Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2006 р.                                                                            справа №3/297-05

                                       

                                                     Судова колегія у складі:

головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Такмакова Ю.В., Плужник О.В.

при секретарі Казакова О.І.

за  участю представників сторін:

позивача –Козупиця О.М.

відповідача –Карамишев Д.В.

розглянула апеляційну скаргу відповідача вх.№2138С/3-7 на рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2006 р. (повний текст рішення підписано 26.05.2006 р.) по справі №3/297-05

за позовом –Дочірнього підприємства „Завод обважнених бурильних та ведучих труб” ВАТ „Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе, м. Суми

до –ТОВ „МетСнабКомплект”, м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним,

                                                              

                                                встановила:

     Рішенням господарського суду Сумської області від 22.05.2006 р. (повний текст рішення підписано 26.05.2006 р.) по справі №3/297-05 (суддя Лиховід Б.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "МетСнабКомплект" на користь дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" - 75 210 грн. 12 коп. боргу, 752 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита, 112 грн. 03 кой. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині провадження у справі припинено. Залишено   металевий лист 3.9 мм-1500 мм-4000 мм в кількості 15 тон у власності товариства  з  обмеженою відповідальністю "МетСнабКомплект".

   Зобов’язано дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих  труб” відкритого    акціонерного   товариства   "Сумське   машинобудівне    науково-виробниче об'єднання  ім.   М.В.   Фрунзе"  повернути товариству з обмеженою відповідальністю "МетСнабКомплект" м. Дніпропетровськ, металевий лист 3.9 мм-1500 мм-4000 мм. в кількості 15 тон.   

       Відповідач, з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і в позові відмовити.   Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом, при прийнятті до розгляду заявленого позову та винесені рішення, порушені норми процесуального права, а саме ст.ст.15,17, 22 ГПК України щодо порушення провадження у справі відповідно до встановлених вимог територіальної підсудності, та у прийнятті до провадження заяви про зміну підстави та предмету позову.   Також, відповідач посилається на те, що при прийнятті рішення судом порушено (не застосовано, невірно застосовано) норми матеріального права, не повно з'ясовані обставини справи, а ті що встановлені є недоведеним виходячи, оскільки судом не враховано, що під час приймання товару позивачем не додержано вимог Інструкції про  порядок  приймання  продукції виробничо-технічного  призначення  і товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Совміні СРСР від 25.04.1966р. №П-7 (надалі - Інструкція) та умов укладеного договору і, наданий до справи акт приймання продукції не має доказової сили. Відповідач вважає, що суд не звернув увагу на положення ст. 673 ЦК України (ст. 268 ГК України), відповідно до якої продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Оскільки договором купівлі-продажу №2004/09-10 від 08.09.2004р., укладеним між позивачем та відповідачем передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність Покупця металопрокат партіями, в асортименті, кількості та за ціною, передбаченою у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору); якість товару що постачається має відповідати стандартам, зазначеним в Специфікаціях (п. 2.1. Договору). Специфікація №3 до договору №20004/09-10 не містить вказівки на стандарти (типові умови), яким має відповідати поставлений товар - лист 3,9-1500-4000 х/к ст. 08-КП. Позивач не повідомив відповідача про мету його використання, а тому він не має права посилатись на непридатність товару для виготовлення ковпачків захисних для захисту різьбових замків обважених бурильних труб як на підставу своїх вимог, а оскільки договір №2004/09-10 від 08.09.2004р. із додатком (Специфікацією №3) не місить посилання на стандарти, вимоги позивача щодо порушення умов договору є безпідставними.

    Як зазначає відповідач у скарзі, згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Таким чином, при вирішенні питання про відповідальність відповідача суд мав встановити факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність несприятливих наслідків для позивача, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та наслідками, а також вину відповідача у настанні несприятливих наслідків. Відповідач у відповіді на претензію №01-13/06 від 13.06.2005р. повідомив позивача, про те, що постачання товару щодо якості якого є сумніви, було здійснено відповідачу приватним підприємством "Рубін", це підтверджується накладною №31/01 від 20.01.2005р. Відповідно до ч.2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, отже сертифікат якості № 614189 ВАТ Металургійний комбінат "Запоріжсталь" було передано ТОВ "МетСнабКомплект" продавцем товару - ПП "Рубін", при цьому відповідач не знав та не міг знаті про недійсність сертифікату та невідповідність продукції.

    Таким чином, як вважає відповідач, суд порушив (не застосував, невірно застосував) ст.ст. 614,622 ЦК України, а також неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, через що порушив вимоги ст.ст. 4, 27, 43 ГПК України.

    Крім того, відповідач вважає, що висновки проведеної експертизи не  доводять його вини в постачанні позивачу неякісної продукції.

    Позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

   Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

  Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом до господарського суду Сумської області в якому просив визнати недійсним договір купівлі —продажу № 2004/09-10, укладений між сторонами 8 вересня 2004 року.

  Порушуючи провадження у справі місцевий господарський суд керувався ст. 15 ГПК України згідно якої, справи що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони зобов’язаної за договором здійснити на користь сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Тобто, місцевий господарський суд порушив провадження у справі за місцезнаходженням позивача, котрий за договором  купівлі —продажу № 2004/09-10, укладеного між сторонами 8 вересня 2004 року, повинен був сплатити відповідачеві грошові кошти.

  До прийняття рішення місцевим господарським судом, позивач подав заяву № 1807 05-10 від 18.07.2005 року про зміну предмету позову, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму, сплачену за товар неналежної якості в розмірі 79 221 грн. 32 коп., що не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України відповідно до котрої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

  Згідно п. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

  Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни  рішення (ухвали) є невиконання або невірне застосування вимог, передбачених  зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

 Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом 08 вересня 2004 року між позивачем - дочірнім підприємством "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "МетСнабКомплект" було укладено договір купівлі-продажу №2004/09-10.

 На виконання умов п.4.3. Договору позивачем на підставі рахунку відповідача № від 22.11.2004 р.. копія рахунку знаходиться в матеріалах справи, були перераховані грошові кошти на загальну суму 79 221.32 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 837 від 23.11.2004 р. на суму 38 357,16 грн. та № 152 від 18.01.2005 р. на суму 40 864, 16 грн.

  20.01,2005 р. за накладною № 31/01 відповідачем, на виконання умов Договору та Додатку (специфікації) № від 22.10.2004 р. до Договору (Специфікації), яка у відповідності до п. 11. Договору є його невід'ємною частиною, позивачу був поставлений товар - металевий лист -3.9 мм-1500 мм-4000 мм. у кількості 15.00 тонн, на загальну суму 75 210.12 грн., та видана копія сертифіката якості № 614189 заводу виробника - ВАТ "Металургійний комбінат "Запоріжсталь" .

 При промисловій перевірці (виробничий контроль) зазначеного металевого листа (виробництво ковпачків захисних для захисту різьбових замків обважнених труб) була виявлена його неналежна якість, що підтверджується Актом про невідповідність товару якості.

 Згідно креслень 600.00.00.01: 600.00.00.002 виробництво ковпачків захисних для захисту різьбових замків обважнених бурильних труб може здійснюватись лише із сталі 08 КП. При здійсненні спектрального аналізу (лабораторний контроль) неналежна якість товару була підтверджена.

  У відповідності до Специфікації відповідач повинен був поставити позивач} товар, який за своїм хімічним складом та механічним властивостям відповідає сталі 08-КГІ. Спектральний аналіз виявив, що хімічний склад товару відповідає сталі 05- КП. що підтверджується актом про невідповідність товару якості, акт про невідповідність товар} по якості знаходиться в матеріалах справи.

  З метою з'ясування походження товару до заводу - виробника, зазначеного в сертифікаті якості - ВАТ "Металургійний комбінат "Запоріжсталь" було надіслано листа № 79/9-84 від 10.02.2005 р.. до листа додані сертифікат якості та маркувальний ярлик. У відповіді (вих. № 31-452р від 14.02.2005 р.) на лист ВАТ "Металургійний комбінат "Запоріжсталь" зазначив, що наданий сертифікат сфальсифіковано, відвантаження металопрокату за сертифікатом якості № 614189 не здійснювалася, крім того сфальсифіковано маркувальний ярлик, тобто відповідач поставив товар неналежної якості та надав при поставці сфальсифіковані документи, які нібито підтверджують його якість.

  Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

  Відповідно до частини 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог ) якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

  У відповідності до п. 8.3. Договору у випадку невідповідності товару сертифікатам якості, виданим заводом виробником, продавець здійснює заміну товару протягом 10 днів з моменту складання акту про невідповідність якості товару.

   Як вбачається з матеріалів справи, акт про невідповідність якості товару складений 07.02.2005р. після   проведення  лабораторних  досліджень  та   10.02.2005 року надісланий відповідачу. У порушення п. 8.3.Договору відповідач не здійснив заміни товару неналежної якості на товар належної якості.

   Неодноразові пропозиції покупця (позивача) вирішити питання без звернення до суду (лист № 79/9-81 від 07.02.2005 р., лист № 79/9-132 від 03.03.2005 р.) відповідачем залишені без реагування, на час розгляду справи товар не замінений, грошові кошти позивачу не повернуті .

   Згідно статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо вони виникли до передання товару покупцеві. Товар, переданий по Договору не відповідає якості по хімічному складу і позивач не мав технічної можливості змінити такий хімічний склад товару, тому відповідальність за неналежну якість товару, у відповідності до ст. 679 ЦК України несе відповідач.

   На виконання ст. 5 ГПК України та п. 9.1. Договору відповідачу була надіслана претензія № 79/9-256 від 17.05.2005 р.. яка була отримана Відповідачем 105.2005 р. У відповіді на претензію відповідач визнає, що якість товару не відповідає вимогам Договору і зазначає, що такий товар неналежної якості ним в свою чергу було отримано від третьої особи.

   Відповідно до ст. 526 ЦК України (ст.161 в редакції 1963р.). зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

   Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 74 від 21.03.2006 року хімічний склад металевих пластин, що надані на дослідження відповідає нормам ТУ 14-15-309, які пред’явлені для марки сталі 08 КП, а тимчасовий опір та відносне подовження металевих пластин не відповідають нормам ТУ 14-15-309, які пред'являються для марки сталі 08 КП. Тобто висновок експерта підтверджує правомірність вимог позивача та доводить, що металевий лист 3.9 мм-1500 мм-4000мм, поставлений позивачу відповідачем по договору № 2004/09-10 від 08.10.2004 року, укладеного між сторонами, не відповідає марш сталі 08 КП.

    Позивач подав заяву  про зменшення розміру позовних,  в якій  просить стягнути відповідача на свою користь суму, сплачену за товар неналежної якості в розмірі 75 210 гри 12 коп.. в зв'язку з тим. що відповідач платіжним дорученням № 3778 від 23.11.2005 року повернув частину грошових коштів у розмірі 4011 грн. 20 коп., тому провадження по справі в частині стягнення з відповідача 4001 грн. 20 коп. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а в іншій частині суд вважає, вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

    Посилання відповідача на те, що наданими до справи доказами не доведено постачання ним неякісної продукції, а також те, що судом не доведена його вина в постачанні неякісної продукції, оскільки ця продукція постачалась через посередника, котрим був виданий сертифікат якості, котрий він не міг перевірити і, це є підставою для відмови у задоволенні позову не обґрунтоване. Неякісність продукції спростовується матеріалами справи та доказами в їх сукупності, а також тим, що відповідач частково повернув отримані грошові кошти за поставлену неякісну продукцію.

  Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку саме відповідач повинен був довести місцевому господарському суду та надати відповідні докази про те, що поставлена ним продукція відповідає вимогам наданого сертифікату якості виробника продукції і, що цей сертифікат був виданий саме виробником продукції.

    На підставі викладеного та відповідно до ст. 43 ГПК України, рішення місцевого господарського суду прийнято з урахуванням наданих до справи доказів в їх сукупності, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

  Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                                  

                                                   постановила:

    Рішення  господарського суду Сумської області від 22.05.2006 р. по справі №3/297-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

               Головуючий суддя                                                         Могилєвкін Ю.О.

                                     

                               судді                                                         Такмаков Ю.В.

                                                                                                  Плужник О.В.