Справа № 106/7168/13-к
Провадження № 1-кп/106/514/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2013 року м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Захарової І.О.
при секретарі Тумашові П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 12013130080002761 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самарканд, Узбекистан, громадянин України, освіта неповна середня, офіційно не працює, раніше не судимий, має сім'ю у цивільному шлюбі, має на утриманні сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований: АДРЕСА_1; проживає фактично: АДРЕСА_2,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6,, уродженець с. Вогні, Роздольненського району, громадянин України, освіта середня, офіційно не працює, раніше не судимий, має сім'ю у цивільному шлюбі, має на утриманні доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрований: АДРЕСА_3, фактично проживає: АДРЕСА_4,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 185 КК України.
за участю прокурора Бейтулаєва А.С.
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3
захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 без попередньої змови між собою, 02.05.2013 року близько 10:00 години, приїхали на територію колишнього вугільного складу, розташованого по вул. Ескадронна м. Євпаторії для реалізації металобрухту. Перебуваючи на вказаній базі, ОСОБА_1 звернув увагу на чорну чоловічу барсетку, яка знаходилася на столі пункту прийому металобрухту та яка належала ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_1 попросив ОСОБА_3 принести йому дану барсетку, після чого поклав барсетку собі за пазуху. При цьому ОСОБА_1. достовірно розумів, що ОСОБА_3 викрав вказану барсетку, однак бажаючи заволодіти чужим майном, своєю бездіяльністю не сприяв поверненню викраденого майна, а навпаки, діяв умисно, спільно з ОСОБА_3, після чого разом з ОСОБА_3 сіли на мопед «Карпати» та попрямували за місцем проживання ОСОБА_1, а саме АДРЕСА_5. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_1 дістав із барсетки та передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 6200 гривень, а кошти у сумі 9300 гривень, які залишилися, залишив собі. Тим самим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 викрали грошові кошти, що знаходилися у вищевказаній барсетці, після чого з місця скоєння правопорушення зникли і розпорядилися ними на свій розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 15500 гривень.
Умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, дії кожного з них суд кваліфікує за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена групою осіб без попередньої змови між собою.
Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 28 КК України підтверджується:
Показаннями обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за якими кожний з них підтвердив встановлені судом обставини вчинення крадіжки барсетки потерпілого з грошима, якими розпорядилися на власний розсуд. Щиро розкаялися у вичиненому та просили не карати суворо. Просили врахувати часткове відшкодування шкоди. Обидва визнають вимоги потерпілого матеріального характеру, ОСОБА_3 також визнає моральну шкоду, ОСОБА_1 визнає розмір такої шкоди частково. Обидва мають намір відшкодувати потерпілому завдані збитки в межах визнаного кожним розміру.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , згідно яких він 02.05.2013 року близько 10:00 години перебував на території колишнього вугільного складу, розташованого по вул. Ескадронній м. Євпаторії. На десять хвилин на столі прийому металобрухту залишив без догляду свою барсетку, у якій знаходилися документи та гроші, що збирав на встановлення пам'ятника батьку. Повернувшись, одразу виявив її крадіжку та по гарячих слідах в перебіг двох годин розшукав ОСОБА_3 із ОСОБА_1, яким через ОСОБА_3 по телефону передав свою вимоги повернути викрадене, однак заміть повернення викраденого, обвинувачені зникли, а він наступного дня звернувся до міліції. Просить відшкодувати заподіяну і не відшкодовану матеріальну шкоду в розмірі 9500 грн та моральну шкоду в розмірі 6000 грн солідарно з обох обвинувачених, та не карати суворо обвинуваченого ОСОБА_3, якого жаліє через молодий вік останнього та вжиття заходів по поверненню частки грошей, а покарання ОСОБА_1 обрати на погляд суду.
Згідно із протоколом від 03.05.2013 р. прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 заявив про вчинення крадіжки його барсетки 02.05.2013 року.
За протоколами проведення слідчих експериментів від 15.07.2013 року з доданими фото таблицями, потерпілий, обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_1 розповіли про обставини вчиненого, а обвинувачені також продемонстрували кожний свої дії при вчиненні крадіжки барсетки.
Отже, дослідив всі надані докази , проаналізував їх та дав оцінку у сукупності, суд прийшов до безсумнівного висновку, що за встановленими вище обставинами кримінальне правопорушення мало місце та вчинене саме ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які діяли без попередньої домовленості.
При вирішенні питання про обрання кожному обвинуваченому міри покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України враховує суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення за правилами ст. 12 КК України, відноситься до розряду злочинів середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає і враховує його щире каяття, часткове відшкодування шкоди , наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Враховані судом при призначенні покарання і дані, що характеризують особу обвинуваченого. За місцем проживання він характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має випадкові заробітки, має постійне місце проживання, сім'ю без реєстрації шлюбу, виховує та утримує малолітню дитину, 2002 року народження. Отже, даних про те що ОСОБА_1 уявляє велику небезпеку для суспільства в матеріалах кримінального провадження не міститься.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає і враховує його щире каяття, часткове відшкодування шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Враховані судом при призначенні покарання і дані, що характеризують особу обвинуваченого. За місцем проживання він характеризується посередньо, раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має випадкові заробітки, має постійне місце проживання, має сім'ю без реєстрації шлюбу, виховує та утримує малолітню дитину, 2011 року народження. Отже, даних про те що ОСОБА_3 уявляє велику небезпеку для суспільства в матеріалах кримінального провадження не міститься.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що обвинуваченим необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України кожному, з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України, оскільки дане покарання буде необхідним і достатнім для їхнього виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення обвинуваченим більш м'якого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України суд не вбачає, та з урахуванням наведених вище обставин, вважає, що таке покарання не буде відповідати меті, передбаченій ст. 50 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної внаслідок вчення кримінального правопорушення матеріальної шкоди в розмірі 9500 грн., підлягає задоволенню, оскільки для цього існують правові підстави, передбачені ст. ст. 22, 1166 ЦК України.
Вимоги потерпілого щодо відшкодування компенсації за моральну шкоду підлягають частковому задоволенню на підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України. Безперечно, неправомірні дії обвинувачених задають потерпілому моральної шкоди, який був протиправно позбавлений своєї власності, був вимушений вживати заходів щодо поновлення свого порушеного права та змінювати для цього звичний порядок життя. Однак завдана моральна шкода, частково компенсована обвинуваченими частковим відшкодуванням матеріальної шкоди. Крім того, як вбачається зі змісту заявленого позову моральної шкоди потерпілий зазнав також внаслідок крадіжки документів, які не є предметом розгляду в межах пред'явленого обвинувачення, більш того, на підтвердження позову в цієї частині не надано будь-яких доказів. Отже, враховуючи встановлені обставини, характер завданої шкоди, час в перебіг якого потерпілий відчуває витрати немайнового характеру та принцип справедливості, виваженості і зрозумілості, суд вважає, що невідшкодованою залишається моральна шкода в розмірі 2000 грн.
Судові витрати, речові доказі у справі - відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнати винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України кожного.
Призначити ОСОБА_1 покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі
Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у разі, якщо він протягом іспитового строку, який встановлюється судом в 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання зазначеній інспекції, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 24 жовтня 2013 року.
Призначити ОСОБА_3 покарання 1 (один) рік позбавлення волі
Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у разі, якщо він протягом іспитового строку, який встановлюється судом в 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання зазначеній інспекції, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 24 жовтня 2013 року.
Цивільний позов потерпілого - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 9500 грн, компенсацію за моральну шкоду - 2000 грн, а загалом - 11500 грн. В решті частини позову - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд впродовж 30-ти діб з моменту проголошення вироку, а засудженими в той же термін з моменту вручення їм копії вироку.
Копію вироку вручити негайно, після його проголошення обвинуваченим та прокурору, іншим учасникам судового провадження - в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 376 КПК України.
Суддя І.О. Захарова