Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Ухвала

Іменем України

          

Адміністративна справа                              Головуючий  по 1-й інстанції

         № АС-03/91-06                                                Суддя –Яризько В.О.

                                                                                  Доповідач по 2-й інстанції    

                                                                             Суддя –Шутенко І.А.

17 липня  2006 р.                                                                                    м. Харків               

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:        головуючого судді     Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.

При секретарі – Міраков Г.А.

За участю представників сторін:

позивача – Чурсіна В.В. ( дов. № 54 від 16.01.2006р.)

відповідача –Кукленко О.С. ( дов. № 2204/10/10-026 від 15.03.2006р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1816Х/2) СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на  постанову господарського суду Харківської області від 28.04.2006р.  по справі  № АС-03/91-06

за позовом ТОВ „Торговий Дім „Харківнафтопродукт”, м. Харків,

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові,

про визнання нечинними  рішень, -

Встановила:

Позивач, ТОВ „Торговий Дім „Харківнафтопродукт”, після уточнення позовних вимог, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати нечинними  рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0001300824/0 від 13.10.2005р., №0001300824/1 від 03.11.2005р.,  №0001300824/2 від 28.01.2006р. та №0001300824/3 від 16.02.2006р. в цілому.

Постановою господарського суду Харківської області від 28.04.2006р. по справі № АС-03/91-06 позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0001300824/0 від 13.10.2005р., №0001300824/1 від 03.11.2005р.,  №0001300824/2 від 28.01.2006р. та №0001300824/3 від 16.02.2006р. Стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Харківнафтопродукт” держмито у розмірі 3,40 грн.

          Відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, з постановою господарського суду Харківської області від 28.04.2006р. по справі        №АС-03/91-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним.

Відповідно до п. З ст. З Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 12 Закону № 265/95 визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролм та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002р. № 13 були прийняті "Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправню станцій " (додаток № 7 до Протокольного рішення Державної комісії з питань впровадженні електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 23 червня 2002 р. №13, надалі додаток № 7)

Відповідно до п.п. 15, 18 додатку №7 Протокольного рішення, у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі:

- у єдиному нерозривному технологічному циклі управління відпусканням пального реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та коленою безготівковою формами оплати;

- формування та друкування звітів установленої форми. При цьому чеки періодичних звітів за певний період повинні додатково містити дані про об'єм (у літрах) і вартість п гривнях) пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальні вартість відпущеного пального (у гривнях), а чеки X- і 2-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані:

          загальні об'єм (у літрах) та вартість (у гривнях) пального кожного найменування відпущеного за готівковою та безготівковою формою сплати протягом звітного період;

фактичні залишки пального (в літрах) кожного найменування (в коленому із розхід
резервуарів) на момент формування звітів та ін.

Таким чином, апелянт вважає, що реєстратор розрахункових операцій застосовувався з порушенням встановленого порядку, оскільки, при проведенні перевірки відповідачем встановлено, що реєстратор розрахункових операцій, який використовувався на АЗС №129 ТОВ «Торговий дім «Харківнафтопродукт», не забезпечував у єдиному нерозривному технологічному циклі наступні послідові операції: керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку , реєстрацію об'єму та вартості відпущеного пального коленого найменування окремо по кожній формі оплати , відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації про об'єм відпущеного пального, друкування чеків установленої форми.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає постанову господарського суду Харківської області від 27.04.2006р. по справі № АС-27/163-06 законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що штраф згідно п.8 ст.17Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»повинен застосовуватись виключно у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. В даному випадку вказує позивач, мало місце застосування РРО, який внесено до Державного реєстру РРО, при цьому і технічно частина і програмне забезпечення їх відповідає нормам законодавства. РРО який використовувався на АЗС №129 ТОВ «Торговий дім «Харківнафтопродукт»(«Міні 500АЗС»), включений до Державного реєстру, він пройшов належну винну реєстрацію з додержанням встановлених термінів, відповідає діючим на той час Технічним вимогам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження було встановлено, що 04.10.2005 року працівниками Нововодолазької МДПІ у Харківській області було здійснено перевірку АЗС №129, яка належить позивачу, та розташована в с.Шеметево, вул.Леніна, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

У результаті перевірки Нововодолазькою МДПІ у Харківській області був складений акт перевірки від 04.10.2005р.

Перевіркою встановлено, що позивач використовує РРО «Міні 500АЗС», зав.№ ПН 54000143, який не забезпечує у єдиному нерозривному технологічному циклі наступних послідовних дій : керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора автозаправної станції поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друк чека встановленої форми.

В акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем п.З ст.З, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було ухвалено рішення № 0001300824/0 від 13.10.05р., відповідно до якого згідно ст.З, п.З, ст.12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776 від 01.06.2000 р. до позивача застосована штрафна санкція відповідно до ст. 17 п. 8 вказаного Закону у розмірі 1700,00 грн.

Матеріали справи свідчать про здійснення позивачем заходів адміністративного оскарження, в результаті яких скарги позивача залишені без задоволення, рішення № 0001390824/0 від 13.10.05р. без змін.

Відповідачем були прийняті рішення № 0001300824/1 від 03.11.2005р., № 0001300824/2 від 28.01.2006р., № 0001300824/3 від 16.02.2006р. на ту ж саму суму, що й попереднє рішення.

В рішеннях вказано, що штрафна санкція застосовується по п. 8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, конструкторське забезпечення якого не відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до п.З ст.З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

З акту перевірки вбачається, що РРО позивача був опломбований, наявність та цілісність пломб встановленого зразку забезпечені. При цьому відповідачем в акті перевірки не зазначено, яким чином вони встановили невідповідність РРО, який застосовувався на заправці позивача, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, в акті перевірки не вказано чи досліджувалась така документація в ході проведення перевірки.

Матеріали справи свідчать, що позивачем надані витяг з технічного паспорту на РРО "Міні 500 АЗС», зав. № ПН 54000143, договір № 1286 на сервісне (технічне) вслуговування і ремонт РРО з центром сервісного обслуговування ПФ "СТЦ-Істок", в додатку № 2, до якого зроблений технічний висновок № 3669, з якого вбачається, що згідно тестів, версія програмного забезпечення РРО Міні 500 АЗС зав.№ ПН 54000143 не відмінна від версії, яка перевірялась при видачі експертного висновку про відповідність моделі РРО технічним вимогам; договір № 1477 від 01.10.2003р. на сервісне (технічне) обслуговування і ремонт РРО, в ому числі       Міні 500 АЗС, зав. № ПН 54000143 з центром сервісного обслуговування ЧФ "СТЦ-Істок". З довідки про опломбування РРО від 17.02.2005р. вбачається, що перевіркою встановлено конструкція та програмне забезпечення РРО - Міні 500 АЗС, зав. № ПН 54000143 відповідають документації виробника.

Згідно додатків до протокольних рішень № № 19, 18 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним грошовим обігом вказаний тип РРО включений до Державного реєстру РРО.

РРО Міні 500 АЗС, по результатам перевірки якого відповідачем застосовано штраф, є зареєстрованим в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, про що свідчить відповідне реєстраційне свідоцтво ( аркуш справи 14) та поставлений на облік в Коломацькому відділенні МДПІ з 17.02.2005р.

РРО позивача є внесеним до Державного реєстру РРО, при цьому і технічна частина, і програмне забезпечення його відповідає нормативним вимогам.

Згідно п. 8 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штраф повинен застосовуватись виключно у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем не було встановлено невідповідності застосованого РРО конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Колегією сіддів встановлено, що позивачем не вносились ніякі зміни в конструкцію чи програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій тип -Міні 500 АЗС, придбаний РРО не змінювався, відповідає комплекту документації. Застосований РР0 цілком відповідає конструкторсько - технологічній та програмній документації виробника, про що свідчить довідка сервісного центру, в якій зазначено, що інструкція та програмне забезпечення РРО відповідають документації виробника.

Відповідно до п.2 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, додаток 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та /правління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. N 13, на які посилається відповідач, і які були прийняті після реєстрації позивачем РРО, ЕККА повинен відповідати цим Вимогам і Вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, ствердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199.

Пунктом 15 вказаних технічних вимог передбачено, що у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі певні дії.

Згідно постанови КМУ № 199 від 18.02.2002р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування не поширюються на реєстратори розрахункових операцій, дозволені для застосування рішенням державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та правління товарним і грошовим обігом до набрання чинності цими вимогами.

Отже в період придбання та реєстрації позивачем РРО Міні 500 АЗС був  придбаний позивачем до прийняття протокольного рішення від 27 червня 2002 р. N 'З, а саме у березні 2002р.

Твердження відповідача відносно того, що незабезпечення у нерозривному технологічному циклі керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати є внесенням непередбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програма забезпечення РРО не ґрунтується на жодному чинному нормативному документі, не відповідають складу порушення передбаченого п.8 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Незабезпечення у нерозривному технологічному циклі керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати не є внесенням непередбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програма забезпечення РРО.

Таким чином у діях позивача відсутній склад порушення передбачений наведеним п. 8 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 28.04.2006р. по адміністративній справі № АС-03/91-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу  залишити без задоволення.

          Постанову господарського суду Харківської області від 28.04.2006р. по адміністративній  справі № АС-03/91-06 залишити без змін.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді