Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС10/181-06 суддя -Малафеєва І.В.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя -Гончар Т.В.
“07” серпня 2006 р. м. Харків
Харківський апеляційний господарський суд у складі колеги суддів: головуючого судді Лащенко Л.Д., судді Гончар Т.В., судді Погребняка В.Я.
при секретарі -Андросовій О.В.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1 (дор. НОМЕР_1)
відповідача -ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_2)
розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. 2322С/2) Приватного інженерно-сервісного центру «Кварк»
на постанову господарського суду Сумської області від 22.05.2006 року по справі №АС-10/181-06
за позовом Приватного інженерно-сервісного центру «Кварк», м. Суми
до Державної податкової інспекції у м. Суми
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
встановила:
Позивач - Приватний інженерно-сервісний центр «Кварк»(далі - Центр) звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми (далі - Інспекція), в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення НОМЕР_3), яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 2436,33 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказане повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. (далі -Порядок) в частині прийняття керівником податкового органу податкового повідомлення - рішення протягом 10 робочих днів від дня реєстрації акта перевірки, тобто з порушенням цього строку.
Відповідач проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Постановою господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. (суддя Малафеєва І.В.) в позові відмовлено, оскільки підстави позовних вимог є недостатніми для визнання нечинними податкових повідомленнь-рішеннь, тому вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Центр в апеляційній скарзі до Харківського апеляційного господарського суду порушує питання про скасування постанови Господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. і прийняття нового рішення, яким визнати нечинним податкове повїдомлення-рішення від НОМЕР_3, обґрунтовуючи вимоги неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи, а обставини, які суд вважає встановленими, є недоведеними.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги Центру, просив апеляційну інстанцію постанову господарського суду Сумської області залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, вважаючи постанову господарського суду законною і обґрунтованою та прийнятою з урахуванням фактичних обставин справи та відповідно чинному законодавству.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.195 КАСУ, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 04.10.2005р. по 31.10.2005р. Інспекцією проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово -господарської діяльності Центру з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.06.2005р.
За результатами перевірки 07.11.2005р. складено акт НОМЕР_4, та винесено податкове повідомлення -рішення НОМЕР_3, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 2436,33 грн. за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
В порядку адміністративного оскарження позивачем було направлено скаргу від 24.11.05р. до Інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.11.05р. посилаючись на порушення вимог Порядку, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок. Оскільки оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 07.11.2005р., то позивач вважав його прийнятим з порушенням вказаного терміну.
Листом від 30.12.05р. Інспекцією було прийнято рішення про залишення скарги Центру без задоволення, мотивуючи це тим, що рішення прийняте своєчасно, на десятий робочий день від дати реєстрації відповідного акту перевірки. Оскільки повідомлення - рішення від 21.11.05р. було залишено без змін та не відкликалося, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання Інспекцією, вдповідно до абзацу 3 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, було складено повідомлення - рішення НОМЕР_3.
Рішеннями про результати розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією у Сумській області від 30.12.05р. та Державною податковою адміністрацією України від 11.03.06р. Центру було відмовлено в задоволенні скарги, повідомлення - рішення від 08.12.05р. залишено без змін. Рішення мотивовані тим, що хоча податкове повідомлення - рішення від 21.11.05р. винесено Інспекцією на 11 робочий день, що є порушенням п.4.11 Порядку, але це не свідчить про його неправомірність і не тягне за собою обов'язковість його скасування чи визнання недійсним, за наявності встановлених порушень податкового законодавства.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність йо го вимогам чинного законодавства або визначеній законом ком петенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнан ня акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі. Якщо за результа тами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у гос подарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прий няття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричини ло прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгод жується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі пору шення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним.
Враховуючи зазначене, господарський суд Сумської області дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції із огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Зміст позовних вимог включає предмет і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюва ного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову -це факти, які обґрунтовують ви могу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Сукупність обставин, які необхідно встановити для правиль ного вирішення справи, а також факти матеріально - правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача становлять предмет доказу вання.
Ч. 1 ст. 138 КАС України встановлює, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення, або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо визначення граничного строку винесення податкового повідомлення -рішення, а також наслідки порушення вказаного строку.
До апеляційної інстанції позивач звернувся із скаргою на постанову суду, обґрунтовуючи підстави визнання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення нечинним іншими обставинами, які не були предметом доказування в суді першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Центру, а відтак, оскаржувана постанова господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. по справі №АС10/181-06 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212, 254, КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Приватного інженерно-сервісного центру «Кварк»на постанову господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. по справі №АС10/181-06 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 22.05.2006р. по адміністративній справі №АС10/181-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
Судді Гончар Т.В.
Погребняк В.Я.