Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2006 р. Справа № 07/47-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд Ост Компані", м. Лубни (вх. № 2213 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.05.06 р. по справі № 07/47-06
за позовом ТОВ "Медфармсервіс" м. Лубни
до ТОВ "Норд Ост Компані", м. Харків
стягнення 7277,71 грн.
встановила:
У лютому 2006 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь (з урахуванням уточнень, які були прийняті судом) 5023,10 грн. основного боргу за контрактом № 75 від 27.08.03р., 468,74 грн. пені, 1128,97 грн. інфляційних нарахувань,3% річних в сумі 294,04 грн., а також судові витрати по справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2006р. по справі № 07/47-06 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь 5023,10 грн. основного боргу за контрактом № 75 від 27.08.03р., 1128,97 грн. інфляційних нарахувань,3% річних в сумі 294,04 грн. витрати по сплаті державного мита в розмірі 95,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –110,00 грн. В частині стягнення 468,74 грн. пені – в позові відмовлено.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження факту отримання товару, а в накладних, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не зазначено, що поставка товару відбулась на підставі контракту від 27.08.2003р. На цій підставі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 15.08.2006р. не з*явився, про причини неявки не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Позивач в судове засідання не з*явився, але 15.08.2006р. надіслав на адресу Харківського апеляційного господарського суду телеграму про відкладення розгляду справи в зв*язку з неможливістю направити свого представника в судове засідання.
Колегія суддів відхиляє дане клопотання як необґрунтоване, оскільки позивач не надав документальних доказів на підтвердження поважності неприбуття його представника у судове засідання, а враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документального обґрунтування для вирішення господарського спору по суті, вважає за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2006р. –без змін, виходячи із наступного.
Як свідчать матеріали та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.08.03р. між сторонами було укладено контракт № 75, відповідно до умов якого, позивач продає, а відповідач купує медпродукцію, у відповідності з контрактом на умовах, в кількості і по цінах, встановлених у позивача (продавця) і вказаних у відвантажувальних документах.
Позивач свої зобов'язання за контрактом виконав та згідно з накладними РН-0000165 від 11.02.04р., РН-0000201 від 19.02.04р., РН-0000250 від 02.03.04р. поставив відповідачу медпродукцію на загальну суму 9032,95 грн., а відповідач прийняв вказану медпродукцію по довіреностям ЯЗХ № 872003 від 12.02.04р., ЯЗХ № 872031 від 20.02.04р., ЯЗХ № 872056 від 03.03.04р., але оплату її вартості здійснив частково.
Відповідач заперечуючи факт отримання товару посилається на те, що позивач не довів факту наявності договірних відносин між сторонами по справі, при цьому зазначає, що в накладних, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не зазначено, що поставка товару відбулась на підставі контракту від 27.08.2003р.
Колегія суддів вважає, що заперечення відповідача щодо отримання даного товару на умовах контракту № 75 від 27.08.03р., в зв"язку з відсутністю посилань на нього в накладних, необґрунтованими та безпідставними, так як за вищевказаними накладними був поставлений саме товар, зазначений в контракті № 75 від 27.08.03р., а наявність інших правочинів між тими ж сторонами, відповідачем не доведена.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться банківські виписки про перерахування відповідачем грошових коштів на банківський рахунок позивача з позначкою «за медикаменти» (а.с. 18), що також є підтвердженням факту отримання відповідачем товару, зазначеному в контракті № 75 від 27.08.2003р., від позивача.
Не приймається до уваги також посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що надані позивачем накладні не можуть бути належним доказом отримання відповідачем товару, оскільки спірні накладні завірені підписом особи відповідача, яка отримувала товар, а зазначені в довіреностях на отримання матеріальних цінностей номера видаткових накладних співпадають з номерами відповідних накладних РН-0000165 від 11.02.04р., РН-0000201 від 19.02.04р., РН-0000250 від 02.03.04р.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вищевказаних накладних, товар був прийнятий відповідачем 11.02.04р., 19.02.04р. та 02.03.04р. Відповідно до п.4.3 контракту, датою поставки товару вважається дата отримання товару відповідачем, вказана у накладній. Отже строк оплати товару відраховується з моменту отримання товару.
У вищевказаних накладних передбачено відстрочку оплати поставленого товару на З0 календарних днів. Таким чином, строком виконання зобов'язання є 12.03.04р., 20.03.04р. та 01.04.04р.
Отже, відповідач прострочив виконання зобов'язання за накладними РН-0000165 від 11.02.04р., РН-0000201 від 19.02.04р., РН-0000250 від 02.03.04р., з 13.03.04р., 21.03.04р., та 02.04.04р., відповідно, за поставлену продукцію розрахувався частково, сплативши 4009,85 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Медфармсервіс» на адресу відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України направило претензію № 185 від 19.01.2006р. з проханням погасити заборгованість за накладними РН-0000165 від 11.02.04р., РН-0000201 від 19.02.04р., РН-0000250 від 02.03.04р., з 13.03.04р., 21.03.04р., та 02.04.04р.
Дана претензія залишилась без відповіді.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що вищезазначена сума основного боргу повністю підтверджується належними документами, які знаходяться в матеріалах справи, доказів сплати боргу відповідач не представив, аргументованих заперечень в обгрунтування своєї позиції по справі не надав, а за таких обставин колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Медфармсервіс» в частині стягнення суми боргу в розмірі 5023,10 грн.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
П.6.5. контракту встановлює, що при порушенні строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов*язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов*язання мало бути виконано. Таким чином колегія суддів визнає правильність висновків суду першої інстанції про відмову позивачу в стягненні з відповідача 468,74 грн. пені, оскільки позивачем пропущено річний строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України.
Колегія суддів також визнає, що суд першої інстанції на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, правомірно стягнув з відповідача 1128,97 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 294,04 грн.,
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість викладених доводів, та спростовували б висновки місцевого господарського суду, які покладені в основу оскаржуваного рішення.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2006 року по справі № 07/47-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2006 р. по справі № 07/47-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді