КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/117/13

Справа № 688/698/13-к Головуючий в 1-й інстанції Босюк В.А.

Категорія: Доповідач Кобрін І. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Кобріна І.Г.,

суддів Дуфнік Л.М., Болотіна С.М.

з участю

секретаря Мазур О.В.

прокурора Павлишина В.І.

захисників ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4, ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_9, на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 24 травня 2013 року , -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, з вищою незакінченою освітою, одруженого, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

засуджено за:

- ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Східно-Гірницький, м. Біла Калитва, Ростовської області, Росія, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, не працюючого, розлученого, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого, -

засуджено за:

ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, із конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_4 громадянина України, не працюючого, розлученого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, -

засуджено за:

ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, із конфіскацією всього майна, що є його власністю, за виключенням житла.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено за:

ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, постановлено рахувати з 24 травня 2013 року.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, строк досудового тримання під вартою з 07 листопада 2012 року по 23 травня 2013 року включно.

Стягнуто із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на проведення експертиз НДЕКЦ на користь держави по 246,33 грн. з кожного.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду, в середині травня 2012 року в ході телефонної розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились про вчинення крадіжки отрутохімікатів на території Хмельницької області. З цією метою вранці 27 травня 2012 року ОСОБА_6 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за ініціативою першого, приїхали додому до ОСОБА_5 в м. Чортків Тернопільської області, де останній повідомив брату про можливість скоєння крадіжки отрутохімікатів зі складу в с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, надав карту автомобільних шляхів Хмельницької області, вказавши місце знаходження вищезазначеного населеного пункту. При цьому ОСОБА_5 розповів, що детальну інформацію по даному складу їм надасть ОСОБА_10, з яким він попередньо домовився про це і надав брату номер його мобільного телефону. Крім того, ОСОБА_5 повідомив про його домовленість з ОСОБА_11 про місце доставки, зберігання, реалізацію викрадених отрутохімікатів, розподіл отриманих від їх реалізації коштів. Вночі 28 травня 2012 року, відразу після заволодіння ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 отрутохімікатами з вказаного ОСОБА_5 складу, останній в телефонному режимі керував доставкою викраденого майна у визначене раніше місце, для чого періодично телефонував як ОСОБА_12 так і ОСОБА_6, чим організував вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

28 травня 2012 року, близько 02 год.00 хв., ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, належним ОСОБА_13 автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, прибули в с. Пеньки Старокостянтинівського району, залишили вказаний автомобіль за АЗС, та пішли до території, де знаходяться складські приміщення сільськогосподарського приватного підприємства «Мрія-Старт». Впевнившись, що територія не охороняється, ОСОБА_7 з ОСОБА_6 зайшли на територію, залишивши ОСОБА_8 біля автомобіля. Визначивши приміщення, де знаходяться отрутохімікати, ОСОБА_6 з ОСОБА_7 через незамкнуті двері зайшли в службове приміщення, де на ліжку в одній з кімнат несподівано виявили сторожа, який, побачивши їх, став підніматися з ліжка. Вийшовши за межі попередньої домовленості на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_6 з ОСОБА_7 вчинили напад на сторожа підприємства ОСОБА_9, під час якого ОСОБА_6 застосував до останнього насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у завданні кількох ударів по обличчю та тулубу ОСОБА_9, спричинивши останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, зв'язав останньому руки ременем від сумки, якою накрив потерпілому голову, та ноги стрічкою, принесеною ОСОБА_7, при цьому погрожуючи потерпілому застосуванням небезпечного для життя та здоров'я фізичного насильства: «Лежи, бо заб'ю». Після цього ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 ключі від замка запалення автомобіля, заїхав цим автомобілем на територію, під'їхав під склад, перекусив ножицями, які були в автомобілі, замок на воротах складу, і разом з ОСОБА_14 проникли в склад, звідки викрали отрутохімікати: Серто Плюс вагою 20,8 кг. на суму 8618 грн. 43 коп.; Карамба - 160 л. на суму 34072 грн. 32 коп.; Дерозал - 40 л. на суму 4862 грн. 40 коп., на загальну суму 47553 грн. 15 коп., які належали ТОВ «Торговий Дім «М-Трейд», а також мінеральні добрива, які були фасовані в ящиках: Яра Віта Бортрак - 180 л. на суму 5814 грн. 72 коп.; Яра Віта Тіотрак - 60л. на суму 1747 грн. 44 коп., всього на загальну суму 7562 грн. 16 коп., які належали ТОВ «Мірум Менеджмент», всього викрали на майна на загальну суму 55115 грн. 31 коп., які завантажили у вказаний автомобіль та виїхали за територію підприємства. Після цього в автомобіль прийшов ОСОБА_6, який по дорозі до м. Старокостянтинів повідомив ОСОБА_8, що під час скоєння злочину у службовому приміщенні перебував охоронець. Про здійснення крадіжки ОСОБА_6 повідомив брата ОСОБА_5, і за вказівкою останнього завезли викрадене в с. Буцин Тернопільського району Тернопільської області, де передали ОСОБА_12, з яким ОСОБА_5, попередньо домовився на прийом та реалізацію цього майна.

Приблизно через 7-10 днів після скоєння злочину ОСОБА_5, діючи відповідно до попередньої домовленості, після реалізації викрадених отрутохімікатів, через банківську платіжну систему переказав своєму брату ОСОБА_6 гроші в сумі 5000 грн., які останній розподілив між іншими учасниками злочину.

В поданих апеляціях засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_4 просять вирок суду змінити, призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 та ст. 75 КК України та звільнити його з під варти.

Зазначають, що ОСОБА_8 зізнався у скоєнні злочину, щиро розкаявся, відшкодував завдані ним збитки двом потерпілим юридичним особам, а тому вважають, що призначене покарання судом першої інстанції є надто суворим.

Засуджений ОСОБА_5 та в його інтересах захисник ОСОБА_1 у поданих апеляціях просять вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Вважають вирок суду незаконним через невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи кримінального провадження та через невідповідність призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого.

Вказують, що ОСОБА_5 не являється організатором злочину, а є пособником. При призначенні покарання судом не враховано те, що ОСОБА_5 визнав вину у вказаному злочині та щиро розкаявся, відшкодував шкоду потерпілим, позитивно характеризується, має сім'ю та постійне місце проживання.

В поданих апеляціях обвинувачений ОСОБА_6 та в його інтересах адвокат ОСОБА_2 просять вирок суду змінити, зменшити термін покарання та призначити покарання з випробування із встановленням іспитового строку, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Вважає, що суд не в повній мірі врахував обставини та причини скоєння злочину, особу обвинуваченого, його стан здоров'я, обставини, що пом'якшують його відповідальність та відсутність по справі обставин, які обтяжують його відповідальність, а також думку потерпілого.

Зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував особу ОСОБА_6, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику з місця прописки, відсутність обтяжуючих обставин по справі, що свідчить про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_17 в своїй апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком терміном 2 роки.

Вважає, що вирок суду підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції під час судового розгляду справи та постановлення вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, при цьому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_9 у поданій апеляції, як вбачається з її змісту, просить змінити вирок суду та призначити всім чотирьом обвинуваченим м'якше покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі.

Вважає вирок суду незаконним, через суворість призначеного покарання всім обвинуваченим.

Вказує, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_17 та ОСОБА_8 раніше не судимі, повністю відшкодували йому завдану матеріальну та моральну шкоду і неодноразово просили у нього вибачення, молоді хлопці, які мають сім'ї та дітей.

Заслухавши доповідача, обвинувачених та їх захисників, які підтримали подані апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково, апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 - ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 - ч. 3 ст. 185 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» якщо група осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з її учасників застосував або погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров»я потерпілого, то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористались ним для заволодіння майном потерпілого.

З огляду на викладене, посилання в апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 на відсутність в його діях ознак розбою, а наявність грабежу є необґрунтованими, оскільки після застосування в присутності ОСОБА_7 ОСОБА_6 по відношенню до потерпілого ОСОБА_9 насильства небезпечного для життя і здоров»я він скористався цим для подальшого заволодіння майном, що перебувало під охороною потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що в середині травня 2012 року в ході телефонної розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились про вчинення крадіжки отрутоімікатів на території Хмельницької області. З цією метою вранці 27 травня 2012 року ОСОБА_6 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за ініціативою першого, приїхали додому до ОСОБА_5 в м. Чортків Тернопільської області, де останній повідомив брату про можливість скоєння крадіжки отрутохімікатів зі складу в с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, надав карту автомобільних шляхів Хмельницької області, вказавши місце знаходження вищезазначеного населеного пункту. При цьому ОСОБА_5 розповів, що детальну інформацію по даному складу їм надасть ОСОБА_10, з яким він попередньо домовився про це і надав брату номер його мобільного телефону. Крім того, ОСОБА_5 повідомив про його домовленість з ОСОБА_11 про місце доставки, зберігання, реалізацію викрадених отрутохімікатів, розподіл отриманих від їх реалізації коштів. Вночі 28 травня 2012 року, відразу після заволодіння ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 отрутохімікатами з вказаного ОСОБА_5 складу, останній в телефонному режимі керував доставкою викраденого майна у визначене раніше місце, для чого періодично телефонував як ОСОБА_12 так і ОСОБА_6.

Отже, з врахуванням дій ОСОБА_5, які були направлені на організацію вчинення крадіжки отрутохімікатів зі складських приміщень СПП «Мрія-Старт», його дії обґрунтовано кваліфіковано за ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України як організація таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище.

При викладених обставинах апеляційна скарга ОСОБА_5 в цій частині не підлягає до задоволення.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання. Обираючи покарання суд обґрунтовано застосував вимоги ст.. 69 КК України.

Обгрунтованим є і застосування при призначенні покарання ОСОБА_7 положень ст.. 69 КК України. Однак, з урахуванням його ролі та участі при вчинення розбою та виходячи з принципу індивідуалізації покарання ОСОБА_7 слід обрати покарання у виді 3 років позбавлення волі, пом»якшивши таким чином покарання призначене вироком суду першої інстанції.

Разом з тим, враховуючи, роль та участь ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у вчиненні злочину, наявність у них на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність судимостей, позитивні характеристики, думку потерпілого ОСОБА_9, відшкодування заподіяних збитків, хвороби обвинувачених колегія судів вважає за можливе звільнити їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.. 75 КК України, встановивши відповідний іспитовий строк та покласти обов»язки, передбачені ст.. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляції обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково.

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 24 травня 2013 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання.

ОСОБА_7 пом»як шити покарання і за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України призначити 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, крім житла.

ОСОБА_5 і ОСОБА_8 на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки кожному.

Відповідно до ст.. 76 КК України покласти на них обов»язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок залишити без зміни.

ОСОБА_5, ОСОБА_8 звільнити з-під варти в залі суду.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм її копії.

Судді / підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.Г. Кобрін