбачинх ст.ст.384 ч.2, 366 ч.1 КК України.

За епізодом ОСОБА_11.

За даним епізодом, на думку апелянта, докази того, що засуджені незаконно придбали наркотики, зберігали їх, а потім збули ОСОБА_26 і особі на ім'я ОСОБА_62 відсутні.

Протягом досудового і судового слідства ОСОБА_26 давав суперечливі і непослідовні показання. Проте суд у вироку не мотивував чому приймає одні показання ОСОБА_26, а інші ні.

За епізодом ОСОБА_45.

На думку апелянта суд, визнавши його винним за данним явно вийшов за рамки пред'явленого обвинувачення.

Доказів того, що засуджені збували ОСОБА_26 наркотики суду не надано.

ОСОБА_26 також не підтверджує даний факт у своїх свідченнях.

Крім того не встановлений факт організації засудженими контробанди.

Також у судових засіданнях не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів, матеріалів дослідчої перевірки щодо ОСОБА_45, оскільки в даних документах ніякі неправдиві дані не вказані.

За епізодом ОСОБА_60.

Зі слів апелянта по даному епізоду суд також необгрунтовано не прийняв до уваги свідчення ОСОБА_26, дані ним у ході судових засідань.

Суд не отримав жодних нових доказів по даному епізоду.

Як стверджує апелянт, наведені судом докази в частині виявлення та вилучення наркотичних засобів у ОСОБА_60 не підтверджують його провину.

У ході судового засідання не доведені і не встановлені події злочину, в якому обвинувачуються засуджені.

Крім того, не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів.




За епізодом ОСОБА_48

За вказаним епізодом суд взяв до уваги лише суперечливі свідчення ОСОБА_26, оголошені в порядку ст.306 КК України і показання ОСОБА_14, дані ним у ході досудового слідства, які нічим не підтверджені.

Як стверджує апелянт, будь-яких доказів того, що він та інші засуджені придбали, зберігали та вподальшому збули ОСОБА_26 наркотики матеріали справи не містять.

Крім того, засуджений стверджує, що відсутні докази, які б підтверджували, що він брав участь у затримані та документуванні ОСОБА_48.

За епізодом ОСОБА_49.

За вказаним епізодом суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги показання ОСОБА_28, які вона давала в ході досудового слідства, та які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України, а також показання ОСОБА_14, які він давав в ході досудового слідства та суперечливі показання ОСОБА_26.

Крім того, засуджений стверджує, що доказів того, що він брав участь при затриманні ОСОБА_49 в матеріалах справи немає.

У ході судового слідства не доведена і не встановлена подія злочину, а саме організація контрабанди наркотиків.

За епізодом ОСОБА_61

На думку апелянта судом неправильно була дана оцінка доказам, які є у справі.

У ході всіх засідань не доведено, не підтверджена і не встановлена подія злочину.

У вироку суд першої інстанції необгрунтовано прийняв до уваги суперечливі свідчення ОСОБА_26, оголошені в судовому засіданні.

Крім того, на думку апелянта, суд не врахував свідчення ОСОБА_49, що підтверджують його невинуватість.

У матеріалах справи відсутні речові докази, а також експертизи з вилученими у ОСОБА_61 наркотичних засобів.

За епізодом ОСОБА_51.

Суд першої інстанції по даному епізоду не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_27, який під час розгляду справи в суді 04.04.07р., 16.10.08р., 22.06.10р. давав послідовні показання. В той же час суд взяв до уваги суперечливі показання ОСОБА_26.

Також апелянт звертає увагу на те, що суду не надано доказів того, що працівники ВБНОН у складі організованої групи сфальсифікували злочин відносно ОСОБА_51.

За епізодом ОСОБА_52

Апелянт вказує, що судом необґрунтовано прийняті до уваги суперечливі показання ОСОБА_26.

Сам ОСОБА_52 в судовому засіданні пояснив, що працівники міліції відносно нього ставились законно та недозволених методів до нього не приймали.

Апелянт зазначає, що за даним епізодом, як і за іншими речових доказів, які б підтверджували його вину немає.

Показання ОСОБА_26 носять виключно можливий характер.

Крім того, суд прийняв до уваги докази, які були добуті з порушенням норм кримінально-процесуального закону.

За епізодом ОСОБА_53.

Як і за попередніми епізодами суд прийняв до уваги суперечливі показання ОСОБА_26 оголошені в порядку ст.306 КПК України.

Зазначені у вироку доводи не відповідають дійсності, не підтверджуються матеріалами справи і фактичним обставинам справи, а також суперечать пред'явленому обвинуваченню.

Суд не взяв до уваги, що за даним епізодом ОСОБА_26 неодноразово змінював показання.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_13 просить вирок скасувати,справу направити на додаткове розслідування.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що постановляючи вирок, суд першої інстанції взяв до уваги тільки ті докази, які були здобуті в ході досудового слідства.

За епізодом організованої злочинної групи

Апелянт вважає, що обвинувачення у скоєнні злочинів у складі організованої групи пред'явлено необґрунтовано, тому що відсутні ознаки, характерні для організованої злочинної групи.

Апелянт вказує, що злочинні плани ним і співробітниками Керченського ВБНОН ніколи не розроблялися, і доказів цього не здобуто, ніякої обізнаності засуджених із злочинними планами бути не могло у зв'язку з відсутністю таких, ніяких незаконних розпоряджень він підлеглим ніколи не давав. а якби і давав, то співробітники міліції мали можливість відмовитися від їх виконання і оскаржити такі накази. З аналізу показань ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_94, ОСОБА_20, ОСОБА_96, ОСОБА_93, ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_11, ОСОБА_30, ОСОБА_27, ОСОБА_57, ОСОБА_121, ОСОБА_37, ОСОБА_98, ОСОБА_88, ОСОБА_52, ОСОБА_24, на яких будується все овинувачення співробітників ВБНОН по епізоду створення організованої злочинної групи видно, що вони постійно їх міняють, часто даючи взаємовиключні і суперечливі свідчення. Більше того, всі свідки, за винятком ОСОБА_27 не допитувалися в суді, а їх показання лише були оголошені в порядку ст. 306 КПК України. Допитаний ОСОБА_27, спростував свої свідчення які давав на досудовому слідстві, пославшись на те, що сторона досудового слідства не представляла можливості ознайомитися з протоколом допиту.

Більше того суд взяв за доказ тільки суперечливі свідчення ОСОБА_26, однак ОСОБА_26 допитувався неодноразово в тому числі при розгляді справи в Центральному районному суді м. Сімферополя.

Суд посилається на показання свідка ОСОБА_28 і вважає їх достовірними, однак суд не бере до уваги і не дає оцінку показаннями ОСОБА_28, які вона давала неодноразово при розгляді справи в Центральному районному суді м. Сімферополя, де остання дає інші свідчення, які суперечать тим, що вона давала на досудовому слідстві. Так само суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_28 на момент дачі свідчень вона вже була засуджена з іспитовим строком.

У матеріалах досудового слідства відсутні документальні підтвердження кар'єрного росту учасників ОЗГ, отримання ними будь-яких заохочень матеріального характеру. Також немає ніяких доказів обізнаності всіх засуджених про підготовку злочинів.

За епізодом ОСОБА_29

Як стверджує апелянт, пред'явлене йому обвинувачення досудовим слідством по епізоду ОСОБА_29 не відповідає дійсності. Так при плануванні та проведенні оперативної закупівлі у останнього, він участі не брав і самі обставини документування ОСОБА_29 стали відомі йому тільки в суді. За словами апелянта, ним не планувалися протиправні дії відносно останнього, що підтверджується так само показаннями засуджених і безпосередньо осіб, які брали участь в документуванні злочинної діяльності ОСОБА_29.

За епізодом ОСОБА_41 «ІНФОРМАЦІЯ_11»

Як стверджує апелянт, в документуванні факту незаконного обігу наркотиків у барі «ІНФОРМАЦІЯ_11» він участі не брав. У ході судового засідання встановлено, що пред'явлене обвинувачення співробітникам ВБНОН по епізоду вчинення зловживання службовим становищем, службового підроблення та незаконного збуту наркотичних засобів стосовно приватного підприємця ОСОБА_41 будується на свідченнях останнього і свідків ОСОБА_110, ОСОБА_26. Однак дане не відповідає фактичним обставинам справи, що знайшло своє підтвердження в суді.

Суд, ухвалюючи рішення про винуватість або невинуватість засуджених за вказаним епізодом, послався на показання ОСОБА_26, ОСОБА_41 і ОСОБА_110, проте до суду їх не викликав, а лише оголосив їх показання у порядку ст.306 КПК України. Більше того апелянт вважає, що ОСОБА_41 не є господарем вищевказаного закладу «ІНФОРМАЦІЯ_11», а безпосередньо господарем або в даному випадку орендарем є приватний підприємець ОСОБА_41. Стороною досудового слідства і судом ОСОБА_41 до теперішнього часу не допитана, не встановлений її статус.

За епізодом ОСОБА_37

Кримінальну справу, в якій ОСОБА_37 є потерпілою, розглянуто з порушенням норм КПК, не в повному обсязі не всебічно, як вимагає цього ст. 22 КПК України. За даним епізодом обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілої, яка часто їх змінювала і давала суперечливі свідчення, які не узгоджувалися з показаннями інших свідків і засуджених.

Як стверджує апелянт, його невинуватість у кримінальній справі за епізодом ОСОБА_37 підтверджується його правдивими показаннями протягом усіх судових засідань а також його послідовними показаннями, які він давав протягом досудового слідства, а також показаннями свідка ОСОБА_127 в суді. Після допиту в суді свідка ОСОБА_127, стороною обвинувачення було заявлено клопотання про додатковий допит в суді ОСОБА_37. Проте, коли остання увійшла до зали судового засідання, то ще не дочекавшись запитання судді заявила, що ОСОБА_127 вона знає, і що її побив ОСОБА_13.

За епізодом ОСОБА_11

У ході засідання встановлено, що пред'явлене обвинувачення співробітникам ВБНОН по епізоду вчинення зловживання службовим становищем, службового підроблення, незаконного збуту наркотичних засобів і незаконного затримання потерпілої ОСОБА_11 будується на свідченнях останньої і свідка ОСОБА_26. Однак дане не відповідає фактичним обставинам справи, має суттєві протиріччя, які знайшли своє підтвердження в ході судового слідства.

За епізодом ОСОБА_45

За встановлених в суді обставин апелянт вважає, що його винуватість за даним епізодом ґрунтується на свідченнях ОСОБА_26 і ОСОБА_45. Останній свідомо йшов на злочин, знав, що їде в Російську Федерацію з метою отримання від хлопця на ім'я ОСОБА_62 наркотичний засіб.

Судом не дана оцінка тому, що органом досудового слідства в відношенні осіб, які направляли ОСОБА_26 в РФ матеріали справи виділені в укреме провадження.

За епізодом ОСОБА_51

Суд, в порушення вимогам закону не виклакав для допиту ОСОБА_26, обмежившись лише оголошенням його показань в порядку ст..306 КПК України. Не знайшло свого підтвердження обвинувачення в незаконному позбавлення волі ОСОБА_51, так як після документування співробітниками ВБНОН його залишили за місцем проживання, так як останній перебував на лікуванні на денному стаціонарі.

За епізодом ОСОБА_52

Допитаний в суді 05.03.2007 р. потерпілий ОСОБА_52 не зміг пояснити які протиправні дії відносно нього вчинили співробітники міліції. Суд не дав оцінки тому, що було встановлено, що його показання від 28.05.2005 р. слово в слово перенесені з протоколу допиту від 16.03.2006 до його показань на очних ставках з засудженими ОСОБА_14, ОСОБА_142, ОСОБА_22.

За епізодом ОСОБА_53

Аналізуючи показання ОСОБА_26 і ОСОБА_53, на яких ґрунтується обвинувачення співробітників ВБНОН, апелянт вказує, що суд вказав у вироку суперечливі взаємовиключаючі показання вказаних осіб.

Не дана оцінка тому, що в матеріалах дослідчої перевірки є показання про щире каяття ОСОБА_53 з метою сприяння слідству.

На думку апелянта, безпідставно взяті як докази очні ставки між ним ОСОБА_53 і ОСОБА_26, оскільки вони проведені з порушенням норм КПК.

Так само, на думку апелянта досудове слідство і суд навмисне фальсифікують те, що нібито він відправив повідомлення в Керченську регіональну митницю з прикметами ОСОБА_53.

Суд безпідставно послався на показання ОСОБА_14, які останній давав під психологічним впливом.

За епізодом ОСОБА_49

На думку апелянта, суд безпідставно послався на показання ОСОБА_26 і ОСОБА_28, так як вони є суперечливими, взаємовиключними і такими, що не узгоджуються з іншими доказами.

На думку апелянта, за допомогою ОСОБА_26 співробітники СБУ поліпшили свої показники в роботі у розкритті злочинів, пов'язаних з контрабандою наркотиків. Не взято до уваги те, що ОСОБА_49 не документували співробітникі ВБНОН з контрабандою наркотиків, що вони не позбавляли його волі.

В апеляції засуджена ОСОБА_21 просить вирок скасувати, кримінальну справу направити на додаткове розслідування.

Свої доводи засуджена мотивує тим, що суд при розгляді справи вийшов за рамки висунутого обвинувачення.

Також апелянт вказує, що за епізодом ОСОБА_37 і ОСОБА_11, сторона досудового слідства не в повній мірі провела перевірку усіх фактів її винуватості.

Крім того, як зазначає засуджена, судом не прийнятий до уваги статус ОСОБА_26.

Також ОСОБА_21 вказує на порушення її права на захист, у частині ознайомлення її на досудовому слідстві з матеріалами справи.

В апеляції засуджений ОСОБА_19 просить вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування.

Свої доводи мотивує тим, що при постановленні вироку суд необґрунтовано прийняв до уваги лише свідчення, досліджені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України.

За епізодом ОСОБА_11

Апелянт вказує, що в суді не був допитаний свідок ОСОБА_26, проте суд зробив висновок про винуватість засуджених за данним епізодом, зачитавши показання свідка в порядку ст.306 КПК України. Крім того, суд необгрунтовано взяв до уваги тільки ті показання свідка ОСОБА_26, в яких він вказує, що наркотичні засоби, які він повинен був підкинути ОСОБА_11, йому дали ОСОБА_13 і ОСОБА_65.

Також ОСОБА_19 звертає увагу на те, що суд першої інстанції у вироку не вказує про існування свідчень ОСОБА_26 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_11.

Апелянт також вказує, що суд не взяв до уваги свідчення ОСОБА_14, в яких він викриває ОСОБА_11 і ОСОБА_26 у вчиненні ними злочинів і спростовує версію досудового слідства про причетність співробітників ВБНОН до скоєння злочинів, разом з тим суд взяв до уваги показання ОСОБА_14, підписані ним у ході досудового слідства.

Також апелянт стверджує, що суд не дав ніякої оцінки показанням слідчого ОСОБА_68, який раніше в судових засіданнях викривав ОСОБА_11 у скоєнні злочинів.

При цьому, за словами апелянта єдиний документ, який він склав на місці затримання ОСОБА_11 - пояснення від понятої ОСОБА_119, що вона підтвердила в ході досудового та судового слідства.

По епізоду затримання ОСОБА_11 суд взяв до уваги лише її показання про те, що наркотичний засіб їй було підкинуто.

На думку апелянта суд не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_43.




За епізодом ОСОБА_51

За даним епізодом на думку апелянта суд необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_27, дані ним у ході попередніх судових засіданнях.

Також суду не дав оцінку показанням свідків ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, які в судових засіданнях давали свідчення, які спростовують версію досудового слідства про причетність співробітників ВБНОН до скоєння злочинів.

Суд необґрунтовано не прийняв до уваги і не дав оцінку показаннями ОСОБА_14, який ними спростував версію про причетність співробітників ВБНОН до скоєння злочинів.

Крім того, апелянт вказує, що суд взяв до уваги лише свідчення ОСОБА_26, оголошені в порядку ст.306 КПК України, що на його думку є порушенням норм КПК.

Суд необґрунтовано не дав оцінку показанням ОСОБА_26 від 05.06.2005 року, в яких він пояснив, що ні ОСОБА_51, ні ОСОБА_27 він не знає.

Також апелянт у своїй апеляції вказує, що статус ОСОБА_26 не визначений, про що суд у вироку не вказує.

За епізодом ОСОБА_60

За даним епізодом апелянт вказує, що судом необгрунтовано були враховані показання ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, які вони давали в ході судових засідань, де спростували версію причетності співробітників ВБНОН до скоєння злочинів.

Суд взяв до уваги суперечливі свідчення ОСОБА_26, підписані ним в ході досудового слідства, при цьому не допитав його, а оголосив його показання в порядку ст.306 КПК України.

Крім того, суд необґрунтовано не дав оцінку показанням ОСОБА_26 у трьох судових засіданнях, де він у кожному із судів давав різні свідчення, які не можуть бути покладені в основу вироку.

Судом також не встановлений статус ОСОБА_26.

За епізодом ОСОБА_63.

За даним епізодом апелянт вказує, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги свідчення ОСОБА_63 і ОСОБА_64 у кримінальній справі стосовно них, де вони не заявляли ніяких скарг на протиправні дії з боку працівників міліції.

Також, як стверджує апелянт, суд не дав оцінку показанням свідків ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, які в судових засіданнях викрили ОСОБА_63 у вчиненні злочину і спростували факт причетності працівників ВБНОН до скоєння ними злочинів.

Крім того, засуджений вказує, що у вироку суд не відобразив і не дав оцінку показанням свідків ОСОБА_130 та ОСОБА_131, які вказали, що ОСОБА_64 сам добровільно вказав на ОСОБА_63, як на особу, що збула йому наркотики і ніякого тиску на нього не чинилося.

Судом не прийнято до уваги і не відображено у вироку, що в кримінальній справі є довідки прокуратури м. Керчі про те, що ні ОСОБА_63, ні ОСОБА_64 у вказаний період часу ніяких скарг на дії співробітників міліції не заявляли.

Апелянт звертає увагу, що судом необґрунтовано зроблений висновок про те, що він чинив тиск на ОСОБА_63 при написанні ним з'явлення із зізнанням, оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що він брав участь при його прийнятті.

Суд не дав оцінку факту, що за даним епізодом Апеляційний суд АРК направив матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_63 на додаткове розслідування.

Апеллнят стверджує, що за даним епізодом його не допитували і слідчих дій з його участю не проводили, на що суд, за словами ОСОБА_19, не звернув увагу.

В апеляції захисник ОСОБА_23 в інтересах засудженого ОСОБА_22 просить вирок скасувати та виправдати його.

Свої доводи захисник мотивує тим, що суд поверхнево розглянув справу, дав неправильну оцінку здобутим доказам, деяким доказам не дав оцінку взагалі, деякі докази проігнорував, в основу вироку поклав припущення, внаслідок чого постановив вирок, який суперечить обставинам справи.

Пред'явлене ОСОБА_22 обвинувачення не конкретизовано, багато епізодів надумані, не відповідають дійсності, матеріалами кримінальної справи не підтверджуються.

За епізодом ОСОБА_11

Так, за даним епізодом не доведена вина ОСОБА_22, так як він в цей день, а саме 29 березня 2004 року перебував на чергуванні в Керченському міському управлінні.

Потерпіла ОСОБА_11, вказуючи на співробітників ВБНОН, які брали участь в її затриманні та документуванні, не називала прізвище ОСОБА_22. Це ж вона підтвердила і при проведенні очної ставки з ним.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_22 брав участь в затриманні ОСОБА_11 13 березня 2004 року і це підтверджується матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11.

За епізодом ОСОБА_49

Апелянт зазначає, що даним епізодом доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_22, так як він у цей день здійснював оперативне супроводження матеріалів дослідчої перевірки щодо ОСОБА_72. Даний факт підтверджується записом КУПП по 1-ОМ за № 1030 від 16.03.2005 року.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_73, яка проводила досудове слідство у справі за обвинуваченням ОСОБА_72, підтвердила факт роботи ОСОБА_22 по вказаній кримінальній справі.

Документування ОСОБА_49 проводилося іншими працівниками Керченського ВБНОН та співробітниками митниці. Цю обставину підтверджує свідок ОСОБА_28.

Крім того, як вказує захисник, з показань засуджених ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_142 вбачається, що ОСОБА_22 не приймав участь у затриманні та документуванні ОСОБА_49.




За епізодом ОСОБА_51

Також не знайшла свого підтвердження й участь ОСОБА_22 в затриманні ОСОБА_51, так як засуджений в зазначений день 29 березня 2005 року перебував у складі оперативної групи в районі Будмістечка, де проводив спільно з ОСОБА_113 оперативно-розшукові дії.

Крім того, при проведенні очної ставки з ОСОБА_22 свідок ОСОБА_26 не називав його в числі інших співробітників ВБНОН, які брали участь у затриманні та документуванні ОСОБА_51.

Досудовим слідством очна ставка між ОСОБА_22 і ОСОБА_51 не проводилася.

За епізодом ОСОБА_37

На думку апелянта, пред'явлене ОСОБА_22 обвинувачення за фактом незаконного затримання ОСОБА_37 надумане і не відповідає дійсності, так як 21 січня 2004 року він спільно з іншими співробітниками ВБНОН проводили оперативні дії в районі телецентру м. Керчі.

Очна ставка з ОСОБА_22 і потерпілою ОСОБА_37, з метою усунення протиріч, досудовим слідством не проводилася.

Крім того, при проведенні досудового слідства при пред'явленні ОСОБА_22 обвинувачення у скоєнні посадових злочинів, не були прийняті до уваги факти, які суперечать матеріалам кримінальної справи і здобутим в ході судового засідання доказам.

За епізодом ОСОБА_48

За ствердженнями апелянта, ОСОБА_22 у силу покладених на нього посадових обов'язків, спільно з оперативною групою ВБНОН, за отриманою інформацією, виїхав на затримання ОСОБА_48. При цьому він у своїй роботі службовим становищем не зловживав, корисливий мотив не переслідував.

Крім того, ОСОБА_48 при проведенні очної ставки з ОСОБА_22 пояснив, що претензій до нього не має.

Разом з тим, з показань самого ОСОБА_48 вбачається, що ОСОБА_26 запропонував поїхати в РФ за наркотиками, обіцяючи йому за це матеріальну винагороду.

Свідок ОСОБА_77 пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_48 при затриманні визнав факт перевезення наркотиків, що ОСОБА_77 отримав від чоловіка, прізвище якого не назвав.

Захисник звертає увагу, що ОСОБА_104, оперативний співробітник СБУ м. Керчі, підтвердив факт знаходження у нього на виконанні окремого доручення слідчого про встановлення місцязнаходження ОСОБА_26. Однак, до травня 2005 року, він не встановив ОСОБА_26, також підтвердивши, що не отримав у відношенні останнього з правоохоронних органів будь-яких відповідних даних.

Крім того, в матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_48 відсутні дані про розшук ОСОБА_26 співробітниками Керченського СБУ.

За епізодом ОСОБА_53

Ствердження досудового слідства про те, що ОСОБА_22 мав інформацію про скоєння стосовно ОСОБА_53 провокаційних дій, є надуманим. Він не мав доступу до секретної інформації. За вказівкою він виїхав на поромну переправу, де в числі інших співробітників ВБНОН виконував свої функціональні обов'язки.

ОСОБА_22 у виниклій ситуації слідував суворо нормам закону, він здійснював свої безпосередні обов'язки, спрямовані на викриття злочинця. Про це ж свідчать і матеріали перевірки.

На очній ставці з ОСОБА_22 свідок ОСОБА_53 до ОСОБА_22 ніяких претензій не мав і, як він пояснив, у співробітників ВБНОН були всі підстави для його затримання.

За епізодом ОСОБА_59

У відповідності зі своїми функціональними обов'язками, отриманої оперативної інформацією щодо гр. ОСОБА_100, спільно з оперативною групою співробітників ВБНОН ОСОБА_22, проводили заходи на вул. Повєткіна м. Керчі.

З відома і згоди ОСОБА_59, був проведений огляд його квартири. При цьому ОСОБА_22 вів себе відповідно до норм КПК України, і, як пояснив ОСОБА_59 на очній ставці з ОСОБА_22, «ніяких погроз з боку ОСОБА_22 не було». Тут же він підтвердив, що до приїзду слідчого ніхто із співробітників ВБНОН в його квартиру не заходив.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_92 і ОСОБА_88, що знаходилися в зазначений день в цьому ж районі, пояснили, що бачили і спілкувалися з ОСОБА_26 і ОСОБА_59, оглядали їх. По телефону нікому не дзвонили. ОСОБА_26 характеризують як особу, що займається збутом наркотиків.

Обвинувачення за даним епізодом ґрунтується лише на показаннях ОСОБА_26, який переконав ОСОБА_59, що саме він «підставив» його співробітникам ВБНОН. В судовому засіданні ОСОБА_59 підтвердив цей факт.

За епізодом ОСОБА_60

У ході оперативно-розшукових заходів за участю ОСОБА_22, був затриманий ОСОБА_60, у якого вилучили наркотики. ОСОБА_22, як співробітник ВБНОН, суворо керувався своїми посадовими обов'язками. Відповідно до норм КПК України брав участь у досудовій перевірці, матеріали якої були направлені в слідчі органи.

Факт виявлення наркотиків підтверджується поясненнями і свідченнями самого ОСОБА_60

Факт виявлення і вилучення наркотиків у ОСОБА_60 підтверджується також понятими ОСОБА_135 і ОСОБА_75.

У матеріалах кримінальної справи є окреме доручення на встановлення особи, у якої ОСОБА_60 придбав наркотичні засоби. ОСОБА_22 сумлінно виконав дане доручення, встановивши, що цією особою є ОСОБА_26. Але доставити його у відділ міліції не представлялось можливим.

При розгляді даної кримінальної справи в судовому засіданні ОСОБА_60 пояснив, що восени 2004 року зустрічався з ОСОБА_26 в ІТТ де розповів йому про цей випадок. Останній став стверджувати, що саме він його «підставив».

При розслідуванні даної кримінальної справи в основу обвинувачення по даному епізоду покладені лише свідчення ОСОБА_26

Разом з тим, ОСОБА_26 плутався в деталях затримання ОСОБА_60 Також існують суперечності і в частині вилучення наркотиків.

Обвинувачення ОСОБА_22 пред'явлене так, що нібито він в силу займаного посадового становища, повинен був і бажав настання суспільно-небезпечних наслідків.

За вказаних обставин апелянт вважає, що вина його підзахисного у скоєнні інкримінованих йому злочинах не доведена. Досудове слідство проведено поверхово, без прийняття передбачених законом заходів для всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи. Без урахування представлених апелянтом фактів знаходження ОСОБА_22 в іншому місці, слідчий це не перевірив і не спростував, також судом не були перевірені і не спростовані зазначені факти.

В апеляції захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_15 просить вирок суду скасувати та виправдати засудженого.

Усі докази по даній кримінальній справі були сфальсифіковані.

Обвинувальний вирок за ч.3 ст.28, ч.3 ст.27 КК України відносно ОСОБА_15, постановлений при відсутності документального підтвердження про наявність складу злочину скоєного ним злочину у складі ОЗГ, без єдиного показання свідків про його причетність до ОЗГ, або про те, що він знав про існування ОЗГ, створеної зі співробітників Керченського ВБНОН.

Обвинувальний вирок постановлений тільки на підставі заяви ОСОБА_26 від 05.05.2006г.

За епізодом ОСОБА_57

Огляд квартири був проведений слідчим ОСОБА_78, за згодою самого ОСОБА_57 у присутності його і понятих, які не заявляли ніяких зауважень з приводу проведення огляду, сам ОСОБА_57 в протоколі огляду не заявляв, що предмети, зазначені в протоколі огляду місця події йому не належали.

Як вважає апелянт, ОСОБА_15 не складав і не підписував ні єдиного документа, тому він не міг внести в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, які призвели до тяжких наслідків.

Показання потерпілого ОСОБА_57 і свідків ОСОБА_97, ОСОБА_121 суперечливі і не послідовні на що, на думку апелянта, суд не звернув уваги.

У даній справі ОСОБА_15, не допитувався слідчим у 2003р, оскільки не брав участі в документуванні злочинної діяльності ОСОБА_57 і підготовці матеріалів дослідчої перевірки.

На думку апелянта показання свідків не можуть бути покладені в основу пред'явленого обвинувачення по даному епізоду як докази, оскільки є суперечливими і взаємовиключними.

Крім того, показання ОСОБА_33 і ОСОБА_58 не узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_76, допитаного в рамках розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_57.

Також свідок ОСОБА_136 вказала, що розслідувала кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_57 і вона особисто допитувала оперативного закупника.

Не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів - матеріалів дослідчої перевірки відносно ОСОБА_57, рапорту про вчинення злочину, оскільки в даних документах не міститься будь-яких завідомо неправдивих відомостей, а відображені обставини проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_57, виявлення та вилучення наркотиків, яке мало місце, ніким не оскаржується, у тому числі і самим ОСОБА_57, який підтвердив, що дійсно у нього при огляді працівниками міліції вилучені наркотики і гроші. Пред'явлене обвинувачення не відповідає зібраним по даному епізоду доказам.

За епізодом ОСОБА_11

Відповідно матеріалам кримінальної справи, ОСОБА_15 не брав участі у затриманні, не брав участі у проведенні особистого огляду ОСОБА_11 29.03.04року. Даний факт підтверджується показаннями в суді у 2004 році співробітника Сімферопольського ВБНОН ОСОБА_65 і потерпілої ОСОБА_11.

Також відсутні докази того, що співробітники ВБНОН збули наркотики ОСОБА_26 і невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_62, які вони нібито підкинули ОСОБА_11

Обвинувальний вирок засудженим за даним епізодом, в тому числі в незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів, побудовано лише на показаннях ОСОБА_26, інших доказів провини суду не надано.

Органом досудового слідства особа на ім'я ОСОБА_62 не встановлена і сам факт його існування нічим не підтверджений. Крім того показання ОСОБА_26 суперечать його ж свідченням у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_11.

Крім того показання ОСОБА_26 є суперечливими і непослідовними в рамках розслідування даної кримінальної справи.

Зі свідчень обвинуваченого ОСОБА_14, які він давав на досудовому слідстві і на очних ставках не вбачається, що він брав участь у будь-яких протиправнтих діях співробітників ВБНОН по незаконному документуванню ОСОБА_11 за допомогою ОСОБА_26 і іншої особи, через якого вони підкинули ОСОБА_11 наркотики.

Обвинувачення засуджених по даному епізоду, в тому числі в незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів, побудовано лише на показаннях ОСОБА_11, які більш нічим не підтверджені, інших доказів провини не надано.

Крім того апелянт вважає, що ОСОБА_11 мала всі підставі для обмови засуджених, оскільки будучи затримана з наркотиками, вона була б притягнута до кримінальної відповідальності.

Отже, в ході судового засідання не доведена подія злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_17.

Не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів - матеріалів слідчої перевірки, рапорту про скоєний злочин відносно ОСОБА_11 також завідомо незаконне затримання її, що спричинило тяжкі наслідки, як по епізоду 29.03.2004 року, так і за епізодом 09.04.2004 року, оскільки в складених співробітниками ВБНОН документах за фактом незаконного обігу наркотиків ОСОБА_11 не міститься будь-яких завідомо неправдивих відомостей, а відображені обставини виявлення та вилучення у неї наркотиків, що мали місце і підтверджені документально.

Будь - яких порушень, в діях співробітників ВБНОН норм законодавства не встановлено, так само як і штучного створення доказів вчинення злочину.

За епізодом ОСОБА_12.

З показань потерпілого ОСОБА_12 не випливає, що в даному випадку малася спланована провокація з боку працівників ВБНОН за допомогою ОСОБА_28. Дана обставина носить надуманий характер, будь-яких інших доказів на підтвердження його показань не існує. Про те, що була спланована провокація з боку працівників ВБНОН за допомогою ОСОБА_28, ОСОБА_12 зробив висновок зі слів ОСОБА_53, перебуваючи в СІЗО, а останній зробив такий висновок, аналізуючи пояснення інших співкамерників про обставини їх затримання та порушення кримінальних справ, тобто дані висновки є припущенням.

З показань свідків ОСОБА_87, ОСОБА_86 також не слідує, що дії працівників міліції були заздалегідь сплановані щодо ОСОБА_28, а, отже, їх свідчення не містять доказів пред'явленого обвинувачення по даному епізоду.

Матеріали кримінальної справи не підтверджують провину ОСОБА_15 за даним епізодом, а навпаки свідчать про правомірність його дій при затриманні ОСОБА_12.

У ході досудового слідства у справі, зміст усіх складених працівниками ВБНОН процесуальних документів відповідає дійсності, а саме виявленню та вилучено у ОСОБА_12 наркотичних засобів.

Обвинувачення за даним епізодом, в тому числі в незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів, побудовано лише на показаннях ОСОБА_28, які більш нічим не підтверджено.

Крім того ОСОБА_28 мала всі підстави для обмови засуджених, оскільки раніше неодноразово була судима за незаконний обіг наркотиків, що вона не заперечує.

При цьому показання самого ОСОБА_12 є суперечливі, тому в ході судового засідання не доведені, події злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_15.

Не знайшло свого підтвердження складання завідомо неправдивих документів - матеріалів дослідчої перевірки щодо ОСОБА_12, оскільки в них не міститься будь-яких завідомо неправдивих відомостей, а виявлення та вилучення наркотиків у ОСОБА_12, яке мало місце підтверджено документально.

Апелянт зазначає, що всі докази здобуті органом досудового слідства за даним епізодом з грубим порушенням норм КПК України.

В апеляції захисник ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_16 просить вирок скасувати та виправдати його.

Свої доводи захисник мотивує тим, що вирок суду був постановлений незаконно та необґрунтовано з суттєвим порушенням норм кримінально-процесуального закону.

В своїй апеляції захисник вказує, що при постановленні вироку суд не прийняв до уваги та не надав правової оцінки показанням свідків та потерпілих, даних ними в ході попередніх судових засідань.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що в матеріалах справи деякі докази сфальсифіковані в частині їх збирання з порушенням норм КПК України.

Також апелянт зазначає, що постановляючи обвинувальний вирок, суд не дослідив належним чином матеріали справи, не прийняв до уваги докази, які були отримані у попередніх судових засіданнях.

Заслухавши доповідача провівши судові дебати, в яких, засуджені та їх захисники підтримали подані апеляції та доповнення до них, потерпілих ОСОБА_11, яка підтримала апеляції засуджених та їх захисників, ОСОБА_12, який просив залишити вирок без зміни, прокурора, який заперечував проти апеляцій та доповнень до них засуджених та їх захисників, просив вирок залишити без зміни, заслухавши останнє слово засуджених, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляціях та доповненнях до них, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляції та доповнення до них засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, та їх захисників задоволенню не підлягають, а апеляція засудженої ОСОБА_21 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст..262 КПК України, розгляд спарви в засіданні суду відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.

Його участь в судовому засіданні є обов'язковою в тому числі і для того, щоб реалізувати свої права, передбачені ст..263 КПК України.

Разом з тим, в судовому засіданні апеляційної інстанції засуджена ОСОБА_21 заявила, що судом першої інстанції було порушено її правло на захист в тому, що суд, не оголошуючи перерву в судовому засіданн, дозволяв їй виходити з зали судового засідання, що позбавило її можливості знати, що відбувалося в судовому засіданні,задавати запитання особам, які в той час допитувалися.

Перевіривши доводи засудженої, колегія суддів дійшла до висновку, що вони підлягають задоволенню.

Як вбачається з аудиозапису судового засідання, в тот час, коли вирішувалось питання про відвід прокурора, з'ясовувалась думка учасників судового засідання щодо заявлених клопотань, а також при допиті потерпілої ОСОБА_11, засуджена ОСОБА_21 виходила з зали судового засідання для того, щоб доглянути свою дитину. Таким чином засуджена була позбавлена можливості висловлювати свою думку щодо заявлених клопотань, а також задавати питання потерпілій.

Отже, на думку колегії суддів суд першої інстанції порушив право на захист засудженої ОСОБА_21, що є суттєвим порушенням норм кримінально-процесуального закону, тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням на новий судовий розгляд.

Щодо вироку відносно інших засуджених, колегія суддів вважає, що він є законним і обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове і судове слідство проведене повно та всебічно, з дотриманням вимог КПК України 1960 року.

Винуватість ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_25 в скоєнні ними злочинів, за які вони засудженні, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.

Доводи апелянтів про те, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_25 в скоєні ними злочинів, колегія суддів виходить з наступного.

В своїх апеляціях засуджені вказують на те, що в період скоєння інкримінованих їм злочинів в складі організованої злочинної групи вони не працювали у цьому відділі.

Дані доводи перевірялися апеляційним судом та не знайшли свого підтвердження.

В матеріалах справи містяться відомості з місця роботи засуджених - витяги з наказів, накази про заохочення, подяки, згідно яких засуджені в період часу скоєння злочинів в складі організованої групи були премійовані, нагороджені подяками, та усунені від посади у 2006 році (т.24 а.с.110, 112,115,116,128,121,149,160,155,170,151,156,205, т.45 а.с.83, т.3 а.с154,156). Це свідчить про те, що всі засуджені в період дії організованої злочинної групи працювали у Керченському ВБНОН.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК України) належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Колегія суддів погоджується із висновками суду про доведеність створення і діяльність організованої злочинної групи у складі співробітників Керченського ВБНОН, а саме, що вони створили стійку, організовану групу по незаконному придбанню, зберіганню, перевезенню, збуту і контрабанді особливо небезпечних наркотичних засобів і прекурсорів для створення видимості і статистичних показників ефективної роботи боротьби з незаконним оборотом наркотиків, зловживали службовим становищем, порушуючи конституційні права громадян, що охороняються законом, перевищували службові повноваження, здійснювали службові фальсифікації, свідомо незаконні затримання, що спричинило істотну шкоду або тяжкі наслідки.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянтів про відсутність організованої злочинної групи, створеної ОСОБА_13 з співробітників Керченського ВБНОН. Свої доводи вони мотивують тим, що ОСОБА_13 був начальником, а тому інші засуджені знаходились в його підпорядкуванні і виконували його накази відповідно до функціональних обов'язків. Проте, колегія суддів вважає правильним висновок суду, що незалежно від того, що діяльність Керченського ВБНОН регулюється Законом України «Про міліцію» та іншими нормативними актами, його співробітники на чолі з начальником ОСОБА_13 паралельно діяли і як члени організованої злочинної групи, створеної ним. Тобто наявність підпорядкування, субординації, планування діяльності, проведення нарад, розробка мериприємств, пов'язаних з оперативно-розшуковою діяльністю по запобіганню та розкриттю злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків не виключає здійснення засудженими злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотиків, фальсифікацією кримінальних справ, зловживанням службовим становищем. Саме те, що засуджені були співробітниками Керченського ВБНОН, а ОСОБА_13 був їх начальником, дало можливість створити таку злочинну групу вчиняти саме ті злочини, за які вони засуджені.

Такі висновки суду ґрунтуються на ретельно досліджених доказах.

Доводи засуджених та їх захисників про те, що висновок суду , що метою створення групи та вчинення злочинів було покращення статистичних даних по розкриттю злочинів, підвищення по службі, підвищенні авторитета, отримання премій є припущенням суду, необґрунтовані. Проте, організація злочинів, скоєних іншими особами, подальше розкриття цих злочинів, свідчить про те, що засуджені штучно покращували показники своєї роботи, а як наслідок підвищувався їх авторитет, виникали підстави для отримання премій, підвищення по службі, присвоєння спеціальних званій працівників міліції.

Доказом того, що засуджені діяли в складі організованої злочинної групи є показання самого засудженого ОСОБА_14, які він дав в ході досудового слідства, де він викривав злочинну діяльність засуджених в складі організованої злочинної групи.

Судом правильно визнані всі докази допустимими. Тому суд правильно послався на них у вироку.

Ретельно аналізуючи показання ОСОБА_14, суд мотивував чому інші його показання він не приймає. Судом перевірена заява засудженого ОСОБА_14 про здійснення на нього тиску з боку членів слідчої групи та створення таких умов перебування його в камері СІЗО, при якіх він був змушений дати показання про вчинення ним і іншими співробітниками Керченського ВБНОН злочинів в складі ОЗГ були судом ретельно перевірені та не знайшли свого підтвердження.

Крім того, його показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_26 та ОСОБА_28, які залучалися співробітниками Керченського ВБНОН до організаціі скоєння злочинів іншими особами, за дорученням засуджених виконували певні дії, що свідчить про планування злочинів, виконання кожним з членів ОЗГ своїх функцій та про обізнаність всіх членів ОЗГ про свою злочинну діяльність.

Апелянтами ставляться під сумнів допустимість доказів показань свідка ОСОБА_26 та інших свідків, які не допитувалися в суді в суді, а їх показання були досліджені в порядку ст..306 КПК України (в ред..1960 року).

Такі доводи є безпідставними.

Згідно ст.306 КПК України (в ред.1960 року) Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.

Як вбачається з матеріалів справи, неявка свідків до суду була визнана поважною та заперечень від учасників судового розгляду щодо оголошення їх показань не надходило.

Таким чином показання свідків про діяльність організованої злочинної групи, в яку входили засуджені та про вчинення ними злочинів, за які вони засуджені, правильно прийняті судом, як доказ, отриманий у відповідності до норм кримінально-процесуального закону, діючого на той час.

Крім того, немає підстав ставити під сумнів його показання, так як вони узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_28, яка знала про існування та діяльність ОЗГ, в яку входили засуджені не тільки зі слів ОСОБА_26, але й тому, що її також залучали до скоєння злочинів цією організованою групою (т.3 а.с. 47-51, т.17 а.с.221-227, т.20 а.с.61-64). Показання свідка отримані відповідно вимогам КПК України (в ред.1960 року), проаналізовані, а тому суд правильно послався на них у вироку.

Дослідивши всі докази, надані суду, ним зроблений правильний висновок про доведеність вини кожного з засуджених за епізодами обвинувачення.

Так, за епізодом ОСОБА_29 засуджені вказують на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не усунуті розбіжності в показаннях свідків, а всі докази здобуті органом досудового слідства з порушенням кримінально-процесуального закону.

Вказані ствердження є безпідставними.

Так, в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) судом першої інстанції були оголошені та перевірені показання самого потерпілого, дані ним як в ході досудового слідства, так і раніше в суді, в яких він поясняв як та при яких обставинах відносно нього співробітники Керченського ВБНОН скоїли злочини (т.10 а.с.155-171, т.31 а.с.66-80, т.39 а.с.92-95).

Суд обґрунтовано послався на ці показання в своєму рішенні, оскільки вони послідовні та узгоджуються з іншими доказами: показаннями ОСОБА_35 - дружини потерпілого, які були нею дані в ході досудового слідства та раніше у суді, дослідженими судом в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), де вона також пояснила, що дозвіл на проведення обшуку квартири, яка належить батьку потерпілого, вона дала під тиском ОСОБА_25, та вона припускає, що всі наркотики та помічені гроші, що знайшли у квартирі міг підкинути ОСОБА_25 (т.10 а.с.185-191,т.32 а.с.245-251, т.39 а.с.218-223); також показаннями свідка ОСОБА_32, який в ході досудового слідства та раніше в суді пояснив, що ОСОБА_13 та ОСОБА_25 передали йому помічені гроші, які він підкинув в квартиру ОСОБА_29, при цьому останній наркотиків не передавав, якіх-небудь документів на проведення оперативної закупівлі він (ОСОБА_32) не підписував (т.10 а.с.181-184, т.32 а.с.233-240, т.39 а.с.214-218). Ці показання були оголошені в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) без яких-небудь порушень кримінально-процесуального закону.

Крім того, показання свідка ОСОБА_32 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_124, дослідженими судом в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), в яких він вказує, що ОСОБА_32 йому розповів як співробітники ВБНОН в обмін на те, щоб останній не буде притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин з незаконним обігом наркотиків, запропонували йому підкинути помічені гроші ОСОБА_35. Після чого він прийшов додому до потерпілого та підкинув йому ці гроші. В подальшому ОСОБА_29 був затриманий співробітниками ВБНОН (т.10 а.с.179-180, т.32 а.с.241-244, т.41 а.с.258-259).

Суд правильно послався у вироку на показання свідка ОСОБА_98, який пояснював в ході досудового слідства про застосування до нього недозволених методів, побиття, залякування зі сторони засуджених ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_13 з тією ціллю, що він нібито придбав наркотичний засіб у ОСОБА_29.

На підтвердження вини засуджених в скоєнні злочинів по епізоду ОСОБА_29, суд правильно послався на показання свідків ОСОБА_33, ОСОБА_34, які були понятими, протоколи очних ставок, відповідно до яких ОСОБА_29 настоював на своїх показаннях відносно незаконних дій співробітників ВБНОН, інші письмові докази, в допустимості яких у колегії суддів не виникає сумніву.

За епізодом ОСОБА_37 крім показань самої потерпілої про незаконні дії співробітників Керченського ВБНОН щодо неї, провина засуджених підтверджується показаннями свідка ОСОБА_71, відповідно до яких ОСОБА_37 розповіла їй про те, що 21.01.04 року її разом з співмешканцем ОСОБА_39 співробітники міліції посадили у машину де сиділи ОСОБА_13 та ОСОБА_21. Після чого ОСОБА_13 декілька разів вдарив її (ОСОБА_37) в результаті цього вона звернулася до прокуратури. Також свідок ОСОБА_71 пояснила, що після звернення її унучки до прокуратури до них дзвонили, приходили чоловіки та погрожували (т.14 а.с.146-149).

Показання потерпілої ОСОБА_37 узгоджуються не тільки з поакзаннями даного свідка, але й з показаннями ОСОБА_39, який пояснив про злочинні дії засуджених щодо нього та ОСОБА_37 (т.14 а.с.151-154).

Колегія не знаходить підстав ставити під сумнів вказані показання, оскільки вони отримані та досліджені судом відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Крім того, показання ОСОБА_37 узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_56, і ОСОБА_85. Наявність у ОСОБА_37 тілесних ушкоджень об'єктивно підтверджується висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_37 були виявлені легкі тілесні ушкодження, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я, які утворились внаслідок дії тупого предмету, не виключено, 21.01.2004 року (т.14 а.с 18,32).

Крім того, суд правильно послався на письмові докази, які підтверджують провину засуджених, а саме копію постанови від 21.01.2004 року про затримання ОСОБА_37 в порядку ст.263 КУпАП, яка була складена та підписана ОСОБА_21 та копію протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_37, в якому вказано, що тілесних ушкоджень у неї не виявлено (т.14 а.с. 45-46); витягом з журналу затриманих осіб, що поступили в ІТТ, в якому вказано, що ОСОБА_37 поступила в ІТТ 21.01.2004 року о 21 годині, висловлювала скарги на біль в голові, в якої під час вступу виявлений синець під лівим оком (т.14 а.с.48) та на інші письмові докази, які є допустимими.

На думку колегії суддів суд правильно визнав засуджених винними в скоєнні злочинів, пов'язаних з роботою кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11». Такий висновок суду ґрунтується на показаннях свідків ОСОБА_41, ОСОБА_26, ОСОБА_110. Показання вказаних свідків є послідовними, узгоджуються між собою, тому ставити їх під сумнів немає підстав.

Так, свідок ОСОБА_41 в ході досудового слідства поясняв, що приблизно о 2004 році до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» зайшов чоловік, сів за столик, та щось заказав. За ним зайшли ще двоє чоловіків та сіли неподалік від нього. Потім він побачив, що у чоловіка, який зайшов першим, між пальцями була затиснута сигарета, запах від неї був специфічний. Також він (ОСОБА_41) звернув увагу на те, що цього чоловіка тримає за пальці один з чоловіків, які сиділи в залі. Цей чоловік представився співробітником ВБНОН і по мобільному телефону викликав групу. Група з п'яти чоловік, що приїхала стала складати протокол та опитувати чоловіка, що курив, питали як його прізвище. Прізвище починалось на букву «К», як запам'ятав свідок. Також свідок пояснив, що співробітники міліції з протоколом його не знайомили, а також висловлювали претензії до працівників бару, що у них в барі палять наркотичні засоби, а співробітники бару нічого не роблять. По даному факту його дружину, якій належить це кафе, викликали до торгового відділу виконкому для вирішення цього інциденту, за яким було винесене попередження або штраф (т.14 а.с.169-171).

Показання свідка ОСОБА_41 на досудовому слідстві підтвердила і свідок ОСОБА_110, яка працює у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» офіціанткою. Свідок описала чоловіка, що сидів за столиком та щось курив, впізнала працівників ВБНОН, яких вона знала як ОСОБА_142 та ОСОБА_14. Також свідок показала, що коли зайшла в зал, де сидів той чоловік, то побачила, що вказані працівники ВБНОН тримають його за руки, один з них по телефону викликав колег, після чого приїхала група з декількох чоловік, вони склали протокол за фактом куріння в кафе наркотичного засобу, вона його підписала, а чоловіка, що палив працівники ВБНОН забрали з собою (т.14 а.с.172-174).

Крім того, свідок ОСОБА_26 в ході досудового слідства пояснив, що за епізодом кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11» - була провокація з боку працівників ВБНОН, оскільки, на скільки йому було відомо, що між ОСОБА_14 та господарем кафе були неприязні відносини. Також свідок пояснив, що ОСОБА_14 передав йому 20 гривень, щоб він зайшов до бару, купив щось та закурив сигарету з коноплею, що він і зробив. Далі в кафе до нього підійшли ОСОБА_14 і ОСОБА_142, затиснули руку, запросили господаря кафе, склали протокол, а його відпустили (т.9 а.с. 40-44, т.52 а.с.244, т.53 а.с.1).

Суд першої інстанції зробив висновок про те, що ці показання в сукупності з іншими доказами (поданнями начальника Керченського міськуправління ГУ МВС України в АРК в адресу Керченського міського голови за фактом проведення перевірки розважальних закладів м. Керчі; відповіддю заступника Керченського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; листом начальнику Керченського міського голови з питань діяльності виконавчих органів) підтверджують вину засуджених у даному епізоді та доводять факт того, що ОСОБА_26 співпрацював з працівниками ВБНОН.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Є безпідставними доводи апелянтів про те, що судом не встановлено, кому належить кафе «ІНФОРМАЦІЯ_11».

На думку колегії суддів це не є неповнотою досудового та судового слідства і ніяк не впливає на доведеність вини засуджених в скоєнні злочинів за даним епізодом.

На думку колегії суддів є правильним висновок суду першої інстанції про доведеність вини засуджених у вчиненні злочинів за епізодом відносно ОСОБА_11.

Так в суді потерпіла ОСОБА_143 послідовні показання про обставини коли ОСОБА_26 і хлопець на ім'я ОСОБА_62 підкинули наркотичні засоби, про подальше її затримання співробітниками Керченського ВБНОН та вчинення щодо неї незаконних дій.

Такі ж показання ОСОБА_11 давала і під час проведення очних ставок з засудженими.

ЇЇ свідчення узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_26, а також засудженого ОСОБА_14, які він давав на досудовому слідстві (т.6 а.с.155,162, 176).

Крім того, суд правильно послався на інші письмові докази, а саме протоколи очних ставок, висновки хімічних експертиз, протоколи допиту ОСОБА_21, протоколи особистого огляду ОСОБА_11, постанова про порушення кримінальної справи від 11.04.2004 року відносно ОСОБА_11.

На думку колегії суддів знайшла своє підтвердження в суді першої інстанції доведеність вини засуджених за епізодом ОСОБА_45.

Суд правильно послався на показання ОСОБА_45, який пояснив як він їздив на територію РФ, де йому чоловік на ім'я ОСОБА_62 передав банку з кофе. При перетені кордону він був затриманий ОСОБА_17 і ОСОБА_18, які в обмін на його впізнавальні показання запропонував наркотики, на що він погодився. Після чого ОСОБА_18 у своєму кабінеті виготовив наркотик та передав йому (ОСОБА_45) для вживання. Після вживання наркотиків він підписав зізнавальні показання про те, що наркотики належать йому, та що він їх перевіз контрабандою для себе.

Показання ОСОБА_45 узгоджуються з показаннями ОСОБА_26, який пояснив, що був присутній при розмові ОСОБА_13 з працівником міліції на ім'я ОСОБА_95, як вони розробили операцію по перевезенню ОСОБА_45 наркотичних засобів через митний кордон України (т.3 а.с.33-37, т.9 а.с.36-37, т.52 а.с.244, т.53 а.с.1).

Вищенаведені показання підтверджуються протоколами очних ставок між ОСОБА_26, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_142, ОСОБА_16, в ході яких ОСОБА_26 повністю підтвердив свої показання та пояснив, що ОСОБА_45 він бачив на території РФ разом з ОСОБА_62 (т.9 а.с.114-125, 61-71,129-139, 72-85, 86-96, 97-107, 108-113); протоколами очних ставок між ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_142, ОСОБА_16, а також протоколами допиту ОСОБА_14, де він пояснив, що від когось зі співробітників ВБНОН дізнався, що на території РФ співробітники ВБНОН передали через ОСОБА_26 наркотики ОСОБА_45 (т.6 а.с.155-162,171-176, т. 8 а.с. 108-112, 132-137, 139-143, 145-149,113-118,119-123,124-129); поясненнями ОСОБА_45, де він показав, що на територію РФ він їздив з чоловіком на ім'я ОСОБА_62, який, на його думку підкинув і підкинув йому наркотики (т.16 а.с.120); висновком судово-хімічної експертизи (т.16 а.с.139); списком пасажирів поромів, згідно якого з числа пасажирів був ОСОБА_74, який перетинав кордон.

Аналізуючи докази, здобуті за даним епізодом обвинувачення, суд правильно виключив посилання на ОСОБА_26 як на особу, з якою ОСОБА_45 їздив до Росії. Тому доводи апеляцій, що висновок суду про доведеність вини засуджених у вчиненні злочинів за даним епізодом ґрунтується на доказах, які містять протиріччя, є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції про винуватість засуджених за епізодом ОСОБА_48.

На думку колегії суддів, мотивуючи своє рішення суд першої інстанції навів докази, які підтверджують факт скоєння злочину засудженими, дав цим доказам належну оцінку.

Будучи допитаним в суді першої інстанції свідок ОСОБА_48 показав, що з ОСОБА_26 він познайомився у 2004 році. У бесіді ОСОБА_26 запропонував йому з території РФ перевезти якийсь заборонений предмет, пообіцяв за це матеріальну винагороду, на що він погодився. 25.06.2004 року він разом з ОСОБА_26 на поромі переправилися на територію РФ, де в порту ОСОБА_26 зустрівся з якимись людьми, після чого підійшов та передав йому флакон з рідиною та пояснив, що це «опій ацетильований», який він сам не може перевезти через кордон, оскільки його знають працівники ВБНОН і можуть затримати. Одержаний від ОСОБА_26 наркотик, він заховав під одягом та переправився на територію України. Після проходження митного контролю на привокзальній площі паромної переправи його затримали працівники Керченського ВБНОН та в ході особистого огляду в нього був вилучений наркотичний засіб. Як пояснив свідок, що знаходячись у місцях позбавлення волі, він дізнався, що ОСОБА_26 працював за завданням Керченського ВБНОН.

Показання свідка ОСОБА_48 підтверджуються послідовними показаннями ОСОБА_26, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року). З його показань слідує, що з ОСОБА_48 він познайомився за завданням співробітників ВБНОН, на свідка показав ОСОБА_14, який жив з ним в одному будинку. Адресу ОСОБА_48 він дізнався по вказівці ОСОБА_18. В відділі міліції він зустрівся з ОСОБА_18 та ОСОБА_13, де останній передав йому гроші на поїздку і пояснив, що на території РФ наркотики йому передадуть співробітники російського ВБНОН, які він в свою чергу повинен був передати ОСОБА_48 для зберігання. Як пояснив свідок, він зробив все так, як йому вказав ОСОБА_13. Після цього вони на поромі повернулися до України. Пройшовши митний контроль, при виході йому співробітники ВБНОН сказали, щоб бистро виїжджав (т.3 а.с.33-37, т.9 а.с.37-39).

Вищенаведені показання підтверджуються і іншими доказами у справі.

Так, обвинувачений ОСОБА_14 в ході досудового слідства показав, що ОСОБА_13 дав вказівку ОСОБА_26 підібрати людину для контрабанди наркотичних засобів. ОСОБА_26 часто приходив до відділу та розмовляв з ОСОБА_13 за закритими дверима (т.6 а.с.155-162, 171-176).

В ході очних ставок на досудовому слідстві між ОСОБА_26 та ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_142, ОСОБА_16, свідок підтвердив свої показання в частині організації контрабанди за допомогою ОСОБА_48 (т.9 а.с. 61-71, 72-85, 86-89, 97-107, 108-113, 114-125, 129-139).

Крім того, обвинувачений ОСОБА_14 в ході досудового слідства при проведенні очних ставок між ним та ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_142, ОСОБА_16, ОСОБА_19, підтвердив свої показання, дані ним раніше (т.8 а.с.108-149).

Свідок ОСОБА_48 при проведенні очної ставки між ним та обвинуваченим ОСОБА_22 також підтвердив свої показання щодо скоєння контрабанди наркотиків з території РФ (т.17 а.с.65-67).

На думку колегії суддів, всі ці докази в сукупності повністю підтверджують вину засуджених у скоєнні злочинів за даним епізодом, про що суд першої інстанції зробив правильний висновок та належним чином це мотивував.

Не зважаючи на невизнання вини засудженими за епізодом ОСОБА_49 їх вина також повністю підтверджена доказами, яким суд дав належну оцінку та мотивував своє рішення.

Так, суд першої інстанції правильно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_49, які він дав в ході досудового слідства, та які були оголошені в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), де свідок показав, що 15.03.2005 року ОСОБА_26, як він спочатку представився ОСОБА_26, запропонував ОСОБА_28 з'їздити в Росію за наркотичними засобами, на що вона відмовилась. Після чого ОСОБА_26 запропонував це зробити йому, на що він погодився. 16.03.2005 року він разом з ОСОБА_26 відправились до Краснодарського краю РФ. Як пояснює свідок, на території РФ до нього ОСОБА_26 та передав згорток, в якому находився наркотичний засіб маріхуана. Також ОСОБА_26 передав йому флакон темно-коричневого кольору з ангідридом оцтової кислоти. Крім цього ОСОБА_26 дав йому поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходився опій екстракційний. Всі наркотики він сховав собі в одяг. Потім вони зайшли на паром та переправилися до України. При проходженні митного контролю на території України у нього були вилучені наркотичні засоби та був складений протокол про порушення митних правил (т.17 а.с.176-177, 218-219).

В судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) були оголошені показання ОСОБА_26, де він вказує, що за завданням ОСОБА_13 і за участю ОСОБА_28 він повинен був запропонувати ОСОБА_49 привезти з Росії наркотики. ОСОБА_13 йому передав гроші та сказав, що наркотики йому передадуть в Росії. Після того, як вони приїхали в Росію, йому передали наркотичні засоби, які він віддав ОСОБА_49. Коли ОСОБА_49 проходив митний контроль на території України він бачив співробітників ВБНОН ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, які були присутні при його затриманні (т.3 а.с.33-37, т.9 а.с.35-36, 45-46).

Свідок ОСОБА_28 в ході досудового слідства також пояснила, що ОСОБА_13 запропонував їй «підставити» ОСОБА_49, на що вона погодилась, оскільки боялась провокації з наркотиками з боку співробітників ВБНОН. Також свідок детально розповіла, що згідно розробленого плану вона разом з ОСОБА_26 «підставили» ОСОБА_49 (т.3 а.с.47-51, т.17 а.с.221-227). Дані показання були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року).

Крім показань свідків в матеріалах справи є і інші докази, які підтверджують вину у скоєнні злочинів засудженими.

Обвинувачений ОСОБА_14, який був допитаний в ході досудового слідства пояснив, що ОСОБА_26, знаходячись в приміщенні ВБНОН розповідав як на прохання ОСОБА_13 спровокував ОСОБА_49 на вчинення контрабанди наркотиків. Затримання ОСОБА_49 проводили ОСОБА_18 і ОСОБА_142 ( т.6а.с.155-162, 171-176). При проведенні очних ставок між ним та ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_142, ОСОБА_16, ОСОБА_14 підтвердив показання, які він давав раніше (т.8 а.с.108-149).

Таким чином, на думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини засуджених та належним чином мотивував своє рішення за даним епізодом.

За епізодом ОСОБА_51 колегія суддів також погоджується з висновками суду про доведеність вини засуджених у скоєнні злочинів.

Допитаний як свідок, в ході досудового слідства ОСОБА_51 показав, що при зустрічі ОСОБА_26 та ще один хлопець прийшли до нього в квартиру та стали там вживати наркотики, після чого до квартири одразу зайшли співробітники ВБНОН. В ІТТ у 2005 році він знаходився разом з ОСОБА_52 і ОСОБА_53. В розмові між собою вони дійшли висновку, що його спровокував на злочин ОСОБА_26 (т.19 а.с 16-20). Дані показання були оголошені в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) та досліджені судом належним чином.

Показання ОСОБА_51 узгоджуються з послідовними показаннями ОСОБА_26, які він давав в ході досудового слідства та які були оголошені в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960року). З них слідує, що на вимогу співробітників ВБНОН він погодився спожити наркотичний засіб разом з ОСОБА_27 у квартирі ОСОБА_51. Зі слів працівників ВБНОН він зрозумів, що це потрібно для документування наркопритонів. Саме на ОСОБА_51 вказав ОСОБА_18, як на особу, у якого необхідно штучно організувати наркопритон. ОСОБА_14 йому видав наркотик, після чого вони прийшли до квартири ОСОБА_51 та стали вживати наркотик, при цьому під дверима вже чекали працівники міліції з понятими (т.9 а.с.48-49).

Будучи допитаним в ході досудового слідства як обвинувачений ОСОБА_14 показав, що він і ОСОБА_18 інструктували ОСОБА_26 і ОСОБА_27 як організувати притон у ОСОБА_51, питав чи є у ОСОБА_26 наркотичні засоби для вживання. Також ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_13 дав вказівки про те, що потрібно написати рапорт слідчому, що особу ОСОБА_27 не можна встановити (т.6 а.с.155-162,171-176).

Отже, колегія суддів вважає, що і за цим епізодом вина засуджених повністю доведена, про що суд першої інстанції вказав у своєму вироку, належним чином мотивував своє рішення.

За епізодом ОСОБА_52 вина засуджених також повністю підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, потерпілий ОСОБА_52 в судовому засіданні пояснив, що 21.04.2005 року зустрів ОСОБА_26. Останній почав розпитувати його про ОСОБА_51. Він йому сказав, що ОСОБА_51 виписали з лікарні і він йде його провідати, на що ОСОБА_26 висловив бажання також піти до ОСОБА_51, але перед тим ОСОБА_26 попросив в нього телефонну картку, щоб подзвонити. Після цього вони попрямували в сквер, де сіли на лавку, ОСОБА_26 сів з правого боку від нього. Через деякий проміжок часу ОСОБА_26 пішов подзвонити, повернувся і знову пішов. Після цього приблизно через 3 хвилини до нього (ОСОБА_52) підійшли ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_142 і ОСОБА_14 і попросили документи, взяли за руки та одразу ж у правій кишені куртки знайшли пакетик з зеленою речовиною. Потім запросили понятих, склали протокол, повели у відділ міліції, а надалі відвезли в ІТТ, де він зустрівся з ОСОБА_51. Як пояснив потерпілий, до них в камеру завели ОСОБА_53, який при розмові сказав, що при перетині кордону ОСОБА_26 передав йому пакетик з наркотиками. Проаналізувавши всі події, вони дійшли висновку, що ОСОБА_26 їх всіх «підставив». Після виходу з ІТТ, як пояснив потерпілий, він звернувся спочатку до прокуратури, а потім до СБУ за даним фактом.

Крім того, в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) були оголошені показання свідка ОСОБА_26, які він давав в ході досудового слідства, з яких виходить, що 21.04.2005 року в присутності ОСОБА_142, ОСОБА_18, ОСОБА_22 і ОСОБА_14 ОСОБА_13 дав йому вказівку вчинити певні дії для створення показника в роботі ВБНОН. Виконуючи завдання ОСОБА_13, він зустрівся з ОСОБА_52, передав йому пакет, вміст якого не було видно, а останній нічого не питаючи поклав собі його собі в кишеню, після чого він пішов. Через деякий час свідок дізнався, що ОСОБА_52 затриманий (т.9 а.с.54-55).

Крім показань потерпілого та показань свідка ОСОБА_26, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги і інші докази у справі: протоколи очних ставок між ОСОБА_26 та ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_142, ОСОБА_16, в ході яких ОСОБА_26 повністю підтвердив показання, які він давав будучи допитаний як свідок(т.9 а.с.61-71,72-85,86-96,97-107,108-113,114-125,129-139); показання ОСОБА_14, де він вказує, що в день затримання ОСОБА_52 у місто приїжджав начальник УБНОН. ОСОБА_13 поставив завдання виявити факт незаконного зберігання наркотиків. В відділ прийшов ОСОБА_26. Від ОСОБА_18 він дізнався, що ОСОБА_13 наказав показати роботу ВБНОН і виявити факт незаконного обігу наркотиків. ОСОБА_18 після розмови з ОСОБА_13 сказав, що у людини, яку він описав, при собі знаходяться наркотики, а також сказав, що затримати цю людину треба акуратно, оскільки він може знати співробітників в обличчя. Він разом з ОСОБА_18, ОСОБА_142 і ОСОБА_22 пішли до скверу, де знаходилась ця людина, затримали ОСОБА_52, в якого в присутності понятих була виявлена рослинна речовина, схожа на наркотичний засіб каннабіс. Пізніше, як пояснив ОСОБА_14 чи від ОСОБА_26, чи від ОСОБА_18 він дізнався, що матеріал дослідчої перевірки відносно ОСОБА_52 був сфальсифікований, оскільки в даній операції брав участь ОСОБА_26 (т.6 а.с.155-162,171-176); протоколи очних ставок між ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_142, ОСОБА_16, в ході яких ОСОБА_14 підтвердив свої показання відносно ОСОБА_52 (т.8 а.с.108-112,113-118,119-123,124-129,132-137,139-143,145-149); заява ОСОБА_52 на ім'я прокурора АР Крим про притягнення співробітників ВБНОН до кримінальної відповідальності (т.19 а.с.95).

Крім того, суд правильно послався на показання свідків ОСОБА_145 та ОСОБА_146, які були понятими при вилученні у ОСОБА_52 наркотичних засобів. При цьому останній поясняв, що виявлений наркотик ОСОБА_52 підкинули.

Також, на думку колегії суддів вина засудженим за епізодом ОСОБА_53 також доведена в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_53, який був допитаний в суді показав, що у квітні 2004 року після звільнення з місць позбавлення волі він при зустрічі з ОСОБА_26 домовився про зустріч. При зустрічі купили горілки та прийшли до нього до дому. В ході розмови ОСОБА_26 запропонував роботу на території РФ, на що він погодився у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Через тиждень ОСОБА_26 йому сказав, що потрібно поїхати в Росію для того, щоб зустрітись з людиною щодо роботи. Коли вони приїхали на територію РФ ОСОБА_26 зустрівся з якоюсь людиною після чого сказав, що з роботою не виходить. Ще на території РФ він дав йому пачку з чаєм, та пляшку з водою. Після того, як вони на паромі прибули на територію України, ОСОБА_26 раптово зник.

В своїх показаннях, які були оголошені в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) свідок ОСОБА_26 вказує, що він одержав від ОСОБА_13 вказівку найти людину для документування контрабанди наркотичних засобів. Як показав свідок, він запропонував ОСОБА_53 роботу в Росії, на що той погодився. Після чого вони разом поїхали в Росію, де від ОСОБА_18 він одержав пакет з наркотиками, якій він потім віддав ОСОБА_53. Після цього він сказав йому, що роботи немає, і вони повернулись на територію України. Весь час пакет знаходився у ОСОБА_53, про те, що в ньому були наркотики він не знав (т.3 а.с.33-37, т.9 а.с.32-35).

В ході досудового слідства, будучи допитаним як обвинувачений ОСОБА_14 показав, що 22.04.2005 року від ОСОБА_13 одержав вказівку їхти спільно з ОСОБА_22 і ОСОБА_142 на поромну переправу і чекати його там. Через деякий час приїхав ОСОБА_13 та пояснив, що йому подзвонив ОСОБА_18, який бачив ОСОБА_26 з якимось наркоманом і припустив, що можливо буде контрабанда наркотиків. Знаючи, що ОСОБА_26 вже використовувався для штучного створення показників по контрабанді наркотиків, припустив, що ОСОБА_26 знов «підставив» когось за вказівкою ОСОБА_13. ОСОБА_13 заздалегідь їм вказав прикмети чоловіка, якого треба було затримати. Затриманим чоловіком був ОСОБА_53, у якого були при собі наркотичні засоби (т.6 а.с.155-162,171-176). Ці показання були оголошені в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року). При проведенні очних ставок з ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_142, ОСОБА_16 ОСОБА_14 підтвердив свої показання, які давав в ході досудового слідства (т.8 а.с.108-112,113-118,119-123,12-129,132-137,139-143,145-149).

На думку колегії суддів, враховуючі всі обставини за даним епізодом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про достатність доказів того, що засуджені незаконно придбали наркотики, незаконно їх зберігали та збули ОСОБА_26.

Доводи апелянтів про те, що за епізодом ОСОБА_57 засуджені не скоювали злочини є необґрунтованими та вони спростовуються матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_57 як в ході досудового слідства, так і раніше при розгляді справи у 2007, 2008 та 2010 році давав послідовні показання, в яких вказав, що 22 травня 2003 року приблизно о 9 годині він виходив до магазину, решту часу знаходився у будинку, де з ним проживав ОСОБА_147. Приблизно о 10 годині прийшли двоє знайомих хлопців на ім'я ОСОБА_99 і ОСОБА_103. Вони запитали, чи хоче він вжити наркотики, на що він не погодився, тоді вони сказали, що їм потрібно війти, при цьому один відчинив двері, а другий кинув шприц на підлогу. Коли відчинились двері, в квартиру зайшли співробітники ВБНОН. Чоловіків вивели з квартири. Де був ОСОБА_147 він не знає. Потім співробітники ВБНОН запросили понятих та стали проводити обшук, в ході якого були знайдені наркотики, тротилова шашка та гроші. З цього приводу був складений протокол. (т.11 а.с.140-142, т.31 а.с.121-127, т.39 а.с.170-172, т.53 а.с.217).

З показань свідка ОСОБА_97, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) вбачається, що до приходу працівників ВБНОН в гаманці, де вони знайшли помічені купюри, грошей не було, оскільки він сам перевіряв чи були там гроші. Також з показань свідка виходить, що дозвіл на проведення обшуку співробітникам ВБНОН ОСОБА_142, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_15 і ОСОБА_17 ніхто не давав, а поняті при огляді не були присутні.

У судовому засіданні були також оголошені в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) показання свідка ОСОБА_121, які є аналогічними з показаннями ОСОБА_97 (т.11 а.с.153-155).

За епізодом ОСОБА_59 вина засуджених також підтверджена, органом досудового слідства здобуто достатньо доказів, які були належним чином досліджені судом.

Так, в ході досудового слідства ОСОБА_59 показав, що 11.03.2004 року знаходячись за місцем свого проживання, за пропозицією ОСОБА_26 виготовив і спожив у себе дома наркотичний засіб опій, переданий ОСОБА_26. Після цього відкрив двері, щоб випустити ОСОБА_26, а на сходовому майданчику стояли співробітники ВБНОН, які його та ОСОБА_26 затримали, оглянули квартиру та виявили наркотичні речовини. Також ОСОБА_59 пояснив, що через деякий час він зустрів ОСОБА_26, та той йому розповів, що працівники ВБНОН змусили його передати наркотики (т.15 а.с.93,96,99,120-121,159-161). Ці показання були оголошені в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року).

Показання свідка узгоджуються з показаннями ОСОБА_26, які також буди оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року). В ході досудового слідства ОСОБА_26 показав, що співробітники ВБНОН дали йому вказівку спровокувати ОСОБА_59 на утримання наркопритону. З цією метою ОСОБА_18 і ОСОБА_14 передали йому наркотичний засіб «симплекс» а також пакет з марихуаною для того, щоб вжити та для того, щоб підкинути. Згідно розробленому плану він так і зробив. Після вживання наркотику вони були затримані працівниками ВБНОН, серед яких був ОСОБА_18 і ОСОБА_17 (т.9 а.с.55-56).

Крім того, згідно показань ОСОБА_14, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), він робить висновок, що якщо у викриванні ОСОБА_59 брав участь ОСОБА_26, то цілком можливо, що ці заходи були розроблені ОСОБА_13 (т.6 а.с.155-162, 171-176).

Вищенаведені показання підтверджуються і іншими доказами: протоколами очних ставок між ОСОБА_59 і ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_18 при проведенні яких він підтвердив свої показання, які повністю співпадають з показаннями, які він давав в судовому засіданні (т.19 а.с.152-153, 154-155,156-158); протоколами очних ставок між ОСОБА_26 і ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_142, де ОСОБА_26 підтвердив свої показання (т.9 а.с.67-68,78-79,102-104,135-136); протоколами очних ставок між ОСОБА_14 та ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_142, ОСОБА_15, в ході яких ОСОБА_14 також підтвердив свої показання (т.8 а.с.108-112, 113-118, 119-123, 124-129, 132-137, 139-143, 145-149).

За епізодом ОСОБА_60 вина засуджених підтверджується наступними доказами.

Так, в ході судового засідання в суді першої інстанції в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) були оголошені показання ОСОБА_60, в яких він вказує, що 23.06.2004 року ОСОБА_26 йому запропонував вжити наркотичний засіб, на що він погодився. Наркотики співробітники ВБНОН йому не підкидали, затримання було законне. За даним фактом була порушена кримінальна справа, пред'явлене обвинувачення, та він був визнаний винним та засуджений за ст.309 КК України. Вирок не оскаржив (т.17 а.с.91-94,141-143).

Проте як вбачається з показань свідка ОСОБА_26, оголошених в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), у 2004 році наркотичний засіб, який йому передав ОСОБА_18, він дав ОСОБА_60 за вказівкою ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_142, ОСОБА_113, ОСОБА_19 для поліпшення показників роботи ВБНОН (т.9 а.с.43).

Крім того, вина засуджених за даним епізодом підтверджується письмовими доказами, які долучені з матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_60.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вина засуджених за даним епізодом доведена належним чином.

За епізодом ОСОБА_61 вина засуджених підтверджується показаннями самого ОСОБА_61, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), в яких він пояснив, що в кінці 2004 року до нього звернувся ОСОБА_26 з пропозицією вжити наркотики, на що він погодився. За наркотиками вони пішли до недобудованих гаражів, де ОСОБА_26 кудись пішов, а потім повернувся з пакетиком, в якому знаходилась марихуана та зі шприцом, в якому знаходилась речовина, схожа на опій та передав йому. По дорозі його схопив чоловік, а ОСОБА_26 почав втікати та за ним побіг ОСОБА_18, який через деякий час повернувся та сказав, що не здогнав ОСОБА_26. Як пояснив ОСОБА_61, при його особистому огляді понятих не було, їх запросили тільки після виявлення ОСОБА_14 наркотиків (т.19 а.с.83-85).

Показання ОСОБА_61 повністю узгоджуються з послідовними показаннями свідка ОСОБА_26. Будучи допитаним в ході досудового слідства та раніше в суді ОСОБА_26 пояснив, що затримання ОСОБА_61 спланували ОСОБА_18 і ОСОБА_14, при цьому по їх вказівці він знайшов свого знайомого ОСОБА_61 та передав йому наркотики - марихуану, яку йому дали ОСОБА_18 і ОСОБА_14 та «симплекс», який йому передав хлопець на ім'я ОСОБА_108 (т.9 а.с.43). Дані показання були оголошені в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року).

Судом проаналізовані всі показання ОСОБА_26, які він давав у справі ОСОБА_61, а також у справі щодо засуджених та правильно прийняті ті його показання, які викривають злочинну діяльність засуджених по обвинуваченню за даним епізодом.

Крім того, при проведенні очної ставки між ОСОБА_18 і ОСОБА_26, останній пояснив, що ОСОБА_18 і ОСОБА_14 знає як співробітників ВБНОН з 2002 року, що підтвердив і ОСОБА_18 (т.9 а.с.61,63). Свої показання ОСОБА_26 не міняв і в ході очної ставки з ОСОБА_14, пояснив, що збув ОСОБА_61 наркотики під примусом з боку працівників ВБНОН (т.9 а.с.72,82).

Крім того, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги показання ОСОБА_14, які він давав в ході досудового слідства, з яких слідує, що він та ОСОБА_26 були знайомі задовго до подій стосовно ОСОБА_61 (т.6 а.с.155,172).

Також суд правильно послався у вироку на докази в кримінальній справі відносно ОСОБА_61. Крім того, на підставі аналізу цих доказів суд зробив обґрунтований висновок про участь ОСОБА_14 у вчиненні злочинів відносно ОСОБА_61.

Враховуючи вищезазначені докази, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про винуватість засуджених в пред'явленому обвинуваченні за даним епізодом.

За епізодом ОСОБА_12, незважаючи на невизнання засудженими вини у скоєнні злочинів за даним епізодом, їх вина підтверджується сукупністю доказів, якім суд першої інстанції дав належну оцінку.

Так, в ході судового засідання потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що 29.09.2005 року на прохання ОСОБА_28 допоміг донести її сумку, пройшовши декілька метрів біля нього зупинився автомобіль, з якого вийшли двоє чоловіків, які крикнули «Стій», злякавшись, що в цій сумці крадені речі, кинув сумку та став тікати, проте був затриманий. Після цього у присутності понятих був складений протокол огляду, згідно якого у сумці була виявлений наркотичний засіб, при цьому він пояснив, що сумка належить жінці, яка йшла рядом з ним. Також потерпілий пояснив, що не зважаючи на його пояснення, чоловіки стали йому погрожувати. Пізніше він дізнався, що в його затриманні брали участь ОСОБА_15, ОСОБА_92, ОСОБА_117. Коли його привезли до відділу міліції ОСОБА_117, ОСОБА_92, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 застосовували до нього фізичне насильство і висловлювали погрози. Свої показання потерпілий ОСОБА_12 підтвердив і при розгляді справи в Апеляційному суді.

Ці послідовні показання підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_28, даних нею в ході досудового слідства, де вона пояснила, що ОСОБА_12 знає з вересня 2005 року. В кінці вересня цього ж року до неї прийшов співробітник Керченського ВБНОН і сказав, щоб вона знайшла людину, яка повинна буде перенести сумку, в якій знаходиться наркотик. При цьому сказав, що оскільки вона раніше судима з іспитовим строком, то вона не може відмовитись. За домовленістю вона повинна була знайти людину, яка перенесе сумку, перед тим вона повинна буде подзвонити у ВБНОН та повідомити про це. Як пояснила ОСОБА_28, вона зробила все згідно домовленості. Коли подзвонила у ВБНОН, взяв трубку ОСОБА_16, тому вона зрозуміла, що він знає про все, що відбувається. Після цього вона почекала ОСОБА_12 на вулиці, а коли він вийшов, вони разом пішли на вказане співробітниками ВБНОН місце - двір, де знаходилась сумка. Взявши сумку, вони пішли в сторону будинку, в якому проживають. ОСОБА_28 також пояснила, що вона не говорила ОСОБА_12 що саме знаходиться в сумці, проте сама припускала, що там знаходяться наркотики. Свої показання ОСОБА_28 не міняла а ні в ході досудового слідства, а ні раніше в судових засіданнях (т. 32 а.с.183-186, т.20 а.с.61-64). Дані показання були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року).

Згідно показань свідків ОСОБА_88 та ОСОБА_115, які були оголошені в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), даних ними вході досудового слідства, ОСОБА_12 приходив до них та розповідав, що його «підставили» з наркотиками. Якась жінка попросила його піднести сумку, про те, що в ній знаходяться наркотики, він дізнався вже після затримання (т.20 а.с.73-76).

Крім вищезазначених показань потерпілого та свідків винність засуджених підтверджується і іншими доказами, що містяться у матеріалах справи: скаргою ОСОБА_12 на адресу прокуратури щодо неправомірних дій співробітників ВБНОН КМУ ГУМВС України в АР Крим, в якій він детально та послідовно вказав обставини незаконних злочинних дій відносно нього (т.20 а.с.43-44); протоколами очних ставок між ОСОБА_12 і ОСОБА_16, ОСОБА_15, де потерпілий також підтвердив показання, які були ним дані раніше (т.20 а.с.58-60, 92-95).

Крім того, згідно показань свідка ОСОБА_86, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) виходить, що ОСОБА_117 заздалегідь попросив його бути понятим при затриманні наркомана (т.20 а.с.65-68). Зазначені показання свідчать лише про те, що поняті були запрошені наперед, тобто звідси витікає, що дії працівників міліції були сплановані.

Вказані докази в повному обсязі підтверджують вину засуджених у скоєнні злочинів за епізодом ОСОБА_12, про що суд першої інстанції і вказав у своєму вироку.

За епізодом ОСОБА_63 вина засуджених також підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами.

Так, згідно показань ОСОБА_63, оголошених в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року), 03.01.2006 року до нього прийшов ОСОБА_64, який сказав, що в нього є опій ацетильований та запропонував приготовити його, на що почув відмову. Далі вони разом вийшли на вулицю та розійшлися та більше до 17.01.2006 року не бачилися. Як пояснив ОСОБА_63, 14.01.2006 року його зупинили працівники ДАІ, які в машині знайшли наркотик, придбаний ним для особистого вживання. Далі він був затриманий та доставлений у ВБНОН, де був складений протокол і його помістили на 3 доби в ІТТ. Через три доби між ним та ОСОБА_64 була проведена очна ставка, де вони відмовились, що знають один одного. Поряд із кабінетом знаходились ОСОБА_15, ОСОБА_19 і ОСОБА_16, які чули показання в ході проведення очної ставки. Далі його відвели в ІТТ до слідчого, де ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 супроводжували його, при цьому застосовували до нього насильство та примушували його підписати з'явлення із зізнанням, що він 03.01.2006 року збув наркотики ОСОБА_64, на що він погодився і написав з'явлення із зізнанням під диктовку ОСОБА_16. 21.01.2006 року його відвезли до прокуратури м. Керчі та його відпустили під підписку про невиїзд. Через декілька днів подзвонив слідчий ОСОБА_122 та попросив приїхати на очну ставку між ним та ОСОБА_64, де були присутні ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19 і ОСОБА_113. В ході очної ставки ОСОБА_64 заперечував, що придбав наркотики саме в нього (ОСОБА_63). Також ОСОБА_63 вказав, що після цієї очної ставки ОСОБА_19 і ОСОБА_113 йому говорили, щоб він не міняв показання, при цьому погрожували йому(т.21 а.с.46-49).

Показання ОСОБА_63 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_64, оголошеними в суді в порядку ст.306 КПК України (в ред.1960 року) де він пояснює, що 03.01.2006 року у чоловіка на ім'я ОСОБА_22 для особистого вживання без мети збуту придбав наркотик опій і прекурсор ангідрид оцтової кислоти. Після цього зайшов до ОСОБА_63 та запропонував йому вжити наркотик, на що той відмовився. Потім вийшовши на вулицю вони розійшлися в різні сторони, при цьому ангідрид та шприц з опієм були при ньому. Далі він був зупинений працівниками співробітниками ВБНОН ОСОБА_113 і ОСОБА_19, через деякій час під'їхав ОСОБА_16, які виявили в нього наркотик та прекурсор. Далі ОСОБА_19 та ОСОБА_16 стали йому погрожувати та вимагали, щоб він дав показання про те, що наркотик та прекурсор він придбав у чоловіка на призвисько ОСОБА_63, в разі відмови погрожували позбавленням волі. Після цього його привели у ВБНОН, де під диктування ОСОБА_16 написав пояснення, що придбав наркотик і прекурсор у чоловіка на ім'я ОСОБА_123. Далі в ході всього слідства його змушували давати показання, що саме в ОСОБА_63 по призвиську ОСОБА_63 він придбав виявлений в нього наркотик та прекурсор. 17.01.2006 року в ході очної ставки між ним та ОСОБА_63 відмовився від показань та підтвердив показання ОСОБА_63, в результаті чого, ОСОБА_19 і ОСОБА_16 застосовуючи фізичне насильство та погрози, таким чином змусили його знову змінити показання, продовжити обумовлювати ОСОБА_63. За це він одержав від працівників ВБНОН наркотики. В ході розгляду справи в суді свідок також підтримав показання щодо неправомірних дій ОСОБА_16, ОСОБА_19 та інших співробітників ВБНОН. Такі ж самі послідовні та правдиві показання він давав і в суді при розгляді кримінальної справи відносно нього та ОСОБА_63, а також в ході досудового слідства та раніше в судовому засіданні (т.31 а.с.152-258).

Також суд першої інстанції правильно вказав, що вищезазначені показання підтверджені і іншими доказами: скаргою ОСОБА_63 на ім'я прокурора про незаконні дії співробітників Керченського ВБНОН і фальсифікацію справи відносно нього.(т.21а.с.39-40); матеріалами кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_63.

Судом першої інстанції ретельно перевірялися доводи засуджених, які також викладені в апеляціях про їх непричетність до вчинення злочинів за інкримінованими їм епізодами.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлені обставини скоєння злочинів щодо потерпілих ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_59, ОСОБА_61, ОСОБА_12, ОСОБА_57, ОСОБА_60, ОСОБА_49, ОСОБА_63, ОСОБА_29, ОСОБА_37, ОСОБА_41, ОСОБА_11, ОСОБА_45, ОСОБА_48, як в складі організованої злочинної групи, так і за попередньою змовою між засудженими. З такою оцінкою та висновками суду погоджується колегія суддів.

Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_32, ОСОБА_124, ОСОБА_71, ОСОБА_39, ОСОБА_41, ОСОБА_110, ОСОБА_49, ОСОБА_97, ОСОБА_88, ОСОБА_64, ОСОБА_115, показання потерпілих, а також показання засудженого ОСОБА_14, які він давав в ході досудового слідства тому, що вони узгоджуються з іншими доказами, отже підстав ставити їх під сумнів у колегії суддів немає.

Доводи засуджених про те, що відносно потерпілих існують не скасовані вироки, а тому ця обставина виключає можливість визнання їх дій відносно цих потерпілих є безпідставними. Суд розглядає справу в межах пред'явленного обвинувачення та відносно конкретних осіб. Висновки суду про доведеність вини засуджених ґрунтується на досліджених безпосередньо судом доказах, в тому числі і на досліджених кримінальних справах відносно потерпілих. Саме наявність таких кримінальних справ та прийнятих рішень підтверджує висновок суду, що особи потерпіли від злочинних дій засуджених.

Безпідставними також є доводи засуджених про недотримання вимог кримінальн-процесуального закону при порушенні кримінальної справи відносно них.

Перевіривши матеріали справи, колегія судді вважає, що на час порушення кримінальної справи були приводи та підстави до цього.

Прийняті органом досудового розслідування процесуальні рішення, які перешкоджали б порушенню кримінальної справи, були скасовані.

Також є необґрунтованими доводи засуджених про порушення їх права на захист. Як вбачається з матеріалів справи засуджені мали захисників та після досудового розслідування і в ході неодноразових засідань в суді першої та апеляційної інстанції мали можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Доводи засуджених про незаконність вироку з тих підстав, що суддя, його ухваливший має невеликий стаж роботи, є необґрунтованими.

Відповідно до ст..162 КПК України (в ред..1960 року) розподіл справ відбувається за допомогою автоматизованої системи документообігу. Тому справа розподіляється незалежно від стажу роботи судді.

Призначаючи покарання засудженим, суд першої інстанції дотримався вимог ст.65-67 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, ролі кожного з засуджених, дотримуючись принципу індивідуалізації призначив їм законне та обґрунтоване покарання.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 370 КПК України 1960 року, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -



УХВАЛИЛА:


Апеляцію засудженої ОСОБА_21 задовольнити частково.

Апеляції інших засуджених та їх захисників залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду АР Крим від 04.03.2013 року відносно ОСОБА_21 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.


Судді


Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Корольов М.П.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація