Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Широян Т.А.,

суддів:Леона О.І., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 01 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_6, на вирок Керченського міського суду АР Крим від 07 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останнього разу 06 листопада 2009 року за ч. 3 ст. 296, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого 01 грудня 2011 року умовно-достроково на 10 місяців 26 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вирішено питання про речові докази у справі.

Ухвалою апеляційного суду цей вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 23 червня 2012 року приблизно о 02:30 у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 під час сварки з ОСОБА_7 завдав йому кілька ударів руками і ногами по голові та тулубу. Після того як ОСОБА_7 вийшов із квартири, ОСОБА_6 наздогнав його в під'їзді будинку, завдав потерпілому удар кулаком в потиличну ділянку голови, від якого він впав на сходи. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 зажадав від ОСОБА_7 передати йому мобільний телефон, проте потерпілий відповів відмовою. Після цього ОСОБА_6 відібрав у потерпілого мобільний телефон загальною вартістю 749 грн та продовжив побиття потерпілого руками і ногами в різні частини тіла. В результаті дій ОСОБА_6 ОСОБА_7 було заподіяно легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі та доповненні до неї захисник ОСОБА_5 порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що призвели до неправильного застосування кримінального закону. Вважає, що дії засудженого слід кваліфікувати за ст. 122 КК, оскільки матеріалами справи не доведено умислу ОСОБА_6 на заволодіння мобільним телефоном потерпілого. Стверджує, що потерпілий ОСОБА_7 обмовив засудженого щодо способу заволодіння

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.

Відповідно до ч. 2 ст. 398 КПК 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися ст. ст. 370 - 372 цього ж Кодексу. Згідно зі змістом зазначених норм закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновок суду про винність засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними органами досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами, які отримали належну правову оцінку.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях самого засудженого, який не заперечував факту побиття ОСОБА_7 та заволодіння його мобільним телефоном, а також потерпілого на досудовому слідстві та в суді першої інстанції про те, що ОСОБА_6, заподіявши йому тілесних ушкоджень, вимагав, а потім і забрав телефон з його кишені. Ці показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, даними протоколів слідчих дій, висновком судово-медичної експертизи, а також іншими доказами у справі. Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про те, що засуджений вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено, а стосовно доводів апеляцій засудженого та його захисників, аналогічних доводам касаційної скарги захисника, наведено відповідні мотиви їх необґрунтованості, з чим погоджується й колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Доводи захисника про можливу обмову засудженого з боку потерпілого ОСОБА_7 були ретельно перевірені судовими інстанціями і обґрунтовано визнані такими, що спростовуються наявними у справі доказами.

Покарання ОСОБА_6 призначено з урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даних про його особу, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Керченського міського суду АР Крим від 07 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.

Судді:

Т.А. Широян О.І. Леон Ю.П. Фурик