ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2013Справа № 901/3037/13

за позовом Приватного підприємства «Фірма Оксаміт»

до відповідача Фермерського господарства «Добринський»

про стягнення 8878,03 грн

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - Макарова Т.М., довіреність № б/н від 17.02.13, представник; Гаджиєва Є.М., довіреність № б/н від 12.12.13, представник;

від відповідача - Хоботов М.М., довіреність № бн від 28.03.2013, представник

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Фірма Оксамит» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фермерського господарства «Добринський» про стягнення заборгованості у розмірі 7980,30 грн, пені у розмірі 600,16 грн та 3% річних у розмірі 297,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за договорами купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010, не виконує умов договору.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року порушено провадження у справі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання забезпечив належним чином, проте вимог суду не виконав та не надав відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх заперечень.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянув матеріали справи, дослідивши надані представником позивача докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Фірма Оксаміт» (продавець) та Фермерським господарством «Добринський» (покупець) були укладені договори купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010. Відповідно до умов договорів продавець зобов'язується передати у власність товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку, визначеному цими договорами. Номенклатура товару, одиниця виміру, кількість, ціна визначаються в накладних на кожну партію (пункти 1.1., 1.2. договорів).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договорів ціни, кількість, асортимент товарів, що продаються за цими договорами, узгоджуються сторонами додатково на кожну партію до чергової поставки товару, вказуються в додатках до договору або в накладних на відпуск відповідної партії товару, які є невід'ємною частиною даних договорів. Ціни на товар вказуються в накладних в національній валюті, виходячи з комерційного курсу гривні до іноземної валюти (долар США або Євро) на день оплати. Вартість тари, упаковки і маркування включаються у відпускну ціну товарів.

Сторони обумовили, що продаж товару здійснюється протягом усього терміну дії договорів, за заявками покупця, які узгоджуються сторонами (пункти 3.1. договорів).

Згідно пункту 3.2. договорів передача товару оформляється накладною, яка містить інформацію про кількість, асортимент та вартість товару, що продається . Передача товару може бути проведена як на складі продавця, так і на складі покупця за домовленістю сторін на кожну конкретну партію товару. Передача товару здійснюється тільки при отриманні довіреності встановленого зразка від покупця. Одночасно з накладної покупцеві видаються при необхідності податкові документи і сертифікати якості підприємства-виробника.

Пунктом 4.1. договорів передбачено, що перехід права власності на товар настає в момент передачі товару покупцю, про що робиться відмітка покупця в накладній на товар.

Відповідно до пунктів 5.1. договорів, оплата за кожну партію товару здійснюється в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця. Строки та умови оплати встановлюється у додаткових угодах.

Додатком №1 до договору №38/10 від 15.03.2010 визначено, що продавець передав, а покупець прийняв товар на суму 600,00 грн в т.ч. ПДВ. Покупець сплачує продавцю вартість товару визначеного в п. 1 цього додатку в строк до 01 серпня 2010 року.

15.03.2010 відбулася поставка товару на загальну суму 600,00 грн, що підтверджується накладною №010074 від 15.03.2010 та довіреністю на отримання товару серія ЯВГ №579947 від 15.03.2010 (а.с. 16-17).

Додатком №1 до договору №140/11 від 28.04.2010 визначено, що продавець передав, а покупець прийняв товар на суму 1440,00 грн в т.ч. ПДВ.

Покупець сплачує продавцю вартість товару визначеного в п. 1 цього Додатку в строк до 15 липня 2011 року.

28.04.2011 відбулася поставка товару на загальну суму 1440,00 грн, що підтверджується накладною №011264 від 28.04.2011 та довіреністю на отримання товару серія ЯМБ №077728 від 28.04.2011 (а.с. 18-19).

Окрім того, відповідно до договору №140/11 від 28.04.2010 мала місце передача товару, що підтверджується в свою чергу накладними та довіреностями на отримання товару, а саме:

12 травня 2011 року відбулася передача товару на загальну суму 4180,20 грн, що підтверджується накладною №011320 від 12.05.2011 та довіреністю на отримання товару серія ЯМБ №077729 від 12.05.2011 (а.с. 20-21).

13 травня 2011 року відбулася передача товару на загальну суму 1400,10 грн, що підтверджується накладною №011328 від 13.05.2011 та довіреності на отримання товару серія ЯМБ №077731 (а.с. 22-23).

11 липня 2011 року відбулася передача товару на загальну суму 360,00 грн, що підтверджується накладною №011518 від 11.07.2011 та довіреністю на отримання товару серія ЯМБ №077732 від 11.07.2011 (а.с. 24-25).

Як зазначає позивач додаткові угоди по вищезазначеним поставкам з визначенням строків оплати були підписані позивачем та надіслана для підписання представником відповідача, однак до теперішнього часу не були повернуті відповідачем.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт поставки та приймання товару за накладними №011320 від 12.05.2011, №011328 від 13.05.2011 та №011518 від 11.07.2011.

21 вересня 2012 року позивач надіслав відповідачу претензію №1, яку відповідач отримав 25.09.2012 (про що свідчить поштове повернення а.с.26 з зворотної сторони) в зазначеній претензії Приватне підприємство Фірма «Оксаміт» пропонувало перерахувати заборгованість у розмірі 7980,30 грн, на його розрахунковий рахунок.

Позивач звертає увагу на те, що на даний час відповідь на претензію не надходила, заборгованість не погашена.

Таким чином, продавець прийняті на себе зобов'язання за договорами купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010 виконав належним чином.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем не була зроблена оплата за товар на загальну суму - 7980,30 грн за договорами купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010, що в свою чергу стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості позивачу в сумі 7980,30 грн за договорами купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010, у той час, як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 600,16 грн та 3% річних у розмірі 297,57 грн.

Суд відмовляє у задоволені позовних вимог Приватному підприємству «Фірма Оксаміт» в частині стягнення з Фермерського господарства «Добринський» пені у розмірі 600,16 грн, виходячи з наступного.

Пунктом 8.1. договорів сторони обумовили, що за несвоєчасну поставку оплаченої партії товару продавець виплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії за кожен день прострочення.

Отже, з наведено вбачається, що сторони не передбачили відповідальності за несвоєчасну оплату товару, таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірений розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 297,57 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства «Добринський» на користь Приватного підприємства «Фірма Оксаміт» заборгованість в сумі 7980,30 грн та 3% річних - 297,57 грн за договорами купівлі-продажу №38/10 від 15.03.2010 та №140/11 від 28.04.2010.

3.Стягнути з Фермерського господарства «Добринський» на користь Приватного підприємства «Фірма Оксаміт» 1604,19 грн судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволені позовних вимог в частині стягнення з Фермерського господарства «Добринський» пені у розмірі 600,16 грн - відмовити.

Суддя А.А. Калініченко