Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-42/125-05 Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Істоміна О.А.
«25»липня 2006 року
Колегія суддів суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі Якименко О.В.
за участю представників сторін:
позивача – Вишневецька Т.А. –представник, дов. від 03.05.2006 року (копія у справі)
відповідача – Чернишова А.М. –юрист, дов. № 1300/10/10-025 від 14.02.2006 року (копія у справі)
третя особа - Федоренко О.А. –представник, дов. № 14/10/10-017 від 10.01.2006 року (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (вх. № 2236Х/2-5) та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (вх. № 2248Х/2)
на постанову господарського суду Харківської області від 22 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-42/125-06 та матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Земляне”, м. Харків
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
третя особа –Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова
про визнання нечинною та скасування податкової вимоги, -
встановила:
У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Земляне” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило скасувати другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 2/247 від 20 лютого 2006 року, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова звільнити активи Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Земляне” з-під податкової застави та виключити податкову заставу з державного реєстру застав рухомого та нерухомого майна, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова провести списання у картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Земляне” за платежем 16030000 "податки, не віднесені до інших категорій" суму пені в розмір 8437,46 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем включено до податкової вимоги суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, а дана заборгованість не є податковим зобов'язанням, тому в процедурі її стягнення не можуть застосовуватись положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того позивач вказує на те, що в картці особового рахунку відповідачем нарахована пеня на штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, що не передбачено жодними нормативним документом.
Постановою господарського суду Харківської області від 22 травня 2006 року по справі № АС-42/125-06 позов було задоволено. Скасовано другу податкову вимогу № 2/247 від 20 лютого 2006 року Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова звільнити активи позивача з-під податкової застави та виключити податкову заставу з державного реєстру застав рухомого та нерухомого майна. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова провести списання у картці особового рахунку позивача за платежем 16030000 "податки, не віднесені до інших категорій" суму пені в розмір 8437,46 грн. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова з даною постановою не погодилась та звернулася з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що позивачем не сплачені своєчасно штрафні санкції, які були застосовані згідно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, де позивач перебував на обліку до 2005 року, № 0007672301/0 від 25 листопада 2002 року, і дані штрафні санкції є узгодженим податковим зобов'язанням, а тому застосована процедура стягнення податкової заборгованості передбачена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того вказує на те, що дана заборгованість рахувалась по картці особового рахунку, яка була передана з Державної податкової інспекції Дзержинському районі м. Харкова, і на дану заборгованість нараховувалась пеня.
Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова також з даною постановою не погодилась та звернулася з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Земляне” відзив на апеляційну скаргу не надало, в судовому засіданні просило суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, до позивача, згідно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0007672301/0 від 25 листопада 2002 року, прийнятого на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", були застосовані штрафні санкції на підставі п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в сумі 921430,30 грн.
В податковому повідомленні - рішенні позивачу, як платнику податків, визначено саме суму податкового зобов'язання за порушення податкового законодавства. Одночасно вказаним повідомленням - рішенням платник податків був попереджений, що у разі несплати в установлений граничний термін податкового зобов'язання виникає право податкової застави на всі активи платника податків і таке податкове зобов'язання буде визнано податковим боргом. Платника податків попереджено, що у разі несплати податкового зобов'язання в граничний термін, визначеного в цьому повідомленні - рішенні розпочинається нарахування пені та на нараховані штрафні санкції будуть нараховані ще штрафні санкції в розмірах встановлених законом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 червня 2003 року по справі № А-13/452-02 податкове повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0007672301/0 від 25 листопада 2002 року визнано частково недійсним в частині застосування фінансових санкцій в сумі 717015,10 грн. Рішення суду вступило в законну силу. Таким чином судом визнано правомірним застосування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 0007672301/0 від 25 листопада 2002 року в сумі 204415,20 грн.
З облікової картки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Земляне” вбачається дана сума обліковується за платежем 16030000 "Інші податки". Позивачем частково були сплачені застосовані до нього штрафні санкції. Станом на 19 січня 2006 року залишок несплаченої суми штрафної санкції складає 194462,88 грн. Також за даними картки особового рахунку на суму заборгованості зі сплати штрафних санкцій була нарахована пеня в сумі 3155,91 грн.
В зв'язку із зміною юридичної адреси позивача, підприємство перейшло на облік до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, якою була прийнята перша податкова вимога № 1/102 від 19 січня 2006 року на загальну суму 197786,46 грн., куди увійшла заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податках не віднесених до інших категорій в сумі 194462,88 грн., пеня в сумі 3155,91 грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів у сумі 167,67 грн.
У зв'язку з тим, що позивачем не була повністю погашена сума заборгованість, яка зазначена в першій податковій вимозі, відповідачем прийнята друга податкова вимога № 2/247 від 20 лютого 2006 року на загальну суму 187155,85 грн., в т.ч. заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податках не віднесених до інших категорій в сумі 178718,39 грн., пеня в сумі 8437,46 грн.
Згідно п. 6.2.1 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 20 грудня 2000 року (далі Закон №2181), податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.
Перша податкова вимога містить факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. А друга податкова вимога додатково до заявлених вимог, при збільшенні заборгованості, зазначає суму консолідованого боргу. Податкові вимоги є підставою для вчинення заходів для примусового стягнення боргу.
Матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова був складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 24 січня 2006 року № 1, також податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію.
Відповідно до пункту 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника), зокрема, щодо обов'язку платника податків сплатити сумі застосованих штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірки платника податків.
Таким чином керівники (їх заступники) податкового органу мають право приймати податкові повідомлення-рішення щодо обов'язку платника податку сплатити суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення не лише податкового законодавства, а і інших нормативно-правових актів.
При відсутності в чинному законодавстві встановлених вимог щодо форми і змісту рішення органу державної податкової служби про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій, передбачених статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95, прийняття цим органом щодо таких фінансових санкцій податкового повідомлення не виходить за межі контролюючих повноважень вказаного органу.
Але визначення в даному випадку штрафу, як суми податкових зобов’язань суперечить преамбулі, п. 1.2., 1.5. статті 1 Закону № 2181, статтям 13, 14 Закону України „Про систему оподаткування”, оскільки згідно з преамбулою Закону № 2181, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
А відповідно до п. 1.5. статті 1 Закону № 2181, положення цього Закону поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Крім того, п.1.9 статті 1 Закону № 2181 визначає податкове повідомлення –як письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплати суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Податкове зобов'язання та податковий борг, згідно п.п. 1.2, 1.3 статті 1 цього ж Закону, є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів узгоджене самостійно платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому поряд ку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визна чені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону № 2181, визначення податкового зобов'язання контролюючим ор ганом самостійно передбачено за вичерпним переліком обставин визначених законом.
Визначення у податковому повідомленні-рішенні штрафних санкцій позивачу на підставі норми Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" як податкового зобов'язання є порушенням Закону № 2181, обов'язок позивача по сплаті таких штрафних (фінансових) санкцій не відноситься до категорії податкового зобов'язання чи податкового боргу.
Підставами для видання податкового повідомлення-рішення № 0007672301/0 від 25 листопада 2002 року були не податкові зобов'язання, податковий борг, засновані на обов'язкових платежах до бюджетів або державних фондів, а санкції за порушення певних правил. А оскільки застосовані податковим повідомленням-рішенням № 0007672301/0 від 25 листопада 2002 року штрафні санкції не є податковими зобов'язаннями, то вони не можуть стягуватись за процедурою, передбаченою Законом № 2181.
З наведених підстав слід погодитись з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість винесення Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова другої податкової вимоги, до якої включена заборгованість зі сплати штрафних санкцій, які не є податковим зобов'язанням, та необґрунтованим є включення активів позивача до податкової застави.
Крім того, згідно даних облікової картки позивача за платежем 16030000 "Інші податки" обліковується пеня в розмірі 8437,46 грн. Дана пеня нарахована за несплату позивачем штрафних санкцій, які не є податковим зобов'язанням. Як вірно зазначив місцевий господарський суд, нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій, які застосовані на підставі норми Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" не передбачено жодним нормативним актом чинного законодавства.
Органи Державної податкової служби здійснюють облік, контроль щодо платежів згідно з "Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджетів, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України". Відповідно до приписів цієї Інструкції з метою обліку нарахованих та сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків; інформація про податкові зобов'язання...; стан розрахунків платників з бюджетами та інше.
Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, ні Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, ні Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова не надали доказів, які б спростували доводи позивача, а тому їх вимоги щодо скасування постанови задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що заперечення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, наведені в апеляційних скаргах, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 22 травня 2006 року по справі № АС-42/125-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг відповідача та третьої особи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 22 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-42/125-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-42/125-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді