Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2006 р. Справа № 07/568-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Бенціонові З.О.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Щегольський О.О. (довіреність №4/08-юр від 04.08.06),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2304) на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.06 р. по справі № 07/568-05
за позовом Управління капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації м. Харків
до Проектно - будівельного концерну "Прогрес" м. Харків
про стягнення 43841,00 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.06 у справі №07/568-05 (колегія суддів у складі: головуючого судді Інте Т.В., суддів Пелипенко Н.М., Калініченко Н.В.) Управлінню капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, пов’язаних з неналежним виконанням контракту № 69-04 від 22.10.04 р., а саме, обов’язку з охорони трансформаторної підстанції, з якої було викрадено електрообладнання.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківської області від 09.06.2006 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме – із супровідного листа №4/551 від 07.08.06 щодо надіслання позивачем до апеляційного господарського суду документів, витребуваних ухвалою суду від 02.08.06 (якою розгляд справи було відкладено на 16.08.06, на 09 год.30хв.), позивач отримав вказану ухвалу, отже був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду. Разом з тим позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь у даному засіданні та не повідомив суд про причини нез’явлення свого представника. Тому колегія суддів дійшла висновку, що справа може бути розглянута у даному засіданні без участі представника позивача.
Відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням (вх.№6096 від 16.08.06) про залучення до матеріалів справи пояснень щодо направлення відповідачем позивачу гарантійного листа стосовно відновлення обладнання трансформаторної підстанції. З огляду на те, що вказані пояснення стосуються суті спору, колегія суддів задовольняє клопотання відповідача та залучає надані ним документи до матеріалів справи.
Заслухавши представника відповідача у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами у справі контракту № 69-04 від 22.10.04 р, одна сторона - позивач (Замовник) доручила другій стороні - відповідачу (Головному підряднику) та ВО „Харківоблагробуд" (Генеральному підряднику) продовжити будівництво Центральної районної лікарні на 220 ліжок в м. Богодухові Харківської області згідно з Переліком об’єктів, затвердженим Головою правління НАК „Нафтогаз України" від 12.03.04 р. обсягом капітальних вкладень в сумі 500000 грн. Обсяги і види робіт сторони домовились визначати під наявність коштів, з урахуванням платіжних етапів (п.1.2 контракту) та всі умови взаємовідносин встановлювати умовами договору та додатків до нього ( п. 1.3 контракту). Однак, як встановлено місцевим господарським судом, додаткові угоди до контракту сторонами не укладались.
Факт виконання відповідачем у повному обсязі робіт за вищевказаним контрактом підтверджено наявними у справі копіями двосторонніх актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р. та лютий 2005 р.
Як вбачається з постанови слідчого СВ Богодухівського РВ УМВС України в Харківській області від 12.11.04 р. про порушення кримінальної справи № 71040314 та прийняття її до свого провадження, в ніч з 24 на 25 жовтня 2004 р. невстановленими особами, що проникли на охоронювану фізичною охороною територію недобудованої Богодухівської районної лікарні, розташованої за адресою м. Богодухів, вул.Пархоменко, були викрадені 2 шт. вимикачів двополюсних 1000 А, 320-380 В В1214 М5, 2 шт. вимикачів трьохполюсних 1600 А, 320-380 В В1116М5 (тобто, всього 4 вимикачі) та 36 шт. запобіжників плавких 250 А, ПН 2-250 всього на суму 25000 грн.
Приймаючи до уваги, що по кримінальній справі були виконані всі слідчі дії, але особу, що скоїла злочин, не встановлено, постановою РВУМВСУ в Харківській області від 26.12.04р. досудове слідство по кримінальній справі № 71040314 зупинено.
Листом № 1 від 10.01.05 р., копія якого є в матеріалах справи, відповідач гарантував позивачу відновлення викраденого обладнання трансформаторної підстанції в 1 кварталі 2005 р. без зазначення, за чий саме рахунок будуть проведені відновлювальні роботи.
Як стверджує позивач, вищевказані відновлювальні роботи були здійснені за рахунок позивача субпідрядником за договором № 15/11-05 від 19.07.05 р. - приватним малим підприємством „Електра", відповідно до дефектного акту № 19 від 16.08.05 р., про що було складено акт №47/11 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2005р. на суму 43473,60 грн.
Вищевказану суму Управління капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (після уточнення позовних вимог) просить стягнути з Проектно - будівельного концерну "Прогрес" як збитки, понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань. При цьому позивач посилається на умови п.2.3.8 контракту №69-04 від 22.10.04, яким на відповідача покладено обов’язок забезпечення об’єкта будівництва охороною за власні кошти, та п. 4.1, згідно з яким відповідач прийняв зобов’язання по вжиттю заходів по відшкодуванню збитків, завданих об’єкту будівництва з його вини.
Відповідно до п.2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, зі змісту відповідних норм цивільного законодавства вбачається, що цивільно-правова відповідальність має місце за наявності зв’язку між протиправним діянням особи та завданою шкодою. Встановлення такого зв’язку є обов’язковим при відповідальності за порушення будь-яких суб’єктивних цивільних прав.
Позивач стверджує, що вина відповідача полягає у неналежному виконанні ним зобов’язань за контрактом №69-04 від 22.10.04, а невиконання даних зобов’язань є причиною завданих крадіжкою збитків.
Відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду встановлена статтею 883 Цивільного кодексу України. Крім того, згідно з п. 4.19.1 Положення про підрядні контракти в будівництві України, затвердженого Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва та архітектури протоколом № 9 від 15.12.93, підрядник до передачі завершених робіт замовнику, матеріально відповідає за збереження незавершеного будівництва, наслідки пошкодження або загибелі його з власної вини. А відповідно до п. 24 Правил про договори підряду на капітальне будівництво, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26.12.86 р. № 1550 зі змінами та доповненнями, відповідальність за збереження будівель, споруд та змонтованого обладнання після приймання їх робочою комісією, несе замовник.
Позивачем надано копію зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва №114 перерахунку кошторисної документації залишків 1-го пускового комплексу будівництва ЦРЛ у м.Богодухові станом на липень 2004 р. У даному документі дійсно зазначено трансформаторну підстанцію. Однак, як вірно вказано у рішенні місцевого господарського суду, трансформаторна підстанція не входить до переліку основних об’єктів будівництва, її віднесено до об’єктів енергетичного господарства. Тому даний кошторисний розрахунок не може свідчити про покладення на Проектно - будівельний концерн "Прогрес" відповідальності за збереження зазначеного об’єкту.
Також місцевим господарським судом встановлено, що трансформаторна підстанція, на якій була скоєна крадіжка електрообладнання, не є об’єктом будівництва за контрактом №69-04 від 22.10.04, оскільки вона була збудована, обладнана та передана в експлуатацію у 2003 р. (тобто до укладення вищевказаного контракту), про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2003 р.
Щодо обсягу робіт, які мав виконувати відповідач за вищевказаним контрактом, то затверджений Перелік робіт по 1-му пусковому комплексу на будівництві ЦРЛ м. Богодухів (копію якого надано самим позивачем) не містить пункту про проведення робіт на трансформаторній підстанції.
Отже місцевим господарським судом було обґрунтовано зроблено висновок про те, що трансформаторна підстанція не є об’єктом, на якому відповідач зобов’язався забезпечити охорону.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що до спірних правовідносин має бути застосовано положення статті 841 Цивільного кодексу України, якою передбачено обов’язок підрядника вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником та відповідальність за втрату або пошкодження цього майна. Разом з тим позивачем не надано доказів передання відповідачу спірного майна (трансформаторної підстанції) після введення її в експлуатацію у 2003 році. Твердження позивача про те, що передання майна та укладення відповідних договорів не є обов’язковими умовами для застосування цієї норми, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а тому не приймаються колегією суддів до уваги.
Крім того, позивач заперечує доцільність застосування судом першої інстанції статті 22 Цивільного кодексу України, у якій йдеться про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, тоді як позов заявлено саме про відшкодування збитків - отже позивачем не визначено правову природу заявленої до стягнення суми.
Стосовно розміру позовних вимог, то, як обґрунтовано вказано в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, зазначені в дефектному акті № 19 та акті приймання виконаних підрядних робіт № 47/11 роботи включають монтаж автоматичних вимикачів, параметри та кількість яких не відповідають кількості та параметрам вимикачів, зазначених як викрадені в постанові про порушення кримінальної справи. Крім того, вищевказаний акт № 47/11 не підписано представниками замовника, на ньому наявний лише підпис представника генерального підрядника – корпорації «Добробуд». Таким чином, зазначений акт не може бути прийнято як доказ здійснених позивачем витрат для відновлення свого права, порушеного внаслідок скоєної на трансформаторній підстанції крадіжки, отже розмір заявленої позивачем до стягнення суми не підтверджується матеріалами справи.
Позивач також зазначає, що місцевий господарський суд необґрунтовано залишив поза увагою лист №1 від 10.01.05, яким відповідач гарантував відновлення викраденого обладнання трансформаторної підстанції. Але оскільки наявні у справі матеріали, а також системний аналіз норм чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, дають підстави для висновку про об’єктивну відсутність у Проектно-будівельного концерну "Прогрес" обов’язку забезпечувати охорону зазначеної підстанції, то суб’єктивна обіцянка відповідача відновити викрадене обладнання не може бути для суду належним доказом. Адже, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено відповідачем у наданих апеляційному суду письмових поясненнях №4/08 та №4-1/08 від 04.08.06, зазначеного листа, як і листа №9 від 31.01.05, на який посилається позивач в апеляційній скарзі, було направлено помилково, а відтак сам по собі факт помилкового направлення цих листів – без урахування усієї сукупності наявних у справі доказів – не є підставою для задоволення позову. Тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд надав належну правову оцінку вищевказаному гарантійному листу і правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Колегія суддів також відзначає, що звернення позивача до місцевого господарського суду із заявою від 13.06.06 вх.№10422 про повернення йому залучених до справи копій документів не узгоджується з приписами чинних нормативних актів і, з огляду на те, що апеляційну скаргу у справі було подано саме позивачем, є фактично спробою звузити доказову базу при перегляді оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене вище та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 09 червня 2006 року по справі №07/568-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді