Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 року Справа №10/239-06
Судова колегія у складі:
головуючого судді Шутенко І.А.,
судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Твердохліба А.Ф.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача –Милославський С.В. –дов. б/н від 21.07.2006р., Касьонова В.І. –дов. б/н від 21.07.2006р.
відповідача –Нємцев В.А. –дов. № 17 від 21.07.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача, ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр", (вх. № 2161С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 29.05.2006р. по справі № 10/239-06
за позовом ВАТ "Сумисільмаш", м. Суми
до ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр", м. Суми
про визнання недійсним договору поставки продукції
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 29.05.2006р. (головуючий суддя Малафєєва І.В., судді Костенко Л.А., Резниченко О.Ю.) позов було задоволено. Визнано недійсним договір поставки продукції № 2007/01 від 20.07.2005р., укладений між ВАТ "Сумисільмаш", м. Суми та ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр", м. Суми. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42,50 грн. держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 29.05.2006 р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Позивач, ВАТ "Сумисільмаш", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
20 липня 2005 року між ВАТ "Сумсільмаш" та ТОВ "Сумський Регіональний Маркетинговий Центр" було укладено договір поставки продукції № 2007/01. Заінтересованими особами по даному договору є два рідних брати: з боку позивача - колишній Голова правління Пересадько О.В., з боку відповідача - директор Пересадько Б.В. За умовами даного договору відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача металопрокат згідно із специфікацією, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар. Сума договору становила 1 000 000,00 грн., фактично згідно видаткових накладних №РН-2207/03 від 22.07.2005р., №РН-2107/01 від 21.07.2005р., №РН-2007/01 від 20.07.2005р. (арк. справи 5-7 том 2) вартість продукції склала 873723,00 грн. Нібито отримана продукція від відповідача, згідно видаткових накладних, повинна була бути поставлена ВАТ "Сумисільмаш" до ТОВ "Авангард".
Оспорюваний договір укладений в порушення уставних документів ВАТ "Сумсільмаш". Згідно п. 5.1 Положення "Про правління ВАТ "Сумсільмаш", затвердженого Загальними Зборами акціонерів від 17.05.1999 року, " ... угоди на суму, що перевищують 100 000,00 гривень (Сто тисяч гривень 0 копійок), повинні бути попередньо погоджені із Спостережною Радою Товариства...", що не було дотримано при укладанні договору.
Про відсутність наміру створити певні правові наслідки правочину свідчить і те, що позивач підписав з відповідачем договір на значну суму, в той час як його неплатоспроможність призвела до порушення проти нього справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2005р. було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Сумсільмаш". Під час роботи комітетом кредиторів ВАТ "Сумсільмаш" стало відомо про те, що операція по надходженню та відвантаженню металопрокату є фіктивною. В результаті чого, згідно наказу № 17 від 06.03.2006 року, було проведено інвентаризацію майна позивача станом на 01.03.2006 року, яка виявила невідповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю активів позивача та заподіяння реальних збитків від даної операції, і насамперед по сплаті податків за оформлений, але відсутній металопрокат.
Отже, метою укладання договору № 2007/01 від 20.07.2005 року між відповідачем, в особі Пересадько Б.В., та ВАТ "Сумсільмаш", в особі Пересадько О.В., є створення штучної заборгованості ВАТ "Сумсільмаш" перед ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр" з метою доведення підприємства —ВАТ "Сумсільмаш" - до банкрутства та включення в реєстр кредиторів не існуючого боргу у сумі 873 722,80 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду Сумської області від 16.12.2005р. про відмову включення в реєстр кредиторів вказаної суми ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр".
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України умовою дійсності правочину є те, що він має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.
Зазначена в договорі № 2007/01 від 20.07.2005 року продукція на територію ВАТ "Сумсільмаш" не завозився, на ТОВ "Авангард" чи інші підприємства не відвантажувався, про що свідчать дані податкового та бухгалтерського обліку та пояснювальні записки посадових та матеріально-відповідальних осіб позивача, які були причетні до оформлення бухгалтерських документів про нібито отримання та відвантаження металопрокату за договором № 2007/01 від 20.07.2005 року. Документальне оформлення отримання та відвантаження товару здійснювалось за усною вказівкою колишнього голови правління позивача - Пересадько О.В., а сам товар ніхто з осіб, які оформляли та підписували прибуткові накладні та довіреності, не бачив і не перевіряв його наявність.
Для транспортування та розвантаження значної кількості металопрокату необхідні транспортні засоби, яких у позивача ні у власності, ні оренді не має, а цивільно-правові договори на транспортно-експедиційне обслуговування позивачем не укладалися.
Відповідно до листа прокуратури Зарічного району Сумської області № 18М від 21.07.2006р., прокуратурою Сумської області щодо додержання законодавства в діяльності службових осіб ВАТ "Сумсільмаш" 30.11.2005 р. порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ "Сумсільмаш" за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України. Прокуратурою Зарічного району м. Суми за наслідками перевірки додержання вимог законодавства про оплату праці в діяльності ВАТ "Сумсільмаш" 27.02.2006 р., порушено кримінальну справу стосовно голови правління - директора ВАТ „Сумсільмаш" Пересадька О.В. за фактом невиплати заробітної плати та службового підроблення за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 175 ч.1, 366 ч.1 КК України. Досудове слідство по кримінальним справам закінчено, виконуються вимоги ст. ст. 217 - 220 КПК України.
Згідно висновку судово-економічної експертизи № 152 від 12.12.2005р. (арк. справи 41-47 том 1), призначеної на підставі постанови слідчого прокуратури Зарічного району м. Суми, також містить твердження про те, що реалізація, рух та облік ТМЦ на підприємствах позивача та відповідача відсутні та не підтверджуються документально.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. здійснення господарських операцій фіксують первинні бухгалтерські документи. Відповідно до п.п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 первинні бухгалтерські документи мають юридичну силу та доказовість при наявності обов'язкових реквізитів, а саме: назву підприємства, від імені якого складений документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади та прізвища осіб, що відповідальні за здійснення господарської операції і їх підписи.
Відповідно до п.2.8 вищезазначеного Положення додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативними актами.
Інструкцією "Про порядок виготовлення, застосування, зберігання єдиної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", затвердженої Міністерством статистики та Міністерством транспорту України 07.08.1996 №228/253 при постачанні ТМЦ передбачено застосування товарно-транспортних накладних.
В п. п. 1.1 вищевказаної інструкції вказано, що Інструкція розроблена відповідно до чинного законодавства України і встановлює єдиний порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.
Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, установ і організацій - юридичних та фізичних осіб - незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності:
- які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом
на комерційній основі або для власних потреб;
- для яких виконуються перевезення вантажів автомобільним
транспортом на комерційній основі.
Згідно п. п. 2.2. інструкції перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всі види перевезень вантажів автомобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне).
Відповідно до п. п. 2.3. інструкції товарно-транспортна накладна типової форми N 1-ТН - це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку; вона оформлюється вантажовідправником на кожну їздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.
Згідно п. п. 2.4. інструкції товарно-транспортну накладну типової форми N 1-ТН виписують у чотирьох примірниках:
- перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей. Другий, третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, передають водію;
- другий примірник водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для
оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;
- третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками
(штампами) вантажоодержувача, водій передає перевізнику. Третій примірник, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення; четвертий примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію.
Однак, постачання ТМЦ, що зазначені у всіх накладних, наданих на дослідження експерту, не підтверджено наявністю товарно-транспортних накладних на перевезення.
Крім того, ТОВ "БП "Авангард", куди нібито була відвантажена продукція ВАТ "Сумсільмаш", зареєстроване у м. Києві Солом'янською районною державною адміністрацією 19.05.2005 року з місцезнаходженням за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 7. Але, на момент відвантаження, ТОВ "БП "Авангард" по документам взагалі не існувало і тому, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2006 року було визнано недійсними установчі документи та Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „БП „Авангард".
Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок, що даний правочин є фіктивним і на підставі п. 2 ст. 234 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
Позивач звернувся з даним позовом правомірно, так як в період проведення процедури санації та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів будь-який правочин, спрямований на штучне утворення боргів підприємства-банкрота може бути визнаний судом недійсним.
Відповідач в судовому засіданні виклав суду усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості участі у судовому засіданні директора ТОВ "Сумський регіональний маркетинговий центр" Пересадько Б.В. Директор відповідача не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції, тому його явка не може бути обов’язковою в апеляційній інстанції. Судова колегія вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому судова колегія вважає, що не має підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія, -
постановила:
Усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 29.05.2006р. по справі № 10/239-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Судді Бабакова Л.М.
Твердохліб А.Ф.