АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження апел.суду №11-кп/790/293/13 Головуючий 1 інстанції: Харабадзе К.Ш.

Крим. провадження № 629/1294/13-К

Категорія: ст. 395 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Крамаренко Г.П., Снігерьової Р.І.,

за участю секретаря Забєліна М.О.,

прокурора Подобайло В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2013 року стосовно ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горськ, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, вдівця, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Апеляційного суду Харківської області від 03.06.2010 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3ст. 185, ч. 1 ст. 309, та на підставі ст. 70 КК України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.12.2012 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 9 днів, у відношенні якого постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.12.2012 року встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, та йому призначено покарання у виді арешту строком на 6 місяців.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 03.06.2010 року у виді 3 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком - 9 місяців.

Згідно вироку, ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Апеляційного суду Харківської області від 03.06.2010 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненим за ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова віл 17.12.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 9 днів, у відношенні якого постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.12.2012 року було встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців, при звільненні 25.12.2012 року з Харківської виправної колонії № 43, знаючи про свій обов'язок прибути до обраного ним місця проживання і зареєструватися у органі внутрішніх справ, маючи таку можливість, будучи попередженим про наслідки неприбуття, самовільно не прибув у строк до 28.12.2012 року до обраного місця проживання: АДРЕСА_1 та не зареєструвався у Лозівському МВ ҐУМВС України Харківської області без поважних причин.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок районного суду змінити у зв'язку з його суворістю, призначивши йому покарання у виді арешту строком на 5 місяців або встановити адміністративний нагляд строком на 12 місяців. Своє апеляційне прохання він мотивую тим, що він за місцем проживання характеризується добре, проживає з цивільною дружиною, яка чекає дитину, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю та щиросердечно розкаявся у вчиненому, від правоохоронних органів не переховався.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, а також пояснення прокурора, що заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновок суду щодо фактичних обставин злочину, що викладені у вироку, та кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 395 КК України у апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, ці обставини у апеляційному порядку не перевіряються.

Сутність апеляційних доводів ОСОБА_1, які він уточнював надаючи пояснення при апеляційному розгляді, про зайву суворість призначеного основного покарання та пов'язане з ними апеляційне прохання щодо зміни вироку в частині призначеного основного покарання і зменшення його до 5 місяців арешту, на думки колегії суддів, є безпідставними, оскільки повністю спростовуються висновками суду, що містяться у оскаржуваному вироку( арк. 54-55).

При цьому належить взяти до уваги те, що апеляційні доводи ОСОБА_1 про надання суду правдивих свідчень, відсутності об'єктивних підстав на вчинення кримінального правопорушення, наявність позитивних даних про особу обвинуваченого, - враховані судом першої інстанції, про що свідчать відповідні висновки у мотивувальній частині вироку, які стосуються об'єктивно встановлених обставин події, кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 395 КК України та об'єктивних даних, які суд брав до уваги при призначені остаточного покарання на підставі ст.ст. 71, 72 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 місяців.

Твердження у апеляційній скарзі ОСОБА_1, що призначене судом першої інстанції основне покарання за ст. 395 КК України у виді арешту строком на 6 місяців, не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів вважає необґрунтованими і дійшла висновку про те, що при призначені цього покарання та остаточного покарання за сукупністю вироків, суд у повній мірі врахував вимоги кримінального закону, що містяться у нормах ст.ст. 65, 71, 72 КК України, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також дані про особу обвинуваченого, на які він посилається у апеляційній скарзі, а саме : вчинення нового злочину під час умовно-дострокового звільнення від покарання, призначеного за попереднім вироком, про перебування у громадянському шлюбі, в якому має народитися дитина, позитивну характеристику за місцем останнього відбування покарання, відсутність на обліку у психіатра та нарколога. За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про невиправдану суворість призначеного остаточного покарання є безпідставними. З огляду на викладене, підстав для застосування норм ст. 69, 75 КК України, також не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових та фактичних підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2013 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді

________________ ______________ _______________

Шабельніков С.К. Крамаренко Г.П. Снігерьова Р.І.