Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2006 року Справа № 43/17-06
Харківський апеляційний господарський суд у складі колеги суддів: головуючого судді Погребняка В.Я.,
судді Гончар Т.В.,
судді Істоміної О.А.
при секретарі – Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –Гроссу Г.В. (дов № 152/ЮР від 22.12.2004 р.)
1-го відповідача - Єршов Р.В. (дов. від 04.01.2006 р.)
2-го відповідача –не з’явився
розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Акціонерного товариства «Харківстальконструкція»Харківське спеціалізоване управління №3 (вх. №2089Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2006 р. по справі № 43/17-06
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»м. Харків
до 1) ДП АТ«Харківстальконструкція»Харківське спеціалізоване управління №3
2) Управління комунального майна та приватизації, м. Харків
про стягнення 18881,56 грн.,
встановила:
Позивач - КП «Харківські теплові мережі», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ДП АТ«Харківстальконструкція»Харківське спеціалізоване управління №3 та просив стягнути з відповідача вартість спожитої теплової енергії без достатніх підстав у сумі 18881,56 грн., а також покласти на нього витрати по веденню справи, посилаючись на факт користування тепловою енергією відповідачем без договору на користування енергією, та акти, відповідно до яких було здійснено постачання теплової енергії.
Відповідач проти позову заперечував, посилаювся на те, що термін дії договору аренди приміщення закінчився і не був пролонгований.
Ухвалою суду першої інстанції від 27.03.06 по справі за ініціативою суду було залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління комунального майна та приватизації.
У відзиві на позов 2-й відповідач вважає договір продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договіром згідно статті 17 Закону України «Про аренду державного та комунального майна»
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.05.2006 р. (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП АТ «Харківстальконстукція»Харківське спеціалізоване управління №3 18881,56 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, та вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення мотивоване недоведеністю обставин незнаходження відповідача в арендованому приміщенні.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду 1-й відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій
порушує питання про скасування рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2006 р. та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційний суд рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача без задоволення, оскільки вважає доводи ДП АТ «Харківстальконструкція»Харківське спеціалізоване управління № 3 безпідставними.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії в приміщення, які займає 1-й відповідач на підставі договору оренди житлових приміщень №1351 від 03.11.1988 р. і використовувались під гуртожиток площею 1293,5 кв. м за адресою: вул. Ньютона, 111. Жодного акту про звільнення вказаних приміщень 1-м відповідачем до суду надано не було.
Позивач надав до матеріалів справи акти, складені в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії №9 від 12.10.2004 р., №311 від 17.03.2004 р., №004135 від 12.03.2004 р., №318 від 01.12.2004 р., №447 від 06.12.2004 р., від 07.04.2005 р. та акт б/н від від 14.10.2005 р., якими доведено факт постачання теплової енергії.
Також позивачем на адресу відповідача були направлені платіжні вимоги-доручення від 08.11.04р. на суму 923,28Трн., від 07.12.04р. на суму 2071,54 грн., від 06.01.05р. на суму 2922,67 грн., від 05.03.05р. на суму 3124,24 грн., від 06.04.05р. на суму 2370,24 грн., від 06.05.05р. на суму 341,33 грн., від 06.06.05р. на суму 377 грн., від 06.07.05р. на суму 315,44 грн, від 08.08.05р. на суму 47,25 грн., від 07.09.05р. на суму 359,65 грн., від 06.10.05р. на суму 427,54 грн., від 08.11.05р. на суму 745,27 грн., від 07.12.05р. на суму 2072,10 грн., від 06.01.06р. на суму 2630,84 грн. за теплову енергію - опалення.
Проте відповідач кошти за отриману теплову енергію не сплачував.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Також відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Заперечення стосовно того, що відповідач не займає спірні приміщення, а договір оренди №1351 від 03.11.88р. припинив свою дію суд першої інстанції не прийняв до уваги, так як ці обставини не спростовані відповідачем доказами передачі спірного приміщення власникові (акт приймання-здачі). А згідно листа управління комунального майна та приватизації за №12678 від 31.08.2005р. договір №1351 є діючим.
Враховуючі зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимого в частині стягнення вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав в сумі 18881,56 грн. підлягають задоволенню.
З такими висновками місцевого господарського суду погоджується колегія
суддів апеляційної інстанції, зазначивши наступне.
Дійсно, між ДП АТ „Харківстальконструкція" ХСУ № 3 та конторою нежитлового фонду управління житлового господарства міськвиконкому було укладено договір № 1351 про оренду житлових приміщень для використання під гуртожиток площею 1293,5 кв. м за адресою: вул. Ньютона, 111 (пункт 1 Договору), але з тексту договору не вбачається мета укладання договору оренди (надання житла працівникам орендаря), як зазначає відповідач.
Згідно до п. 4 цього договору визначений термін його дії з 01.11.1988 року по 01.11.1993 року, а п. 16 передбачено, що після закінчення строку дії договору, якщо немає угоди про його продовження на новий строк, орендар зобов'язаний у 15 денний термін здати орендодавцеві приміщення з отриманим обладнанням, інвентарем та іншим майном в повному порядку. У порушення умов договору відповідач після закінчення строку дії договору не передав орендодавцеві приміщення, розташовані за адресою: вул. Ньютона, 111, продовжуючи користуватися ними, відповідно не було складено акту прийому-передачі цього приміщення.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму (оренди) передбачені п. 1 ст. 764 ЦК України, а саме: якщо наймач (орендар) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму оренди, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. З боку орендодавця заперечення подані не були, тому договір оренди житлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Ньютона, 111, вважається поновленим, про що свідчать листи Управління комунального майна та приватизації № 12678 від 31.08.2005 року та № 6756 від 03.03.2006 року про пролонгацію договору з ДП АТ«Харківстальконструкція»ХСУ№3. А*за умовами п. 18 договору від 03.11.88 у разі закінчення його дії орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної сдачі приміщення.
Також договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору.
Стосовно підтвердження 1-го відповідача, що договором не передбачено оформлення передачі та повернення приміщення шляхом підписання будь-якого акту, то як вже зазначалося вище, п. 16 договору № 1351 року передбачений обов'язок саме орендаря у 15 денний строк передати приміщення орендодавцеві після закінчення строку дії договору, а ст. 795 ЦК України зазначає, що передання наймачеві (орендарю) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору оренди (з цього моменту починається обчислення строку договору найму). Повернення наймачем (орендарем) предмета договору найму (оренди) також оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. Отже з цього моменту договір найму (оренди) припиняється.
При невиконанні умов договору, як це передбачено п.21 кожна сторона може вимагати дострокового розірвання договору. Проте він є діючим, як вже зазначив у листі від 03.03.2006р. №6756 другий відповідач.
Також 1-й відповідач зазначає про суттєво завищену суму заборгованості та робить свій приблизний розрахунок цієї суми, виходячи з норм та тарифів, передбачених для постачання послуг з теплової енергії населенню у квартирах житлового фонду з розрахунку на 1 кв. м опалювальної площі щомісячно протягом року, але зневажає той факт, що договір оренди був укладений між двома юридичними особами -Управлінням комунального майна та приватизації і ДП АТ «Харківстальконструкція»ХСУ № 3, та позовна заява пред'явлена також до
юридичної особи. Розрахунок заборгованості був виконаний для юридичної особи по тарифу - 78,94 грн. за 1 Гкал. теплової енергії, затвердженому рішенням виконавчого комітету Харківської області №987 від 10.10.2003 року.
Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, ще прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
В 1996р. коли відповідач ще був структурним підрозділом АТ „Харківстальконструкція", це підприємство надсилало Голові виконкому Харківської міської ради, Голові Комінтернівської районної ради та Начальнику ЖЕО Комінтернівського району м. Харкова лист (вих. № 96 від 22.05.1996р.) з пропозицією щодо повернення приміщення гуртожитку у зв'язку зі спливом терміну дії Договору, але відповіді не отримало.
З зазначеного апелянт вважає, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, тому вимоги мають бути адресовані власнику та мешканцям вищевказаних приміщень, що перейшли на прямі розрахунки.
Проте дій, які повинен вчинити кредитор (орендодавець) умовами договору не встановлені, а дії щодо повернення приміщення гуртожитку не перешкоджали відповідачу виконувати свій обов'язок, від якого він утримувався. З рішення господарського суду Харківської області від 29.03.05 по справі №15/07-05, наданого до матеріалів справи (а.с. 95) вбачається, що вимога КП «Харківські теплові мережі»до ДП АТ «Харківстальконструкція»Харківське спеціалізоване управління №3 була визнана відповідачем за період з жовтня 2002 року по травень 2004 року, що не спростовувалось 1-м відповідачем по цій справі.
Матеріали справи (а.с. 90 - 94) Свідчать про факт відкриття особових рахунків мешканцями деяких квартир будинку № 111 по вул. Ньютона в зв'язку з виключенням із числа гуртожитку кімнат, що враховував позивач при зверненні із позовом, але цей факт не підтверджує пред'явлення позову до неналежного відповідача. Із цих підстав 1-й відповідач не заперечував проти суми вимог.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2006р. відсутні. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції залишається без змін.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105, ЮбГПКУкраїни,
постановила:
1. Апеляційну скаргу 1-го відповідача - Дочірнього підприємства Акціонерного
товариства «Харківстальконструкція»Харківське спеціалізоване управління №3,
залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 15 травня 2006 р. залишити
без змін.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
Суддя Т.В. Гончар
Суддя О.А. Істоміна