Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № 8/75-06 Суддя -Кіяшко В.І.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя -Бабакова Л.М.
13 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
При секретарі Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 -дов.НОМЕР_1
відповідача -ОСОБА_2 -дов. НОМЕР_2, ОСОБА_3 -дов. НОМЕР_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_4, (вх. НОМЕР_4) на рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. по справі № 8/75-06
за позовом ДПІ в м. Суми
до ОСОБА_4, м. Суми
про стягнення податкового боргу в сумі 87906,00 грн.
Встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. (суддя Кіяшко В.І.) позов було задоволено. Стягнуто з відповідача за рахунок активів 87906,00 грн. заборгованості в доход держави в особі ДПІ в м. Суми. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 879,06 грн. держмита.
Відповідач, ОСОБА_4, з рішенням господарського суду не згодний, подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Позивач, ДПІ в м. Суми , у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. без змін, вважає, що рішення суду першої інстанції обґрунтоване та прийняте у відповідності до чинного законодавства з урахуванням усіх фактичних обставин справи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Ковпаківською районною державною адміністрацією в м. Суми, про що зроблено запис 17.02.2003р. у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_5 та знаходиться на обліку Державної податкової інспекції в м. Суми, як платник податку на додану вартість з 24.02.2003р.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача складає 87906 грн. 00 коп., в тому числі: основний платіж - 58642 грн. 00 коп. (за листопад 2003р., лютий 2004р., березень 2004р.), штрафні санкції - 29264 грн. 00 коп.
З матеріалів справи також вбачається, що в результаті проведеної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування ОСОБА_4 (акт перевірки НОМЕР_6), позивачем встановлено порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємцю донараховано податок на додану вартість в розмірі 58642 грн., та згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, визначено суму штрафних санкцій.
На підставі акту перевірки позивачем винесено повідомлення-рішення НОМЕР_7, яке було оскаржуване відповідачем в адміністративному порядку та залишено без змін.
В судовому порядку вказане повідомлення-рішення відповідачем не було оскаржуване, тому сума податкового зобов'язання визначена податковим органом в повідомленні-рішенні вважається узгодженою у день отримання такого податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пп. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., відповідачу було вручено першу та другу податкові вимоги на суму 87906 грн., на день звернення до суду борг погашено не було.
Факт заборгованості відповідача в розмірі 87906 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: актом перевірки НОМЕР_6, повідомленнями-рішеннями, винесеними на підставі акту перевірки, рішеннями про результати розгляду скарг ОСОБА_4, податковими вимогами, довідкою про заборгованість, картками особових рахунків та іншими документами.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Відповідачем дійсно були направлені позивачу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по ПДВ за листопад 2003р., лютий-березень 2004р., а також докази відправки вказаних розрахунків згідно описів цінних листів 26.04.2006р.
Подані відповідачем уточнюючі декларації за листопад 2003 року, лютий-березень 2004 року були не прийняті та повернуті позивачем, так як ОСОБА_4 безпідставно зменшив суму податкового зобов'язання за дані звітні періоди таким чином:
1. В графі 1.1 уточнюючого розрахунку залишив без змін суму податкового
зобов'язання, яке було відображено в первинній декларації.
2. Пункт 3 декларації, в якому коригується податковий кредит не заповнив (залишив без показників).
3. В графі 2.3 зменшив податкове зобов'язання за звітний період.
4. В графі 7.2 зменшив собі податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету рівно на суму, що відображена в графі 1.1.
5. В графі 7.3 відобразив суму, яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Таким чином, ОСОБА_4 зменшив податкові зобов'язання за вказані звітні періоди, чим відповідно збільшив розмір податкового кредиту. Таке нарахування є незаконним, оскільки сума податкового зобов'язання за листопад 2003 року, лютий-березень 2004 року була визначена під час комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування ОСОБА_4, яка була проведена за період з 21.02.2003 року по 31.12.2004 року (акт НОМЕР_6). Дана сума відповідала даним первинних декларацій підприємця за цей період та були узгоджені ним під час підписання акту перевірки.
Як вже було вказано вище, повідомлення-рішення, які прийняті за результатом даної перевірки, ОСОБА_4 не оскаржував, тому вони вважаються узгодженими.
Таким чином, підстав для зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість ОСОБА_4 не мав.
Що стосується уточнюючих розрахунків, то вони були не повернуті, а не зараховані до карток особових рахунківОСОБА_4, оскільки уточнюючі розрахунки за 2003-2004 роки були подані неправомірно.
Такий порядок регламентує наказ ДПА України від 01.04.06р. № 171 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України".
Відповідно до п. 4.18.4 вказаного наказу уточнююча звітність заноситься до електронної бази податкової звітності в періоді, показники якого вона уточнює. Довідка, що змінює суми податкового зобов'язання, реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання довідки... В разі прийняття рішення галузевим підрозділом щодо неправомірності подання уточнюючої звітності платником податків дані, занесені до карток особових рахунків, усуваються за службовою запискою, в електронних базах звітність отримує статус "До відома".
Так як позов до суду був направлений 25.01.2006р., а уточнюючі декларації за листопад 2003 року, лютий-березень 2004 року позивачу були направлені 26.04.2006р., суд першої інстанції правомірно не врахував їх при розгляді даної справи.
На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що відповідач доказів сплати боргу не надав, тому вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 87906,00 грн. є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2006р. по справі № 8/75-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.