Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2006 р. Справа № 5/264-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Кононенко О.М..
за участю представників сторін:
позивача - Пешехонової В.Е. – дов.,
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № ) на рішення господарського суду області від р. по справі № 5/264-06
за позовом ТОВ "Інвек" м. Запоріжжя
до ТОВ "Сумиптахоспілка" м. Суми
про стягнення 218088,38 грн.
встановила:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвек», звернувсядо господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиптахоспілка», 218088,38 грн., в тому числі 171080,83 грн. заборгованості за одержаний від позивача товар відповідно до договору поставки, 19659,36 грн. штрафу за прострочку оплати товару, 21354,61 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 4823,46 грн. інфляційних збитків та 1170,12 грн. річних, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
22.06.2006 року позивачем подана заява про зміну позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 19659,36 грн. штрафу, 692,05 грн. пені за прострочку оплати за поставлений товар, 931,26 грн. річних та 4823,46 грн. інфляційних збитків. Зміна позовних вимог мотивована оплатою страховою компанією суми заявленого до стягнення основного боргу та часткової оплати штрафних санкцій і відсотків річних.
Рішенням господарського суду Сумської області від 22 червня 2006 року по справі № 5/264-06 (суддя В.Д. Гудим) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиптахоспілка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек» пені 692 грн. 05 коп., інфляційних збитків 4823 грн. 46 коп., річних 931 грн. 26 коп., витрат на інформаційно - технічне забезпечення 14 грн.13 коп., витрат по держмиту в розмірі 262 грн. 26 коп. В частині стягнення основного боргу в сумі 171080 грн. 83 коп. провадження у справі припинено. В іншій частині позовних вимог (в частині стягнення 19659 грн. 36 коп. штрафу) у позові відмовлено.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвек», з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Сумської області від 22.06.2006 р. по справі № 5/264-06, включивши в рішення стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 19659 грн. 36 коп., в іншій частині рішення залишити без змін. В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясуванні обставин справи. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що оплата штрафу у сумі, заявленій позивачем до стягнення, передбачена умовами договору, який підписаний обома сторонами.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумиптахоспілка», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (ухвалу при прийняття апеляційної скарги до провадження отримав 27.07.2006 року).
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
припиняючи провадження по справі в частині стягнення основної суми заборгованості по договору місцевий господарський суд посилався на відсутність предмету спору на час прийняття рішення по справі у зв‘язку з погашенням цієї суми;
задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та річних місцевий господарський суд посилався на наявність факту порушення відповідачем умов договору щодо оплати отриманого товару, підтвердженість заявлених до стягнення сум матеріалами справи та відповідність їх як умовам договору, так і нормам чинного законодавства;
відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення строків оплати місцевий господарський суд посилався на те, що відповідне стягнення суперечить нормам чинного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, 19 травня 2005 року між позивачем та відповідачем укладений договір поставки № 134/05/05/С, відповідно до умов якого відповідач одержав від позивача товар, а саме, кормові добавки, ветеренарні засоби та ветеренарні інструменти, на загальну суму 221140,08 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією видаткової накладної.
Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов'язувався провести оплату одержаного товару протягом 20 календарних днів з моменту поставки. Пунктом 4.3. договору передбачено, що в разі прострочки оплати товару відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від несплаченої в строк суми, а також пеню в розмірі 0,15 % від несплаченої в строк суми за кожен день прострочки.
У строки, передбачені договором, відповідач оплату отриманої продукції не здійснив, у зв‘язку з чим у нього дійно виник борг перед позивачем.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що 21.11.2005 р. між ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» (Страховик) та Позивачем (Страхувальник) був укладений договір №12-812/01 страхування фінансових ризиків на випадок неналежного виконання ТОВ «Сумиптахоспілка» договірних зобов'язань за договором поставки від 19.05.05р. №134/05/05/С. На підставі вказаного договору Запорізькою філією ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» у березні 2006 року було виплачено позивачеві страхове відшкодування в сумі 171080,83 грн., підтверджується копіями платіжних документів, залучених до матеріалів справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач отримав суму основного боргу у розмірі 171080,83 грн. і не може претендувати на неї вдруге, оскільки право вимоги перейшло до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна». За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 171 080,83 грн. у зв‘язку з відсутністю предмету спору у цій частині. Рішення суду у цій частині сторонами не оскаржується.
Що стосується стягнення з відповідача пені, інфляційних та річних, колегія суддів зазначає, що таке стягнення здійснено правомірно, у відповідності з нормами чинного законодавства, умовами договору та фактичними обставинами. Рішення суду у цій частині сторонами також не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стягнення пені у розмірі 0,15 % від несплаченої суми за кожен день прострочки передбачено умовами договору. У відповідності зі ст. 551 ЦК України, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу за прострочку оплати в сумі 19659,36 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки загальними нормами чинного законодавства не передбачено застосування за одне й те ж порушення подвійних санкцій. Як встановлено із матеріалів справи за порушення строків оплати сторонами передбачена неустойка у вигляді пені, яка й була стягнута місцевим госпродарським судом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 22 червня 2006 року у справі № 5/264-06 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставами для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, України,
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Рішення господарського суду Сумської області від 22 червня 2006 року по справі № 5/264-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді