Справа 688/3357/13-ц

№ 2/688/864/13

Рішення

Іменем України

18 вересня 2013 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Колодяжного С.Ю.

при секретарі Гавриловій Н.К.

з участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 жовтня 2004 року і від спільного подружнього життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка 02.08.2013 р. звернулась з позовом в суд про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що спільне життя у них не склалося, стосунки погіршувались, виникали суперечки, сварки, непорозуміння, що призводило до взаємних образ та неповаги. Відтак, з лютого 2007 року вони припинили сімейні стосунки, спільного господарства не ведуть. Шлюб носить формальний характер, а тому вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім’ї є неможливим та недоцільним.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала та доповнила, що всі можливості для примирення вичерпані, будь-які підстави для збереження сім’ї відсутні, вона втратила до відповідача хороші почуття, чому просить позов задовольнити.

Відповідач проти розлучення не заперечив і зазначив, що подружнє життя із позивачкою не склалося, чому примирення між ним і позивачкою неможливе, просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, сторони уклали шлюб 23 жовтня 2004 року в Пліщинській сільській раді Шепетівського району Хмельницької області, актовий запис №1, від шлюбу мають неповнолітнього сина.

Також встановлено, що сторони з лютого 2007 року не ведуть спільного господарства, припинили сімейні стосунки, проживають окремо один від одного.

З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, що призвело до втрати почуття любові та перспектив налагодження стосунків немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім’ї ОСОБА_2 неможливе, тому суд приходить до переконнання, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому на користь позивачки підлягають стягненню з відповідача 114,70 грн. понесених нею та документально підтверджених судових витрат (а.с. 1, 2).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 жовтня 2004 року Пліщинською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області, актовий запис №1.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.           

Суддя:                                                                                                    

Оригінал ухвали.