ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.10.2013 Справа № 907/945/13
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рахів
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 10 166,05 грн. та пені в розмірі 466,04 грн.
СУДДЯ Й.Й. КАДАР
За участю представників:
від позивача - Бучок Т.Ю., представник по довіреності № 5 від 11.01.2013р.,
від відповідача - не з"явився
СУТЬ СПОРУ: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рахів про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 10 166,05 грн. та пені в розмірі 466,04 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними в позовній заяві. Зокрема зазначив, що відповідач, у зв'язку з розірванням договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №60-07/06-05 від 15.08.2007 року за рішенням господарського суду Закарпатської області №5008/484/2012 від 27.07.2012 року, залишаючи без уваги та задоволення письмове звернення позивача про повернення майна шляхом підписання акту приймання-передачі та сплату орендної плати, станом на 10.09.2013р. в установленому порядку майно не повернув, у зв'язку з чим, позивачем нараховано до сплати відповідачу 10166,05 грн. - орендної плати та 466,04 грн. - пені.
Поданими в судовому засіданні письмовими поясненнями № 10-11-03158 від 22.10.2013р. позивач надає нормативне обґрунтування стосовно нарахування пені з посиланням на ст. 526, ч. 3 ст. 549, ст. 599, ст. 546, ст. 548, ст. 549, ч. 2 ст. 551 ЦК України, ст. 216 ГК України.
Відповідач витребуваних судом доказів та письмового відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Поштова кореспонденція з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 19.09.2013р. та ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 10.10.2013р. надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зазначену у позовній заяві та підтверджену витягом з ЄДРПОУ, однак повернуті органом поштового зв'язку з зазначенням причини повернення „за зазначеною адресою не проживає".
Відповідачу надіслано ухвалу господарського суду за його місцезнаходженням згідно з зазначеною адресою в позовній заяві та підтверджену витягом з ЄДРПОУ, а отже господарським судом вжито відповідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання по даній справі.
За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.07.2012р. року у справі №5008/484/2012, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р., позов прокурора Рахівського району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області, м. Ужгород до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рахів про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення 8112,64 грн. задоволено частково.
Вказаним рішенням було зокрема, розірвано договір оренди №60-07/06-05 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2007р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Закарпатській області, м. Ужгород (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Рахів (Орендар) та зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити шляхом передачі балансоутримувачу Карпатському біосферному за актом приймання-передачі вбудовані приміщення площею 97,32 кв.м., що розташовані на другому поверсі двоповерхової адмінбудівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є предметом договору оренди №60-07/06-05 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2007р.
Згідно з п. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII, яким регулювались спірні правовідносини, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У відповідності до п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
П. 1 ст. 27 „Про оренду державного та комунального майна", в тому числі, передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Зазначена норма кореспондується також з п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, яким передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі в разі закінчення дії договору передбачений й пунктом 5.6 договору оренди №60-07/06-05 від 15.08.2007р.
Листом №11-06-02500 від 20.08.2013р. року направленим позивачем рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача (копія повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованої кореспонденції долучена до матеріалів справи), останнього було повідомлено про наявну заборгованість зі сплати орендної плати на суму 9 601,77 грн. та висловлено прохання у наведені строки направити позивачу належним чином підписаний акт приймання-передачі майна.
Всупереч вищенаведеному, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 наявну перед позивачем заборгованість не погасила, акт приймання-передачі орендового майна орендодавцеві не надано.
У зв'язку з користуванням відповідачем орендованим майном після розірвання договору, а саме у період з 10.10.2012 року по 28.08.2013 року, позивач відповідно до п.3.1, п. 3.2., п. 3.3 договору нарахував відповідачу орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі 12 299,59 грн. та виставив для оплати відповідні рахунки, які відповідачем сплачені частково на суму 2133,54 грн., в результаті чого заборгованість становить 10 166,05 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати на певний строк наймачеві майно у користування за плату, розмір якої встановлюється в договорі.
При цьому строки внесення орендної плати визначаються сторонами в договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який застосовується до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 1 даного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Сторони спору у пункті 3.8 Договору оренди встановили, що у випадку закінчення строку дії Договору оренди орендна плата сплачується орендарем на дату фактичного використання майна.
Згідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обовязків (господарських зобовязань).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ЦК України).
Норми Глави 50 («Припинення зобовязання») не передбачають серед підстав для припинення зобовязань закінчення строку договору.
Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
Господарський суд звертає увагу на те, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вказане та враховуючи обумовлену сторонами у п. 3.8. договору можливість нарахування плати за фактичне користування приміщенням після закінчення дії такого договору, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди після розірвання договору.
Одночасно, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 466,04 грн. пені, яка нарахована на суму боргу по орендній платі за фактичне користування об'єктом оренди після закінчення дії договору, а саме за період з 10.11.2012р. по 10.08.2013р. згідно наявного в матеріалах справи розрахунку.
Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до пункту 3.6 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до державного бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості , з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України за період прострочки (пункт 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»від 07.04.2008 р. №01-8/211).
Неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України та пеня, передбачена пунктом 3.6 Договору, є окремими видами санкцій, які застосовуються відповідно у випадку вчинення різних видів правопорушень.
Так, неустойка, передбачена статтею 785 ЦК України, застосовується до наймача у випадку порушення ним обов'язку щодо повернення речі.
Між тим, пунктом 7.2 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату платежів, передбачених цим Договором.
За таких обставин, заявлена до стягнення пеня за період з 10.11.2012р. по 10.08.2013р. в розмірі 466,04 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 720,50 підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-35, 43, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області, м. Ужгород (м. Ужгород, вул. Собранецька, 60, код 22111310) в доход державного бюджету України (р/р 31113093700211 ГУДКСУ в Закарпатській області, одержувач коштів: держбюджет Рахівського району, код платежу 22080200, код ЄДРПОУ 37862638, МФО 812016, призначення платежу: *; 101;; *22080200*2594903223*№60-07/06-05*15.08.07*22111310*1*) суму 10166,05 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно договору № 60-07/06-05 від 15.08.2007 року та на (р/р 31113093700211 ГУДКСУ в Закарпатській області, одержувач: держбюджет Рахівського району, код платежу 22080200, код ОКПО 22108293, МФО 812016, призначення платежу:*;101;; *22080200*2594903223*№60-07/06-05*15.08.07*22111310*2*) суму 466,04 грн. пені.
Видати наказ.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Закарпатській області, м. Ужгород (м. Ужгород, вул. Собранецька, 60, код 22111310) суму 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) у відшкодування судового збору.
Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.10.2013р.
Суддя Й.Й.Кадар