Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Колегія суддів по 1-й інстанції:
№ АС-03/540-05 Головуючий суддя–Подобайло З.Г.
суддя –Водолажська Н.С.
суддя –Григоров А.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Шутенко І.А.
12 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.
при секретарі –Міраков Г.А.
За участю представників сторін:
позивача – Зімін М.І., Козлович С.М. ( дов. № 13/12-2005/1 від 13.12.2005р.)
відповідача –не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові (вх. № 1744Х/2) ДПІ у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2006 р. по справі № АС-03/540-05
за позовом ДП ВАТ ХЗП „Система” СКТБ „Система”, м. Харків,
до ДПІ у Київському районі м. Харкова,
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановила:
Позивач, Дочірнє підприємство ВАТ ХЗП „Система” спеціальне конструкторсько-технологічне бюро „Система”, звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.09.2005р. №0000702320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 11955,60 грн., №0000692320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 1288,50 грн., №0001142320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 786,00 грн. –штрафні санкції, №0001542320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 3839,00 грн. ДПІ у Київському районі м. Харкова та присудити позивачеві вісі здійснені ним судові витрати.
Постановою господарського суду Харківської області від 27.03.2006 р. по справі № АС-03/540-05 (постанова в повному обсязі виготовлена 03.04.2006р.) позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 12.09.2005р. №0001542320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 3839,00 грн. : 2556,60 грн. основний платіж, 1283,00 грн. штрафні санкції; №0000702320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 11955,60 грн. : 9456,00 грн. основний платіж, 2499,00 грн. штрафні санкції; №0001142320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 786,00 грн. –штрафні санкції. У задоволенні вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0000692320/2 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 1288,50 грн. ( 859,00 грн. основний платіж, 429,50 грн. штрафні санкції) - відмовити.
Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, з постановою господарського суду Харківської області від 27.03.2006 р. по справі № АС-03/540-05 в частині задоволення позовних вимог не погоджується, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову в частині скасованих задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити у позові повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним.
При проведенні перевірки валового доходу було встановлено, що підприємством
у 2005 році при наданні ліквідаційного балансу відображена відсутність кредиторської заборгованості, але за даними бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 631 обліковувалася кредиторська заборгованість у сумі 29951 грн., яка в порушення абз. 4 п.п. 4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не відображена підприємством у складі валового доходу за 1 квартал 2.005р. Також, зазначає апелянт, підприємство в порушення п.4.1 зазначеного Закону не відобразило реалізацію МБП на суму 120 грн.
Апелянт вказує, що при проведенні перевірки валових витрат встановлено, що підприємством в порушення пп. 12.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 1 кварталі 2003р. безпідставно віднесена безнадійна дебіторська заборгованість по рахунку 685 у розмірі 12827,89 грн., з якої не витримана процедура її врегулювання. Враховуючи порушення абз. 4 пп. .4.1.6, пп.12.1.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2003р. на суму 3930 грн., за І квартал 2005р. на суму 7500 грн.
Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, із змінами і доповненнями, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний : а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.
Однак, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ДП ВАТ ХЗП "Система" СКТБ "Система" відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, із змінами і доповненнями, подає до податкового органу декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2005р. (надіслано рекомендованою поштою 20.04.2005р. та отримано 28.04.2005р. "До відома" вх. ДПІ №25970 відповідно до поштового повідомлення про вручення №784), тобто в період проведення перевірки, чим порушено вимоги п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких постановою господарського суду Харківської області від 27.03.2006 р. по справі №АС-03/540-05 вважає законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що відповідач не врахував факт наявності у позивача збитків при визначенні зобов'язання з податку на прибуток, що є неправомірним, оскільки такі дії суперечать п. „б" пп. 4.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Також позивач вважає, що відповідач, збільшивши на суми кредиторської заборгованості та реалізацію МБП валові доходи позивача та здійснивши нарахування податку на прибуток не врахував, що у перевіреному періоді позивач мав збитки, які за 2004 рік склали 56,2 тис. грн. та були відображені позивачем у декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2005 р. шляхом коригування відповідних показників валових доходів та валових витрат минулого звітного періоду - 2004 року. Списання цієї заборгованості відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2005 р., яка була своєчасно (поштою 20.04.05 р.) надана податковому органу, але не була прийнята до уваги відповідачем. Позивач залишався платником податків та повинен був подавати податкову звітність, незважаючи на складання ліквідаційного балансу. Тому, на думку позивача, не має ніяких підстав не брати до уваги звітність позивача, що своєчасно у виконання вимог чинного законодавства, надавалася відповідачу. Позивач зазначає, що період, який перевірявся відповідачем, не охвачував у повному обсязі всі операції позивача у першому кварталі, а декларація, що була надана за 1 квартал –охвачувала.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що у перевіреному періоді позивач мав збитки, які за 2002 рік склали 58,7 тис. грн., що навіть з урахуванням донарахованих валових доходів за 1 півріччя 2003 року (12,8 тис. грн.), та оподаткованого прибутку, відображеного підприємством у деклараціях за 1 квартал 2003 року та 1 півріччя 2003 року, не призведе до наявності оподаткованого прибутку
підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження було встановлено, що відповідачем була проведена перевірка Дочірнього підприємства ВАТХЗП "Система" спеціального конструкторсько-технологічного бюро "Система", за результатами якої складено Акт перевірки від 21.04.2005р. №1131/23-6/25454794 про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 10.02.2005р. Підприємством було надано до ДПІ ліквідаційний баланс станом на 10.02.05 р.
У ході документальної перевірки встановлено наступне :
1. Щодо нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток.
При проведенні перевірки валового доходу відповідачем встановлено, що підприємством у 2005році при наданні ліквідаційного балансу відображена відсутність кредиторської заборгованості, але за даними бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 631 обліковувалася кредиторська заборгованість у сумі 29951,00 грн., яка в порушення абз.4 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не відображена підприємством у складі валового доходу за 1 квартал 2005 р. , також підприємством в порушення п.4.1 ст.4 зазначеного Закону не відобразило реалізацію МБП на суму 120,0 грн.
При проведенні перевірки валових витрат встановлено, що підприємством в порушення п.п. 12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у І кварталі 2003р. безпідставно віднесена безнадійна дебіторська заборгованість по рахунку 685 у розмірі 12827,89грн., з якої не витримана процедура її врегулювання.
Враховуючи вказані порушення норм цього Закону за висновками акту зроблений висновок про те, що підприємством порушений пп. 4.1.6 п. 4.1 ст .4, п.п.12.1.1 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток 11,4 тис. грн : за 1 півріччя 2003р. на суму 3930, грн., за 1 квартал 2005 р. на суму 7500,0 грн.
2. Щодо нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що підприємством у лютому 2003 року завищено відшкодуванню по ПДВ на суму 2566,0 грн. внаслідок безпідставного віднесення безнадійної дебіторської заборгованості з якої не витримана процедура її врегулювання на зменшення податкових зобов'язань, а саме : ДП "Система Електроапарат" - 957,0 грн., КХ - 54,0 грн., НПП "Атоменергокомлект" - 1534,58 грн., ТОВ" Адамант" - 20,0 грн. Також виявлено, що підприємством у грудні 2003 року занижений ПДВ на суму 859,0 грн. внаслідок безпідставного віднесення безнадійної дебіторської заборгованості з якої не витримана процедура її врегулювання на зменшення податкових зобов'язань, а саме : телефонні абоненти - 859,0 грн. чим порушено абз. З п .4.5 ст 4 Закону України „Про податок на додану вартість".
За висновками акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення абз. З п 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено ПДВ у грудні 2003 р у сумі 859,0 грн, зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ у лютому 2003 р. у сумі 2566,0 грн.
На підставі вказаного акту по вказаним податкам начальником ДПІ у відношенні підприємства були прийняті податкові повідомлення-рішення:
-№0000702320/0 від 25.04.05 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14315,0 грн. : 11430,0 грн. основний платіж, 2885,0 грн. штрафні санкції;
- № 0000692320/0 від 25.04.05 р. про визначення суми податкової»зобов'язання з ПДВ у розмірі 1288,50 грн. : 859,0 грн. основний платіж, 429,50 грн. штрафні санкції;
- № 0000682320/0 від 25.04.04 р. про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2003 р. у розмірі 2566,0 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1283,0 грн. у зв’язку з тим, що на момент перевірки сума на яку виявлено завищення ПДВ відшкодована підприємству. Штрафні санкції застосовані згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішенням та в рамках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом згідно, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями, направляв до податкових органів первину та повторні скарги.
За результатами розгляду первинної скарги Рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова №4723/10/25-010 від 29.06.2005р. по спірним податковим повідомленням рішенням скарга позивача задоволена частково:
- збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток на суму 786,0 грн., яке визначено податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2005р. №0000702320/0 (штрафні санкції згідно пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»);
- скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000702320/0 від 25.04.2005р. у сумі 170,0 грн. (штрафні санкції згідно пп. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181) в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін;
- залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000682320/0 від 25.04.2005р. про визначення завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3849,0 грн.: основний платіж 2566,0 грн., штрафні санкції 1283,0 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000692320/0 від 25.04.2005 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1288,50грн. :основний платіж 859,0грн., штрафні санкції 429,50грн.
Після прийняття вказаного Рішення №4723/10/25-010 від 29.06.2005р. начальником ДПІ у відношенні підприємства були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000702320/1 від 29.06.05 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14145,0 грн. : 11430,0 грн. основний платіж, 2715,0 грн. штрафні санкції,
- № 0000692320/1 від 29.06.05 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1288,50 грн. : 859,0 грн. основний платіж, 429,50 грн. штрафні санкції,
- № 0001142320/1 від 29.06.05 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 786,0 грн .- штрафні санкції,
- № 0000682320/1 від 29.06.04 р. про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2003 р. у розмірі 2566,0 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1283,0 грн.
За результатами розгляду повторна скарги підприємства, Рішенням №3588/10/25-010 від 05.09.05 р. ДПА в Харківській області:
- залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.04.2005р. № 0000692320/0 про визначення ДП ВАТ ХПЗ "Система" спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Система" суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1288,5 грн. :основний платіж у сумі 859,0 грн., фінансова санкція у сумі 429,5 грн. та в цій частині рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 29.06.2005р., прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишено без задоволення;
- скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000702320/0 від 25.04.2005р. (з урахуванням рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова) в частині визначення підприємству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2189,4 грн.: основний платіж у сумі 1974,0 грн., фінансова санкція у розмірі 215,4 грн.; № 0000682320/0 про визначення суми завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 2556,0 грн. та фінансову санкцію у розмірі 1283,0 грн. та в цій частині рішення ДПІ від 29.062005р., прийняте за результатами розгляду скарги, в іншій частині зазначені рішення залишає без змін, а скаргу голови ліквідаційної комісії ДП ВАТ ХПЗ „Система” спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Система" –без задоволення.
- донараховано 2556,0 грн. ПДВ, заявлені до відшкодування з бюджету та відшкодовані платнику податків і застосовує штрафну санкцію у сумі 1283,0 грн.
Після прийняття вказаного Рішення №3588/10/25-010 від 05.09.05 р. ДПА в Харківській області, 12.09.2005р. відповідач приймає податкові повідомлення-рішення:
- № 0000702320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11955,60 грн. : 9456,0 грн. основний платіж, 2499,60 грн. штрафні санкції,
- № 0000692320/2 про визначення соду податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1288,50 грн. : 859,0 грн. основний платіж, 429,50 грн. штрафні санкції,
- № 0001142320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 786,0 грн . - штрафні санкції,
- № 0001542320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3839,0 грн. : 2556,0 грн. основний платіж, 1283 грн. штрафні санкції.
Повторна скарга підприємства за Рішенням №11146/6/25-0215 від 16.11.05р. ДПА України залишає без задоволення. Залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.04.2005р. №0000692320/0 і №0000702320/0 з врахуванням рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №4723/10/25-010 від 29.06.2005р, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, і податкові повідомлення-рішення від 12.09.2005р. №0000702320/2, №0000692320/2, №0001542320/2 з врахуванням рішення №3588/10/25-010 від 05.09.05 р. ДПА в Харківській області прийнятого за результатами розгляду вторинної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем 12.09.2005р. податкового повідомлення-рішення № 0000702320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11955,60 грн. : 9456,0 грн. основний платіж, 2499,60 грн. штрафні санкції та податкового повідомлення-рішення № 0001142320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 786,0 грн. - штрафні санкції є встановлені перевіркою факти не відображення підприємством у складі валового доходу за 1 квартал 2005 р. кредиторської заборгованість у сумі 29951,0 грн. і не відображення у складі валових доходів реалізації МБП на суму 120,0 грн., а також безпідставне віднесення у 1-му кварталі 2003 року безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 12827,89грн., з якої не витримана процедура її врегулювання, а також рішення за результатами розгляду первинної та повторної скарг контролюючими податковими органами.
Колегією суддів встановлено, що позивачем у лютому 2003 року ( 1 квартал 2003р.) була у бухгалтерському обліку по рахунку 685 списана безнадійна дебіторська заборгованість, по якій минули строки позовної давності підприємств - покупців продукції та послуг позивача: ДП „Система-Електроапарат", заборгованість за договором №22-4/98 від 01.07.98 р. у сумі 4,785 тис. грн., ДП „Адамант", заборгованість за договором №1-14/99 по орендній платні у сумі 0,1 тис. грн., ПП
„Фортуна", заборгованість за договором №1-13/99 від 12.10.99 р. у сумі 0,09 тис. грн. по орендній платі, НВП „Атоменергокомплект" за договором №1-8/99 від 27.04.99р. у сумі 7,0 тис. грн. , ПП фірма „К.-Х." заборгованість за договором №1-6/99 від 20.05.99р. у сумі 0,8 тис. грн. на загальну суму 12,8 тис. грн. , про що він повідомив відповідача, надавши разом з декларацією про прибуток підприємства за 1 півріччя 2003 р. бухгалтерську довідку.
Колегія суддів зазначає, що позивач неправомірно збільшив валові витрати на підставі пп. 5.2.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції 2003 року, яким передбачено, що до складу валових витрат відносяться суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності (на суму безнадійної дебіторської заборгованості):
- по ДП „Адамант", заборгованість за договором №1-14/99 строком дії договору до 20.10.2000 р. по орендній платні у сумі 0,1 тис. грн. , оскільки строк позовної давності скінчився лише 20.10.2003 р.;
- по НВП „Атоменергокомплект" за договором №1-8/99 від 27.04.99 р. строком дії договору до 31.12. 2001 р. у сумі 7,0 тис. грн. акти від 31.08.99р. на 3192.0 від 30.08.99 р. на 1390.0 від 31.10.99 р. на 1569.0 від 30.11.99 р. на 1569.0 від 31.12.99 р. на 1569.0, тому строк давності скінчився лише 31.12.03р.;
- по ПП фірма „К.-Х.", заборгованість за договором №1-6/99 від 20.05.99 р. строком дії до 31.12.99 р. у сумі 476,0 грн., оскільки позивачем підтверджена документально заборгованість у розмірі 324,0 грн. згідно актів прийому - здачі (а.с. 21-23)
Відповідно, на суму безнадійної дебіторської заборгованості правомірно позивач збільшив валові витрати на підставі пп. 5.2.8 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції 2003 року, які підтверджено документально:
- стосовно ПП „Фортуна" , заборгованість за договором №1-13/99 від 12.10.99 р. строком дії до 31.03.2000 р. у сумі 0,09 тис. грн. по орендній платі;
- стосовно ПП фірма „К.-Х.", заборгованість за договором №1-6/99 від від 20.05.99 р. строком дії до 31.12.99 р. у сумі 324,0 грн. згідно актів прийому-здачі ( а.с. 21-23).
- стосовно ДП„Система-Електроапарат", заборгованість за договором оренди №22-4/98 від 01.07.98 р. у сумі 4785,0 грн. строк дії договору до 31.12.98 р. згідно актів від 31.10.98 р. на суму 1914,0 грн., від 31.08.98 р. на суму 1914,0 грн., від 30.09.98 р. на суму 1914,0 грн.
Апелянт вважає, що відповідачем при перевірці не враховано, що у перевіреному періоді позивач мав збитки, які за 2002 рік склали 58,7 тис. грн., що навіть з урахуванням донарахованих валових доходів за 1 півріччя 2003 року (12,8 тис. грн.), та оподаткованого прибутку, відображеного підприємством у деклараціях за 1 квартал 2003 р. та 1 півріччя 2003 р., не призведе до наявності оподаткованого прибутку підприємства: - 58,7 тис. грн.+2,9 тис. грн. + 12,8 тис. грн. + 0,3 тис. грн. = = - 42,7 тис. грн.
Колегією суддів встановлено, що позивач дійсно має збитки у розмірі 42,7 тис. грн. за результатами господарської діяльності за 1 півріччя 2003р., тому неправомірно віднесення до валових витрат сум безнадійної заборгованості у розмірі 7, 252 тис. грн. не призвело до заниження об’єкту оподаткування.
Відповідач стверджує, що підприємством у 2005 році, при наданні ліквідаційного балансу була відображена відсутність кредиторської заборгованості, але за даними бухгалтерському обліку на підприємстві є кредиторська заборгованість у сумі 29,9 тис. грн. (бух. Рахунок 631), яка не була відображена у складі валового доходу за 1 кварталі 2005 року, чим порушено пп. 4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
З матеріалів справи вбачається, наступне:
- ВАТ „Система", заборгованість у сумі 180,0 грн. згідно накладної від 26.10.2001р.,
- ДП РЕУ „Система", заборгованість за договором №71/04 та № 8/04 від 01.01.04 р. строк дії договорів до 31.12.2004р. у сумі 7441,84 грн.( строк не закінчився);
- ТОВ „Система -Енергосервіс", заборгованість за договором №62/02 від
01.08.02 р. (строк договору не визначений) в сумі 176,61 грн. згідно акту від 30.09.2004р.;
- ДП „Система Електроапарат", заборгованість у сумі 16735,62 грн. за
отриманий товар по накладним від 07.05.99 р. на суму 4420,80 грн., від 28.05.99 р. на
суму 7200,0 грн., від 20.06.01 р. на суму 2451,54 грн., від 20.06.01 р. на суму 1784,40
грн., від 06.02.01 р. на суму 744,0 грн. на загальну суму 16600,74 грн., документально
не підтверджено 134,88 грн.
- ТОВ „ТБ „Система", заборгованість у сумі 3659,06 грн; документально не
підтверджена
- ТОВ „Інтеркомп", заборгованість у сумі 620,94 грн; накладні на товар від
07.06.01 на 435.60 грн., від 19.06.01 р. на 199.92 грн.
- ПФ „Лілія", заборгованість у сумі 1029,2 грн; по договору № 31 від 30.05.2001р. по ремонту м’якої кровлі.
- ТОВ фірма „ПЕКО-НТ" у сумі 0,1 грн; документально не підтверджена
- НВФ „VD MAIS” у сумі 108,23 грн. документально не підтверджена
Таким чином, позивачем у зв'язку з ліквідацією підприємства та відсутністю претензій від кредиторів була неправомірно списана кредиторська заборгованість по рахунку 631 по підприємствам ВАТ „Система”, ДП РЕУ „Система”, ДП „Система Електроапарат”, ТОВ „Система –Енергосервіс”, ТОВ „ТБ „Система”, ТОВ „Інтеркомп”, ПФ „Лілія”, ТОВ фірма „ПЕКО –НТ”, НВФ „VD MAIS”, оскільки доказів публікації про ліквідацію підприємства позивача ні суду першої інстанції ані суду другої інстанції не надано, що унеможливлює встановити відсутність претензій від кредиторів. Посилання позивача на п.1 ст. 267 ГК України щодо строку дії усних договорів є неправомірним, оскільки його дія розповсюджується на правовідносини, що виникли з 01.01.2004 р., тобто з моменту вступу в дію Господарського кодексу).
Підчас апеляційного провадження встановлено, що у 3 та 4 кварталах 2003 року позивач був платником єдиного податку згідно свідоцтва № 2031005396 від 16.06.03 р. р. за ставкою 6%.
При переході на спрощену систему оподаткування позивачем, у декларації за 1 півріччя 2003р., відображені збитки у розмірі - 0,3 тис. грн, тобто він скористувався від'ємним об'єктом оподаткування (збитками) у розмірі - 55,8 тис. грн. не повністю , а лише частково .
Отже колегія суддів зазначає, що позивачем, у зв'язку з ліквідацією підприємства та відсутністю претензій від кредиторів, була неправомірно списана у бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість у сумі 29,9 тис. грн., як вказано судом вище.
Також підприємством в порушення п.4.1 ст.4 зазначеного Закону не відображено реалізацію МБП на суму 120,00 грн. Будь-яких доказів, що спростовують висновки акту в цій частині позивачем не надано, тому не доведено неправомірності встановленого податковим органом заниження доходів у 1 кв. 2005 р. на вказану суму.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, збільшивши на суму кредиторської заборгованості та на суму реалізації МБП, валові доходи позивача та здійснивши нарахування податку на прибуток не врахував, що у перевіреному періоді позивач мав збитки, які за 2004 рік склали 56,2 тис. грн. та були відображені позивачем у декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2005 р. шляхом коригування відповідних показників валових доходів та валових витрат минулого звітного періоду - 2004 року. Позивач відобразив списання цієї заборгованості у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2005 р., яка була своєчасно (поштою 20.04.05 р.) надана податковому органу, але безпідставно не була прийнята до уваги відповідачем. ( а.с. 104 том 2).
Відповідач, вказавши в акті перевірки про наявність у позивача збитків, не врахував даний факт при визначенні зобов’язання з податку на прибуток, що є неправомірним, оскільки такі дії суперечать п. „б" пп. 4.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 от 21.12.2000 р. , яким передбачено, що податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Крім того, необхідно відмітити, що прибуток за 2004 році у бухгалтерському обліку виник за рахунок повернення з уставного фонду позивача основних засобів засновнику. Зменшення збитків та збільшення прибутку відбулося за рахунок різниці між первісною та залишковою вартістю основних засобів у розмірі 283,8 тис. грн. , у податковому обліку ця операція не призводе до збільшення оподатковуваного прибутку.
Таким чином, правомірність збільшення відповідачем валових доходів за 1 квартал 2003 року (дебіторська заборгованість) і за 1 квартал 2005 року (кредиторська заборгованість) не призвело до наявності оподаткованого прибутку підприємства, оскільки у підприємства був від’ємний об’єкт оподаткування, за 1 квартал 2005 року (29,9 тис. грн - 56,2 тис. грн = -26,3 тис. грн.), а відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000702320/2 підлягає скасуванню.
Згідно п. 6.6 ст.6 Закону України № 2181-111 у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.
Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-111 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. (підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-ІУ ( 550-15 ) від 20.02.2003 ).
Колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0001142320/2 від 12.09.05р., яке прийнято з урахуванням рішення ДПІ в Київському районі м.Харкова за результатами розгляду первинної скарги збільшений розмір штрафних санкції (визначено зобов'язання) з податку на прибуток на суму 786,0 грн. згідно пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 підлягає скасуванню, оскільки, як встановлено судом, визначення зобов’язання (донарахування податку на прибуток ) у розмірі 9456,0 грн. (основний платіж) здійснено неправомірно та незаконно.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001542320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3839,00грн.: 2556,0 грн. основний платіж, 1283,0 грн. штрафні санкції, прийняте внаслідок перевірки, якою встановлено завищення відшкодування по ПДВ на суму 2566,0 грн. у лютому 2003 р. у зв’язку з безпідставним віднесенням безнадійної дебіторська заборгованість з якої не витримана процедура її врегулювання на зменшення податкових зобов'язань та з урахуванням рішенням ДПА в Харківській області.
Судом встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат суму безнадійної, дебіторської заборгованості у розмірі 7252,0 грн. ( ПДВ у розмірі 1208,66 грн.) В декларації з ПДВ за лютий 2003 р. позивач визначено від’ємне значення ПДВ у розмірі 2728,0 грн. (том 2 а.с.105-106).
Податкове повідомлення-рішення № 0001542320/2 підлягає скасуванні, оскільки вказане порушення не призвело до заниження ПДВ (з урахуванням від’ємного значення ПДВ), донарахування ПДВ не відповідає ні п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість", ні пп.4.2.2 ст. 4, пп.17.1.3 ст.17 Закону №2181-111, ні жодному іншому законодавчому акту з питань оподаткування ПДВ та здійснено при відсутності складу правопорушення (відсутнє донараховане зобов'язання)
Також, колегією суддів встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000692320/2 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1288,50грн. : 859,0 грн. основний платіж, 429,50 грн. штрафні санкції, прийнято за результатами перевірки, якою встановлено, що підприємством у грудні 2003 р. занижений ПДВ на суму 859,0 грн. внаслідок безпідставного віднесення безнадійної дебіторська заборгованість з якої не витримана процедура її врегулювання на зменшення податкових зобов'язань, а саме : телефонні абоненти - 859,0 грн. чим порушено абз. З п .4.5 ст 4 Закону України „Про податок на додану вартість".
Позивачем з ПДВ подано до ДПІ декларацію за 4 кв. 2003 р. з визначенням суми зобов'язань до сплати до бюджету у розмірі 1604,0 грн. ( том2а.с. 101-102).
В порушення ч.1 ст. 71 КАС України позивачем не надано жодного доказу та обґрунтування, який би спростував твердження ДПІ щодо встановленого порушення, Документів та обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692320/2 - не надано. Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржене рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та у відповідності до фактичних обставин справи, у зв'язку з чим немає підстав для його скасування.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2006 р. по справі № АС-03/540-05 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2006р. по адміністративній справі № АС-03/540-05 залишити без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді