Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2006 р. Справа № 45/107-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Походенко А.В.
відповідача - Гордеюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2485Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.06 р. по справі № 45/107-06
за позовом ПП "ПАП-Сервіс", м. Харків
до ТОВ "Тера", м. Харків
про стягнення 29571,84 грн.
встановила:
У лютому 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення суми збитків в розмірі 29571,84 грн., мотивуючи тим, що 26.09.2005 р. між позивачем та відповідачем для виконання договору підряду № 47 від 07.06.2005 р. був укладений договір підряду № 26/09-1, проте відповідач виконав роботи з порушенням вимог договору щодо строків та якості робіт, внаслідок чого позивач зазнав збитки. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого держмита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. (суддя –Калініченко Н.В) по справі № 45/107-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки позивачем не подано доказів, які б підтверджували викладені у позові обставини, в порушення умов договору позивач не виконав в повному обсязі авансування робіт, позивач не довів наявність регресних сум, тобто наявність відшкодованих збитків або шкоди іншій стороні, на які він може претендувати у порядку регресу.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки воно необґрунтоване, незаконне, судом не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що в матеріалах справи не має жодного документу, який би підтверджував дату початку робіт, в зв*язку з чим факт прострочення авансування робіт не був доведений, але суд, не маючи для цього ніяких підстав, визнав цей факт встановленим. Також, позивач вказує, що суд помилково дійшов висновку, що штраф, сплачений позивачем ВАТ «Ольга», не є збитками позивача і не підлягає відшкодуванню позивачеві відповідачем. Позивач вказує, що йому була заподіяна шкода і вона підлягає відшкодуванню позивачу в повному обсязі, особою, яка її заподіяла –відповідачем, так як дії останнього були неправомірними, між відповідачем і шкодою є безпосередній причинний зв*язок та вина відповідача.
Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін встановила: між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 26/09-1 від 26.09.2005 року на виконання робіт, згідно умов якого встановлено строки виконання робіт: початок робіт (згідно п.3.1. договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2005 р.) - 01 жовтня 2005 р., закінчення - до 30.10.2005 року.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 2.6. договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2005 р., укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що фінансування будівництва передбачає аванс у розмірі 50% від загальної вартості виконання робіт протягом 10 банківських днів після початку робіт, остаточний розрахунок на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів форми КБ-2, КБ-3.
Отже, сторони договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2005 р. узгодили обов’язкове авансування підрядних робіт, що відповідає вимогам ст. 854 ЦК України.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти за наступними документами: передплату у розмірі 25000,00 грн. згідно платіжного доручення № 460 від 28.09.2005 р., згідно платіжного доручення № 515 від 12.10.2005 р. на суму 12360,00 грн., згідно платіжного доручення № 531 від 18.10.2005 р. на суму 6000,00 грн., усього 43360,00 грн. Належне фінансування підрядних робіт шляхом виплати авансу передбачено договором, саме своєчасне виконання робіт за договором (оскільки витратна частина згідно договірної ціни на роботи та локальних кошторисів, а саме, вартість матеріалів, оплата праці, податки, складає більш 70% ціни договору) пов’язане із сплатою авансу на виконання п. 2.6 договору, несвоєчасне фінансування робіт безпосередньо тягне наслідки у вигляді неможливості їх виконувати належним чином.
Таким чином, позивач не виконав у повному обсязі умови договору підряду про авансування робіт у сумі 50% від загальної вартості виконання робіт у визначений договором термін. Посилання позивача на недоведеність прострочення авансування робіт, так як відсутня дата початку робіт, необґрунтовано та спростовується матеріалами справи, згідно яких роботи станом на 28.10.2005р. були виконані в повному обсязі, але аванс у розмірі 50% не був сплачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором чи випливають із суті зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
Отже , позивач не надав доказів невиконання робіт у встановлений договором строк з вини відповідача.
Як свідчать матеріали справи відповідач виконав зазначені роботи в строк , направив позивачу відповідні акті виконаних робіт, але у сторін виникли розбіжності по якості виконаних робіт, про що позивачем укладений акт від 28.10.2005 р., який підтверджує виконання робіт у встановлений строк.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на акт від 28 жовтня 2005 року про неякісність робіт, оскільки предметом даного позову є відшкодування збитків за прострочення виконання робіт. Крім того , в акті від 28.10.2005 р. не зазначено яким вимогам не відповідає якість укладки плитки, яким чином встановлені недоліки на площі 835 кв.м., посилання на «багаточисленні нерівності у виконаних роботах»без зазначення конкретних недоліків не підтверджує неякісного виконання робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, що порушив зобов'язання, повинний відшкодувати кредитору заподіяні збитки. Відповідно до ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі, боржник, який порушив зобов’язання має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків доказується кредитором, при визначенні неодержаних доходів /упущеної вигоди/ враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
При цьому позивач повинен довести, що збитки, заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між невиконанням зобов’язань по договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2005 р. та понесеними збитками за договором підряду № 47 від 7.06.2005 р. і розмір збитків.
Таким чином, для стягнення збитків необхідно розірвати договір, а також надати докази не виконання робіт у встановлений договором строк, або їх неякісності, позивач в порушення норм діючого законодавства не розірвав договір та не надав відповідних доказів.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що не є підставою для стягнення збитків або відшкодування шкоди посилання на рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 р. по справі № 13/436-05 по спору між позивачем та ВАТ “Ольга” та виконання позивачем у добровільному порядку наказу господарського суду за виконавчим провадженням, так як зазначене рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 р. по справі № 13/436-05 не містить преюдиційних фактів для спору між позивачем та відповідачем тому, що в ньому не йдеться про встановлені судом факти порушення зобов’язань з боку відповідача.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав безпідставним посилання позивача на ст. 1191 ЦК України, тому що зазначена стаття стосується шкоди, завданої однією особою другій і компенсованою за першу особу третьою особою по не договірним зобов’язанням, а між сторонами існують договірні зобов’язання, але помилково всупереч ст. 225, 228 ГК України вважав , що штрафні санкції сплачені іншим суб’єктам не відносяться до збитків та не можуть бути предметом регресу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем не виконано.
Таким чином, позивач не довів несвоєчасного та неякісного виконання робіт відповідачем, а також причинного зв’язку між діями відповідача та сплаченим штрафом і рішення суду є обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні , керуючись ст.ст. 22, 611, 613, 837, 852 ЦК України, ст.ст. 221, 225, 228 ГК України, ст.ст.101 -105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № 45/107-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя
Судді