Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року Справа № 41/96-06
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шутенко І.А. - доповідач
судді Бабакової Л.М.,
судді Істоміна О.А.,
при секретарі - Міраков Г.А.
за участю представників сторін:
позивача –Демчан А.В. ( дов. № 1879/10/10-015 від 09.03.2006р.), Кравченко Н.А. ( дов. № 6304/10/10-015 від 21.07.2006р.)
1-го відповідача –не прибув
2-го відповідача –Тарасенко С.Л. ( дов. Від 15.03.2006р.)
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1824Х/2) ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2006 р. по справі № 41/96-06
за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова,
до ТОВ „Універсал-Норд”, м. Харків,
та до ТОВ „Техпром”, м. Харків,
про визнання угоди недійсною, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсною угоди від 03.06.2004р. № 306 укладеної між ТОВ „Техпром” та ТОВ „Універсал –Норд” на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Мінаєва О.М.) від 18.04.2006р. (повний текст рішення виготовлено та підписано 21.04.2006р.) по справі №41/96-06 в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовлено. В задоволенні позову відмовлено.
Позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, з рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2006 р. по справі №41/96-06 не згоден, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова посилається на те, що відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" відсутність у продавця статусу платника податку на додану вартість позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24 травня 2004 року по справі № 01/02-04 було скасовано державну реєстрацію ТОВ "Універсал Норд". На підставі рішення господарського суду ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було складено акт № 200/281-130 від 01.06.2004р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ, яке було видано підприємству 19.07.2000р.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана угода повинна бути визнана недійсною на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, оскільки вона спрямована на приховування прибутків від оподаткування.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2006р. про прийняття апеляційної скарги (подання) до провадження направлена на адресу першого відповідача, вказану у апеляційній скарзі та зазначеній у довідці Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Харківській області, повернулась до суду з відміткою "організація не значиться".
Другий відповідач про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, але відзив на апеляційну скаргу не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Під час апеляційного провадження встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ „Техпром" з врахуванням вимог п.1 Закону України № 2322-ІУ від 16.02.2005р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р., відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено Акт №257/15-144/ДСК від 29.04.2004р.
В результаті перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ "Техпром" з ТОВ "Універсал Норд" було укладено договір купівлі-продажу редукторів від 03.06.2004 року № 306 на загальну суму 720000,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 120000,00грн. відповідно до умов якого, ТОВ „Універсал-Норд" (продавець) зобов'язався поставити ТОВ „Техпром" (покупцю), а останній зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. П.7 зазначеного Договору передбачено, що він діє до моменту його повного виконання. На виконання умов договору, 1-м відповідачем були виписані податкові накладні № 11/06 від 11.06.2004 року на загальну суму 30192,00грн. та № 7/06 від 07.06.2004 року на загальну суму 55920,00грн.
Згідно угоди купівлі-продажу № 306 від 03.06.2004 року сума склала 720000,00грн., але загальна сума проведених операцій між ТОВ "Універсал-Норд" та ТОВ "Техпром", яка була встановлена під час перевірки склала 86112,00грн., з врахуванням ПДВ –14352,00 грн., що підтверджується наступними документами: - податковою накладною № 11/06 від 11.06.2004 року на загальну суму 30192,00грн.
- податковою накладною № 7/06 від 07.06.2004 року на загальну суму 55920,00грн.
Як зазначає позивач, ТОВ "Універсал-норд" зареєстроване як платник податків у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Останню звітність ТОВ "Універсал - норд " подавало до ДПІ у Жовтневому районі за 2002 рік. Так як підприємство не надавало звітів, ДПІ звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про скасування державної реєстрації.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 травня 2004 року по справі № 01/02-04 було скасовано державну реєстрацію ТОВ "Універсал Норд". Вказаним рішенням господарського суду Харківської області також зобов’язано засновника (власника) провести ліквідацію підприємства та зобов’язано позивача надати засновникам (власникам) та реєструючому органу копію цього рішення.
На підставі рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2004р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було складено акт № 200/281-130 від 01.06.2004р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ, яке було видано підприємству 19.07.2004р.
Колегія суддів зазначає, що згідно п.4 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадку, якщо зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Частиною 7 статті 59 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірної угоди, ТОВ „Техпром” та ТОВ "Універсал Норд" знаходились і продовжують знаходитись у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України про що свідчать довідки, видані Державним комітетом статистики України Головним управлінням статистики у Харківській області №9338/12-05 від 12.08.2005р., №9339/12-05 від 12.08.2005р., №3335/12-06 від 15.03.2006р. та № 3201/12-06 від 15.03.2006р.
Доказів вилучення ТОВ „Універсал –Норд” з Єдиного державному реєстрі підприємств та організацій України позивачем не надано, тобто підприємство не ліквідоване.
Отже, посилання позивача на недійсність правочину між відповідачами з врахуванням вимог ч.1 ст.215 ЦК України (2003р.) неправомірні, оскільки позивачем не зазначено і не підтверджено документально, які з вимог, передбачених ст.203 ЦК, при укладанні договору не дотримано.
Крім того, колегія суддів зазначає, що на момент укладення спірної угоди рішенням господарського суду Харківської області від 24 травня 2004 року по справі № 01/02-04 не набрало законної сили. Окрім того, позивач не довів, що 2-й відповідач на момент укладення договору знав або повинен був знати про винесення вищезазначеного рішення суду.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Закон пов'язує недійсність зобов'язань з підстав, на які посилається ДПІ лише при наявності факту мети, що суперечить інтересам держави і суспільства, але позивач не надав доказів наявності такої мети. Укладений між сторонами договір, як свідчать матеріали справи, укладений згідно законодавством України, а у сторін по договору не вбачається дій, які б порушували інтереси держави та суспільства.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що позивач просить визнати недійсною договір купівлі-продажу №306 від 03.06.2004р., посилаючись на норми статтей 207, 208 Господарського кодексу України які, як наведено вище, стосуються господарських зобов'язань.
Пунктом 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. із змінами та доповненнями, передбачено, що Державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, отриманих за такими угодами...
З огляду на викладене, у позивача відсутні правові підстави на звернення до суду з позовом про визнання недійсною угоди на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України тому, що господарське зобов’язання є лише наслідком укладення суб’єктами господарювання угод, та не є тотожним поняттю „договір”.
Таким чином, при винесенні ухвали господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статтей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2006р. р. по справі № 41/96-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді