Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-17/244-06 суддя Коваленко О.В.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Кравець Т.В.
“25”липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі Калугіній Н.Є.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції у Сумській області (вх.№ 2203С/2-5)
на постанову господарського суду Сумської області від 12.05.2005р. по адміністративній справі №АС-17/244-06
за позовом Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1
до Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановила:
У квітні 2006 року позивач, СПД ФО ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1 Охтирської МДПІ про визначення податкового зобов*язання по ПДВ на суму 75679,50 грн., з них 50453,00 основного платежу по ПДВ, та штрафних санкцій на суму 25226,50 грн., як такі, що винесені неправомірно, з порушенням законодавства про оподаткування та порушують його інтереси як суб'єкта підприємницької діяльності.
Постановою господарського суду Сумської області від 12 травня 2006 року по справі № АС-17/244-06 позовні вимоги задоволені, скасовано податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, стягнуто з відповідача державне мито на суму 3,40 грн.
Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач -Охтирська МДПІ, звернулась до апеляційного суду зі скаргою, в якої порушує питання про скасування постанови та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні позову, при цьому посилаючись на те, що судом неповно досліджені обставини справи та вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що повністю згоден з доводами, викладеними у постанові, вважає її законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається с матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, органом ДПС на підприємстві позивача була проведена перевірка з питань обґрунтованості своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов*язкових платежів) СПД-ФО ОСОБА_1 за період з 09.09.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт НОМЕР_2, в якому зазначено, що позивачем під час операцій відповідно до договору НОМЕР_3, укладеного між ним та ТОВ філія №44 „Бізнес-Центр Господар" на поставку дуба - кругляка, занижено податку на додану вартість на суму 50453,00 грн. та безпідставно віднесено зазначену суму до податкового кредиту.
На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яке в процедурі адміністративного оскарження залишено без змін, скарга позивача без задоволення, та з метою доведення граничного строку сплати, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання 75 679 грн. 50 коп., з яких: 50 453 грн. донарахованого податку на додану вартість та 25 226 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Підставами для донарахування ПДВ та штрафних санкцій, як вважає відповідач, стали порушення позивачем пп.7.2.1. п.7.2. ст.7, та пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р., а саме: віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, які заповнені з порушенням пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 зазначеного Закону, а саме: відсутній податковий номер продавця. Крім того, як зазначив відповідач в акті, під час проведення зустрічної перевірки контрагента (ТОВ філія №44 „Бізнес-Центр Господар") по договору НОМЕР_3, укладеного з позивачем, було з'ясовано, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість філії №44 ТОВ «Бізнес-центр Господар" анульоване 11 листопада 2005р. Таким чином, на думку відповідача, суми ПДВ, попередньо включені СПД-ФО ОСОБА_1 до складу податкового кредиту, згідно податкових накладних, наданих філією №44 ТОВ „Бізнес-Центр Господар" на час перевірки, були не підтвердженими.
Відповідно до договору НОМЕР_3, укладеного між позивачем та ТОВ філія №44 „Бізнес-Центр Господар" на строк до 31.12.2005р., останній впродовж січня - вересня 2005р. постачав позивачу дуб -кругляк. На товар, який постачався даним підприємством, складались видаткові накладні та податкові накладні: ІНФОРМАЦІЯ_1, крім того, оскільки розрахунки проходили готівкою, то виписувались приходні касові ордери: ІНФОРМАЦІЯ_2, також складалися акти приймання-передачі матеріальних цінностей згідно чинного законодавства. В цілому позивачем по зазначеним операціям було сплачено 50 453 грн. податку на додану вартість та віднесено цю суму до суми податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у передбаченому Законом порядку, крім того п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, передбачено що зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкову накладну. Також відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від одержувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку.
Твердження апелянта стосовно того, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача не мали податкового номеру продавця, тому його право на податковий кредит не підтверджено, судова колегія до уваги не бере, оскільки, недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені ДПІ в результаті перевірки позивача, не роблять податкові накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, крім того, вони не є перешкодою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.
Згідно з абзацом 2 п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підставою для відповідальності платника податків є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.
Станом на 1.12.2005 року згідно інформації, наданої відділом оподаткування юридичних осіб МДПІ Богодухівського району Харківської області № 294/23-109 від 21.12.2005 року, ТОВ філія № 44 «Бізнес-центр-Господар» обліковується в державному реєстрі і є платником податку на додану вартість.
Позивачем спірні податкові накладні були в повному обсязі занесені в книгу обліку придбання товарів у встановленому порядку.
Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено, що суми по спірних податкових накладних, які включені ним до податкового кредиту, включені правомірно, та у відповідності з Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не доведено те, що документи, надані позивачем, які підтверджують право податкового кредиту, є не достатніми та такими, що викликають сумнів. Отже твердження відповідача повністю спростовуються матеріалами справи та наданими позивачем доказами по справі.
Таким чином, постанова місцевого господарського суду прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Охтирської МДПІ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 12 травня 2006 року по справі № Ас-17/244-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № Ас-17/244-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кравець Т.В.
Судді Істоміна О.А.
Твердохліб А.Ф.