Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р.                                                                Справа № 14/317-05  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Іващенка А.П. (директор)

1-ого відповідача - Раєва С.С. (дов. № 275 від 30.05.06р.)

2-ого відповідача - не з'явився

3-ого відповідача - не з'явився

4-ого відповідача - не з'явився

5-ого відповідача - не з'явився

6-ого відповідача - Цуканова В.В. (дов. № 1075-1/8-8 юр від 03.05.06р.), Лаврика С.В. (дов. № 1075-1/8-8 юр від 03.05.06р.)

7-ого відповідача - Рижих І.О. (дов. № 523 від 07.08.06р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства"Защита-92" (м. Суми) (вх. № 1592 С/3) на постанову господарського суду Сумської області від 24.03.06 р. по справі № 14/317-05

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства"Защита-92" (м. Суми)

до 1) Державного комунального підприємства "Шляхрембуд" (м. Суми)

2) Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" (м. Суми)

    3) Закритого акціонерного товариства "Укрросметал" (м. Суми)

 4) Закритого акціонерного товариства Пересувної механізованої колони "Спецмонтажналадка" (м. Суми)

    5) Пересувної механізованої колони № 57 (м. Суми)

    6) Сумської міської ради (м. Суми)

    7) Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради (м. Суми)

про стягнення 19 967,14 грн., -

встановила:

У червні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Защита-92" (м. Суми) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до 1) Державного комунального підприємства "Шляхрембуд" (м. Суми), 2) Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" (м. Суми), 3) Закритого акціонерного товариства "Укрросметал" (м. Суми), 4) Закритого акціонерного товариства Пересувної механізованої колони "Спецмонтажналадка" (м. Суми), 5) Пересувної механізованої колони № 57 (м. Суми), 6) Сумської міської ради (м. Суми), 7) Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради (м. Суми) про стягнення 19 967,14 грн., з яких: 320,00 грн. за проведення експертизи, 14 467,14 грн. матеріальної шкоди, 5 000,00 грн. моральної шкоди у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою на перехресті вулиць Баумана - Пушкіна в м. Суми 13.02.2004 р., в якому пошкоджено автомобіль позивача Lanos, державний номер 333-07 СВ.          

03.10.2005 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ДКП "Шляхрембуд", Сумської міської ради, ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області", ЗАТ "Укрросметал", ЗАТ ПМК "Спецмонтажналадка", Пересувної механізованої колони № 57 солідарно шкоду на користь позивача в сумі 19 967,14 грн., з яких: 320,00 грн. за проведення експертизи, 14 647,14 грн. матеріальної шкоди та 5 000,00 грн. моральної шкоди.

Постановою господарського суду Сумської області від 24 березня 2006 року по справі № 14/317-05 (суддя Лущик М.С.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Сумської області від 24.03.2006 р. скасувати. Зокрема, в своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, оскільки винесена без повного, об’єктивного та всебічного дослідження всіх обставин, з порушенням прав ТОВ СП "Защита-92".

ДКП "Шляхрембуд" та Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради надали заперечення на апеляційну скаргу, вважають, що не мають ніякого відношення до дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Баумана –Пушкіна в м. Суми, що сталася 13.02.2004 р., і не можуть бути відповідачами по цій справі.

ЗАТ "Укрросметал", Пересувна механізована колона № 57 та Сумська міська рада надали заперечення на апеляційну скаргу, вважають її необґрунтованою, просять залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 24.03.2006 р. - без змін.

Четвертий відповідач - ЗАТ ПМК "Спецмонтажналадка" у своїх поясненнях по апеляційній скарзі вказує на те, що не отримувало ордеру на проведення земляних робіт і безпосередньо не виконувало робіт по розбиранню та відновленню дорожнього покриття в районі ДТП, у зв’язку з чим не має відношення до ДТП і не може бути відповідачем по цій справі.

ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області", ЗАТ "Укрросметал", ЗАТ Пересувна механізована колона "Спецмонтажналадка", Пересувна механізована колона № 57 у своїх відзивах на апеляційну скаргу просили розглянути справу без їх участі в порядку письмового провадження, передбаченого пунктом 10 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови господарського суду Сумської області від 24.03.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 13 лютого 2004 року близько 8 год. 10 хв. автомобіль Lanos, державний номер 333-07 СВ., який належить позивачу і яким керував водій Іващенко А.П. рухався у м. Суми по вул. Баумана з боку вул. Роменська у бік вул. Червоногвардійська зі швидкістю руху автомобіля близько 40 км/год. Під'їжджаючи до перехрестя з вул. Пушкіна водій побачив, що перед самим перехрестям дорожнє покриття почало блищати, у зв'язку з цим та з метою недопущення заносу автомобіля, Іващенко А.П. почав пригальмовувати, знизивши швидкість руху до 20-25 км на годину. До перехрестя автомобіль під'їхав без зміни напрямку руху. Проїхавши по слизькій ділянці дороги близько 10 метрів, водій перед собою побачив на дорозі вибоїни, які проходили по перехрестю, перпендикулярно руху автомобіля позивача, а оскільки дорожнє покриття було слизьке, ні піском, ні іншими засобами не посипане, з метою уникнення заносу автомобіля, гальмування у подальшому здійснювалося двигуном та періодичним натисканням на гальма, але зовсім зупинити автомобіль не вдалося.

Як стверджує позивач, при попаданні передніх коліс у вибоїну, автомобіль позивача різко змінив напрямок руху вліво, а при в'їзді задніх коліс - вправо у бік автомобіля ГАЗ-32213, державний номер 276-12 СА (маршрутне таксі), який знаходився за перехрестям справа на проїжджій частині. Автомобіль позивача став зовсім некерованим, ударився об автомобіль ГАЗ-32213 (у ліву двірку водія), знову змінив напрямок і ще раз вдарився передом у дерево, що стояло зліва, безпосередньо за проїжджою частиною.

Позивач вважає, що ця пригода сталася внаслідок того, що на перехресті дорожнє покриття мало значну нерівність (вибоїни) і було покрите льодом, із-за чого коефіцієнт зчеплення став рівним близько нуля, що унеможливлювало здійснювати надійне керування транспортним засобом і водій змінював напрямок руху, в залежності від рельєфу дорожнього покриття.

Як зазначає ТОВ СП "Защита-92", позивач є належним користувачем доріг, транспортні засоби утримує в належному технічному стані, правил дорожнього руху дотримується у повному обсязі та є сумлінним платником податку з власників транспортних засобів і інших обов'язкових платежів і має право на належні і безпечні умови під час використання своїх транспортних засобів на дорогах України. Зокрема ці права надані усім учасникам дорожнього руху Законом України "Про дорожній рух". Цим же Законом передбачено також право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки. Експлуатація, виконання робіт по ремонту і утриманню автодоріг, вулиць та залізничних переїздів відповідно до цього Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. №192 "Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" покладають на власників чи уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційні організації, тобто ці органи мають забезпечувати безпеку дорожнього руху і в разі, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини (невиконання чи неналежне виконання покладених обов'язків по утриманню доріг) відшкодувати потерпілим належну їм шкоду.

Як зазначив господарський суд Сумської області, перший та другий відповідачі згідно з зазначеними нормативними актами та листом виконкому Сумської міської ради від 29.03.2004 р. № 16/1-1 є власником та дорожньо-експлуатаційною організацією, які і мають здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на ділянці дороги, де сталося ДТП. В порушення вищевказаних норм, рішення міськвиконкому від 17.09.2002 р. № 584 ДКП "Шляхрембуд" після випадання снігу та ще й до цього після проведення робіт на дорозі, в результаті яких було порушене покриття, не забезпечив утримання дороги в належному стані і не створив небезпечні умови для дорожнього руху, внаслідок чого і сталося ДТП.

Зокрема, позивач також поніс витрати за проведення експертизи в сумі 320,00 грн., а всього матеріальну шкоду ним було оцінено у сумі 14 647,14 грн.

Крім стягнення матеріальної шкоди позивач вважає, що йому була нанесена ще й моральна шкода, оскільки даний автомобіль використовувався в службових цілях, в тому числі впливав і на імідж підприємства, його пошкодження значно ускладнило роботу підприємства, багато робочого часу було втрачено на встановлення причин та умов, які сприяли ДТП, пошуку засобів для його відновлення та вводу в експлуатацію, що стало причиною вимушених змін в робочому режимі підприємства, а також вплинуло на результати підприємницької діяльності підприємства. Все це створювало нервозність в робочих стосунках і наносить додаткової моральної шкоди, яку позивач оцінив у розмірі 5 000,00 грн.

Як вбачається з висновку судово-автотехнічної експертизи № 89 від 08.02.2006 р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, який знаходиться в матеріалах справи, у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 13.02.2004 р. на перехресті вулиць Баумана - Пушкіна в м. Суми водій Іващенко А.П. повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, але як зазначено в п. З висновку експерта, технічна можливість уникнути даної ДТП з боку водія Іващенка А.П. визначалась виконанням ним вимог п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру. Також з висновків експерта вбачається, що порушення водієм Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з ДТП, а стан дорожнього покриття не знаходиться в причинному зв’язку з ДТП, тобто водій Іващенко А.П. з власної вини, порушуючи правила дорожнього руху, сам завдав шкоду.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення.

На думку колегії суддів, місцевим господарським судом було вірно зазначено, що позивач, з урахуванням всіх обставин справи не подав суду обґрунтованих доказів в підтвердження позовних вимог, а саме доказів того, що саме діями відповідачів йому завдані збитки.

          Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ СП "Защита-92" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, постанова господарського суду Сумської області від 24.03.2006 р. по справі № 14/317-05 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування постанови, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевказаним.

Керуючись статтями 86, 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства "Защита-92" (м. Суми) залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 24 березня 2006 року по справі № 14/317-05 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      

Суддя                                                                                 

Суддя