ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
25.10.06 Справа № 8а/60-561
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Скочко Ю.,
з участю представників:
від позивача – з”явився,
відповідача -1 – з”явився,
відповідача -2 – не з”явився,
розглянув апеляційну скаргу Підволочиського районного споживчого товариства, смт.Підволочиськ
на постанову господарського суду Тернопільської області від 1.06.2006 року, суддя Г.А.Жук, в справі № 8а/60-561,
за позовом Підволочиського районного споживчого товариства, смт.Підволочиськ
до відповідача 1 Скалатської міської ради, м.Скалат
відповідача 2 Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації, смт.Підволочиськ
про визнання нечинним та скасування рішення шостої сесії ІУ скликання Скалатської міської ради від 23.12.2005 року №768 «Про розгляд відношення Підволочиського РайСТ», визнання за Підволочиським районним споживчим товариством права власності на ринок у м.Скалат, вул.Ринок,1 та спонукання Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію за позивачем права власності на ринок,
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Тернопільської області від 1.06.2006 року частково задоволено позовні вимоги Підволочиського районного споживчого товариства та визнано нечинним п. 2 Рішення двадцять шостої сесії, четвертого скликання Скалатської міської ради від 23 грудня 2005 року за №768 в частині визнання будівель, що знаходяться на Скалатському ринку власністю територіальної громади та передачі їх на баланс міської ради.
Постанова суду мотивована тим, що дане майно вирішено передати на баланс міської ради, оскільки воно є безхозним (протокол судового засідання від 03.05.2006 року), проте Скалатська міська рада приймаючи рішення про визнання права власності на спірні будівлі за територіальною громадою міста не дотрималась процедури, встановленої законом, щодо визнання майна безхозним, оскільки майно може бути визнано безхозним та передано у комунальну власність лише за рішенням суду.
В частині позовних вимог про визнання нечинним оскаржуваного рішення міської ради в іншій частині, визнання за Підволочиським районним споживчим товариством права власності на ринок у м.Скалат, вул.Ринок,1, та спонукання Підволочиське районне бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію за Підволочиським районним споживчим товариством права власності на ринок у м.Скалат, вул. Ринок, 1, в комплекс якого входять будівлі базару площею 206,8 м.кв., магазину з підвалом площею 175,9 м.кв., торгового металевого піднавісу, площею 201, 74 м. кв. в позові відмовлено з підстав того, що позивачем не подано документів в підтвердження права власності на майно (будівлі Скалатського ринку).
Судом також зазначено, що інших доказів передачі майна у власність позивач не представив, а тому, враховуючи, що постановами Уряду 1987 року майно колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації було передано лише у відання, що є підтвердженням правомірного володіння, користування та розпорядження майном без фактичної зміни суб’єкта права власності на дане майно, та на час розгляду справи не прийнято нормативного акта державного органу про передачу спірного майна організаціям споживчої кооперації у власність, позовні вимоги позивача про визнання права власності на спірні будівлі є безпідставними.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду скасувати в частині відмови та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що право власності позивача на спірні будівлі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та рішенням Конституційного суду України від 11.11.2004 року №16-рп/2004, за змістом якого проведена в 1987 році безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, ринки перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України «Про власність»набули права власності на передане їм майно.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач 1 просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що згідно рішення Конституційного суду України від 11.11.2004 року №16-рп/2004 держава та її повноважні органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним та громадським) організаціям як за плату, так і безоплатно. В акті від 30.06.1987 року Тернопільською обласною об»єднаною дирекцією колгоспних ринків при обласному управлінні торгівлі Тернопільського облвиконкому ринки, що входили в склад вищезгаданої організації передавались безоплатно у відання, а не у власність Тернопільському облспоживсоюзу Укркоопсоюзу.
В судове засідання представник відповідача 2 не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе справу розглянути без його участі за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2005 року Підволочиське Районне споживче товариство звернулося до міського голови м.Скалат з листом за №122 з клопотанням про надання дозволу на виготовлення права власності на будівлі Скалатського ринку, проте, листом від 05.12.2005 року за №272 Скалатська міська рада відмовила Підволочиському РайСТ у розгляді питання про визнання права власності на дані будівлі у зв’язку з відсутністю будь-яких документів, які би підтверджували дане право, з наданням терміну для надання документів, що підтвердили б право власності. .
19 грудня 2005 року Підволочиське Районне споживче товариство звернулося до Скалатської міської ради з листом за №161 з клопотанням про визнання за ним права власності на будівлі Скалатського ринку, проте, 23 грудня 2005 року Рішенням шостої сесії ІУ скликання Скалатської міської ради № 768 „Про розгляд відношення Підволочиського РайСТ” Підволочиському Районному споживчому товариству відмовлено у визнанні права власності на будівлі Скалатського ринку, у зв’язку з тим що документи, не підтверджують право власності на дані будівлі. Пунктом другим даного рішення Скалатська міська рада вирішила визнати будівлі, що знаходяться на території Скалатського ринку власністю територіальної громади і передати їх на баланс міської ради.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовною заявою про визнання нечинним та скасування рішення шостої сесії ІУ скликання Скалатської міської ради від 23.12.2005 року №768 «Про розгляд відношення Підволочиського РайСТ», визнання за Підволочиським районним споживчим товариством права власності на ринок у м.Скалат, вул.Ринок,1 та спонукання Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію за позивачем права власності на ринок, у порядку та за процедурою, встановленою КАС України.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України вирішуються відповідними господарськими судами за правилами КАС України.
Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної норми випливає, що до підвідомчості адміністративних судів належать категорії спорів, в яких хоча б однією із сторін є суб»єкт владних повноважень, який на основі законодавства здійснює владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням дій від імені держави.
Таким чином, аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить про те, що справа в частині позовних вимог про визнання за Підволочиським районним споживчим товариством права власності на ринок у м.Скалат, вул.Ринок,1 не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки вирішується спір про право.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду в частині відмовли в задоволенні позовних вимог про визнання за Підволочиським районним споживчим товариством права власності на ринок у м.Скалат, вул.Ринок,1 та закриття провадження в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки даний спір підвідомчий не адміністративному, а господарському суду та повинен подаватись і розглядатись за правилами ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, п.1 оскаржуваного рішення Скалатської міської ради № 768 „Про розгляд відношення Підволочиського РайСТ” Підволочиському районному споживчому товариству відмовлено у визнанні права власності на будівлі Скалатського ринку.
Враховуючи те, що позивачем не подано правовстановлюючих документів в підтвердження права власності на майно (будівлі Скалатського ринку) суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відповідність п.1 оскаржуваного рішення вимогам діючого законодавства та прийняття його в цій частині Скалатською міською радою в межах наданих їй повноважень Законом Україном «Про місцеве самоврядування в Україні», що не позбавляє права позивача на звернення до суду із позовом про визнання права власності на спірні будівлі в порядку, визначеному ГПК України.
Відповідно до п.8 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових права на нерухоме майно та їх обмежень" реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Згідно п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, а згідно п.1.4 реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів. Оскільки у позивача правовстановлюючі документи відсутні, а тому судом першої інстанції підставно відмовлено в частині позовних вимог Підволочиського РайСТ про зобов”язання Підволочиське районне бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права власності на ринок у м.Скалат, вул. Ринок, 1, в комплекс якого входять будівлі базару площею 206,8 м.кв., магазину з підвалом площею 175,9 м.кв., торгового металевого піднавісу, площею 201, 74 м. кв. за Підволочиським районним споживчим товариством.
Щодо правомірності прийняття Скалатською міською Радою п.2 Рішення від 23 грудня 2005 року №768 про визнання будівлі, що знаходяться на території Скалатського ринку власністю територіальної громади з передачею їх на баланс міської ради як безхозного майна (протокол судового засідання від 03.05.2006 року), то судом першої інстанції правомірно зазначено, що у відповідності до вимог ст. 335 ЦК України, безхазяйною вважається річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації і лише після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном, відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність.
З наведеного Скалатська міська рада приймаючи рішення про визнання права власності на будівлі, що знаходяться на Скалатському ринку, за територіальною громадою міста не дотрималась процедури, встановленої законом щодо визнання майна безхозним та не дослідила правовий статус даного майна, а тому пункт 2 Рішення шостої сесії ІУ скликання Скалатської міської ради № 768 про визнання будівлі, що знаходяться на території Скалатського ринку власністю територіальної громади і передачі їх на баланс міської ради, підлягає визнанню нечинним, а постанова місцевого суду в цій частині залишенню без змін.
Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга позивача – частковому задоволенню.
При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат, в зв”язку з чим з місцевого бюджету на користь позивача належить стягнути 21,75 грн. судового збору по першій інстанції та 21,75 грн. судового збору за апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,
постановив:
постанову господарського суду Тернопільської області від 1.06.2006 року в справі за №8а/60-561 частково скасувати, а апеляційну скаргу Підволочиського районного споживчого товариства –частково задоволити.
В частині позовних вимог про визнання за Підволочиським районним споживчим товариством право власності на ринок у м.Скалат, вул.Ринок,1, в комплекс якого входять будівлі базару площею 206,8 м.кв., магазину з підвалом площею 175,9 м.кв., торгового металевого піднавісу, площею 201, 74 м. кв. провадження в справі закрити.
Стягнути на користь Підволочиського районного споживчого товариства (смт.Підволочиськ, вул.Зелена,1, р/р №260001465 в АППБ «Аваль», МФО 338850, код ЄДРПОУ 01767324) з місцевого бюджету судовий збір в розмірі 42,5 грн.
В решті постанову господарського суду Тернопільської області від 1.06.2006 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко