21.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1989/2013р. Головуючий у першій

інстанції Батурін А.С.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній інстанції Колбіна Т.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Колбіної Т.П.,

суддів - Сундукова В.М., Птіціної В.І.,

при секретарі - Пасічник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Прокурора Ленінського району м. Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Верджиния" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах Севастопольської міської ради до відповідача ОСОБА_4 та просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078455 на право власності земельну ділянку площею 0,1000 га під АДРЕСА_1, виданий на ім'я відповідача витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га під АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 5460,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації, на підставі якого відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку було скасоване на підставі протесту прокурора іншим розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації, в зв'язку з чим була скасована підстава для набуття відповідачем права власності;

В порушення ч. 8 ст. 118 ЗК України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не було проведено державної експертизи проекту землеустрою земельної ділянки рекреаційного призначення, що передана у власність відповідачу.

Вважаючи державний акт на право власності на спірну земельну ділянку правочином, просить застосувати положення ст. 16 ч. 2 п. 2, ст. 203 ч. 1,2,3, ст. 215 ч. 1 ЦК України, мотивуючи відсутністю у Севастопольської державної адміністрації повноважень на розпорядження землями на території м. Севастополя, порушенням Севастопольською міською державною адміністрацією положень ст. 9, п. 12 Перехідних положень ЗК України щодо використання повноважень Севастопольської міської Ради при передачі у власність відповідачу земельної ділянки, відсутністю рішення Севастопольської міської Ради про передачу у власність відповідача земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності в межах населеного пункту - міста Севастополя.

У зв'язку з володінням відповідачем земельною ділянкою без правових підстав, просить суд застосувати положення ст. 387 ЦК України та витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача спірну земельну ділянку.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду прокурор Ленінського району м.Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким просить задовольнити позовні, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи сповіщалися належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання державного акту недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦПК України, не ґрунтується на вимогах закону, а порушень інтересів держави з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту, а також права власності Севастопольської міської Ради на спірну земельну ділянку, не встановлено.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони зроблені без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

За положеннями ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі змісту ст. 214 ЦПК України вбачається, що під час ухвалення рішення суд повинен з'ясувати, які правовідносини випливають зі встановлених обставин справи та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням СМДА № 1080-р від 06.04.2010 року Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Верджиния", передано земельну ділянку площею 4,0 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул.Пожарова для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель у районі вул. Пожарова (а.с.6-7). Відповідно до вказаного розпорядження ОК «ЖБТІЗ «Верджиния» передано у власність земельну ділянку, площею 4,0 га, що розташована у районі вул.Пожарова. Пунктом 4 вказаного розпорядження Головне управління Держкомзему України у м. Севастополі зобов'язано забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право власності обслуговуючого кооперативу «ЖБТІЗ «Верджиния» на земельну ділянку площею 4,0 га у встановленому законом порядку.

На підставі зазначеного розпорядження від 06.04.2010 року № 1080-р відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №078455, кадастровий № 8536400000:02:005:0064 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088500186 (а.с.13).

Зазначеним розпорядженням земельна ділянка у власність відповідачу ОСОБА_4 не передавалась.

До Севастопольської міської Ради з зазначеною заявою відповідач не звертався. Севастопольською міською Радою рішень, пов'язаних з передачею відповідачу у власність земельної ділянки, не приймалось.

Відповідач ОСОБА_4 не надав суду доказів свого звернення до Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином слід визнати, що набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку не відповідає приписам ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України.

Не можна погодитись з висновком суду щодо неправильного способу захисту порушеного права, а саме неможливості визнання державного акту недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч.3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Правова позиція щодо визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та витребування земельної ділянки з незаконного володіння викладена в постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33 цс 13, яка згідно із ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Згідно з абзацом першим пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські Ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У зв'язку із цим до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах м. Севастополя здійснює Севастопольська міська Рада, а не Севастопольська міська державна адміністрація.

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, не може свідчити про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, що знаходяться в межах м. Севастополя.

Таким чином слід визнати, що набуття ОСОБА_4 права власності на підставі державного акту серії ЯИ № 078455 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в м. Севастополі по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:005:0064 не відповідає приписам ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим є недійсним державний акт, виданий на його ім'я.

За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, проведений колегією суддів апеляційного суду аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави прийти до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим слід визнати, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Прокурора Ленінського району м. Севастополя - задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Верджиния" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078455 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:005:0064, виданий ОСОБА_4 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088500186 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Витребувати на користь Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:02:005:0064.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 5460 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді: /підпис/ В.М. Сундуков

/підпис/ В.І. Птіціна

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Т.П. Колбіна