Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № 8/187-06 Суддя –Кіяшко В.І.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Бабакова Л.М.
24 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Твердохліба А.Ф.
При секретарі Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –Мороз Ю.А. –дов. № 4357/10/10-018 від 20.07.2006р., Устименко О.М. –дов. № 7/10/10-018 від 12.01.2006р.
відповідача –не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод, (вх. № 2034С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2006р. по справі № 8/187-06
за позовом Глухівської МДПІ
до Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод, м. Кролевець
про стягнення 7092,94 грн. за рахунок активів
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 15.05.2006р. (суддя Кіяшко В.І.) позов було задоволено. Стягнуто з відповідача за рахунок активів 7092,94 грн. в доход держави в особі Глухівської МДПІ. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 102,00 грн. держмита.
Відповідач, Підприємство райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2006 р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
10.07.2006р. до суду від апелянта надійшло клопотання, в якому він просить розглянути справу без його участі.
Позивач, Глухівська МДПІ, у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, яке прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що після набрання чинності цим Кодексом, заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами у таких справах, розглядаються у порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства.
В зв’язку з викладеним, судова колегія вважає за необхідне застосувати при розгляді поданої апеляційної скарги правила Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Підприємство райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Кролевецькою районною радою 29.09.1995р. та перереєстрований Кролевецькою районною державною адміністрацією 29.01.2004р. за № 04058151Ю0020343, та взятий на облік ДПІ у Кролевецькому районі 10.09.1998р. за № 73.
Згідно матеріалів справи, відповідач станом на 13.03.2006р. має заборгованість щодо сплати податків на загальну суму 7092 грн. 94 коп., яка виникла в результаті несплати штрафної санкції, нарахованої на підставі акту перевірки від 17.05.2005р. № 24-0 за самостійне відчуження заставного майна без згоди податкового органу (податкове повідомлення-рішення № 0000022400/0 від 17.05.2005р. вручено 23.05.2005р.), у сумі 7092 грн. 00 коп. та земельного податку, нарахованого згідно Закону України "Про плату за землю" № 2535-ХП від 03.07.1992 року із змінами та доповненнями, в сумі 0 грн. 93 коп.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., за несвоєчасне погашення податкового боргу відповідачу нарахована пеня в сумі 0 грн. 01 коп.
Згідно ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. позивачем вручено відповідачу 08.11.2001р. першу податкову вимогу № 1/136 та 28.12.2001р. другу податкову вимогу № 2/208.
Відповідно до абз. 2 пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вищевказаного Закону, на активи платника податків накладені обтяження, податкова застава зареєстрована в Інформаційному центрі Міністерства юстиції м. Суми 04.06.2003 року за реєстраційним № 728699.
Факт заборгованості відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу в розрізі податків № 1199/10/24 від 13.03.2006р., актом про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі № 24-0 від 17.05.2005р., повідомленням-рішенням № 0000022400/0 від 17.05.2005р., податковими вимогами та іншими документами.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Відповідно до Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", строк погашення заборгованості у випадках передбачених законом - не пізніше 1095 дня з моменту узгодження податкового зобов'язання, тобто строк позовної давності розпочався з моменту вручення податкового повідомлення-рішення № 0000022400/0 від 17.05.2005р. (23.05.2005р.), тому позивач своєчасно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", узгодження податкового зобов'язання може бути здійснено у таких формах:
- Самостійне узгодження податкового зобов'язання (самостійне визначення платником податків у податковій декларації суми податкового зобов'язання);
- Апеляційне узгодження податкового зобов'язання (узгодження податкового зобов'язання за процедурами адміністративного або судового оскарження).
Відповідач скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000022400/0 від 17.05.2005р. про застосування штрафної санкції на суму 7092,00 грн. в адміністративному порядку. Рішеннями Глухівської МДПІ № 4256/С/25-006/11/С від 13.07.2005р., ДПА у Сумській області № 1349/10/25-005/96/102 від 16.09.2005р. та ДПА України № 23559/7/25-0415 від 25.11.2005р. скарги відповідача були залишені без задоволення.
Так як відповідач не оскаржив в судовому порядку рішення про застосування штрафних санкцій, то сума 7092,00 грн. вважається самостійно узгодженою.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що борг по земельному податку та пеня в сумі 0,94 грн. погашена, але доказів цього він не надав.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу позивача на момент розгляду позовної заяви та в день винесення рішення судом першої інстанції вищевказана сума не була сплачена відповідачем, тільки 21.06.2006р. борг в сумі 0,94 грн. був погашений повністю.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок, що вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Колегія суддів, переглянувши дану справу в апеляційному порядку, прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно було застосовано матеріальне право при вирішенні даного спору та правильно по суті було вирішено спір, але застосований не той процесуальний інструментарій в процедурі розгляду даної справи, а саме Господарський процесуальний кодекс України, проте це не тягне за собою скасування рішення суду першої інстанції, оскільки згідно вимог ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
За таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2006 року відповідає вимогам чинного законодавства і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 15.05.2006р. по справі № 8/187-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Судді Бабакова Л.М.
Твердохліб А.Ф.