4-3/2008

постанова

26 лютого 2008 року                                                                                             м.  Сімферополь

Суддя військового суду Сімферопольського гарнізону Сенько М. Ф. при секретарі Алієвій Л.А.,  за участю прокурора Свиренка P.O. та заявника ОСОБА_2.,  розглянувши в приміщенні суду в порядку  ст.  236 скаргу ОСОБА_2 на постанову органу дізнання -начальника відділу провадження та контролю дізнання - заступника начальника кримського територіального командування Військової служби правопорядку ЗС України від 21 січня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1,

встановив:

В грудні 2007 року колишній помічник військового комісара АР Крим з правової роботи ОСОБА_2. подав на ім. 'я Міністра оборони ЗС України заяву в якій поряд з іншим повідомив про вчинення військовим комісаром АР Крим ОСОБА_1 посадового злочину.

За даним повідомленням Кримським територіальним командуванням Військової служби правопорядку ЗС України була проведена перевірка,  і 21 січня 2008 року ТВО начальника відділу провадження та контролю дізнання - заступника начальника даної установи в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину,  передбаченого  ст. 424 ч.2 КК України відносно ОСОБА_1 було відмовлено,  за відсутністю в його діях складу злочину,  про що була винесена відповідна

постанова.

Не погоджуючись з такою постановою,  заявник в січні 2008 року оскаржив її до суду.

По суті скарги,  ОСОБА_2 вважає,  що перевірка його повідомлення проведена не повно,  встановленим перевіркою фактам не надана належна оцінка,  а сама

постанова не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства.

Вислухавши пояснення заявника та ознайомившись з матеріалами перевірки,  що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови,  приходжу до висновку,  що скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Орган дізнання,  як це вбачається з тексту оскаржуваної постанови і як на це вказував заявник,  встановив,  що військовий комісар в супереч вимогам керівних документів з претензійно-позовної роботи в ЗС України на протязі 2005-2006 років неодноразово відкликав апеляційні скарги за деякими судовими рішеннями,  що були винесені на користь військових пенсіонерів в цивільних,  адміністративних справах за їх позовами з приводу перерахунку пенсії,  а також встановив,  що за цими рішеннями позивачі отримали з держбюджету 246238 грн. 27 коп.

Приймаючи рішення про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак посадового злочину,  по означеним фактам,  орган дізнання прийшов до висновку,  що відкликаючи апеляційні скарги на судові рішення він таким чином реалізовував своє процесуальне право,  а порушення ним вимог керівних документів є порушенням військової дисципліни.

Однак,  такий висновок,  на думку судді є передчасним,  оскільки поза увагою перевірки залишились пояснення позивача з приводу вибірковості відкликання військовим комісаром апеляційних скарг,  що на його думку вказує на недобросовісну процесуальну поведінку цієї посадової особи. Іншими словами не встановлені і не піддані оцінці обставини,  що вказують на мотиви (мету) дій ОСОБА_1. Так,  сам ОСОБА_1 в своїх поясненнях вказує,  що на протязі 2005-2006 років військовим комісаріатом АР Крим,  під час провадження цивільних справ,  було подано декілька тисяч апеляційний скарг. Між тим,  як встановив орган дізнання,  відкликано лише декілька. При цьому,  аналіз пояснень ОСОБА_1 та осіб,  щодо яких відкликались апеляційні скарги не дає підстав прийти до однозначного висновку,  чому саме апеляційні скарги за окремими рішеннями були відкликані.

Крім того,  не встановлено за яких фактичних підстав (приводів) відкликались скарги.

Що стосується висновку органу дізнання,  що порушення ОСОБА_1 вимог претензійно-позовної роботи є дисциплінарним проступком,  то він за таких обставин не може бути визнаний переконливим,  оскільки притягнення особи до дисциплінарної відповідальності не є перешкодою для кримінального переслідування цієї ж особи за тих же підстав.

Тому,  за обставин коли фактичні дані наведені заявником в своїх поясненнях,  щодо відкликання військовим комісаром ОСОБА_1 апеляційних скарг з порушенням вимог керівних документів саме з цього напрямку його роботи,  та факту виплати на виконання рішень суду,  за якими відкликались апеляційні скарги,  значної суми коштів з держбюджету,  не встановши мотиви на яких вчинювались такі дії,  неможливо прийти до висновку про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак злочину,  передбаченого  ст.  424 КК України (зловживання військовою службовою особою владою або службовими повноваженнями),  оскільки корисливий мотив є обов'язковою ознакою складу цього злочину.

За таких висновків вимоги скарги ОСОБА_2 слід задовольнити.

Керуючись  ст.  236 КПК України,  суддя

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову начальника відділу провадження та контролю дізнання - заступника начальника Кримського територіального командування Військової служби правопорядку ЗС України від 21 січня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 - скасувати,  а матеріали на підставі яких вона виносилась повернути для проведення додаткової перевірки.

На постанову прокурором,  заявником протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону.