Головуючий суду 1 інстанції - Закопайло В. А.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 423/614/13-ц

Провадження № 22ц/782/4023/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Заіки В. В.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 23 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № DN9PNN00000017 від 01 жовтня 2008 року в розмірі 56 016 грн. 26 коп., яка складається з наступного: 11 581 грн. 50 коп. - заборгованість за кредитом; 5 232 грн. 38 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 658 грн. 45 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 35 638 грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 2 655 грн. 54 коп. - штраф (процентна складова), та судові витрати в розмірі 560 грн. 16 коп.

Оскаржуваним рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 23 серпня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 016 грн. 26 коп. та судові витрати в розмірі 560 грн. 16 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згодна, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DN9PNN00000017 строком на 3 роки, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 15 000 грн. та зобов'язався сплатити кредит та відсотки за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», суд виходив з того, що між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого щомісяця в період сплати ОСОБА_2 повинна була надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов надання кредиту фізичним особам. Однак, відповідач не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 28 березня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 56 016 грн. 26 коп. При цьому суд враховував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника про надання споживчого кредиту разом із Умовами надання кредиту фізичним особам складає між нею і Банком кредитний договір, про що свідчить особистий підпис відповідача у вищевказаній заяві (а. с. 5-6).

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що кредитор вимагає повернення заборгованості за кредитним договором, строк позовної давності якого минув, не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Проте, ОСОБА_2 не зверталася до суду першої інстанції з заявою про застосування до виниклих правовідносин строку позовної давності.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 23 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: