Справа №2-2426/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м.Сімферопіль
Сімферопольський районний суд АР Крим у складі:
Головуючого судді Биховець М.О.,
при секретарі Фірсової О.А.,
з участю представників
позивача ОСОБА_1.,
відповідача ОСОБА_2., ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заподіяної ДТП матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
19.07.2006 р. ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5. про стягнення заподіяної ДТП матеріальної шкоди в розмірі 14.304 грн. та 2.000 грн. моральної шкоди і судових витрат. Вимоги мотивовані тим, що 21.04.2006 р. внаслідок ДТП з участю його та відповідача, було пошкоджено належний йому а/м «Ford Sierra». Винним у зіткненні є ОСОБА_5., про що свідчить постанова Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим. У зв'язку з пошкодженням майна він та його сім'я були позбавлені можливості користуватися машиною на свій розсуд як у побуту так і для йому професійної діяльності. Окрім того, машина не підлягає відновленню, що потягло додаткові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_5. позов не визнав повністю, пояснивши судові, що не винний у скоєнні ДТП, тому що при керуванні автомобілем виконав усі вимоги Правил дорожнього руху при розвороті.
Заслухавши сторони, у тому числі на місці ДТП, їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5., суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 21 квітня 2006 року, близько 11-30 год, на перехресті автодороги «Сімферополь-Миколаївка» та повороту до с.Раздол'є Сімферопольського району, сталося ДТП з участю водіїв ОСОБА_5. (а/м АЗЛК 21412-01, рег. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4. (а/м «Ford Sierra», рег. номер НОМЕР_2).
Перевіркою, проведеною Сімферопольським РВ ГУ МВС України АР Крим встановлено, що водій ОСОБА_5. виїжджаючи на неврегульоване перехрестя доріг почав виконувати розворот ліворуч. Не будучі впевненим у відсутності наближчающихся автомобілів, він не зайняв заздалегідь крайній правий бік дороги, пересік подвійну сполошну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, в результаті чого допустив зіткнення з а/м «Ford Sierra», який їхав попутно у лівому ряду.
В судовому засіданні ОСОБА_5. і ОСОБА_4. пояснювали у присутності експерта яким чином вони керували транспортними засобами і саме де трапилося зіткнення автомобілів на ділянці дороги.
Отримані в судовому засіданні вихідні дані було використано експертом у авто-технічному дослідженні.
Так, відповідно до висновків експерта №50 від 22.07.2007 р., дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДДУ, пересікати яку заборонено, і п.п.10.1, 10.4 ПДДУ. Технічна можливість запобігти зіткнення для нього визначається у виконанні їм вимог пунктів п.п.10.1 і 10.4 ПДДУ, згідно з якими водій перед перестроюванням, будь-якою зміною руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; перед розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху у цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише у одному напрямку, встановленому конфігурацією дорожньої частини, дорожніми знаками чи розміткою.
У восьми варіантах з десяти водій ОСОБА_4, не мав технічної можливості попередити зіткнення екстреним гальмуванням із зупинкою до смуги руху автомобіля АЗЛК 21412 і тоді в його діях відсутня невідповідність вимогам п.12.3 Правил ДДУ, який передбачає вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинку транспортного засобу при виникненні небезпеки для руху, яку водій об'єктивно був спроможний виявити.
Два варіанти при яких він міг попередити зіткнення складаються з його пояснень про час руху а/м АЗЛК від початку маневру повороту вліво до місця зіткнення, вказаного зі слів ОСОБА_4., при чому варіанти мають найвищий числовий показник. Середній же показник часу руху з пояснень ОСОБА_4. складає 3,248 с, при якому він не мав можливості попередити зіткнення.
З цього суд робить висновок про відсутність у позивача порушень п.12.3 Правил ДДУ і не спроможність його виявити небезпеку для руху у зв'язку з виїздом автомобіля від керуванням відповідача.
Навпаки, пояснення ОСОБА_5. непослідовні у визначенні місця зіткнення, а зазначений час руху автомобіля АЗЛК при маневрі розвороту 5,7 с не відповідає дійсності.
Місце зіткнення при огляді місця ДТП ОСОБА_5. вказав біля дорожньої розмітки на зустрічній смузі руху а/м «Ford Sierra», пояснивши, що зіткнення трапилося після виконання їм розвороту.
В судовому засіданні при виїзді на місце ДТП він вказав, що зіткнення трапилося на обочині дороги, що суперечить матеріалам огляду місця ДТП, а саме розташуванню осколків та осипу від машин.
Таким чином матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи за даним ДТП та висновок авто-технічної експертизи свідчать про порушення Правил ДДУ з боку ОСОБА_5., який винний у скоєнні зіткнення транспортних засобів.
Визначаючи розмір відшкодування суд виходить з того, що відповідно до висновку спеціаліста №156 від 26.06.2006 р., матеріальна шкода , заподіяна власнику а/м «Ford Sierra», рег. номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КРС №178436), становить 14.304 грн. 40 коп.
ОСОБА_5. у судовому засіданні цілком погодився з висновками спеціаліста щодо зазначеної суми і на призначенні експертизи не наполягав.
Витрати позивача на проведення дослідження складають 342 грн., що витікає з копії квитанції №072210009 від 22.06.2006 р.
Ст.1187 ч.2 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст.23 ЦК України суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення прав ОСОБА_4.
При визначені грошового відшкодування суд приймає до уваги характер та обставини дорожньо-транспортної події, глибину фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. Так, суд враховує той факт, що ДТП на тривалий час призвела до порушень життєвих зв'язків позивача. Належний йому а/м «Ford Sierra» було практично знищено, відновний ремонт машини значно перевищує заподіяну матеріальну шкоду. Розмір моральної шкоди суд оцінює у 2.000 грн.
Судові витрати по справі підлягають стягненню відповідно до задоволених вимог, тому позов суд задовольняє частково, оскільки замість 194 грн., зазначених у позові, судові витрати складають 185 грн.
На підставі ст.ст.1166, 1167, 1187 ч.2 ЦК України, керуючись ст.10, 62, 88, 212, 214, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення сум матеріальної і моральної шкоди, заподіяної ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заподіяну ДТП суму матеріальних збитків в розмірі 14.646 грн. 40 коп., а також 2.000 грн. моральної шкоди і 185 грн. судових витрат, а всього 16.831 грн. 40 коп.
У судовому засіданні 30.11.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через суд першої інстанції. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: