Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-27/172-06 Суддя – Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Шутенко І.А.
17 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.
При секретарі – Міраков Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –Чурсіна В.В. ( дов. № 54 від 16.01.2006р.)
відповідача –Кукленко О.С. ( дов. № 2204/10/10-026 від 15.03.2006р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1832Х/2) СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по справі № АС-27/172-06
за позовом ТОВ „Торговий Дім „Харківнафтопродукт”, м. Харків,
до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові,
про визнання нечинними рішень, -
Встановила:
Позивач, ТОВ „Торговий Дім „Харківнафтопродукт”, після уточнення позовних вимог, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 18.10.2005р. №0001540824/0, податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005р. №0001540824/1, податкове повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.01.2006р. №0001540824/2 та від 24.02.2006р. №0001540824/3 в цілому.
Постановою господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. (в повному обсязі постанова виготовлена та підписана 03.05.2006р.) по справі №АС-27/172-06 позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 18.10.2005р. №0001540824/0, від 09.11.2005р. №0001540824/1, від 10.01.2006р. №0001540824/2 та від 24.02.2006р. №0001540824/3. Стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Харківнафтопродукт” держмито у розмірі 3,40 грн.
Відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, з постановою господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по справі № АС-27/172-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, а саме: п. 3 ст. 3, ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95 (далі Закон №265/95) від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями . Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним.
Відповідно до п. З ст. З Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Статтею 12 Закону № 265/95 визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролм та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002р. № 13 були прийняті "Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправню станцій " (додаток № 7 до Протокольного рішення Державної комісії з питань впровадженні електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 23 червня 2002 р. №13, надалі додаток № 7)
Відповідно до п.п. 15, 18 додатку №7 Протокольного рішення, у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі:
- у єдиному нерозривному технологічному циклі управління відпусканням пального реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та коленою безготівковою формами оплати;
- формування та друкування звітів установленої форми. При цьому чеки періодичних звітів за певний період повинні додатково містити дані про об'єм (у літрах) і вартість п гривнях) пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальні вартість відпущеного пального (у гривнях), а чеки X- і 2-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані:
загальні об'єм (у літрах) та вартість (у гривнях) пального кожного найменування відпущеного за готівковою та безготівковою формою сплати протягом звітного період;
фактичні залишки пального (в літрах) кожного найменування (в коленому із розхід
резервуарів) на момент формування звітів та ін.
Таким чином, апелянт вважає, що реєстратор розрахункових операцій застосовувався з порушенням встановленого порядку, оскільки, при проведенні перевірки відповідачем встановлено, що реєстратор розрахункових операцій, який використовувався на АЗС №508 ТОВ «Торговий Дім «Харківнафтопродукт», не забезпечував у єдиному нерозривному технологічному циклі наступні послідові операції: керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку , реєстрацію об'єму та вартості відпущеного пального коленого найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації про об'єм відпущеного пального, друкування чеків установленої форми.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає постанову господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по справі № АС-27/172-06 законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що РРО який використовувався на АЗС №508 («Datecs –MP-500C»), включений до Державного реєстру, він пройшов належну винну реєстрацію з додержанням встановлених термінів, відповідає діючим на той час Технічним вимогам, в яких вимог щодо єдиного нерозривного циклу не було, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника та податковою інспекцією було дозволено його подальше застосування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження було встановлено, що відповідачем 03.10.2005р. було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку на АЗС №508 ТОВ «Торговий Дім «Харківнафтопродукт».
Перевіркою встановлено, що в порушення п.З ст.З, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" здійснювалось використання реєстратора розрахункових операцій з порушенням встановленого порядку його застосування, а саме, не забезпечено в єдиному нерозривному циклі наступні послідовні дії: керівництво відпусканням пального; реєстрацію об'єму та вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати; відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друкування чека установленої форми.
Відповідач вважає наведене внесенням непередбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію та програмне забезпечення РРО. Відповідальність передбачена п.8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
За результатами перевірки складено Акт перевірки б/н від 03.10.2005р. щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку на АЗС №508 ТОВ «Торговий Дім «Харківнафтопродукт».
18.10.2005р. начальником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийнято рішення № 0001540824/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700грн. відповідно до п.8 ст. "Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення п.З ст. З, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Підставою для прийняття оскаржуваних рішень є Акт перевірки б/н від 04.10.2005р.
В рамках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, відповідно до ст.5 Закону України №2181 -111 від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями, позивач направляв скарги, які рішеннями контролюючих органів залишені без задоволення, а рішення від 18.10.2005 р. без змін. Після розгляду первинної скарги начальником СДПІ прийнято рішення №0001540824/1 від 09.11.2005р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700 грн. Після розгляду повторних скарг начальником СДПІ прийняті рішення від 10.01.06р. № 0001540824/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700 грн. та від 24.02.06р. № 0001540824/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700 грн.
Колегія суддів зазначає, що Згідно п.З ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Слід відзначити, що норма, на яку посилаються перевіряючи в акті перевірки, зобов'язує користувачів застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування і не містить вимог щодо забезпечення відповідної послідовності.
Не містить таких вимог і ст. 12 Закону, згідно з якою на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) встановлено наказом ДПА України від 1.12.2000 року № 614 (далі Порядок № 614).
Відповідно до п.2.1. Порядку № 614 до реєстрації приймаються РРО, кодифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, встановлений в технічній документації не вичерпався.
Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування". Додаткові технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій встановлені Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управлінням товарним і грошовим обігом від 27.06.2002р. № 13.
Відповідно до вищевказаних вимог, на всі АЗС після набуття ними чинності в обов'язковому порядку повинні реєструватись спеціалізовані РРО для автозаправних станцій, які в свою чергу повинні забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі наступні послідовні дії: керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друк чека встановленої форми.
Також необхідно зазначити, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування та додаткові технічні вимоги набули чинності з 1.07.2002 року та не поширюються на реєстратори розрахункових операцій, дозволені до застосування рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом до набрання чинності цими вимогами, про що в них прямо вказано.
Про це свідчить Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, в другий розділ якого включені РРО, які не відповідають вимогам, але можуть застосовуватися в разі якщо їх первинну реєстрацію здійснено до закінчення граничного терміну первинної реєстрації та термін служби, встановлений в технічній документації не вичерпався.
Згідно з Положенням "Про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002р. № 1315, термін первинної реєстрації моделі -граничний термін, який встановлює Державна комісія при включені моделі до Державного реєстру, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах податкової служби моделі, що раніше не використовувалися суб'єктами підприємницької діяльності під час проведення розрахункових операцій.
Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управлінням товарним і грошовим обігом від 26.12.2002р. № 14 була дозволена до 1.04.2003 року первинна реєстрація моделей спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, що включені до Державного реєстру і відповідають Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженим Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управлінням товарним і грошовим обігом від 15.10.1999р. № 10. Саме цим технічним вимогам повинен і відповідає РРО позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових ітерацій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів (розрахункових операцій" із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 151 граничний термін переведення роздрібної торгівлі нафтопродуктами на застосування реєстраторів розрахункових операцій визначено —01.01.2004 року.
Статтею 17 п. 8 Закону передбачено за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосування фінансових санкцій у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
В акті перевірки зазначено, що на АЗС № 508 ТОВ "Торговий Дім Харківнафтопродукт" використовувався спеціалізований РРО, зареєстрований в ДПІ Дзержинського району м. Харкова до закінчення граничного терміну первинної реєстрації, про що свідчить реєстраційне посвідчення №2030003511 від 09.03.2002р. Факт реєстрації РРО відповідачем підтверджує відповідність його вимогам щодо реалізації фіскальних функцій, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, терміну служби, встановленому в технічній документації та іншим вимогам.
Отже, твердження відповідача щодо відсутності РРО позивача у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, порушення встановленого порядку застосування є безпідставними.
Крім того, ДПІ в Акті перевірки №б/н від 03.10.2005р. не вказано, яким чином позивачем було змінено або порушено конструкторсько-технологічну та програмну документацію виробника. Твердження відповідача, що незабезпечення у нерозривному технологічному циклі керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друк чека встановленої форми є внесенням непередбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення РРО –є безпідставними.
На підставі вищевикладеного, судова колегія зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем ст.З та ст. 12 Закону є необґрунтованими. Отже у діях позивача відсутній склад порушення передбачений наведеним п. 8 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по адміністративній справі № АС-27/172-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по адміністративній справі № АС-27/172-06 залишити без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді