номер провадження справи 35/23/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2013 Справа № 908/2999/13
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_4, дов. № 4/17186 від 03.07.2013р.
від 1-го відповідача - не з'явився
від 2- го відповідача - ОСОБА_2, особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ
до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок", Запорізька область, м. Мелітополь Запорізької області
до 2-го відповідача: ОСОБА_2, Запорізька область, с. Леніське Запорізької області
про стягнення 25500 грн.
Встановив:
06 вересня 2013 р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Моторне (транспортне) страхове бюро України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок" та ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 25500 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.07.2010р. відбулося ДТП, в результаті чого, був пошкоджений автомобіль "VOLVO V 70", що належав ОСОБА_3 Вказане ДТП сталося з вини водія автомобіля ВАЗ-21063 державний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, автомобіль належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок". Позивач здійснив виплату потерпілій особі в розмірі 25500 грн. та звернувся до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок" виплаченої суми відшкодування.
06 вересня 2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 06.09.2013 р. судом порушено провадження у справі № 908/2999/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/23/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 01.10.2013 р.
В зв'язку з неявкою в судове засідання представника 1-го відповідача та необхідністю витребування у сторін додаткових документів та пояснень, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 21.10.2013р.
01.10.2013р. судом було направлено запит до УДАІ УМВС України в Запорізькій області стосовно надання інформації щодо права власності на автомобіль ВАЗ-21063 державний знак НОМЕР_1.
15.10.2013р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від УДАІ УМВС України в Запорізькій області надійшла відповідь, в якій вказано, що згідно оперативних даних комп'ютерної бази АІПС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, станом на 08.10.2013 р., транспортний засіб ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1986 р.в., зареєстрований на ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РИНОК», код ЄДРПОУ № 05297482, видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 28.07.1999 року.
21.10.2013р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшли уточнення та доповнення до позовної заяви, в яких останній зазначає, що оскільки автомобіль ВАЗ-21063 державний знак НОМЕР_1 на момент ДТП належав ТОВ «Мелітопольський ринок», а відповідно ст. 1187 ЦК України суб'єктом відповідальності за статтею є володілець об'єкта, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, то позивач просить стягнути з ТОВ «Мелітопольський ринок» на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну суму шкоди 25500,00 грн. Також покласти на 1-го відповідача судовий збір та оплату правових послуг. Заява про уточнення вимог прийнята судом. Справа розглядається з урахуванням уточнених позовних вимог.
В судовому засіданні 21.10.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених в позовній заяві та в заяві про уточнення вимог.
2-й відповідач в судовому засіданні пояснив, що в 2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок" продано 2-му відповідачу автомобіль ВАЗ-21063 державний знак НОМЕР_1. Проте, документів в підтвердження того, що вказаний автомобіль з 2010 р. належав ОСОБА_2 суду не надав за їх відсутністю у останнього.
1 - й відповідач відзив на позовну заяву не надав, вдруге явку свого представник в судове засідання не забезпечив. Причини неявки суду невідомі.
Як свідчать матеріали справи, ухвали суду від 06.09.2013 р. та від 01.10.2013 р., які були направлені судом на адресу вказану позивачем, а саме: вул. Свердлова, буд. 4,м. Мелітополь, Запорізька обл., повернулись на адресу суду з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає».
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/2999/13 відповідач повідомлявся належним чином ухвалою суду від 06.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/2999/13 та ухвалою суду від 01.10.2013р. про відкладення розгляду справи, тобто ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2999/13.
Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не передбачений обов'язок суду з'ясовувати фактичне місце перебування сторони.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом визначено, що неявка в судове засідання представника 1-го відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та в матеріалах справи достатньо доказів для прийнятті рішення по даній справі.
Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та за заявою представника позивача та 2-го відповідача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 21.10.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представника позивача та 2-го відповідача, судом встановлено наступне.
10.07.2010р. о 11-30 на 429км автодороги Харків - Симферополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ-21063 державний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "VOLVO V 70", під керуванням ОСОБА_3 В результаті зіткнення, автомобілю "VOLVO V 70", який належить ОСОБА_3, були завдані механічні ушкодження.
Відповідно до довідки УДАІ УМВС України в Запорізькій області № 8648445 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок недодержання дистанції водієм ОСОБА_2 Також в даній довідці зазначено, що на дату скоєння ДТП, транспортний засіб ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1986 р.в., зареєстрований на ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РИНОК», код ЄДРПОУ № 05297482, видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 28.07.1999 року.
За фактом правопорушення, яке призвело до ДТП було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП, який разом з матеріалами про ДТП відповідно до ст. 276 КупАП направлені для розгляду до суду Якимівського району (а.с. 15).
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 22.07.2010 р. по справі № 3-1340/2010р. встановлено вину ОСОБА_2 у ДТП під час керування автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, яка сталася 10.07.2010 р. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу .
Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля, було проведено оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. За результатами оцінки було встановлено, що автомобіль "VOLVO V 70"державний номер НОМЕР_4 в пред'явленому виді до експлуатації не придатний, втратив товарний вид споживчу та експлуатаційну якість та потребує відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 34436,97 грн., про що було складено відповідний звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу № 3645-07/10 від 27.07.2010 р. (ас.16-17).
Відповідно до ч. 35. 1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Статтями 39.1, 39.2, 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, в тому числі й у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як свідчать матеріали справи та в судовому засіданні підтвердили представник позивача та ОСОБА_2 на момент скоєння останнім ДТП 10.07.2010 р. страховий поліс на автомобіль ВАЗ-21063 державний знак НОМЕР_1 був відсутній
Як свідчать матеріали справи, 03 серпня 2013р. ОСОБА_3 у відповідності до ст. 35 та пп. а) ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"» звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди, заподіяній під час дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 34436,97 грн. (а.с. 12-13).
Відповідно до довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 26.08.2010р. сума підтвердженої шкоди по майну складає 25500 грн.
08 вересня 2010р. Моторним (транспортним) страховим бюро України було видано наказ № 2664 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3», яким позивач наказав фінансовому управлінню сплатити на рахунок представника потерпілого 25500 грн. шкоди, заподіяній під час дорожньо - транспортної пригоди. Департаменту врегулювання було дано завдання здійснити заходи для компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку особою, відповідальною за шкоду.
Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням № 3707 від 08.09.2010р. страхове відшкодування згідно наказу № 2664 в розмірі 25500 грн. було перераховано довіреній особі ОСОБА_3
Стаття 38.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Листами від 13.08.2010р. та 24.12.2010р. Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до винуватця дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_2, відповідно до яких пропонувало добровільно відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду, а також повідомити МТСБУ про наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
2-й відповідач відповіді на листи не надіслав, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не надав, витрати МТСБУ по відшкодуванню коштів сплачених потерпілому внаслідок ДТП не відшкодував.
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без будь - якого юридичного оформлення, вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він буде нести відповідальність за завдану шкоду.
Як свідчать матеріали справи, на момент скоєння ДТП автомобіль ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований та знаходився на праві власності за ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РИНОК».
Крім того, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області листом № 10/4-5138 від 10.10.2013р. повідомило суд, що згідно оперативних даних комп'ютерної бази АІПС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, станом на 08.10.2013 р.,
транспортний засіб ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 1986 р.в., зареєстрований на ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РИНОК», код ЄДРПОУ № 05297482, видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 28.07.1999 року.
Доказів того, що ОСОБА_2 керував вказаним автомобілем перебуваючи у трудових, орендний чи будь-яких інших відносинах з ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РИНОК», які б свідчили, що 2-й відповідач керував автомобілем на законних підставах, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок" згідно ч. 2 ст. 1887 Цивільного кодексу України є тією особою, яка повинна відшкодувати МТСБУ 25500 грн. страхового відшкодування, яка була сплачена останнім потерпілому в результаті скоєння ДТП 10.07.2010 р. автомобілем ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1, який належить 1-му відповідачу.
Разом з тим, володілець небезпечного об'єкта не може бути визнаний суб'єктом відповідальності за завдану шкоду, якщо транспортним засобом, механізмом та іншим небезпечним об'єктом неправомірно заволоділа інша особа (наприклад, при викрадені транспортного засобу).
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 викрав автомобіль яким було скоєно ДТП 10.07.2010 р.
Стаття 1191 ЦК України надає право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги, з урахуванням уточнення позовних вимог, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25500 грн.
Відносно 2- го відповідача - ОСОБА_2, суд припиняє провадження по справі, виходячи з наступного.
Згідно змісту ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі -позивачем і відповідачем - можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Фізичні особи (громадяни), що не є суб'єктами підприємницької діяльності, можуть бути стороною у справі у випадках, передбачених законодавчими актами України (у справах про банкрутство або у справах що виникають з корпоративних відносин).
Тобто, законодавством чітко визначені випадки, коли фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності може бути стороною у справі. В усіх інших випадках суд відмовляє в прийнятті позовної заяви з посиланням на п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
В Постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України № 10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК ( 1798-12 ) - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.
Таким чином, суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині стягнення
страхового відшкодування в порядку регресу з ОСОБА_2 слід припинити відповідно до п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Що стосується вимоги позивача про витрат за надання правових послуг.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно Постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначені витрати не входять до складу ціни позову.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості відшкодування витрат за надання правових послуг, а докази того, що позивачем були перераховані 2000 грн. за надання адвокатських послуг згідно договору про надання юридичних послуг укладеного між адвокатом ОСОБА_4 та Моторним (транспортне) страховим бюро України (а.с. 28) суду не надано. Будь-яких інших доказів про надання адвокатом ОСОБА_4 саме адвокатських послуг позивачу в розмірі 2000 грн. також суду не представлено.
Оскільки матеріали справи не містять, а представником позивача не надано доказів в підтвердження надання адвокатських послуг, то у суду відсутні підстави в задоволенні цих вимог.
Платіжне доручення № 2939 від 30.08.2013 р. за яким сплачена передплата (50%) за надання правової допомоги (спр 11944) згідно додаткової угоди № 6 від 31.07.2013 р. до Контракту № 67 від 27.09.12 в розмірі 1000 грн., не приймається судом, як доказ сплати адвокатських послуг, оскільки перерахування вказаної суми відбулося на рахунок ТОВ «Таліон», а не адвокату ОСОБА_4 за представлення інтересів позивача як адвоката
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок", 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, буд. 4 код ЄДРПОУ 05297482 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, 02154 м. Київ, Русанівський бульвар, 8 (п/р 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві МФО 322313 код ЄДРПОУ 21647131) матеріальну суму шкоди в розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та 1725 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
В частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з ОСОБА_2 провадження по справі припинити.
В задоволенні вимог щодо стягнення витрат за надання правових послуг в розмірі 2000 грн. відмовити.
Суддя О.А. Топчій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.10.2013 р.