Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № АС-42/156-06 Суддя –Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Бабакова Л.М.
31 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Істоміної О.А.
При секретарі Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –Любімий О.М. –дов. б/н від 20.03.2006р.
відповідача –Верещака М.О. –дов. № 11042/10/10-025 від 30.12.2005р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 2309Х/2-4) відповідача, ДПІ у Київському районі м. Харкова, на Постанову господарського суду Харківської області від 23.05.2006 року по справі № АС-42/156-06
за позовом ТОВ "Аероміст-Харків", м. Харків
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій відповідача неправомірними
Встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. (суддя Яризько В.О.) позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі № 0000012305/0 від 08.02.2006р., № 0000072307/0 від 09.02.2006р. Визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова в частині складення податкових повідомлень-рішень № 0000012305/0 від 08.02.2006р., № 0000072307/0 від 09.02.2006р. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача 3,40 грн. державного мита.
Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Позивач, ТОВ "Аероміст-Харків", заперечень на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. без змін, вважає, що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства з урахуванням усіх фактичних обставин справи.
В судовому засіданні 26.07.2006р. було оголошено перерву до 09:15 год. 31.07.2006р.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було проведено позапланові виїзні перевірки позивача з питань правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за жовтень та листопад 2005 року, за результатами яких складено відповідні акти № 175/23-504/32030759 (за жовтень 2005 року) від 01.02.2006р. та № 224/23-722-32030759 (за листопад 2005 року) від 06.02.2006р.
На підставі даних актів перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000012305/0 від 08.02.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2005 року на суму 70058,70грн. в зв'язку з порушенням п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість";
- № 0000072307/0 від 09.02.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року на суму 22975,73грн. в зв'язку з порушенням п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, зазначених цим Законом.
Згідно п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) на протязі звітного періоду.
Пунктом 7.7. ст. 7 вказаного Закону встановлений порядок визначення сум податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом.
Згідно з ч. 2 пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Згідно ч. 1 пп. 7.7.3. п.7.7 ст. 7 Закону, у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп. 7.7.1. цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення,
яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається
до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Позивач в установлений чинним законодавством термін надав до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2005р., в якій зазначено суму ПДВ що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 72690,0грн. Вказана сума розрахована у відповідності до п.п. 7.7.1 вищевказаного Закону, та правильність такого розрахунку (податкові зобов'язання - податковий кредит) підтверджена відповідачем в акті перевірки №175/23-504/32030759 від 01.02.06р.
Позивачем також до цієї декларації наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, в якому зазначено суму фактично сплаченого ПДВ постачальникам товарів у попередньому періоді в розмірі 101326,0грн.
Актом перевірки №175/23-504/32030759 від 01.02.06р. (арк. справи 43) підтверджено перерахування підприємством позивача постачальникам товарів в попередньому податковому періоді грошових коштів в сумі 606788,16грн., в т.ч. ПДВ 101131,36грн.
Таким чином, відповідач неправомірно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за вказаний період, оскільки ним було враховано до відшкодування ПДВ тільки податковий кредит, який виник у звітному періоді - жовтні 2005р. (за вирахуванням податкових зобов'язань за жовтень 2005р.), але не враховано суму податкового кредиту, яка виникла у попередньому періоді (рядок 22.2 декларації за вересень 2005р.) та була перенесена в рядок 23.1 декларації за жовтень 2005р., як передбачено п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями).
Також позивачем було надано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за листопад 2005р., в якій було зазначено суму ПДВ до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 37439,0грн., яка була вирахована у відповідності до п.п.7.7.1. п.п.7.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону та підтверджена актом перевірки відповідача №224/23-722-32030759 від 06.02.2006р.
Позивачем до цієї декларації наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, в якому зазначено суму фактично сплаченого ПДВ постачальникам товарів у попередньому періоді в розмірі 42181,0грн.
Актом перевірки №224/23-722-32030759 від 06.02.2006р. (арк. справи 33) підтверджено перерахування підприємством позивача постачальникам товарів в попередньому податковому періоді грошових коштів в сумі 2720507,0грн., в т.ч. ПДВ 453418,0грн.
Таким чином, в податковій декларації за листопад 2005р. також позивачем правомірно визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 37439,0грн.
Відповідач помилково вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР стосовно того, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2005р. податкові накладні за попередні періоди, оскільки відповідно до п.п.7.5.1 ст.7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по таким операціям тільки після отримання від постачальника податкових накладних.
Стосовно позовних вимог щодо неправомірності дій відповідача в частині складення оскаржуваного рішення суд зазначає, що відповідно до вимог пп. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі виявлення податковим органом невідповідності суми заявленого відшкодування податку на додану вартість податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.
Згідно з вимогами пп. 3.2. п. З Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних фінансових санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 № 253 встановлено вимоги щодо складення податкового повідомлення-рішення за формою "В1" (додаток 5).
На підставі цього, у податковому повідомленні-рішенні за формою "В1" обов'язково вказуються норми об'єктивного права, які є підставою для перевірки заявленої платником податків до відшкодування з бюджету суми ПДВ та за якими зроблено розрахунок або перерахунок суми заявленого бюджетного відшкодування.
У оскаржуваному повідомленні-рішенні у якості вказаних вище обов'язкових норм права відповідачем застосовано пп. "б", "в" пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що не є підставою для перевірки заявленої платником податків до відшкодування з бюджету суми ПДВ та для проведення розрахунку або перерахунку суми заявленого бюджетного відшкодування.
Тобто, оскаржуване рішення не відповідає вимогам пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також вимогам Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних фінансових санкцій, що свідчить про неправомірність їх прийняття.
На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Відповідно приписам п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірність такого рішення не доведена. За таких обставин, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі № 0000012305/0 від 08.02.2006р., № 0000072307/0 від 09.02.2006р. були задоволені судом першої інстанції обґрунтовано.
Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 23.05.2006р. по справі № АС-42/156-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Судді Бабакова Л.М.
Істоміна О.А.