Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-17/60-06 суддя Коваленко О.В.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Гончар Т.В.
“09” серпня 2005 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лащенко Л.Д., суддів Гончар Т.В., Погребняка В.Я.,
при секретарі –Андросовій О.В.
за участю представників:
позивача – Сечін С.О. (дов. від 04.07.2006р.)
відповідача – Мойсеєва В.В. (дов. № 181 від 17.04.2006 р.),
Нечитайло В.І. (дов. № 180 від 17.04.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.1937С/2) Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»на постанову господарського суду Сумської області від 17.04.2006 року по справі № АС-17/60-06
за позовом ВАТ «Сумиобленерго», м. Суми
до Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні»державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про визнання нечинною постанови,
встановила:
Позивач, ВАТ «Сумиобленерго»(далі –Товариство), звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області (далі –Інспекція), просив визнати нечинною постанову відповідача № ОС 203\05-52 від 16.12.2005 р. про накладення на Товариство штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про електроенергетику, посилаючись на те, що вказана постанова є необґрунтованою та незаконною і підлягає визнанню нечинною.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив позовні вимоги Товариства залишити без задоволення, оскільки оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, винесеною в межах повноважень наданих Інспекції діючим законодавством України.
Постановою господарського суду Сумської області від 17.04.2006 р. в задоволенні позову відмовлено з мотивів обгрунтованості та законності винесених відповідачем приписів за результатами актів - обстежень.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач в апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови господарського суду Сумської області від 17.04.2006 р. та прийняття нової, якою задовольнити позовні вимоги Товариства, обґрунтовуючи це тим, що судом першої інстанції неналежним чином встановлені обставини справи, дана неналежна кваліфікація цим обставинам, неправильно застосовані норми законодавчих актів, що призвело до винесення необґрунтованої та незаконної постанови.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу Товариства залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 17 квітня 2006р. по справі АС 17/60-06 без змін, посилаючись на те, що постанова є законною і обґрунтованою, винесеною в межах повноважень, наданих Інспекції діючим законодавством України.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та присутніх представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, в липні-серпні 2005 року відповідачем були проведені обстеження на предмет дотримання встановлених вимог електропостачання структурними підрозділами Товариства. За результатами обстежень були складені акти № С-508\52-40 від 28.07.2005 р., № С-602 від 12.08.2005 р., та № С-608 від 16.08.2005 р., на підставі яких відповідачем були винесені приписи (з відповідними актам реквізитами) щодо усунення порушень, виявлених в результаті обстежень.
В листопаді 2005 року відповідачем була проведена перевірка виконання вимог приписів, якою встановлено невиконання Товариством п.2, п.8 припису № С-508\52-40 від 28.07.2005 р., п.2, п.6, п.8 припису № С-602 від 12.08.2005 р., та п.1 припису № С-608 від 16.08.2005 р., про що складені відповідні акти перевірки № б/н від 28.10.05р., № С-879 від 04.11.2005 р., № С-914 від 24.11.2005.
На підставі вищевикладеного 16.12.05р. Інспекцією прийнята постанова № ОС 203\05-52 про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про електроенергетику.
Господарським судом Сумської області 27.03.06р. за згодою позивача до участі у справі залучено належного відповідача, а саме Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Північному регіоні»державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», створений з 1 квітня 2006р. на базі регіональної державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Північному регіоні, державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Полтавській, Сумській та Харківській областях, Наказом №63 від 20.02.2006р. Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», повноваження якого підтверджені довіреністю № 231 від 11.07.06р., виданою ДП «НЕК «Укренерго».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд Сумської області виходив з наступного.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»(далі –Закон) та «Положення про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику»затвердженого Постановою КМУ №1312 від 30.07.1999 р. відповідач має право накладати штрафи на суб'єктів господарської діяльності.
Згідно з п. 4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 07.08.1996 р. № 929 у редакції постанови КМУ від 17.05.2002р. №665 на момент винесення припису і у редакції постанови КМУ від 13.02.2006р №131 на момент розгляду справи, завданнями та функціями Держенергонагляду є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за відповідністю укладених договорів вимогам нормативних документів щодо користування енергією та приєднання до мереж.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005 р. № 473 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам (далі –Порядок)" скасовано встановлення споживачам граничних величин споживання енергії та їх корегування за підсумками місяця до рівня фактично сплаченого за цей місяць обсягу електроспоживання та встановлено, що енергопостачальні організації визначають граничні величини споживання електричної потужності лише для споживачів з приєднаною потужністю 150 кВа (кВа) і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт і більше, у зв'язку з чим, факсограмою Мінпаливенерго від 24.06.2005 р. №02/42-1954, енергопостачальним організаціям, в тому числі і позивачу, було доручено до 01.10.2005 р. внести зміни до договорів про постачання електричної енергії споживачам.
Абзац 5 ст. 26 Закону встановлює, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
До матеріалів справи позивачем не надано доказів виконання приписів Інспекції у повному обсягу, а саме внесення змін до договорів про постачання енергії із споживачами у відповідності з вимогами Порядку постачання електричної енергії споживачам, в редакції постанови КМУ від 16.06.2005р. №473, надіслання споживачам повідомлення про участь у графіках обмеження електроспоживання, графіках відключення та місцевого розвантаження та перезаключення додатку №8 до договорів на електропостачання,
Крім того, будь яке зменшення виставленої суми понад договірне споживання електричної енергії або потужності з боку енергопостачальної організації є порушенням вимог ст. 26 Закону.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що приписи Інспекції законні і обґрунтовані, винесені в межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, відтак твердження позивача щодо перевищення своїх повноважень відповідачем, а також щодо незаконності вимог зазначених пунктів приписів є необґрунтованими, тому позовні вимоги Товариства задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
В апеляційній скарзі позивач вказує на неправильне застосовання Господарським судом норм Порядку, затвердженого постановою КМУ № 453, посилаючись на те, що вказана постанова не містить жодної вимоги до енергопостачальних організацій щодо внесення змін у договори.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі доводи позивача спростовуються іншою нормою права, а саме, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 (у редакції постанови НКРЕ №928 від 22.08.2002) (далі –Правила), з п.6.1 яких випливає, що саме постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати проект договору про постачання електричної енергії, тобто ініціювати виникнення правовідносин між постачальником та споживачем, відповідних законодавству.
Крім того, як зазначив відповідач, позивач, всупереч вказаним нормам та в порушення вимог договорів на постачання електричної енергії не надсилалав повідомлення споживачам про граничні величини споживання електричної енергії, та проводив нарахування сум 5-ти кратної оплати, що підтверджується актом-обстеження №С-602 від 12.08.2005р. на стор.4-5, актом-обстеження №С-608 від 16.08.2005р. стор.3-5, актом-508/52-40 від 28.07.2005р. стр.4-6.
В суді позивач, в обґрунтування зазначених обставин, не навів доказів правомірності своїх дій.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку в цій частині вимог про їх необґрунтованість.
Щодо посиланнь Товариства в апеляційній скарзі на неналежне дослідження обставин справи, пов'язаних з виконанням пункту 8 припису № С-508\52-40 від 28 липня 2005 року та пункту 6 припису № С-602 від 12 серпня 2005 року, стосовно обов’язку позивача „надіслати споживачам повідомлення про участь у графіках обмеження електроспоживання, графіках відключення та місцевого розвантаження, перезаключити додатки № 8 „Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень ..." суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до матеріалів справи, під час перевірки, а також під час провадження у суді першої інстанції позивач, всупереч приписам п.1 ст. 71 КАСУ, не надав доказів надсилання споживачам зазначених повідомленнь.
З наведених обставин, на вимогу ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.06р. позивачем надані копії додатків № 8 „Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень ..." до договорів постачання електроенергії зі споживачами.
Проте, з наданих доказів не вбачається, чи були надіслані письмові повідомлення до 1 вересня споживачам про обсяги можливого обмеження електроспоживання з обов'язковим зазначенням назв ліній (фідерів), які підлягатимуть відключенню при застосуванні графіків обмеження електроспоживання та графіках відключень відповідно до п.3.1.9. Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 18.06.2001р. №270, оскільки зазначена у додатках № 8 до договорів дата їх підписання не підтверджує факт направлення повідомлення, а також додатки не містять інформацію щодо предмету доказування.
Твердження позивача стосовно наданння судом першої інстанції неналежної кваліфікації обставинам, пов'язаним з виконанням вимог п. 8 припису № С-602 від 12.08.05р. щодо зменшення суми боргу за спожиту електроенергію понад договірні величини ВАТ „Глухівська фабрика вторсировини" правомірно визнані місцевим господарським судом необгрунтованими, оскільки позивач ні під час перевірки, а також ні під час провадження у суді першої інстанції доказів в обгрунтування позовних вимог в цій частині не надав. Під час апеляційного провадження Товариством, в обгрунтування заперечень по скарзі, до матеріалів справи надані акти звірки взаємних розрахунків по договору постачання електроенергії, підписані позивачем та споживачем.
Проте, колегія суддів зазначає, що вказані акти не є доказами, що свідчать про правомірность підстав зменшення суми боргу за спожиту електроенергію понад договірні величини, оскільки з актів звірки не вбачається, що це за заборгованість, на яке число вона виникла, підстави її виникнення та докази часткової сплати споживачем вказаної заборгованості.
Стосовно посилань Товариства про перевищення відповідачем своїх повноваженнь, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно з п. 4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії затвердженого Постановою КМУ від 7.08.1996р № 929 у редакції постанови КМУ від 17.05.2002р. №665 на момент винесення припису і у редакції постанови КМУ від 13.02.2006р №131 на момент розгляду справи, завданнями та функціями Держенергонагляду є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за відповідністю укладених договорів вимогам нормативних документів щодо користування енергією та приєднання до мереж.
Оскільки судом першої інстанції належний відповідач - Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Північному регіоні»державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»не був зазначений у вступній частині постанови суду, колегія суддів апеляційної інстанції вказує його в цій частині ухвали, що приймається.
Право на участь в судових засіданнях підтверджується наданою відповідачем до матеріалів справи довіреністю № 231 від 11.07.06р., виданою ДП «НЕК «Укренерго».
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова господарського суду Сумської області від 17.04.06р. по справі № АС17/60-06 законна та обґрунтована, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова від 17.04.06р. має бути залишена без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 17.04.2006 року по справі № АС-17/60-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Л.Д. Лащенко
Судді Т.В. Гончар
В.Я. Погребняк