№437/8264/13- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді - СУРНІНОЇ Л.О.,

при секретарі - ГУСЄВОЇ К.І.,

за участю прокурора - ДУПЛІЄНКО О.В.,

представника цивільного позивача - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Луганська, громадянки України, що має вищу освіту, заміжньої, не працюючої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.4 ст.191, ч.3 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2001року наказом ректора Державного закладу «ЛНУ ім. Тараса Шевченка» № 517-ВК ОСОБА_2 призначена на посаду бухгалтера 1 категорії Державного закладу «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», і з вказаного часу, відповідно до посадових інструкцій, до її функцій входило:

- здійснення бухгалтерського обліку нарахування заробітної плати, матеріальної допомоги, премій та інших видів нарахувань, а також здійснення утримання із нарахованих доходів відповідно до законодавства;

- забезпечення своєчасного, повного та достовірного відображення інформації, що міститься на рахунках бухгалтерського обліку;

- здійснення нарахування та перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України, інших виплат та платежів.

В травні 2007 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення грошових коштів державного закладу.

Безпосередньо реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_2, у проміжок часу з травня по червень 2007 року, в ході виконання своїх посадових обов'язків, використовуючи свій робочий комп'ютер, за допомогою спеціального програмного забезпечення - пакету прикладних програм «Заробітна плата», вносила недостовірні відомості до даних бухгалтерського обліку закладу щодо нарахування заробітної плати своїй матері - ОСОБА_3, яка фактично у вказаному державному закладі не працювала.

На підставі внесених ОСОБА_2 відомостей щодо зарахування заробітної плати співробітникам закладу формувалися платіжні доручення та реєстри зарахувань ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», що передавалися бухгалтерією закладу до КБ «Приватбанк» для здійснення зарахувань грошових коштів співробітникам вищевказаного закладу, в т.ч. на особистий рахунок ОСОБА_3

В подальшому, після здійснення перерахунку заробітної плати, у зазначений період часу ОСОБА_2 у м. Луганську отримувала зараховані на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти готівкою у відділенні КБ «Приватбанк».

Згідно висновку експерта ЛВ ДНДІСЕ № 487/24 від 18.04.2013 р., у травні-червні 2007 року Державним закладом «ЛНУ ім. Тараса Шевченка» на банківські рахунки ОСОБА_3 в якості заробітної плати необґрунтовано переховані грошові кошти у сумі 837,90 грн., у зв'язку із чим було заподіяно шкоду державним інтересам.

Окрім того, в травні 2011 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне привласнення грошових коштів державного закладу.

Безпосередньо реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_2 у проміжок часу з травня 2011 року по березень 2013 року, в ході виконання своїх посадових обов'язків, використовуючи свій робочий комп'ютер, за допомогою спеціального програмного забезпечення - пакету прикладних програм «Заробітна плата», вносила недостовірні відомості до даних бухгалтерського обліку закладу щодо нарахування заробітної плати своїй матері - ОСОБА_3, яка фактично у вказаному державному закладі не працювала.

На підставі внесених ОСОБА_2 відомостей щодо зарахування заробітної плати співробітникам закладу, формувалися платіжні доручення та реєстри зарахувань ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», що передавалися бухгалтерією закладу до АТ «Брокбізнесбанк» для здійснення зарахувань грошових коштів співробітникам вищевказаного закладу, в т.ч. на особистий рахунок ОСОБА_3

В подальшому, після здійснення перерахунку заробітної плати, у зазначений період часу ОСОБА_2 у м. Луганську отримувала зараховані на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти готівкою у банкоматах з використанням пластикової картки АТ «Брокбізнесбанк».

Згідно висновку експерта ЛВ ДНДІСЕ № 487/24 від 18.04.2013 р., в період часу з 1 травня 2011 року до 1 березня 2013 року, Державним закладом «ЛНУ ім. Тараса Шевченка» на банківські рахунки ОСОБА_3 в якості заробітної плати необґрунтовано перераховані грошові кошти у сумі 185316,64 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у зв'язку із чим було заподіяно шкоду державним інтересам.

Також, в травні 2011 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на несанкціоновану, тобто без відома її безпосереднього керівництва, зміну інформації, що обробляється на її службовому комп'ютері, з метою подальшого незаконного привласнення грошових коштів державного закладу.

Безпосередньо реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, у період часу з травня 2011 року по березень 2013 року ОСОБА_2, знаходячись у службовому кабінеті за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 2, під час нарахування заробітної плати співробітникам Державного закладу «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», за допомогою свого службового комп'ютеру та спеціального програмного забезпечення - пакету прикладних програм «Заробітна плата», без відома свого керівництва, вносила до даних бухгалтерського обліку недостовірні відомості щодо нарахування заробітної плати своїй матері - ОСОБА_3, яка фактично у вказаному державному закладі не працювала. Після здійснення перерахунку заробітної плати ОСОБА_2 отримувала зараховані на банківський рахунок ОСОБА_3 грошові кошти готівкою з використанням пластикової картки АТ «Брокбізнесбанк».

Згідно висновку експерта ЛВ ДНДІСЕ № 487/24 від 18.04.2013р., внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_2, пов'язаних із несанкціонованою зміною інформації, що оброблялася в її службовому комп'ютері в період часу з 1 травня 2011 року до 1 березня 2013 року, Державному закладу «ЛНУ ім. Тараса Шевченка» заподіяно шкоду на загальну суму 317086,11 грн., яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину визнала повністю, щиро розкаялась, підтвердила обставини вчинення злочину, викладені вище, однак пояснила, що с заявленим цивільним позовом вона не згодна, оскільки сума, яку вона фактично отримала в результаті своїх незаконних дій складає 185316,64грн. Іншу суму, яку вказано у обвинувальному акті вона не отримувала і ця сума складається з нарахованих обов'язкових внесків, тому вона не згодна з її відшкодуванням. Також пояснила, що у даний час вона сплачує гроші в рахунок погашення шкоди, в підтвердження чого надала суду ксерокопії квитанцій.

Пояснення ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачена не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність обвинуваченої доведеною повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 в обвинувальному акті правильно кваліфіковано за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні; за ч.4 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна у великих розмірах, вчинених повторно; за ч.3 ст.362 КК України, як несанкціонована зміна інформації, яка оброблялась в електронно-обчислювальній машині (комп'ютері), до якої вона має право доступу, що заподіяла значну шкоду.

Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь скоєних злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, дані щодо особи обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно, також позитивно характеризується за попереднім місцем роботи, заміжня.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активнее сприяння розкриттю злочину, а також збіг тяжких обставин.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_2, матеріалів кримінального провадження, з врахуванням наявності декількох пом'якшуючих обставин, до яких суд відносить щире каяття ОСОБА_2, частково погашення суми заподіяної шкоди, проживання разом з хворою матір'ю, суд керуючись ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, оскільки рахує, що її виправлення можливе без ізоляції її від суспільства.

Заявлений цивільний позов Державного закладу «Луганський Національний Університет ім.Тараса Шевченка» про відшкодування майнової шкоди був уточнений у судовому засіданні на підставі клопотання представника цивільного позивача, а саме: станом на 23.10.2013року ОСОБА_2 добровільно повернула до Університету суму шкоди у розмірі 8200грн. Враховуючи можливість повернути суми зайве сплачених податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та нарахувань до пенсійного фонду України, загальна сума добровільного відшкодування обвинуваченою ОСОБА_2 станом на 23.10.2013 року становить 14003,13 грн., що, у свою чергу, є підставою для зменшення вимог за цивільним позовом. Таким чином, розмір матеріальної шкоди Університету внаслідок діянь обвинуваченої ОСОБА_2 станом на 23.10.2013року становить 304447,07грн., яка підлягає стягненню в повному обсязі з обвинуваченої.

Посилання обвинуваченої на те, що вона отримала лише суму у розмірі 185316,64грн., тому і згодна її виплачувати, а інша шкода цивільного позову - це інші нарахування, які вона не отримала, судом до уваги не прийняті, оскільки судом було встановлено, що на даний час не існує іншого порядку повернення цих коштів цивільному позивачу.

З обвинуваченої ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення: судово-економічної експертизи в сумі 2448гривень, комп'ютерно-технічної експертизи в сумі 1320гривень 30копійок.

Речові докази по справі:

- банківську картку АТ «Брокбізнесбанк» НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження;

- диск для лазерних систем зчитування (CD-R), що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження;

- системний блок комп'ютера, упакований в напівпрозорий поліетиленовий пакет синього кольору, горловина якого перев'язана ниткою білого кольору, кінці нитки склеєні паперовою биркою із пояснювальною запискою та відбитком печатки «НДЕКІД № 1», переданий на зберігання до камери речових доказів СВ УСБУ в Луганській області, повернути власнику ДЗ «ДНУ ім. Т. Шевченка».

Приймаючи до уваги, що строк обраного на досудовому слідстві запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання сплинув та від учасників судового провадження не надходило клопотань про його подовження чи обрання іншого запобіжного заходу, враховуючи, що обвинувачена з'являлась до суду на виклики, суд вважає не доцільним обирати обвинуваченій до набрання вироком законної чинності запобіжний захід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.191, ч.4 ст.191, ч.3 ст.362 КК України і призначити їй покарання:

за ст.191 ч.1 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обліком та розпорядженням матеріальними цінностями та грошовими коштами, а також посади, пов'язані з обслуговуванням автоматизованих систем, що використовуються у бухгалтерському обліку строком на 3роки;

за ст.191 ч.4 КК України у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обліком та розпорядженням матеріальними цінностями та грошовими коштами, а також посади, пов'язані з обслуговуванням автоматизованих систем, що використовуються у бухгалтерському обліку строком на 3роки;

за ст.362 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обліком та розпорядженням матеріальними цінностями та грошовими коштами, а також посади, пов'язані з обслуговуванням автоматизованих систем, що використовуються у бухгалтерському обліку строком на 3роки.

На підставі ч.1,2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обліком та розпорядженням матеріальними цінностями та грошовими коштами, а також посади, пов'язані з обслуговуванням автоматизованих систем, що використовуються у бухгалтерському обліку строком на 3роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, зобов'язавши її на підставі ст. 76 КК України протягом 3 (трьох) років не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Заявлений цивільний позов задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Державного закладу «Луганський Національний Університет ім.Тараса Шевченка» у відшкодування завданої матеріальної шкоди 304447гривень 07копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення: судово-економічної експертизи в сумі 2448гривень, комп'ютерно-технічної експертизи в сумі 1320гривень 30копійок.

Речові докази по справі:

- банківську картку АТ «Брокбізнесбанк» НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження;

- диск для лазерних систем зчитування (CD-R), що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження;

- системний блок комп'ютера, упакований в напівпрозорий поліетиленовий пакет синього кольору, горловина якого перев'язана ниткою білого кольору, кінці нитки склеєні паперовою биркою із пояснювальною запискою та відбитком печатки «НДЕКІД № 1», переданий на зберігання до камери речових доказів СВ УСБУ в Луганській області, повернути власнику ДЗ «ДНУ ім. Т. Шевченка».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: Л.О.Сурніна