Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2006 р. Справа № 35/284-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Бенціонові З.О.
за участю прокурора Миргород І.І. (посв.№28 від 22.03.99)
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідачів - не з'явилися
3ї особи, ТОВ "БТК-Україна" - Агаєва С.М. (дов.б/н від 14.06.06), Уркевич В.Ю.(дов.б/н від 14.06.06),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора відділу забезпечення участі в судах прокуратури Харківської області (вх. № 2775Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.06 р. по справі № 35/284-06
за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, в особі Управління з питань майна комунальної власності ХОДА, м.Харків
до 1. Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, м. Мерефа
2. Державної виконавчої служби у Фрунзенському районі м. Харкова
треті особи:
1. Спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст" Міністерства юстиції України в особі Харківської філії
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "БТК-Україна" м. Харків
про визнання торгів недійсними
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2006р. по справі №35/284-06 (суддя Швед Е. Ю.) клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “БТК-Україна” задоволено, залучено товариство з обмеженою відповідальністю “БТК-Україна” до участі у процесі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу майна Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва та експлуатації автошляхів та мостів - відмовлено.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення Харківської області від 04.07.2006 р. по справі №35/284-06 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Третя особа – ТОВ "БТК-Україна" подала письмові заперечення на апеляційне подання, у яких, вказуючи на необґрунтованість доводів апелянта, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а вказане подання – без задоволення.
Відповідачі у справі, а також третя особа - Спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст" були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 50, 54, 55), однак не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні та не повідомили суд про причини нез’явлення своїх представників, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представників вказаних сторін.
Управління з питань майна комунальної власності Харківської облдержадміністрації, зазначене прокурором в якості сторони, в особі якої ним подано позов в інтересах держави, 21.08.06 звернулося до суду з письмовим клопотанням про перенесення судового засідання у зв’язку з відпусткою головного спеціаліста – юрисконсульта Кукушкіної Д.Г. Як вбачається з додатку до даного клопотання, наказ про надання частини щорічної відпустки вищевказаному працівникові видано 15.08.06. Однак ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження отримано вищезазначеним Управлінням іще 07.08.08 (що підтверджується відповідним повідомленням (т.2 а.с.51). Дані обставини свідчать про наявність у позивача можливості направити свого представника у судове засідання (як Кукушкіну Д.Г., так і іншого фахівця), однак позивач не скористався зазначеним правом. Отже, зважаючи на відсутність поважних причин для нез’явлення представника позивача, а також на той факт, що Управлінням з питань майна комунальної власності Харківської облдержадміністрації не було подано апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.06 (натомість в інтересах позивача діє прокурор, який з’явився у судове засідання), колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи має бути відмовлено з підстав його необґрунтованості, а справу може бути розглянуто за відсутності представника позивача.
Заслухавши прокурора та представників третьої особи - ТОВ "БТК-Україна" - у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
На балансі обласного комунального підприємства - Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва, експлуатації автошляхів та мостів обліковувався на праві господарського відання цілісний майновий комплекс, розташований по вул. Польовій, 140 в м. Харкові, який перебував у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області і віданні Управління з питань майна комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації.
20.12.2001 р. між Харківським обласним підрядним спеціалізованим підприємством з ремонту, будівництва, експлуатації автошляхів та мостів та товариством з обмеженою відповідальністю „Спецавтодорсервіс" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 111. Згідно акту від 20.12.2001 р. приймання-передачі основних фондів, що передаються в оренду (додаток № 4 до Договору), Харківське обласне підрядне спеціалізоване підприємство з ремонту, будівництва, експлуатації автошляхів та мостів передало, а товариство з обмеженою відповідальністю „Спецавтодорсервіс" прийняло у строкове платне користування майновий комплекс структурного підрозділу орендодавця - Харківської дорожньо-ремонтної будівельної дільниці № 5 та цеху приготування бітумно-гумових мастик, що розташовані по вул. Польовій, 140 в м. Харкові, а саме: адміністративно-побутовий корпус (інвентарний номер 101), складські приміщення (інвентарний номер 102), гараж (інвентарний номер 103), ангар (інвентарний номер 454), бульдозер Д-535 (інвентарний номер 110), автогрейдер ДЗ-180 (інвентарний номер 138), мотокаток ДУ-50 (інвентарний номер 409), ємність 2,25 мЗ (інвентарний номер 96), цех декоративної плитки (інвентарний номер 426), цех приготування бітумно-гумової мастики (інвентарний номер 423), зварювальний трансформатор ТД-350 (інвентарний номер 244).
01.10.2003 р. та 30.10.2003 р. відділом державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківського району Харківської області в межах примусового виконання судових рішень по стягненню з Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва, експлуатації автошляхів та мостів заборгованості на користь громадян і юридичних осіб, відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження" було здійснено опис та накладено арешт на майно Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва, експлуатації автошляхів та мостів, у тому числі й на майновий комплекс по вул. Польовій, 140.
Як встановлено місцевим господарським судом, 21.09.2005р. зазначене зведене виконавче провадження передано для подальшого виконання з відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області до відділу державної виконавчої служби Фрунзенського районного управління юстиції м. Харкова.
Частина арештованого майна Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва, експлуатації автошляхів та мостів - майновий комплекс по вул. Польовій, 140, 20.12.2005 р. була реалізована з прилюдних торгів, проведених уповноваженим спеціалізованим державним підприємством „Укрспецюст".
Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи місцевим господарським судом адміністративний корпус (літ. „А-2") загальною площею 631,0 кв.м., склад, (літ. „Б-1") загальною площею 147,6 кв.м., гараж, (літ. „В-1") загальною площею 217,8 кв.м., ангар, (літ. „Г-1") загальною площею 211,6 кв.м., розташовані по вул. Польовій, 140 в м. Харкові перебувають у власності третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю „БТК-Україна", яке стало правонаступником власника, що добросовісно придбав це майно в порядку передбаченому для виконання судових рішень.
Прокурор в апеляційній скарзі посилається зокрема на те, що місцевим господарським судом не застосовано частину 3 статті 7 Закону України „Про власність", якою передбачено, що власник (у даному випадку – Харківська обласна рада як суб’єкт спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області) не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов'язаннями власника, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Проте, як встановлено місцевим господарським судом, на оспорюваних прилюдних торгах 20.12.2005 р. було реалізовано арештоване майно, розташоване по вул. Польова, 140 в м. Харкові, закріплене за Харківським обласним підрядним спеціалізованим підприємством з ремонту, будівництва та експлуатації автодоріг та мостів. В ході проведення вказаних торгів в рахунок погашення боргів цього підприємства було реалізовано майно, закріплене за обласним комунальним підприємством, отже відповідальність для власника майна у даному разі не наступала. Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно не застосував вищевказану правову норму до спірних правовідносин.
Посилання прокурора на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема приписів ст. 64 Закону України „Про виконавче провадження" є необґрунтованим з таких підстав.
Вищевказаною статтею встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним. Зі змісту даної норми вбачається, що стягнення може бути звернено не лише на майно, належне боржнику на праві власності, але і на те, яке закріплено за ним, зокрема – на праві господарського відання. Вказана обставина була досліджена судом і в оскаржуваному рішенні їй надано вірну правову оцінку.
На думку прокурора, місцевим господарським судом невірно застосовано норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна", а саме - майно боржника не могло бути реалізовано на прилюдних торгах з метою примусового погашення зобов'язань Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва та експлуатації автодоріг та мостів, оскільки це майно було передано в орендне користування ТОВ „Спецавтодорсервіс". Проте, як обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні, положення статті 13 вищевказаного закону, на які посилається прокурор, стосуються особливостей відображення у бухгалтерському обліку операцій з передачі майна в оренду й не регулюють правовідносини власності, зокрема, щодо зміни власника орендованого майна внаслідок його передачі від орендодавця орендареві. Окрім цього вищевказані положення застосовуються для випадків укладення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, у той час як у даному випадку мало місце укладення договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства.
Крім того, частиною 1 статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Таким чином, укладення договору оренди цілісного майнового комплексу № 111 від 20.12.2001 р., а також передача реалізованого майна в оренду ТОВ „Спецавтодорсервіс", не свідчили про вибуття на момент проведення торгів майна по вул. Польова, 140 в м. Харкові з обласної комунальної власності та права господарського відання Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва та експлуатації автодоріг та мостів, тобто правовий режим цього майна не було змінено.
Прокурор також посилається на розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації „Про повноваження з управління державним та комунальним майном" № 212 від 26.03.1999 р., яким передбачено, що реалізація майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області узгоджується з Управлінням з питань майна комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації. Як вбачається зі змісту цього розпорядження, його норми регламентують реалізацію обласного комунального майна, що здійснюється за рішенням власника, тоді як на прилюдних торгах 20.12.2005 р. майно було реалізовано у примусовому порядку. Отже місцевий господарський суд правомірно не застосував зазначений нормативний акт до спірних правовідносин.
На думку прокурора, при проведенні прилюдних торгів мало місце порушення приписів статті 57, частини 2 статті 66 Закону України „Про виконавче провадження", абзацу 3 пункту 5.12.2. Інструкції про проведення виконавчих дій (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5), а саме - порушення порядку оцінки майна та порядку передачі його на реалізацію. Разом з тим, факт правомірності дій спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст" з підготовки та проведення прилюдних торгів 20.12.2005 р. та відповідність їх чинному законодавству України встановлений рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.03.2006 р, яке на час розгляду справи
№35/284-06 господарським судом Харківської області набрало законної сили. Отже, як обґрунтовано зазначено у рішенні місцевого господарського суду, відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, це рішення є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Тобто за відсутності факту порушення процедури проведення торгів підстави для визнання їх недійсними відсутні. З огляду на те, що заявник апеляційного подання, ігноруючи вищевказане рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова, намагається спростувати встановлені даним рішенням факти, колегія суддів розцінює доводи апелянта як юридично неспроможні.
Посилання прокурора на порушення при проведенні прилюдних торгів 20.12.2005 р. статті 57 Закону України „Про виконавче провадження", пункту 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5), а саме – щодо заниження початкової вартості майна, що виставлено на реалізацію, є необґрунтованим зважаючи на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до приписів вищевказаних нормативних актів, у заявці на проведення торгів державним виконавцем була вказана початкова вартість майна по вул. Польова, 140 в м. Харкові, що виставлялося на прилюдні торги, визначена відповідно до висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південній залізниці. Про те, що зазначене майно оцінено у суму 83342,00 грн., другий відповідач листами №03-07/В-5/7959 від 30.11.05 повідомив боржника – Харківське обласне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту, будівництву та експлуатації автошляхів та мостів, а також позивача - Управління з питань майна комунальної власності (т.1, а.с.132, 133). Доказів оскарження цієї оцінки з боку позивача або інших осіб сторонами суду не надано.
Судом першої інстанції вірно оцінено як неналежний доказ посилання прокурора на висновок спеціаліста № 11657 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 16.01.2006 р., зважаючи на те, що його було зроблено вже після проведення прилюдних торгів 20.12.2005 р. та не у зв’язку з їх проведенням. Прокурор в апеляційній скарзі посилається на даний висновок, однак у судовому засіданні він не зміг пояснити, чому саме цей висновок, на його думку, має переважаюче доказове значення перед висновком, на підставі якого було визначено початкову вартість переданого на торги майна, а також – яким чином можна встановити факт заниження вартості майна, проданого на торгах у 2005 році, виходячи з висновку спеціаліста, складеного (як зазначено у частині ІІІ цього документу) у цінах 2006р.
Крім того, прокурор ні в апеляційній скарзі, ні в ході судового засідання не пояснив, з яких підстав ним беззастережно оцінено як належний доказ висновок, складений за результатами дослідження, проведеного на замовлення Соколова Г.І., який по суті є зацікавленою особою. Як вбачається з договору оренди №111 від 20.12.01 (т.1, а.с.47), Соколов Г.І., діючи від імені орендодавця - Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту, будівництву та експлуатації автошляхів та мостів – передав в оренду спірний майновий комплекс структурного підрозділу орендодавця Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецавтодорсервіс». А як свідчать інші матеріали справи, зокрема, висновок спеціаліста, на який посилається прокурор (т.1. а.с.100), у грудні 2005р. Соколов Г.І. був уже директором ТОВ «Спецавтодорсервіс», тобто підприємства-орендаря. Колегія суддів враховує також, що саме по запиту Соколова Г.І. надавався висновок спеціаліста, причому оцінка дана у цінах 2006 року, а не 2005 - тобто не на момент проведення спірних торгів.
За таких обставин даний висновок спеціаліста не може бути прийнятий апеляційним господарським судом як доказ факту заниження вартості переданого на торги майна.
Колегія суддів також відзначає, що прокурором не надано суду інших доказів вищезазначеного факту, а саме – даних про результати перевірки, в ході якої було б встановлено навмисне заниження вартості зазначеного майна шляхом зловживання своїм посадовим становищем з боку осіб, що брали участь у проведенні оцінки, а також – даних про порушення кримінальної справи відносно зазначених осіб. Сторонами у справі також не надано доказів незгоди власника (володільця) спірного майна із оцінкою його вартості при накладенні арешту у жовтні 2003 року, а також – при реалізації з торгів. Тому колегія суддів не погоджується з твердженням прокурора стосовно заниження початкової вартості виставленого на реалізацію майна, оскільки заявником апеляційного подання не дотримано вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Необґрунтованими є також посилання прокурора на те, що Управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації не було письмово повідомлено про проведення прилюдних торгів. Адже, оскільки вказане Управління не є стороною виконавчого провадження по стягненню заборгованості з Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва та експлуатації автодоріг та мостів, орган державної виконавчої служби не був зобов’язаний повідомляти Управління про проведення прилюдних торгів у ході цього провадження. Крім того, як вбачається з листа, направленого позивачем директору ТОВ «Спецавтодорсервіс» (т.1, а.с.88), Управлінню іще у 2004 році було відомо про те, що спірне майно описане та арештоване виконавчою службою і що державним виконавцем готуються матеріали щодо продажу зазначеного майна. Однак позивачем та прокурором не надано доказів того, що Управлінням вживалися заходи щодо перевірки і контролю за використанням та збереженням майна, обов’язковість яких передбачена пунктом 2.2 Положення про управління з питань майна комунальної власності обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації №424 від 29.08.05.
Крім того, колегія суддів враховує, що на спірне майно, яке належить до комунальної власності, прокурором безпідставно поширено правовий режим майна державної власності, а саме - дію Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджене наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 р. № 1976.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що приписи статті 31 Закону України „Про власність", якими передбачено, що до державної власності належить, зокрема, власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки вони суперечать положенням статей 41, 142, 143 Конституції України.
Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, на яке посилається прокурор, визначає порядок добровільного продажу основних засобів, що є державною власністю. Отже місцевим господарським судом зроблено вірний висновок щодо незастосування приписів названого Положення до спірних правовідносин, оскільки на прилюдних торгах 20.12.2005 р. відбувалася реалізація майна Харківського обласного підрядного спеціалізованого підприємства з ремонту, будівництва та експлуатації автодоріг та мостів у примусовому порядку, зважаючи на що отримання дозволу Управління з питань майна комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації на таке відчуження, а також погодження з ним відчуження зазначеного майна законодавством України не передбачено.
Матеріалами даної справи підтверджується, що, у відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, а також суд апеляційної інстанції створили сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Сторони, реалізуючи свої права, надали докази в обґрунтування своєї позиції і місцевий господарський суд надав цим доказам відповідну оцінку; інших доказів суду першої та другої інстанції надано не було. В апеляційному поданні та в ході судового засідання прокурором не наведено належних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені у позовній заяві та апеляційному поданні твердження зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Таким чином, апеляційне подання не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.
З огляду на викладене вище та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
В задоволенні клопотання позивача – Управління з питань майна комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації про відкладення розгляду справи – відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.07.06 у справі №35/284-06 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді