Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р. Справа № 07/178-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі КононенкоО.М.
за участю представників сторін:
прокурора - не з"явився,
позивача - ОСОБА_1 - дов.,
відповідача - ОСОБА_2 - дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2693Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року по справі № 07/178-06
за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м. Київ
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення 108727,9 грн.
встановила:
Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України за неналежне виконання умов договору НОМЕР_1 пеню в сумі 62528,04 грн. та штраф у сумі 46199,86 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року по справі № 07/178-06 (суддя Інте Т.В.) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та повністю задоволені позовні вимоги прокурора. З відповідача на користь Міністерства оборони України стягнуто 62528,04 грн. пені та 46199,86 грн. штрафу, в доход держбюджету - 1087,28 грн. держмита та на користь ДП «Судовий інформаційний центр» - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, СПД-ФО ОСОБА_3, з даним рішенням суду не погоджується, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2006 р. по справі № 07/178-06 і припинити провадження по справі. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та невідповідності висновків оскаржуваного рішення фактичним обставинам справи. Як вказує відповідач у апеляційній скарзі, відповідач був відсутнім у судовому засіданні 13.06.2006 року та не мав можливості захистити свої права. Клопотання про відкладення розгляду справи, на думку відповідача, безпідставно відхилене місцевим господарським судом. Щодо суті позовних вимог, відповідач посилається на те, що спірний договір з позивачем він не укладав та не підписував, підпис і печатка відповідача на договорі сфальшовані і відповідачу не належать. Поставка товару за вказаним договором не здійснювалась, а тому, як вважає відповідач, місцевим господарським судом зроблені невірні висновки щодо того, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання та безпідставно стягнута пеня, оскільки п. 6.2 договору передбачено стягнення пені за порушення строків поставки. Також, відповідач посилається на сплив строків позовної давності та заявляє про застосування судом строків позовної давності. Одночасно, відповідач зазначає про незастосування місцевим господарським судом вимог ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, обгрунтовуючи це тим, що непоставкою продукції позивачу не були заподіяні збитки.
Прокурор в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.
Позивач, Міністерство оборони України, проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що відповідач не надав доказів фальсифікації договору.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
звертаючись до суду з позовною заявою прокурор посилався на те, що між позивачем та відповідачем по справі укладений договір, який не був виконаний з боку відповідача, та у зв'язку з чим у відповідності з умовами договору (п.6.2 та 6.3) відповідачу нарахована пеня і штраф за непоставку продукції.
Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд посилався на те, що між сторонами по справі існували договірні стосунки на підставі договору НОМЕР_1, які відповідачем не були виконані у зв'язку з чим та на підставі умов укладеного договору та норм чинного законодавства прокурором обгрунтовано заявлено до стягнення 62528,04 грн. пені та 46199,86 грн. штрафу.
Як свідчать матеріали справи, листом від 10 березня 2005 року за НОМЕР_2 відповідач по справі повідомлений, що тендерним комітетом Міністерства оборони України він визначений переможцем тендеру щодо постачання цукру піску у кількості 240 тонн та що договір на постачання продукції необхідно укласти з Міністерством оборони України.
07 квітня 2005 року між відповідачем та позивачем по справі укладений договір НОМЕР_1 про поставку продовольства для державних потреб (за кошти державного бюджету України), відповідно до умов якого відповідач по справі (постачальник) зобов'язувався поставити продовольство (цукор-пісок у кількості 240 тонн на загальну суму 659998,08 грн.) для потреб Міністерства оборони України, а позивач (замовник) зобов'язувався забезпечити приймання та оплату продукції.
Умовами договору визначений строк постачання - до 24.04.2005 року. Строк дії договору встановлений до 30 грудня 2005 року (п.9.1 договору).
08.04.2005 року відповідачу надана рознарядка (додаток до договору) щодо одержувачів продукції.
Як договір так і рознарядка підписані від імені постачальника ОСОБА_3 та завірені печаткою СПД-ФО. Доказів того, що вказані підпис та печатка на договорі є сфальшовані (як вказує відповідач) матеріалами справи не підтверджується. Під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції відповідачем не заявлялося клопотання щодо призначення експертизи щодо встановлення даного факту. Візуальний огляд у судовому засіданні оригіналів зазначених документів не дає підстав вважати подані документи сфальсифікованими.
Таким чином, твердження відповідача щодо фальсифікації договору від 07.04.2005 року не підтверджені належними доказами та не приймаються апеляційним господарським судом.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем у встановлені договором строки та за станом на дату закінчення строку дії договору поставка продукції не була здійснена.
26.01.2006 року, тобто, після закінчення строку дії договору, позивачем складений акт звірки розрахунків по договору від 07.04.2005 року за НОМЕР_1 (відповідачем даний акт не підписаний), в якому зазначено, що продукція за договором не постачалася.
Умовами договору передбачена відповідальність за порушення строків поставки продукції у вигляді пені у розмірі 0.1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення (п.6.2 договору) та стягнення штрафу у розмірі 7% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за відмову від поставки або непоставку (недопоставку) продукції (п. 6.3 договору).
У відповідності з умовами п. 6.2 договору прокурором заявлено до стягнення 62528,04 грн. пені за 182 дні прострочки (порушення строків поставки) та у відповідності з умовами п. 6.3 договору - 46199,86 грн. штрафу за непоставку продукції.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 62528,04 грн. пені є необгрунтованими та задоволенню не підлягають, а рішення суду у цій частині підлягає скасуванню у зв'язку з невірним застосуванням норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, оскільки матеріалами справи встановлено, що у даному випадку факт порушення строків поставки відсутній.
Поставка товару по спірному договору взагалі не була здійснена, тобто, має місце факт непоставки товару. За непоставку товару договором передбачені інші санкції - стягнення штрафу згідно з п. 6.3, правомірність якого підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим рішення суду в частині стягнення 46199,86 грн. штрафу є обгрунтованим, та таким, що не підлягає скасуванню.
Колегія суддів посилається на безпідставність тверджень відповідача щодо спливу строку позовної давності у цій частині позовних вимог, оскільки нормами чинного законодавства (ст. 258 ЦК України, на застосування якої і посилається відповідач) до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
У відповідності з п. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Спірний договір сторонами укладено строком дії до 30 грудня 2005 року, тобто, саме до закінчення цієї дати відповідач міг, а позивач повинен був прийняти від відповідача товар за договором. Тобто, саме з цієї дати , а не з 24.04.2006 року, як вказує відповідач, і повинен рахуватися початок перебігу строку позовної давності щодо стягнення штрафу за непоставку продукції.
Колегія суддів вважає безпідставним і посилання відповідача на незастосування місцевим господарським судом ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, оскільки відповідне є правом, а не обов'язком суду. Крім того, відповідачем до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру неустойки не подавалося.
Також, правом, а не обов'язком суду є і вирішення питання щодо відкладення розгляду справи. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце засідання суду, яке було відкладене місцевим господарським судом на 13.06.2006 року, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення у відповідності до ч. 2 ст. 104 ГПК України немає. У клопотанні про відкладення розгляду справи місцевим господарським судом відмовлено, про що зазначено у спірному рішенні.
У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року у справі № 07/178-06 в частині стягнення 46199,86 грн. штрафу прийнято при повному дотриманні норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а твердження відповідача, викладені ним у апеляційній скарзі в цій частині, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги. В іншій частині (в частині стягнення 62528,04 грн. пені) рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права та висновки, викладені у рішенні суду у цій частині не відповідають фактичним обситавинам справи, у зв'язку з чим у цій частині рішення суду підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.2, п.4 ст. 104, 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2006 року по справі № 07/178-06 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 62528,04 грн. пені та на користь державного бюджету 625,28 грн. держмита скасувати та у цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168 м. Київ пр. Повітрофлотський,6 р/рахунок 35222003003192 ОПЕРУ ДКУ м. Києва МФО 820172 Код ОКПО 00034022) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1) 312,64 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді