Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. Справа № 35/144-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Решетько І.О.
відповідача - Медведчиков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2582Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.06 р. по справі № 35/144-06
за позовом ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш", м. Харків
до ТОВ "Алюмбуд", м. Харків
про стягнення 139928,04 грн.
встановила:
У березні 2006 р. позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму здійсненої передоплати у розмірі 136 728,59 грн., проценти за весь час користування чужими коштами в сумі 3 199,45 грн., які виникли внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору купівлі-продажу № 1-15/11 від 15.11.2005 р., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач, 24.05.2006 р. надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму здійсненої передоплати у розмірі 136 728,59 грн., проценти за весь час користування чужими грошовими коштами у сумі 5 367,96 грн., 1 501,28 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач заперечував проти задоволення заяви позивача про уточнення позовних вимог, а саме в частині стягнення процентів за весь час користування чужими грошовими коштами в розмірі 5 367,96 грн. та просив в цій частині стягнення відмовити.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. по справі № 35/144-06 /суддя - Швед Е.Ю./ позов задоволено повністю, з відповідача стягнуто 136728,59 грн. боргу, 5367,96 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, держмито та судові витрати, з посиланням на порушення відповідачем умов договору та обов’язок сплатити проценти за користування чужими коштами.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в який просить рішення скасувати повністю та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права, не оголошення рішення в судовому засіданні, необгрунтованне застосування судом норм Господарського Кодексу України та стягнення процентів за користування чужими коштами у сумі 5367,96 грн.
Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановила, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 1-15/11 від 15.11.2005р. на поставку панелів "сендвіч" згідно із специфікаціями до спірного договору №№ 1, 2. Відповідно до умов договору, а саме п.3.6. термін виготовлення товару складав 15 банківських днів з моменту отримання відповідачем передоплати у розмірі 136 728,59 грн.
На виконання умов договору відповідно до п.3.2.1. позивачем була здійснена передоплата у розмірі 136 728,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2423 від 08.12.2005 р.
Умовами договору передбачалось, що передача товару повинна здійснюватися на складі відповідача після письмового сповіщення позивача про готовність товару до відвантаження та остаточної оплати товару. Отже, за умовами договору позивач повинен був перерахувати попередню оплату, а відповідач поставити продукцію, тобто згідно з договором відповідач не мав грошових зобов’язань перед позивачем.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що письмове сповіщення про готовність товару до відвантаження на адресу позивача не надходило, що свідчить про невиконання відповідачем у встановлений термін своїх зобов’язань.
Позивач, 02.02.2006 р. надіслав на адресу відповідача письмову вимогу за вх. № 870/115 від 30.01.2006 р. про повернення суми сплаченої передоплати та суми нарахованих процентів за користування чужими коштами протягом 10 днів з моменту одержання вимоги, яка залишена без відповіді та задоволення.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач не виконав належним чином своїх обов’язків відповідно до договору купівлі-продажу № 1-15/11 від 15.11.2005 р., що привело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 136 728,59 грн. та задовольнив позовні вимоги в цієї частині.
Суд першої інстанції необґрунтовано, посилаючись на обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства ,задовольнив позовні вимоги в частині стягнення процентів за весь час користування чужими коштами у сумі 5367,96 грн.
Відповідно до ст..693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст..536 ЦК України від дня коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару або повернення суми попередньої оплати.
Судова колегія вважає безпідставним посилання позивача на статтю 536 ЦК України в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки частина друга цієї статті визначає, що розмір процентів повинен бути встановлений договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В договорі не встановлені проценти за користування чужими грошовими коштами, а законом не передбачений розмір процентів, так як діюче законодавство України встановило розмір процентів та надає право отримувати проценти за користування чужими грошовими коштами банкам та фінансовим установам.
Посилання позивача на ст. 231 ГК України також необґрунтовано, так як у ст..231 ГК України визначається розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов’язань, а відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми /неустойка, штраф, пеня/, яка сплачується у разі невиконання зобов’язання, тобто проценти не є штрафними санкціями.
Отже, проценти є особливим видом відповідальності за прострочення повернення попередньої оплати у вигляді процентів за користування грошовими коштами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами повинен встановлюватися в договорі.
В зв’язку з чим господарський суд необґрунтовано стягнув проценти за користування грошовими коштами у сумі 5367,96 грн. і рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без задоволення.
Таким чином, рішення господарського суду частково не відповідає нормам матеріального права та підлягає зміні, керуючись ст.ст. 526,693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. по справі № 35/144-06 змінити.
Рішення в частині стягнення 5367,93 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 134 грн. держмита скасувати та в позові в цієї частині відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш»(61105, м. Харків, вул.. Киргизька, 19, р/р 2600501681949 у філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Харків, МФО 351618, код 24288388) на користь ТОВ «Алюмбуд»(61007, м. Харків, вул.. Північна, 11, р/р 2600801300560 в ТОВ ХФ «Укрпромбанк», МФО 350686, код 32564237) –26,83 грн. держмита по скарзі.
Доручити наказ надати господарському суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді