Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року Справа № 33/144-05
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карбань І.С.,
судді Бабакової Л.М.,
судді Шутенко І.А.- доповідач,
при секретарі - Міраков Г.А.
за участю представників сторін:
позивача –не прибув
відповідача –Гарагуля В.А. ( дов. № 1-40/12-10 від 03.01.2006р.), Кузнєцов Р.В. ( дов. Від 02.01.2006р.)
апелянта, ДВС у Фрунзенському районі м. Харкова, - Кужелович К.В. ( дов. Від 17.07.2006р.)
розглянувши апеляційну скаргу (вх. № 1962 Х/2) ДВС у Фрунзенському районі м.Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006 р. по справі № 33/144-05
за позовом ЗАТ „ТЕЦ-3”, м. Харків,
до ВАТ „Турбоатом”, м. Харків,
за участю Державної виконавчої служби у Фрунзенському районі м. Харкова,
про стягнення 298 805 грн. 28 коп., -
встановила:
Позивач, ЗАТ „ТЕЦ-3”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 298805,28 грн. заборгованості, у тому числі: 293763,73 грн. основного боргу, 3215,73 грн. пені, 1825,82 грн. інфляційних за договором №63 на постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеним між сторонами 11.07.2000р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2005р. по справі №33/144-05 позов задоволено. Стягнуто з ВАТ „Турбоатом” на користь ЗАТ „Теплоенергоцентраль-3” 293763,73грн. основного боргу, 3215,73грн. пені, 1825,82 рн. інфляційних, 2988,05грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. апеляційну скаргу ВАТ „Турбоатом” залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2005р. по справі №33/144-05 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2005р. по справі №33/144-05 рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2005р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2005р. по справі №33/144-05 залишено без змін, а касаційну скаргу ВАТ „Турбоатом” залишено без задоволення.
Відповідач, звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби Фрунзенського району м. Харкова, в якій просив суд визнати недійсною постанову ДВС у Фрунзенському районі м. Харкова №В-4 від 16.02.2006р.про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Савченко А.А.) від 20.04.2006р. по справі № 33/144-05 скаргу Відкритого акціонерного товариства „Турбоатом” задоволено. Визнано незаконними дії державної виконавчої служби у Фрунзенському районі м. Харкова. Постанову № 4-В від 16.02.2006р. про арешт майна боржника – ВАТ „Турбоатом”, за якою накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу в розмірі 20168,48грн. виконавчого збору, визнано недійсною.
ДВС у Фрунзенському районі м. Харкова з ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2006 р. по справі №33/144-05 не згоден, надіслав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану ухвалу господарського суду Харківської області та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні скарги ВАТ „Турбоатом”, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права .
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції невірно застосовано ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", а саме вищевказана стаття регламентує порядок звернення стягнення на грошові кошти та майно боржника. А в даному випадку, державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника на підставі ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження" для забезпечення зберігання майна боржника, а не для звернення на нього стягнення, тому дії його були законними та обґрунтованими.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Позивач відзив на апеляційну скаргу також не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Під час апеляційного провадження та судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2006р. старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби Фрунзенського району м. Харкова Кужеловичем К.В. винесено постанову про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 814,76 грн. з підстав того, що виконавче провадження завершено, а виконавчий збір у розмірі 814,76 грн. не стягнуто.
16.02.2006р. державним виконавцем винесено постанову № В-4 про арешт майна боржника-ВАТ „Турбоатом", за якою накладено арешт на все майно боржника в межах уми боргу в розмірі 20168,48 грн. виконавчого збору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.46 Закону України „Про виконавче провадження" у разі, коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно до ст.18-1 Закону „Про виконавче провадження", яка діяла станом на день винесення спірної постанови та ст. 3 цього Закону в редакції Закону № 3541 від 15.03.2006р. постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, який підлягає виконанню поряд з іншими, визначеними законом виконавчими документами на загальних підставах, встановлених цим Законом.
За таких обставин, державний виконавець повинен був здійснювати виконавче провадження по виконанню постанови про стягнення виконавчого збору у відповідності до порядку та умов здійснення виконавчого провадження, визначених главою 4 Закону України „Про виконавче провадження". Але державний виконавець, в порушення вимог вищевказаних статей закону, без вчинення відповідних процесуальних дій, в тому числі надання часу для добровільного виконання постанови, виніс постанову про арешт майна боржника.
Крім того, в порушення ст. 50 Закону „Про виконавче провадження", якою передбачено, що стягнення в першу чергу звертається на кошти боржника, а в разі їх відсутності на майно боржника, звернув стягнення на належне боржнику майно шляхом накладення на нього арешту та оголошення заборони на його відчуження.
Таким чином, при винесенні ухвали господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статтей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2006р. по справі № 33/144-05 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді