Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року справа № 08/301-05
Колегія суддів у складі: головуючого судді Лащенко Л.Д.
судді Гончар Т.В.
судді Погребняка В.Я.
при секретарі Андросовій О.В.
За участю представників сторін:
позивача: не з’явився,
1-го відповідача: Соколов Ю.А., довіреність № 01-19/2293 від 18.11.2005 р.,
2-го відповідача: Вінницький М.В., довіреність № 138юр від 20.08.2004 р.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 860 Х/2 від 01.03.2006 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Техінпром», м. Харків на рішення господарського суду Харківської області у справі № 08/301-05 від 20.01.2005 р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Техінпром», м. Харків
до 1.Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5, с. Подвірки Дергачівського району Харківської області
2. Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків
про визнання недійсним договору уступки права вимоги, -
Встановила:
26.09.2005 р. (вх. № 11015/3-08) позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір уступки права вимоги № 169 від 26.03.2003 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2005 р. до участі в справі в якості 2-го відповідача було залучено КП «Харківські теплові мережі».
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2006 р. (суддя Ковальчук Л.В.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що укладена між сторонами угоді № 169 від 26.03.2003 р. не суперечить діючому законодавству, по своїй суті є реальна, що підтверджується погашенням боргу КП «ХТМ» шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Позивач –ТОВ компанія «Техінпром», м. Харків –з рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2006 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд переглянути вищезазначене рішення господарського суду Харківської області, прийняти нове рішення, яким вимоги ТОВ компанія «Техінпром» задовольнити в повному обсязі, визнати недійсним договір уступки права вимоги № 169 від 26.03.2003 р. Апеляційну скаргу обґрунтовано порушенням та неправильним застосуванням господарським судом норм процесуального та матеріального права. Так, позивач зазначає, що фактично сторони уклали угоди уступки права вимоги з метою прикрити іншу угоду –поручительства, де ТОВ компанія «Техінпром»- поручитель, КП «ХТМ»- боржник, ДП «Харківська ТЕЦ-5»- кредитор.
1-й відповідач –ВАТ “Харківська «ТЕЦ-5»–надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 1-й відповідач зазначає, що цесія була здійснена в повному обсязі в розумінні ст.197 ЦК УРСР 1963 р., боржник виконав свої зобов’язання перед Новим кредитором (позивач), на час укладання договору уступки права вимоги № 169 від 26.03.2003 р. у КП «ХТМ» існувала заборгованість перед ВАТ «Харківська ТЕЦ-5». Зміст спірної угоди щодо її оплатності не суперечив чинному на той час законодавству.
2-й відповідач –КП «ХТМ»- надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 2-й відповідач зазначив, що як боржник по договору № 505 від 13.08.2001 р. він був повідомлений про уступку права вимоги в сумі 3 000 000,00 грн. і здійснив погашення боргу новому кредитору ТОВ компанія «Техінпром» в період з 27.03.2003 р. по 21.04.2003 р.
В судовому засіданні 03.04.2006 р. розгляд справи було відкладено до 15.05.2006р. до 10 години 00 хвилин, в судовому засіданні 15.05.2006 р. розгляд справи було відкладено до 07.06.2006 р. до 10 год. 00 хв. (в обох випадках за клопотанням позивача). В судовому засіданні 07.06.2006 р. розгляд справи було відкладено до 21.06.2006 р. до 11 год. 30 хвл. та витребувано у сторін додаткові докази по справі.
В судове засідання 21.06.2006 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судова колегія вважає за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою позивача закінчити у відсутність представника позивача.
Ухвалою голови Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р. колегію суддів для розгляду справи № 08/301-05 було сформовано у наступному складі: головуючий суддя Лащенко Л.Д., судді Гончар Т.В,. Погребняк В.Я.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, 1-го та 2-го відповідачів, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2006 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2001 р. між ДП «Харківська ТЕЦ-5»(правопопередник 1-го відповідача) –Продавець за договором - та КП «Харківські теплові мережі»- Покупець за договором - було укладено договір № 505 купівлі-продажу теплової енергії.
Строк дії договору № 505 від 13.08.2001 р. додатковими угодами № 1 від 30.07.2002 р. та № 2 від 15.10.2002 р. подовжувався до 15.10.2002 р. та до 31.07.2003 р. відповідно.
Відповідно до п.1.1 Договору № 505 від 13.08.2001 р. його предметом є продаж Покупцю теплової енергії, виробленої Продавцем на власному газі.
26.03.2003 р. між ДП «Харківська ТЕЦ-5»(Кредитор) та ТОВ компанія «Техінпром»(Новий Кредитор) було укладено договір № 169, відповідно до якого Кредитор уступив, а Новий Кредитор прийняв на себе право вимоги до боржник Кредитора –Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» по зобов’язанням оплати частини грошових коштів згідно з договором № 505 від 13.08.2001 р. та додаткових угод до нього між Кредитором і Боржником за поставлену теплову енергію в сумі 3 000 000, 00 грн.
За даним договором до Нового Кредитора перейшло право (замість Кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов’язання –сплатити грошову суму 3 000 000,00 грн.
Кредитор протягом 5 календарних днів з моменту підписання цього договору зобов’язаний письмово повідомити Боржника про уступку права вимоги боргу.
Боржник (2-й відповідач) про уступку права вимоги боргу був повідомлений листом від 26.03.2003 р. за № 29-19/588.
З матеріалів справи вбачається, що Боржник (КП «ХТМ»- 2-й відповідач) зобов’язання по оплаті вартості теплової енергії в розмірі 3 000 000,00 грн. виконав, і в період з 27.03.2003 р. по 21.04.2003 р. перерахував на рахунок ТОВ компанія «Техінпром» грошові кошти в розмірі 3 000 000,00 грн. В платіжних дорученнях в графі «призначення платежу» зазначено: «Плата за поставку теплової енергії згідно договору про уступку права вимоги № 169 від 26.03.2003 р.».
1-й відповідач звертався до позивача з листом від 29.04.2003 р. за № 07-19/842 про надання інформації про хід виконання договору уступки права вимги та про перераховані боржником кошти.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.197 ЦК УРСР 1963 р., чинного на час укладання договору купівлі-продажу теплової енергії № 505 від 13.08.2001 р., та договору уступки права вимоги № 169 від 26.03.2003 р., уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов’язана з особою договору.
Не допускається уступка вимог про відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров*я або заподіянням смерті.
До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов’язання.
Позивач обґрунтовував недійсність договору про уступку права вимоги посиланням на ст. 58 ЦК УРСР 1963 р., згідно з якою якщо укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Позивач вважав, що сторони спірної угоди уклали договір поруки, де позивач –поручитель, 1-й відповідач –кредитор, а 2-й відповідач - боржник.
Судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.178 ЦК УРСР 1963 р. виконання зобов’язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством.
Відповідно до ст.191 ЦК УРСР 1963 р. за договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого обов’язку в повному обсязі або в частині.
Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.
Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки.
Якщо виходити з тверджень позивача, то поручительством забезпечено зобов’язання 2-го відповідача по оплаті вартості теплової енергії, отриманої ним від 1-го відповідача за договором № 505 від 13.08.2001 р.
Проте, судова колегія вважає ці твердження хибними, та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні як норм ЦК УРСР 1963 р., так і обставин справи.
Зі змісту договору № 505 від 13.08.2001 р. не вбачається, що його сторони (1-й та 2-й відповідачі) передбачали такий спосіб забезпечення зобов’язання як порука.
Не вбачається виникнення такого способу забезпечення зобов’язання як порука ні з дій сторін по виконанню цього Договору, ні з наявного в справі листування.
Позивач, стверджуючи про фактичне укладання договору поруки, не пояснив за що ним отримані грошові кошти від КП «ХТМ» в розмірі 3 000 000,00 грн., чому 2-й відповідач перерахував кошти саме позивачу і чи взагалі можливе виникнення такої ситуації при укладання договору поруки.
Крім того, судова колегія приймає до уваги, що чинне на той час законодавство передбачало укладення договору поруки тільки в письмовій формі, в якому повинні бути відображені всі суттєві умови такого договору.
В договорі уступки права вимоги № 169 від 26.0.2003 р. не містяться положення про солідарну відповідальність поручителя і боржника, набуття поручителем прав кредитора по зобов’язанню, припинення поруки, а, отже, відсутні правові підстави стверджувати про укладання договору поруки.
Натомість, договір уступки права вимоги № 169 від 26.03.2003 р. містить всі необхідні для укладання такого виду договорів умови, його зміст не суперечить чинному на той час законодавству, його дійсність і реальність доведена самим фактом існування заборгованості 2-го відповідача перед 1-им відповідачем та сплатою 2-м відповідачем на користь позивача грошових коштів саме в розмірі, зазначеному в договорі, а тому у господарського суду першої інстанції не було підстав вважати цю угоду удаваною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
З доданих 1-м відповідачем на вимогу судової колегії документів, вбачається, що позивач здійснив взаємозалік зустрічних однорідних вимог з позивачем по договору № 169 від 26.03.2003 р. на загальну суму 948 356,66 грн., тим самим знову підтвердивши дійсність і реальність договору № 169 від 26.03.2003 р. з усіма наслідками, що з нього випливають, зокрема, обов’язок Нового Кредитора перерахувати Кредитору грошові кошти в розмірі 3 000 000,00 грн. після виконання Боржником зобов’язань, передбачених договором № 505 від 13.08.2001 р.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржуване позивачем рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2006 р. прийнято при повному з’ясування обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 102, п.1 103, 105 ГПК України, судова колегія,
Постановила:
Рішення господарського суду Харківської області по справі № 08/301-05 від 20.01.2006 р. залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Техінпром», м. Харків залишити без задоволення.
Головуючий суддя Л.Д.Лащенко
Суддя Т.В.Гончар
Суддя В.Я.Погребняк