Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-13/142-06 суддя - Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції суддя - Гончар Т.В.
"07" серпня 2006 р. м. Харків
Харківський апеляційний господарський суд у складі колеги суддів: головуючого судді Лащенко Л.Д., судді Гончар Т.В., судді Погребняка В.Я. при секретарі - Андросовій О. В. за участю представників:
позивача - Владімірова А. В. (дов. № 69/1 від 01.04.06 р.) відповідача- Стасєвої С. Ю. (дор. № 6896/9/10-025 від 03.07.06 р.) розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. 2386Х/2) Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
на постанову господарського суду Харківської області від 01.06.2006 року по справі №АС-13/142-06
за позовом Харківського аероклубу ім. Гризодубової, м. Харків до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
встановила:
Позивач - Харківський аероклуб ім. Гризодубової, м. Харків (далі - Аероклуб) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (далі - Інспекція), в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0003011701/2 від 17.01.2006р. як неправомірне, посилаючись на положення Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(далі - Закон), відповідно до яких, вказаний податок повинен сплачуватися юридичними та фізичними особами тільки за власні транспортні засоби.
Відповідач проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, обґрунтовуючи це відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки транспортні засоби значаться на балансі позивача, що свідчить про їх приналежність Аероклубу. Майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.
Постановою господарського суду Харківської області від 01.06.2006р. (суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги задовільнено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Інспекції № 0003011701/2 від 10.03.2006р.
І
Суд мотивував своє рішення відсутністю у Інспекції законних підстав визначати податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів за автомобілі, які не належать Аероклубу на праві власності.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Інспекція в апеляційній скарзі до Харківського апеляційного господарського суду порушує питання про скасування постанови Господарського суду Харківської області від 01.06.06р. як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог Аероклубу відмовити.
Крім того, позовні вимоги суперечать приписам п.п. 1 п. З ст. 105 КАСУ щодо вимог, які може містити адміністративний позов.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу Інспекції просить апеляційну інстанцію постанову господарського суду Харківської області від 01.06.2006 по справі № АС - 13/142-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, посилаючись на те, що позивач не є власником автомобілів, зазначених в акті перевірки, що обліковуються на позабалансовому рахунку, та не є державною установою, якій це майно може бути передане в оперативне управління.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.195 КАСУ, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Інспекцією проведена позапланова документальна перевірка фінансово -господарської діяльності Аероклубу з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004р. по 01.09.2005р. на підставі постанови від 01.09.05 р. старшого слідчого прокуратури Червонозаводського району м. Харкова.
Перевіркою, на підставі акту інвентаризації, встановлено, що, станом на 01.01.04р., Аероклуб мав 35 транспортних одиниць, які є об'єктом оподаткування, а саме: 3 автобуси, 4 легкових, 15 вантажних, 13 спеціальних.
Розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2004 рік до Інспекції наданий своєчасно на 4 транспортних засоби, податок сплачено у повному обсязі платіжним дорученням №91 від 22.09.05р. на суму 8000,00 грн.
В результаті невключення до розрахунку податку 31 транспортної одиниці, перевіряючими зроблено висновок про те, що податкові зобов'язання на 2004 рік було занижено на 21062,00 грн.
Станом на 01.01.05р., згідно вказаного акту інвентаризації, Аероклуб мав 34 транспортних одиниці, які є об'єктом оподаткування, а саме: 3 автобуси, 4 легкових, 15 вантажних, 12 спеціальних.
Розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2005 рік до Інспекції наданий своєчасно на 4 транспортних засоби, податок сплачено у повному обсязі платіжним дорученням №91 від 22.09.05р. на суму 8000,00 грн.
В результаті невключення до розрахунку податку ЗО транспортних одиниць перевіряючими зроблено висновок про те, що податкові зобов'язання на 2005 рік було занижено на 26164,00 грн.
Таким чином, загальна сума заниження податку з власників транспортних засобів на 2004 - 2005 роки становить 47226,00 грн.
За результатами перевірки 03.10.2005р. складено акт № 390/232/02722335, яким перевіряючими встановлені порушення вимог ст. 5 Закону щодо строків сплати податку та ст.6 Закону щодо порядку обчислення податку. На підставі акту Інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0003011701/0 від 13.10.2005р. про
донарахування суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 47226,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 23613,00 грн., разом-70839,00 грн.
В порядку адміністративного оскарження первинна скарга позивача від 24.10.05р. про скасування податкового повідомлення - рішення № 000301170/0 від 13.10.05р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.10.05р. без змін.
При розгляді повторної скарги Державною податковою адміністрацію у Харківській області було встановлено, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення, податковою інспекцією не враховано, що перевіряємий період закінчився 01.09.2005р. і строк сплати податку з власників транспортних засобів за 3 та 4 квартал не настав, в зв'язку з чим було зайво нараховано податку у сумі 13082 грн. та штрафні санкції на суму 6759,13 грн.
За результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області було скасоване податкове повідомлення-рішення від 13.10.05р. в частині визначення Аероклубу податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у сумі 19841,13 грн. (основний платіж на суму 13082,0 грн., штрафні санкції на суму 6759,13 грн.) та прийняте нове від 17.01.06р. № 0003011701/2, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 34144,00 грн. штрафні санкції у сумі 16853,87 грн., разом - 50997,87 грн. В іншій частині вказані рішення залишені без змін, а скарга аероклубу - без задоволення.
На рішення ДПА у Харківській області позивач, в порушення порядку адміністративного оскарження, визначеного п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181), 25.01.06р. направив скаргу до Інспекції, розглянувши яку відповідач у листі від 01.02.06р. роз'яснив скаржнику подальший порядок оскарження податкового повідомлення-рішення до ДПА України з дотриманням приписів вказаного Закону.
Оскільки позивачем не було подано скарги до ДПА України, відповідно до ч.4 п.5.2.2 ст.5 Закону №2181 податкове повідомлення-рішення від 17.01.06р. було оскаржено у судовому порядку.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Ст. 1 Закону визначає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та *»ь організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 Закону є об'єктами оподаткування.
З аналізу наведеної норми випливає, що обов'язковими умовами для визначення юридичної та фізичної особи платником даного податку є належним чином оформлене право власності на транспортний засіб та проведення відповідної реєстрації.
Згідно інформації начальника Червонозаводської ДАІ м. Харкова (дата надання відповіді на документі не вказана) за позивачем зареєстровано 4 одиниці автотранспорту, які є його власністю, а саме автобус ПАЗ 672, держ. № 3629ХАУ, Москвіч АЗЛК 4121, держ. № 85-15 ХАА, автобус КАВЗ 685М, держ. № 86-28 ХАО, Волга ГАЗ 31029 держ. № 89-97 ХІА.
Відповідно до листа від 11.10.05 р. командира військової частини А1503 перелічена у наведеному Інспекцією додатку №21 до акту перевірки та до розрахунку заниження податку з власників транспортних засобів на 2004 - 2005 роки, на підставі якого винесено оскаржуване повідомлення - рішення від 17.01.06р., автомобільна техніка є власністю держави. Тобто у позивача відсутнє право власності на вказаний автотранспорт.
Позивачем до матеріалів справи надані довідки Головного управління статистики у Харківській області, з яких вбачається, що станом на 05.04.00 р. Аероклуб був організацією з колективною формою власності з органом управління -Товариством сприяння обороні України, станом на 13.05.05 р. - організацією (установою, закладом) об'єднанням громадян з приватною формою власності.
Оскільки вказана у розрахунку автомобільна техніка є державною власністю, а Аероклуб є організацією з приватною формою власності суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження перевіряючих стосовно обов'язку позивача нараховувати та сплачувати податок з власників транспортних засобів за автомобілі, які йому не належать на праві власності, є безпідставними, та про відсутність законних підстав для донарахування суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів.
Щодо підстав для проведення позапланової перевірки суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано наказ про призначення позапланової перевірки позивача, а з пояснень представника відповідача в судовому засіданні випливає, що такий наказ керівником (заступником керівника) ДПІ не видавався.
Таким чином Інспекцією, в порушення приписів п. 2 ст. 71 КАС України, не доведено доказів наявності підстав для проведення позапланової перевірки та правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 17.01.06р., а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції із огляду на наступне.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про власність»майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.
Проте, згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області, долученої до матеріалів справи, позивач не є державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, а відтак майно, що є державною власністю, не може бути передано Аероклубу на праві оперативного управління.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням апелянта стосовно умов, за яких юридична особа є платником податку з власників транспортних засобів та повинна подавати розрахунок суми податку, а саме наявність реєстрації транспортного засобу у відповідному органі реєстрації та знаходження транспортного засобу на балансі юридичної особи, оскільки транспортні засоби, наведені Інспекцією »у розрахунку заниження податку з власників транспортних засобів на 2004 - 2005 роки, обліковуються на позабалансовому рахунку (клас 0) Аероклубу, які відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, призначені для узагальнення інформації про наявність і рух, зокрема, цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі).
Крім того, посилання відповідача на акт інвентаризації під час проведення перевірки як на підставу визначення транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування, є необґрунтованим, оскільки акт інвентаризації не є документом, що свідчить про право власності на вказані транспортні засоби.
Щодо тверджень Інспекції про порушення ст. 86 КАС України судом першої інстанції через невитребування у відповідача наказу керівника ДПІ про проведення перевірки і прийняття рішення про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки на припущеннях, суд апеляційної інстанції зазначає, що п.2 ст. 71 КАС України покладає обов'язок щодо доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, згідно ст. 73 КАС України, забезпечує докази у тих випадках, коли особи, які беруть участь у справі обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
Оскільки під час апеляційного провадження відповідачем не надано наказу керівника Інспекції про проведення позапланової перевірки, та не спростовано висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність проведення позапланової документальної перевірки.
Посилання Інспекції на не відповідність позовних вимог пп..1 п.З ст.105 КАСУ, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки аналіз положень статті дає змогу стверджувати, що законодавець залишив відкритим перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Таким чином, позовна заява може містити, крім визначених вище, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Інспекції задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова господарського суду Харківської області від 01.06.2006р. по справі № АС-13/142-06 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212, 254, КАС України, колегія суддів апеляційного суду
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 01.06.2006р. по справі № АС-13/142-06 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 01.06.2006р. по адміністративній справі № АС-13/142-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
Судді Гончар Т.В.
Погребняк В.Я.