Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2006 р. Справа № 35/250-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
стягувача - не з'явився
боржника - Санжаревського Є.М. (дов. № 85 С/07-Д від 14.09.05р.)
третьої особи - не з'явився
ДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (м. Харків) (вх. № 1989 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.06 р. по справі № 35/250-05
по скарзі Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (м. Харків)
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби по справі № 35/250-05
за позовом (стягувача) Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Кредит-Дніпро" (м. Дніпропетровськ)
третя особа Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" (м. Дніпропетровськ)
до (боржника) Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (м. Харків)
про стягнення 29 596 429,94 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.08.2005р. по справі № 35/250-05 задоволені вимоги позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача 28 584 833,45 грн. заборгованості.
На примусове виконання судового рішення видано наказ від 06.12.2005р. про стягнення вказаної заборгованості та судових витрат.
На підставі наказу суду відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 17.01.2006р. було відкрите виконавче провадження по справі № 35/250-05.
Боржник звернувся до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, в якій просив суд поновити строк звернення боржника до суду, визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в особі головного державного виконавця Кантеміра В.І. щодо накладення арешту на майно боржника –ВАТ «Харківський тракторний завод ім.. С.Орджонікідзе»та оголошення заборони на його відчуження протиправними, а також визнати постанову серії АА № 442099 від 08.02.2006р., винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Кантеміром В.І. незаконною.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по справі № 35/250-05 (суддя Швед Е.Ю.) в задоволенні скарги відмовлено.
Приймаючи дану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що державним виконавцем був здійснений лише арешт майна в межах суми заборгованості, яку належить стягнути з боржника на користь стягувача, а оскільки арешт та відчуження майна є не тотожніми поняттями, то в даному випадку відчуження майна боржника не відбулося. Згідно висновків суду, боржник (заявник) документально не обгрунтував поважності причин пропуску строку для оскарження постанови Департаменту державної виконавчої служби, що стало підставою відмови у задоволенні скарги.
ВАТ «Харківський тракторний завод ім.. С. Орджонікідзе»не погодилося з ухвалою господарського суду Харківської області, надало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови серії АА № 442099 від 08.02.2006р. та визнати дану постанову недійсною, посилаючись на те, що згідно відповідних норм Господарського процесуального кодексу, а також Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника можливо тільки в разі відсутності вказівки на певний рахунок, з якого можуть бути стягнені грошові кошти, проте в рішенні господарського суду Харківської області від 04.08.2005р. така вказівка присутня, виконавець може стягнути борг лише з цього рахунку. Крім того зазначає, що судом першої інстанції взагалі проігноровано факт винесення ухвали господарського суду Харківської області від 25.04.2005р. у справі № Б-39/41-05 про банкрутство ВАТ «Харківський тракторний завод ім.. С.Орджонікідзе», тобто державний виконавець був зобов*язаний зупинити виконавчі провадження по виконанню рішень господарського суду Харківської області від 04.08.2005р. одразу ж після їх відкриття, оскільки протягом дії мораторію стягнення за виконавчими та іншими документами, відповідно до законодавства, забороняється.
Стягував, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали.
В судовому засіданні 08.08.2006р. було оголошено перерву до 10.08.2006р.
В судове засідання 10.08.2006р. стягував, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та третя особа не з*явились, про причини неявки не попередили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши представника боржника, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 27.04.2006р., виходячи з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2005р. по справі № 35/250-05 задоволені вимоги позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача 28 584 833,45 грн. заборгованості. Окрім того, з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми задоволених позовних вимог.
На виконання рішення суду був виданий наказ від 10.04.03р. На підставі наказу суду відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 17.01.2006р. було відкрито виконавче провадження по справі № 35/250-05 та винесено постанову. Окрім того, постановою серії АА № 442099 від 08.02.2006р. накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: транспортні засоби та нерухоме майно, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику, в межах стягуваної суми.
Згідно вимог ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою, або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, із заявою про зміну способу і порядку виконання. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення, за яким належить стягнути кошти з конкретно визначеного у наказі господарського суду рахунку, належить виключно до компетенції суду і державний виконавець не вправі самостійно змінювати спосіб і порядок виконання такого рішення.
Отже, в даному випадку, колегією суддів з’ясовано, що не маючи рішення суду про зміну способу і порядку виконання рішення, державний виконавець своєю постановою серії АА № 442099 від 08.02.2006р. наклав арешт на майно, що належить ВАТ «ХТЗ ім.. С. Орджонікідзе», а саме: транспортні засоби та нерухоме майно на суму 28 610 451,45 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, а за таких обставин, дії державного виконавця порушують права боржника, не відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження” та нормам ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, адже тільки суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на майно, якщо у боржника відсутні кошти на рахунку.
До того ж згідно ч.7.ст.50 Закону України „Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення. Але судом не було замінено способу та порядку виконання рішення від 04.08.2005р. по справі№35/250-05, а тому дії державного виконавця є незаконними.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.05 р. було порушено провадження у справі № Б-39/41-05 про банкрутство ВАТ „Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзє". З моменту прийняття вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
У відповідності до ч.4. ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та Інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Таким чином, поширюється дія мораторію, що робить стягнення неможливим та таким, що суперечить вимогам даного Закону.
Згідно норм ст.34, 36 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавчі провадження по виконанню рішення Господарського суду Харківської області по справі № 35/250-05 від 04.08.05 р. одразу ж після їх відкриття. Статтею 36 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
Таким чином, в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вчинив виконавчі дії, а саме наклав арешт на транспортні засоби та нерухоме майно на суму 28 610 451,45 грн., заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна, що було оформлено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 851119 від 08.02.06 р..
Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. було задоволено скаргу ВАТ «ХТЗ ім.. С.Орджонікідзе»та зобов*язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження по виконанню рішення № 35/250-05 виданого 04.08.2005р. в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 28 584 833,45 грн., які знаходяться на рахунках боржника. Визнано постанову № 419/6 від 06.09.2005р. про арешт коштів боржника недійсною.
Проте, державна виконавча служба, маючи дану ухвалу, а також отримавши від боржника клопотання № 85-С-385 від 02.12.2005р. про зупинення виконавчого провадження у зв*язку з тим, що було порушено провадження у справі № Б-39/41-05 про банкрутство ВАТ «ХТЗ ім.С.Орджонікідзе» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов*язань і зобов*язань щодо сплати податків і зборів (обов*язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство та до введення мораторію, однак у порушення ст. ст. 34, 36 Закону «Про виконавче провадження», державна виконавча служба не з*ясувавши фактичних обставин справи, своєчасно не зупинила виконавче провадження і 08.02.2006р. наклала арешт на транспортні засоби та нерухоме майно, а 09.02.2006р. зупинило виконавче провадження, чим порушила порядок встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно приписів статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Але ці вимоги не були виконані державним виконавцем у встановленому Законом порядку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що дії державного виконавця грубо порушують права боржника та не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»та нормам Господарського процесуального кодексу.
Однак, місцевим господарським суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не було в повній мірі досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм не була надана належна оцінка, що призвело до помилкових висновків по даній справі.
Слід зазначити, що суд першої інстанції в своїй ухвалі безпідставно послався на те, що боржник в процесі розгляду скарги документального обґрунтування поважності причин пропуску строку для оскарження постанови Департаменту державної виконавчої служби не представив. Колегія суддів визнає необґрунтованість та безпідставність зазначених висновків суду, виходячи з наступного.
Боржнику стало відомо про винесення спірної постанови 20.03.2006р., про що свідчить відмітка канцелярії заводу на супроводжувальному листі, тобто строк подання скарги по даній справі спливає 30.03.2003р. В рамках строку оскарження, передбаченого законом, боржник звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного провадження. Ухвалою господарського суду Харківської області по справі № АС-52/144-06 від 31.03.2006р. суд відмовив у відкритті провадження по справі у зв*язку з тим, що вказаний спір має розглядатись в межах справи № 35/2580-05 в порядку ст.. 121-2 ГПК України.
05.04.2006р. ВАТ «ХТЗ ім.. С.Орджонікідзе» знову звернувся до місцевого господарського суду із скаргою на дії державного виконавця та надав клопотанням про поновлення строку звернення боржника до суду, в якому обгрунтував причини поважності пропущеного строку.
Але господарським судом викладені в клопотанні обставини були проігноровані, та зроблені помилкові висновки про ненадання боржником документального обґрунтування поважності причин пропуску строку для оскарження постанови, на підставі яких у задоволенні скарги було відмовлено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 27.04.2006 р. прийнята з порушенням норм процесуального права, вона необґрунтована, не відповідає обставинам справи, яким суд першої інстанції не надав відповідну правову оцінку, а висновки суду щодо повернення скарги боржникові є безпідставними, що спростовується вищевикладеним, у зв’язку з чим апеляційна скарга боржника підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1, 4 ст. 104, ст. 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби задовольнити частково.
Визнати постанову серії АА № 442099 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 08.02.2006р. недійсною.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по справі № 35/250-05 скасувати.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя