Справа № 1-79/2008

                                                В  И  Р  О  К

                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            20 листопада 2008 року.                         Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

            головуючого - судді Ритова В.І.

            при секретарі Бережній О.В.

            з участю прокурора Шило С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальну справу по обвинуваченню

1. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ст. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого: 1) 23.07. 1998 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 81 ч. 3, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 30. 07. 2002 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 05. 07. 2006 року по відбуттю строку покарання;

   за ч. 2 ст. 185 КК України,

                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

            В один із днів кінця березня 2008 року, близько 16 години, ОСОБА_1 та особа, у відношенні якої матеріали виділено в окреме провадження та оголошено розшук, з метою викрадення чужого майна вступили між собою в злочинну змову, після чого з ініціативи та пропозиції останнього на скутері,  що належав на правах власності їх спільному знайомому ОСОБА_2,  під керуванням ОСОБА_1 прибули до домоволодіння будинку-дачі гр. ОСОБА_3, розташованої по АДРЕСА_2.

            Прибувши на місце та діючи з розподілом ролей кожному у вчиненні крадіжки, особа, у відношенні якої матеріали виділено в окреме провадження проник на неогороджену територію двору будинку-дачі ОСОБА_3, звідки виніс чавунну білу ванну, розмірами 170 х 90 см., до скутера і разом з ОСОБА_1 таємно, повторно викрали її, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 1200 грн.

            Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав повністю і показав, що в кінці березня, дату точно не пам'ятає, приблизно о 16 годині, разом із своїм братом ОСОБА_4 за пропозицією останнього вирішили викрасти з двору будинку  ванну. Він був на скутері, який узяв у ОСОБА_2, щоб знайти брата.  Погодився на пропозицію брата, приїхали до дворища, він залишився біля скутера, а брат пішов у двір, витягнув  ванну і вони удвох відвезли її їх знайомому ОСОБА_5, продали за 30 грн. Сказали, що ванна належить їм. Гроші витратила на власні потреби. Вони були тверезі, кається.

            Його вина у скоєнні крадіжки  повністю підтверджується показами потерпілої, свідків, зібраними по справі доказами.

            Потерпіла ОСОБА_3, покази якої оголошено в судовому засіданні, пояснила, що 22 травня 2008 року вона приїхала в АДРЕСА_2 і виявила крадіжку її речей, в тому числі і чавунної ванни, вартістю 1 200 грн.

            Свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 в кінці березня  2008 року просив у нього  скутер марки "Кануні" і він йому його дав приблизно о 15 годині. Він просив для того, щоб пошукати свого брата. Вранці скутер уже був у нього вдома. Про те, що ОСОБА_1 викрали ванну і перевезли її його скутером, він узнав від працівників міліції.

            Свідок ОСОБА_6 пояснив, що купив у ОСОБА_1 та ОСОБА_4  ванну   за 30 грн. Вони сказали, що ванна належить їм. Наступного дня цю ванну він продав циганам за 50 грн., оскільки вона не тримала воду.

-     протоколом усної заяви (а. с. 8),

-     протоколом огляду місця події (а. с.  10),

-     рапортом ( а. с. 11),

-     довідкою про вартість ванни ( а. с. 18),

            Вислухавши підсудного, свідків, оцінивши покази потерпілої та зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доказана повністю, його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як він за попередньою змовою групою осіб повторно скоїв крадіжку чужого майна.

            При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу підсудного: попередні судимості, негативну характеристику, каяття і вважає, що покарання ОСОБА_1 повинно бути призначено у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

            Суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України.

            Вирішуючи цивільний позов, суд вважає, що його слід залишити без розгляду, оскільки потерпіла в судове засідання не з'явилась і позов не підтримала, а їй  роз'яснити її право звернутися з позовом у цивільно-правовому порядку.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                  З  А  С  У  Д  И  В:

            ОСОБА_1 визнати винним і покарати за ч. 2 ст. 185 КК України позбавленням волі строком 5(п'ять) років.

            На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

            Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та систематично з'являтися для реєстрації.

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

            Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду і роз'яснити їй права звернутися з позовом до суду у цивільно-правовому порядку.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області у 15 - денний строк з подачею апеляції через районний суд..

            Головуючий                                                                  В.І.Ритов.