Справа № 750/3701/13-к

Провадження № 1/750/30/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:                    

головуючого: судді: Кузюри М.М.

при секретарях: Дикань Л.С., Петренко І.В.

з участю: прокурорів: Попсуйка Л.А., Грицана А.А.

захисника: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6,

обвинуваченого за ст. ст. 28 ч. 1, 365 ч. 2 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, неодруженого, раніше не судимого, -

обвинуваченого за ст. ст. 28 ч. 1, 365 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що працюючи міліціонерами оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Чернігівській області, маючи спеціальне звання - прапорщик міліції, тобто будучи працівниками правоохоронного органу та службовими особами, наділеними функціями представника влади, який, відповідно до ст. ст. 3, 5, 10 Закону України «Про міліцію», зобов’язаний запобігати та припиняти злочини, в своїй діяльності керуватись принципами законності, гуманізму, поваги до особи, при зверненні до громадянина назвати своє прізвище, звання та пред’явити на його вимогу службове посвідчення, у взаємовідносинах з громадянами виявляти високу культуру і такт, ігнорували зазначені вимоги закону та перевищили надану їм владу у групі осіб за наступних обставин.

Згідно постової відомості від 10.02.2011 року в ніч на 11 лютого 2011 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 здійснювали охорону громадського порядку та профілактику злочинності у приміщенні нічного клубу «Світлофор», розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. П’ятницька, 50.

Приблизно о 22-й год. до вказаного нічного клубу разом зі своїми друзями зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5, маючи намір пограти у більярд та відпочити, однак працівники охорони нічного клубу, без будь-яких пояснень, відмовили їм в обслуговуванні та не дозволили піднятись на другий поверх закладу, у зв’язку з чим ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зі своїми друзями звернулись до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як представників влади, щоб останні втрутились у конфлікт, та вирішили його у рамках наділених їм повноважень.

В свою чергу, працівники міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проігнорували вимоги вказаних осіб та, не встановивши причин конфлікту, у грубій формі наказали їм покинути приміщення клубу.

Після цього, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_3, перевищуючи владу та діючи в порушення вимог ст. ст. 12, 13 Закону України «Про міліцію», що дають право працівникам міліції застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов’язків, а застосуванню сили та спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, наблизився до ОСОБА_5 та без будь-яких пояснень почав до нього чинити дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, а саме, застосовував фізичну силу – виштовхав потерпілого до вхідних дверей, при цьому, не давши змоги ОСОБА_5 у гардеробі забрати свій верхній одяг. При виході із приміщення нічного клубу, продовжуючи перевищувати свої владні повноваження, ОСОБА_4 заламав ОСОБА_5 руки за спину та, в порушення ст. ст. 12, 14 Закону України «Про міліцію», що дозволяє працівникам міліції застосовувати спеціальні засоби лише у випадках і порядку передбачених цим законом, одягнув на руки потерпілого спеціальний засіб – наручники та вивів його із приміщення клубу. У свою чергу ОСОБА_3, бачачи, що його колега здійснює до громадян незаконні дії, які не сумісні з діями працівника міліції, не вжив заходів на їх припинення, а сам почав перевищувати свої владні повноваження.

ОСОБА_4 повів ОСОБА_5 до кімнати міліції, яка знаходиться з тильної сторони нічного клубу «Світлофор», а ОСОБА_3 пішов за ним. У зазначеній кімнаті, ОСОБА_4 продовжив застосовувати до ОСОБА_5 фізичну силу, а саме, підсічкою збив його з ніг, а коли ОСОБА_5 безпорадний лежав на підлозі, ОСОБА_4 наніс йому біля 6-7 ударів рукою та ногою в область голови та тулубу, а потім за допомогою шкіряного паска почав душити ОСОБА_5, від чого останній втратив свідомість, і тільки тоді ОСОБА_4 припинив свої незаконні дії.

У цей час ОСОБА_3 завів до кімнати міліції ОСОБА_2, якого поставив обличчям до стінки при вході та почав безпідставно його обшукувати, при цьому кілька разів руками наніс удари ОСОБА_2 в область тулубу та кінцівок. Потім, ОСОБА_3 повалив ОСОБА_2 на підлогу та продовжив наносити йому удари ногами по тулубу. ОСОБА_2 почав задихатись, так як від нанесених йому ударів у нього загострилась бронхіальна астма, на яку він страждав раніше. Тільки на прохання ОСОБА_2 більше його не бити та дати води ОСОБА_3 припинив свої незаконні дії.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця та забиття м’яких тканин обличчя, саден обличчя, шиї, обох променево-зап’ясткових суглобів, які могли утворитись 10 лютого 2011 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Зазначені ушкодження виникли від дії тупих, твердих предметів, зокрема, садна лінійної форми на шиї утворилась від дії тупого предмету видовженої форми, яким міг бути шкіряний пасок.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден правого вуха та правої передньо-бокової поверхні шиї, які могли утворитись 10 лютого 2011 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Зазначені тілесні ушкодження виникли від дії тупих, твердих предметів.

Вказані дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, як дії службових осіб та працівників правоохоронного органу, які виразились у перевищенні влади, тобто умисне вчинення дій, які явно виходили за межі наданих їм прав та повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що супроводжувалось стосовно них насильством, яке було болісним і таким, що ображає особисту гідність потерпілих діями, за відсутності ознак катування, вчинені групою осіб.

Захисник підсудних ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, посилаючись на неповноту та неправильністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні.

Зокрема, на думку адвоката, під час досудового розслідування допущено ряд помилок та процесуальних порушень, внаслідок чого пред’явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачення не відповідає встановленим у суді фактичним обставинам справи, оскільки органом досудового слідства при вчиненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень по справі було неправильно застосовано норми кримінального та кримінально-процесуального закону.

Крім того, адвокат вважає, що матеріали справи містять достатньо даних для проведення необхідного комплексу слідчих дій з метою встановлення інших осіб, що спричинили тілесні ушкодження потерпілим, зокрема, посилається на необхідність надання правової оцінки у відповідності до вимог КПК України показів ряду свідків та вирішення питання щодо обґрунтованості та законності постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ряду працівників ТОВ «Балу».

Заслухавши думку підсудних, які підтримали клопотання свого захисника, думку прокурора, який заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування, суд вважає клопотання обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, у разі неповноти або неправильності досудового слідства у справі, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа повертається на додаткове розслідування.

Дана кримінальна справа підлягає поверненню прокурору м. Чернігова на додаткове розслідування з мотивів неправильності, суттєвої неповноти та однобічності досудового слідства, в зв’язку з необхідністю проведення ряду процесуальних слідчих дій для усунення недоліків та прогалин досудового слідства, які неможливо усунути в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 10 лютого 2011 року він разом з ОСОБА_3 несли службу по охороні громадського порядку та приблизно о 22-й год. зайшли до приміщення клубу “Світлофор”, який входить до їх маршруту патрулювання. Через деякий час до приміщення клубу зайшли ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і у них виник конфлікт спочатку з працівницею гардеробу, яку вони ображали, потім - з охоронцями клубу, які їх не пускали на другий поверх, оскільки у одного із них під курткою виявили спиртне. Найагресивніше вели себе ОСОБА_5 та ОСОБА_2, тому працівники охорони клубу для розв’язання конфлікту направили цих відвідувачів до них. ОСОБА_5 уже зайшов до «Світлофора» з пухлиною під оком. Додав, що ОСОБА_3 пояснював ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що відповідно до правил клубу, охоронці мають право їх не пускати, навіть, не пояснюючи причин, але вони на їх прохання покинути приміщення клубу не реагували, ображали їх. Він узяв ОСОБА_5 за руку та повів його до гардеробу, щоб він забрав одяг. Біля гардеробу ОСОБА_5 відмовився виходити з клубу та кинувся на нього, після чого охоронець ОСОБА_8 схопив ОСОБА_5 за шию та потягнув на себе. На його вимогу ОСОБА_8 відпустив ОСОБА_5, але той знову схопив його за форменну куртку, в якій відірвав рукав, коли він вивільнявся від ОСОБА_5 На виході між дверима він змушений був одягнути ОСОБА_5 наручники, так як він продовжував чинити опір, та повів його до кімнати міліції. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пішли за ними, а ОСОБА_3 йшов трохи позаду. Коли ОСОБА_5 знову став вириватись, ОСОБА_3 допоміг його утримати. У ОСОБА_5 порвався ремінь, який поклали йому у руки. Охоронець клубу ОСОБА_8, який йшов першим, відчинив кімнату міліції, куди він завів ОСОБА_5 Сідаючи на стілець, ОСОБА_5 не потрапив на нього, а впав поруч. Потім у кімнату завели ОСОБА_2, який сів на лавку, а ОСОБА_6 стояв біля входу у кімнату міліції. ОСОБА_3 до кімнати не заходив, а стояв біля виходу. Вони перевіряли особи затриманих, які повідомляли спочатку неправдиві дані, а потім передали затриманих автопатрулю та возили ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на освідування в наркологічний диспансер, а ОСОБА_5, як самого агресивного, відвезли до Деснянського відділу міліції для складення щодо нього протоколу за ст.185 КУпАП.

Жодних тілесних ушкоджень він та ОСОБА_3 потерпілим не наносили.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні також не визнав та підтвердив свідчення ОСОБА_4 стосовно подій 10.02.2011 року в приміщенні клубу “Світлофор». Категорично заперечує заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що 10.02.2011 року він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 відпочивали у кафе “Орбіта”, де вживали спиртні напої, а потім, приблизно о 22-й год., зайшли до клубу “Світлофор”. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 роздяглись у гардеробі, біля якого охоронець, подивившись вміст його рюкзака, дозволив пройти до закладу. Коли вони підійшли до сходів на другий поверх, їх зупинили охоронці ОСОБА_8 та ОСОБА_9, один з яких сказав, що їх не пропустять, оскільки вони з рюкзаками. Тоді вони підійшли до працівників міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були біля барної стійки, з метою розв’язання конфлікту. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наказали їм покинути приміщення, нічим не мотивуючи, у зв’язку з чим між ними почалась словесна суперечка. Охоронник ОСОБА_9 взяв його за комір куртки ззаду та виштовхнув із приміщення клубу на вулицю. Через кілька хвилин працівник міліції ОСОБА_4 вивів на вулицю ОСОБА_5, а ОСОБА_9 знову схопив його за комір та теж повів до кімнати міліції, нанісши по дорозі кілька ударів долонею по голові та обличчю. В кімнаті міліції він побачив ОСОБА_5, який лежав на підлозі, а на ньому сидів ОСОБА_4 та наносив йому удари по обличчю.

В кімнаті міліції йому удари наносив ОСОБА_3, а саме, бив по тулубу, супроводжуючи кожен його коментар ударом. Травми грудної клітини, ребер та шиї виникли у нього саме від протиправних дій ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 показав, що 10.02.2011 року він перебував на своєму робочому місці у боулінг-клубі “Світлофор” в якості охоронця. Приблизно о 22-й год. до клубу зайшла компанія молодих людей у стані явного алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим їх не пропустили на другий поверх. Вони стали сперечатися, наполягали на виклику працівників міліції, на що він підвів їх до працівників міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які в цей час перебували в приміщенні клубу. У ході розмови з працівниками міліції ОСОБА_5 вів себе агресивно та визиваюче, тому йому було запропоновано покинути заклад, однак ОСОБА_5 відмовився виконати ці вимоги. ОСОБА_4 почав підштовхувати ОСОБА_5 до гардеробу, щоб він отримав свій одяг та вийшов з закладу, але ОСОБА_5 замахнувся нанести удар ОСОБА_4, тому він схопив ОСОБА_5 за шию ззаду та утримував, поки ОСОБА_4 не сказав йому відпустити. При виході на вулицю між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знову почалася боротьба, але він уже відійшов від цього місця. Не бачив, щоб хтось із працівників міліції наносив удари як в приміщенні нічного клубу, так і кімнаті міліції.

Свідок ОСОБА_10 показала, що працювала у кафе “Орбіта”. Пам’ятає, як років два тому працівники міліції показували їй фотографію побитого чоловіка, але вона його не впізнала. Того дня в кафе конфліктів та бійок не було, людей з явними тілесними ушкодженнями вона не бачила.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що працював водієм ВАТ “Таксосервіс” на маршруті № 37, і ніяких бійок у його автобусі не було. Молодих чоловіків з тілесними ушкодженнями він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що 10.02.2011 року в день події він перебував на чергуванні разом з ОСОБА_13 Приблизно о 23.00, вони отримали повідомлення та прибули до “Мегацентру” для надання допомоги у доставлені затриманих. У кімнаті міліції на вул. П’ятницькій сиділи троє затриманих та співробітники «Беркуту» ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на вулиці стояв ще один затриманий, усі четверо затриманих були в стані алкогольного сп’яніння. Весь час перебування в кімнаті міліції затримані висловлювали погрози. Видимих тілесних ушкоджень на затриманих він не бачив. Трьох затриманих вони доставили на медогляд на вул. Щорса, 3, а один затриманий був доставлений до Деснянського відділу міліції для складання протоколу за ст.185 КУпАП.

Аналогічні свідчення дав суду свідок ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_14, міліціонер РМОП “Беркут” УМВС України в Чернігівській області, показав, що у лютому 2011 року він перебував на службі разом з ОСОБА_15 у пішому наряді. 10 лютого 2011 року у вечірній час зайшли до клубу “Світлофор”, де він побачив працівників міліції ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які спілкувались з двома невідомими хлопцями. Молоді люди вели себе агресивно, погрожували та нецензурно виражались, не реагували на зауваження працівників міліції, тому через деякий час їх вивели на вулицю. Початку конфлікту він не бачив, але під час конфлікту біля гардеробу він знаходився між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, слідкував, щоб ніхто більше не втручався. Бачив у ОСОБА_5 почервоніння під оком, але при ньому ніхто з працівників «Беркуту» в його присутності потерпілим тілесних ушкоджень не наносив ні в приміщенні клубу, ні в кімнаті міліції.

Свідок ОСОБА_18, дільничний інспектор міліції ДВМ УМВС України в Чернігівській області, показав, що взимку 2011 року він перебував на цілодобовому чергуванні у Деснянському відділі міліції і близько 02 год. до відділку доставили молодого хлопця, а в рапорті було вказано про вчинення ним злісної непокори законним вимогам працівників міліції. Були доставлені свідки, з пояснень яких та рапорту він склав на ОСОБА_5 протокол за ст. 185 КУпАП. На самопочуття ОСОБА_5 не скаржився, але в нього під оком було почервоніння та гематома. Від дачі пояснень він відмовився, сказав, що буде скаржитися в прокуратуру.

Свідок ОСОБА_19 суду повідомив, що взимку 2011 року він ніс службу разом з ОСОБА_20 та водієм ОСОБА_21 Отримавши виклик від працівників міліції “Беркут” вони приїхали на вул.Щорса,3, де склали адміністративні протоколи за ст.178 КУпАП та ст.173 КУпАП відносно трьох чоловік. Не пам’ятає, чи були у затриманих тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_9 показав, що працює охоронцем у ТОВ “Балу”. У вечірній час 10.02.2011 року у боулінг-клуб “Світлофор” зайшло четверо чоловік, які знаходились у стані алкогольного сп’яніння, що було видно по їх поведінці та зовнішньому вигляду, та намагались пронести з собою спиртне. Їх не пустили на другий поверх закладу, тому вони почали з ними сперечатись, при цьому, найбільше ОСОБА_5 та ОСОБА_2 В приміщенні клубу були співробітники «Беркуту», тому вони поскаржились їм на поведінку відвідувачів. Конфлікт спровокували саме ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ніхто з працівників міліції чи служби охорони не наносив їм тілесних ушкоджень. Бачив лише, як ОСОБА_8 схопив ОСОБА_5 за шию, коли той кинувся на ОСОБА_4 Працівники міліції попереджали порушників про можливе застосування засобів фізичного впливу в разі неприпинення хуліганських дій з боку порушників.

Такі ж свідчення на досудовому слідстві надали свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23, свідчення яких оголошені та досліджені в судовому засіданні (т. 1 а.с. 183-185, а.с. 180-182).

Свідок ОСОБА_7 у суді підтвердив, що у лютому 2011 року він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 після вживання спиртних напоїв у кафе “Орбіта” поїхали у боулінг-клуб “Світлофор”, де у них виник конфлікт спочатку з двома охоронцями клубу, а потім з двома працівниками «Беркуту» з приводу того, що їх не пускали до закладу. Що відбувалось у приміщенні кімнати міліції він не бачив, так як не був там присутній, але чув удари та гуркіт. Чув, що хтось просив, щоб його не били. Скільки було у кімнаті працівників міліції сказати не може, бо їх кількість постійно змінювалась.

Аналогічні свідчення дав суду свідок ОСОБА_6, який додав, що чув, як за дверима кімнати міліції ОСОБА_2 просив його не бити, але не бачив, хто і як наносив тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_24 суду повідомила, що ОСОБА_2 є її рідним братом, а ОСОБА_5 – знайомий. Про події 10-11 лютого 2011 року знає лише зі слів ОСОБА_5, який повернувся додому о 4-й год. побитий, повідомив, що тілесні ушкодження нанесли працівники «Беркуту».

Таким чином, з допиту підсудних, потерпілого та свідків встановлено наступне.

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як на досудовому слідстві, так і в суді, категорично заперечили факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Жоден із свідків не підтвердив, що був очевидцем побиття потерпілих саме підсудними. Свідок ОСОБА_7 повідомив, що лише чув за дверима, як потерпілий просив його не бити.

Так, згідно пред’явленого ОСОБА_3 обвинуваченню, «ОСОБА_3 завів до кімнати міліції ОСОБА_2, якого поставив обличчям до стінки при вході та почав безпідставно його обшукувати, при цьому кілька разів руками наніс удари ОСОБА_2 в область тулубу та кінцівок. Потім, ОСОБА_3 повалив ОСОБА_2 на підлогу та продовжив наносити йому удари ногами по тулубу».

Разом з тим, згідно висновку судово-медичної експертизи №386 від 18.03.2011 року, у потерпілого ОСОБА_2 при огляді 11.02.2011 року мали місце тілесні ушкодження лише у вигляді саден правого вуха та правої переднє-бокової поверхні шиї. (т.2 а.с.135-137), тобто ті, в заподіянні яких ОСОБА_3 обвинувачення не пред’являлось.

На досудовому слідстві ОСОБА_2, допитаний як потерпілий, стверджував, що охоронець закладу вивів його на вулицю, а коли через кілька хвилив мав намір зайти в приміщення клубу, цей же охоронець на східцях взяв його за комір куртки та сильно штовхнув, а потім повів його до кімнати міліції та по дорозі правою рукою бив у праву частину обличчя, в район виска та вуха (т. 1 а.с. 134-137). Надалі в ході судових засідань ОСОБА_2 змінював свої свідчення.

За вказаних обставин, пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення суперечить висновкам судово-медичної експертизи, є неточним і неконкретним.

У потерпілого ОСОБА_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №389 від 18.03.2011 року, мають місце тілесні ушкодження у вигляді синця та забиття м’яких тканин обличчя, саден обличчя, шиї, обох променево-зап’ясткових суглобів, котрі могли утворитись 10.02.2011 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.2 а.с.157-159).

Судом вживались усі можливі заходи для допиту потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні, однак результатів не дали, місцезнаходження потерпілого не встановлено.

Зі свідчень ОСОБА_5, допитаного на досудовому слідстві як потерпілого і свідчення якого оголошені та досліджені в судовому засіданні, встановлено, що у кімнаті міліції його било троє осіб, а саме, прапорщик з поголеною головою, високий прапорщик та охоронець кремезної статури, який підводив його до працівників «Беркута» (т.1 а.с.146-149).

Обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_4 в частині нанесення потерпілому ОСОБА_5 біля 6-7 ударів рукою та ногою в область голови та тулубу, також суперечать висновку судово-медичної експертизи, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 на тулубі не виявлено жодних тілесних ушкоджень.

Висновки досудового слідства в частині доведеності вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ґрунтуються лише на свідченнях потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які в ході досудового та судового слідства були мінливими та неузгодженими.

Суд звертає увагу на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 16 травня 2012 року відносно працівників ТОВ «Балу» ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_22 та ОСОБА_8 також ґрунтується лише на свідченнях самих осіб, стосовно яких відмовлено в порушенні кримінальної справи (т. 5 а.с. 47-50). Враховуючи, що в матеріалах справи є три види свідчень (покази підсудних, покази потерпілих і покази свідків), які різняться та не узгоджуються між собою - орган досудового слідства не дав правової оцінки стосовно покладення в основу обвинувачення одних доказів шляхом нехтування іншими доказами без їх спростування.

Потребує правової оцінки щодо правомірності поведінки в нічному клубі і факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, постанова про накладення штрафу щодо якого набула чинності, оскільки ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував факт алкогольного сп’яніння, а з пояснень підсудних вбачається, що саме алкогольне сп’яніння потерпілих спровокувало конфлікт.

Перебування потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_5, а також свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння, підтверджений висновками медичних оглядів на стан сп'яніння.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вказівки суду першої та апеляційної інстанції у ході додаткового розслідування виконані не були, що свідчить про неповноту проведеного досудового слідства, а пред’явлене органом досудового слідства обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, і ця невідповідність без проведення процесуальних слідчих дій не може бути усунута у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 65 КПК України доказами по кримінальній справі є різні фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, вину особи, що вчинила це діяння, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд приходить до висновку, що наведені вище обставини вказують на неповноту та однобічність досудового слідства, що унеможливлює постановлення у справі законного та обґрунтованого рішення без проведення додаткового розслідування, в ході якого належить перевірити доводи як підсудних, так і потерпілих та свідків, у зв'язку з чим необхідно:

- провести комплекс слідчих дій з метою встановлення дійсних обставин справи та встановлення інших осіб, можливо причетних до спричинення тілесних ушкоджень потерпілим;

- надати правову оцінку діям потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо правомірності їх поведінки в нічному клубі «Світлофор»;

- відповідно до вимог КПК надати об’єктивну правову оцінку показам свідків-працівників охорони клубу «Світлофор»;

- вирішити питання щодо обґрунтованості постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників ТОВ “Балу” за ст. 365 КК України та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України відносно осіб, вказаних у постанові, після чого вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб;

- на підставі додатково зібраних доказів дати належну та вірну юридичну оцінку діям підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- за необхідності провести інші слідчі дії.

Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 273, 281 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - повернути прокурору м. Чернігова на додаткове розслідування.

Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя М.М. Кузюра