Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-27/215-06 Суддя –Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Шутенко І.А.
16 серпня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Карбань І.С., Лащенко Л.Д.,
При секретарі – Міраков Г.А.
За участю представників сторін:
позивача – не прибув
відповідача – Логвинов О.Б. ( дов. № 919/10/10-012 від 12.04.2006р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2624 Х/2) Вовчанської МДПІ у Харківській області на постанову господарського суду Харківської області від 29.05.2006р. по справі № АС-27/215-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Век”, м. Вовчанськ,
до Вовчанської МДПІ у Харківській області,
про визнання нечинними рішень, -
встановила:
Позивач, ТОВ „Агро-Век”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив визнати нечинними рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області, викладені у листі №110/1-/19-23 від 20.01.2006р. та у листі №1867/10/19-023 від 12.12.2005р. про невизнання податковими деклараціями декларації з ПДВ за грудень 2005р. та декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. та розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації.
Постановою господарського суду Харківської області від 29.05.2006р. по справі №АС-27/215-06 (у повному обсязі постанову складено 05.06.2006р.) позов задоволено. Визнано нечинними рішення відповідача, викладені у листі №110/1-719-023 від 20.01.2006р. та у листі №1867/10/19-023 від 22.12.2005р. невизнання податковими деклараціями декларації з ПДВ за грудень 2005р. та декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. та розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації. Стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ "Агро-Век" 3, 40 грн. судового збору.
Відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 29.05.2006р. по справі №АС-27/215-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
На думку апелянта, задовольняючи позов суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку, що Вовчанська МДПІ у Харківській області, відмовляючи у визнанні податкових декларацій посилалась на п.5.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого ДПА України №166 від 30.05.1997р. з подальшими змінами та доповненнями, у зв’язку з порушенням порядку підписування декларацій посадовими особами платника податків, і тому, як визначено судом першої інстанції, посилання на даний пункт як на підставу для відмови у прийнятті декларації з вказаних підстав є некоректним. Однак, як зазначає скаржник, в наданих господарському суду Харківської області запереченнях на позов та під час судового засідання відповідачем постійно наголошувалось на тому, що оскаржувані рішення містять посилання на п.5.2 Порядку у зв’язку з не заповненням платником відповідних рядків декларацій з ПДВ і застосуванням знаку „ Z ” замість знаку „ - ” в розрахунку коригування сум ПДВ, а не у зв’язку з порушенням порядку підписування декларацій посадовими особами платника податків.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає постанову господарського суду Харківської області від 29.05.2006р. по справі №АС-27/215-06 законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження було встановлено, що позивачем до установи відповідача було надано податкові декларації з ПДВ за грудень 2005р., з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. та розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації.
Відповідач своїми листами №110/1-/19-023 від 20.01.2006р. та №1867/10/19-123 від 22.12.2005р. відмовив позивачу у визнанні вищевказаних документів в якості податкових декларацій (розрахунків). Дану відмову відповідач обґрунтував тим, що позивач порушив п.3.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003р., вказавши в декларації скорочену назву підприємства, а саме ТОВ „Агро-Век". Відповідач також зазначив про порушення позивачем положень п.5.2. Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 30.05.1997р. (в редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), оскільки позивач не заповнив рядок 7 декларації, а в розрахунку коригування замість знака „ - ” , поставлений знак „ Z", а також не зазначені прізвища та ініціали керівника та головного бухгалтера.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам п. 4.1.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право або надати у нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу, або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Між тим, в п.3.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток Підприємства, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003р., зазначено про необхідність вказання у заголовній частині декларації повної назви підприємства (відповідно до установчих документів). Однак, поняття „назва" не тотожне поняттю „найменування".
Відповідно до положень ст. 88, ст. 90 ЦК України, ст.23 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", найменування підприємства містить в собі про її організаційно правову форму та назву.
Отже, позивач вказав в декларації з податку на прибуток свою повну назву -ТОВ „Агро-Век", що повністю відповідає вимогам п.3.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003р.
В п.5.2. Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (в редакції наказу №213 від 15.06.2005р.) зазначено, що суми обороту та податку в декларації оставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. У колонці „А” в усіх необхідних випадках проставляються обсяги поставки (закупок) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується в колонці „Б”. Рядки, які не повинні заповнюватися платником, оскільки мають інформаційний характер, позначені знаком "X"; колонки, у яких сума обороту чи податку не повинна проставлятися, позначені знаком "О"; у рядках, де платник не має даних для заповнення, проставляється знак " - ".
Таким чином, в п.5.2, на який посилається відповідач, нічого не вказано про порядок підписування декларацій посадовими особами платника податків. Отже, посилання на даний пункт як на підставу для відмови у прийнятті декларації з вказаних підстав є неправомірним. Колегія суддів також вважає необхідним відзначити що підписи на рахунку коригування є в наявності.
Аналіз положень зазначеного пункту 5.2. дозволяє зробити висновок про те, що застосування позивачем знаку „Z" замість знаку „ - ” в розрахунку коригування не може бути визнане незазначенням обов'язкових реквізитів декларації (про які йде мова в п. 4.1.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), і тому не може бути підставою для невизнання в якості декларації.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 29.05.2006р. по справі № АС-27/215-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 29.05.2006р. по адміністративній справі № АС-27/215-06 залишити без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді