Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-13/90-06 Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Істоміна О.А.
«25»липня 2006 року
Колегія суддів суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі Крупа О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 -представник, дов.НОМЕР_1 (копія у справі)
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (вх. № 2211Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 11 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-13/90-06 та матеріали справи
за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 2040,00 грн., -
встановила:
У березні 2006 року Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення до бюджету 2040 грн. заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач не сплатив суму штрафних санкцій у встановлений термін.
Постановою господарського суду Харківської області від 11 травня 2006 року по справі № АС-13/90-06 позов було задоволено. Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 в доход державного бюджету штрафні санкції в сумі 2040 грн.
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 з даною постановою не погодився та звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, а саме: не з'ясування правомірності прийняття позивачем рішень про застосування штрафних санкцій, та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що до компетенції позивача не входить видача ліцензій, а тому він не мав права виносити рішення НОМЕР_2, яким до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції в розмірі 1700 грн.
Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість.
Відповідач не скористався наданим йому правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, про день і час слухання справи був повідомлений належним чином.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, підставою для винесення в.о. начальника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова рішення НОМЕР_2, яким до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції в розмірі 1700 грн. та НОМЕР_2 яким до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції на загальну суму 340 грн. став акт НОМЕР_3 про результати перевірки господарської одиниці - бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Під час проведення перевірки податківцями було встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (було продано 1 пляшку „Лонгер-лимон" за ціною 3,50 грн., 1 пляшку пива "Чернігівське-світле" за ціною 2,50 грн. та чіпси "Люкс" за ціною 4,50 грн.) без наявності відповідної ліцензії, чим порушено вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року зі змінами та доповненнями, та порушення пунктів 1,2,5 статті З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-111 від 01 червня 2000 року , а саме здійснення розрахункової операції без застосування розрахункової книжки та видачі розрахункового документу.
Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацем 5, частиною 2 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 здійснювала продаж від мені відповідача, як реалізатор, про що свідчить пояснювальна записка. Крім того, акт перевірки підписаний Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 27 липня 2005 року, заперечень до акту перевірки відповідачем не надано.
Вищевказані рішення відповідачем були отримані 05 серпня 2005 року, і вони не були оскарженні ні в апеляційному, ні в судовому порядку, а тому є легітимними.
Згідно з частиною 5 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, згідно пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій зараховуються до державного бюджету України.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суми штрафних санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких штрафних санкцій. Зазначена норма набрала чинності відповідно до змін до Закону, внесених Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік" та деякі інші законодавчі акти України" № 2505 від 25 березня 2005 року.
З цього приводу колегія суддів вважає цілком вірним висновок суду про задоволення позовних вимог.
На підставі пункту 16 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу" № 509 та згідно пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 6 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством". Рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій підписано начальником Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова та відповідає вище переліченим вимогам, а тому колегія суддів вважає посилання відповідача на те, що позивач не мав права виносити рішення про застосування штрафних санкцій необгрунтованими.
Крім того, колегія суддів вважає цілком вірним посилання суду першої інстанції на те, що при розгляді даної справи не досліджується правомірність проведення перевірки, а також правомірність прийняття позивачем рішення, оскільки це не є предметом спору, в даній справі предметом спору є стягнення заборгованості, тому і заперечення відповідача стосовно незаконності проведення перевірки та неправомірного прийняття рішення НОМЕР_4 судом не приймалися.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, Суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 не надав доказів, які б спростували доводи позивача, а тому його вимоги щодо задоволення апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить висновку, що заперечення Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 11 травня 2006 року по справі № АС-13/90-06 була ухвалена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 11 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-13/90-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-13/90-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді