Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-27/148-06 Суддя –Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Шутенко І.А.
12 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.
при секретарі – Міраков Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –Марков С.І ( дов. Від 31.12.2005р.)
відповідача –Короткова Н.М. ( дов. № 5694/10/10-026 від 07.07.2006р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1773Х/2) СДПІ по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду Харківської області від 18.04.2006 р. по справі № АС-27/148-06
за позовом Приватної промислово-торгівельної фірми „ЮСІ”, м. Харків,
до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові,
про скасування рішення, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив відмінити рішення відповідача №0000290824/0 від 02.03.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 18.04.2006 р. по справі № АС-27/148-06 позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000290824/0 від 02.03.2006р. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору –3,40 грн.
Відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 18.04.2006 р. по справі № АС-27/148-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову господарського суду Харківської області та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.1, п. 13, ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що згідно приписів п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р., "суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі ... при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом..."
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. передбачено, що порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України".
Пунктом 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари /послуги/, затверджений Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, передбачає порядок реєстрації розрахункових операцій. Так, відповідно до ч. 1 п.п.2.2, реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання.
Тобто, на думку апелянта, згідно п.п.2.8, позивач, до використання РРО на іншій адміністративно-територіальній одиниці, повинен був подати реєстраційне посвідчення на РРО в орган державної податкової служби за місцем використання. В зв'язку з чим, посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні. Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем ППТФ "Юсі" несвоєчасно постановлено на облік у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова реєстратор розрахункових операцій.
Крім того, відповідно до п.п. 2.10 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари /послуги/, РРО вважається зареєстрованим після виконання всіх дій передбачених пунктами 2.3 –2.7., а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації РРО –після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.3 – 2.8. Тобто, зазначає апелянт, РРО вважається незареєстрованим до початку його використання, за що діючим законодавством передбачено застосування штрафних санкцій, відповідно до п.2 ч.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить постанову господарського суду Харківської області від 18.04.2006р. по справі № АС-27/148-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої вимоги він обґрунтовує тим, що для торгових СПД, які зареєстровані в СПДІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, ставити зареєстровані РРО на облік в ДПІ районів м. Харкова не потрібно, оскільки проведення підприємницької діяльності здійснюється в рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, про що ППТФ „ЮСІ” сповістило СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові листом за № 13321/10/31-042 від 01.08.2002р. Крім того, позивач зазначає, що законодавство передбачає штрафні санкції в тому разі, якщо РРО є не зареєстрованим. РРО заводський № ДГ 90009229 фіскальний 2039004234 був зареєстрований, але не був своєчасно поставлений на облік, а за те що РРО не був вчасно поставлений на облік, зазначає позивач, законодавство України штрафних санкцій не передбачено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження було встановлено, що 18.02.2006р. представниками відповідача було проведено перевірку магазину позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового те безготівкового обігу.
За результатами перевірки відповідачем був складений акт перевірки №20390185/0480/21178268, на підставі якого було ухвалене рішення відповідача №0000290824/0 від 02.03.2006р. Даним рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
В акті перевірки зазначено, що позивач в період з 30.06.2005р. по 067.07.2005р. використовував на території Московського району м. Харкова РРО заводський № ДГ 90009229, фіскальний № 2039004234, не взятий на облік в ДПІ в Московському районі м. Харкова.
Згідно п.2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського «армування та послуг", за використання незареєстрованого РРО, до позивача були застосовані фінансові санкції в сумі 340 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до ч.1ст.7 Закону України Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та тослуг", порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України. Таким порядком є Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р.
Згідно п.2.10. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації РРО, він вважається зареєстрованим після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.3 - 2.8. цього Порядку.
Нормами пункту 2.8. зазначеного Порядку, взяття РРО на облік в органи ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні СПД реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано реєстраційне посвідчення №2039004234 від 30.06.2005р., в якому зазначено, що відповідачем здійснено 07.07.2005р. реєстрацію РРО позивача - заводський № ДГ 90009229, фіскальний № 2039004234. В цьому посвідченні вказано, що відповідач здійснює реєстрацію даного РРО і що цей РРО призначений для застосування в магазині за адресою: пр. 50-річчя ВЛКСМ, 89, м. Харків.
У реєстраційному посвідченні в графі „назва органу ДПС, де РРО взято на облік", вказано ДПІ в Московському районі м. Харкова. В графі „дата взяття на облік" вказано - 07.07.2005р. (тобто дата, що передує перевірці). Ці дані завірені печатками відповідача та ДПІ в Московському районі м. Харкова, та підписом відповідальної особи. Отже, РРО позивачем був належним чином зареєстрований.
Той факт, що РРО до 07.07.2005р. не був взятий на облік в ДПІ в Московському районі м. Харкова, свідчить лише про порушення встановленої процедури реєстрації РРО, а не про використання незареєстрованого РРО, оскільки реєстрація РРО в установі відповідача була позивачем здійснена (про що свідчить реєстраційне посвідчення).
Пункт.2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачає застосування фінансових санкцій за використання РРО, що зареєстрований, але не взятий на облік в органах ДПС.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та у відповідності до фактичних обставин справи, у зв'язку з чим немає підстав для його скасування.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 18.04.2006 р. по справі № АС-27/148-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 18.04.2006р. по адміністративній справі № АС-27/148-06 залишити без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді