№ справа:105/3440/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Пікула Едуард Олександрович

№ провадження:11-кп/190/654/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Радіонова І.І., Крючкова І.І.

при секретарі - Кравці А.В.

за участю прокурора - Чубарова А.М.

обвинуваченого - законного представника обвинуваченого - захисника - ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130270002433 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному проваджені - прокурора Джанкойської міжрайонної прокуратури Будаковського С.О., який приймав участь при розгляді судового провадження в суді першої інстанції, на вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 02 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Придорожнє Джанкойського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_7 покладені обов'язки повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 (два) роки із покладенням обов'язків, вирок відносно якого ніким не було оскаржено.

Стягнуто з ОСОБА_11, та ОСОБА_7 в рівних частках судові витрати в сумі 1101,24 грн. в доход держави. При цьому, до досягнення обвинуваченим ОСОБА_7 повноліття, вказане стягнення буде здійснюватись з його законного представника ОСОБА_8

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, 22.05.2013 року приблизно о 02.00 годині ОСОБА_7 та ОСОБА_11 сумісно та за попередньою змовою, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 Джанкойського район, шляхом розбиття скла на дверях зі сторони водія, проникли в автомобіль «ІЖ 412» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 6000 гривень, який належав ОСОБА_12 Потім, завели автомобіль та проїхали до с. Солоне Озеро Джанкойського району, де автомобіль перестав рухатися, у зв'язку із закінченням палива. Після чого, вони покинули автомобіль.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7, просить вирок відносно ОСОБА_7 у частині призначеного йому покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі, в силу ст.ст.75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців і зобов'язавши в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в дану інспекцію згідно вимог ст.76 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.370 КПК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», звільняючи ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням послався лише на ст.75 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора; обвинуваченого ОСОБА_7, який не заперечував проти задоволення доводів апеляційної скарги прокурора; законного представника, яка не заперечувала проти задоволення доводів апеляційної скарги прокурора; захисника, який не заперечував проти задоволення доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження проведено з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.289 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд врахував відповідно до ст.65 КК України ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, який характеризується за місцем проживання позитивно, раніше не судимий, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та призначив обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Разом з тим, на думку колегії суддів, доводи прокурора про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.370 КПК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», звільняючи ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням послався лише на ст.75 КК України, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч.1 ст.104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Як виходить з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції належним чином встановив обставини кримінального провадження, правильно кваліфікував дії ОСОБА_7, призначив законне і обґрунтоване покарання та звільнив від його відбування, саме з урахуванням особливостей, визначених у ст.104 КК України.

Відсутність у резолютивній частині вироку відносно ОСОБА_7 посилання на ст.104 КК України не є порушенням норм кримінального закону та не відноситься до підстав, встановлених ч.2 ст.412 КПК України, які тягнуть за собою скасування чи зміну судового рішення, а тому колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно залишити без зміни.

Крім того, згідно смислу Закону України «Про судоустрій та статус суддів» постанови Пленуму щодо практики застосування матеріального і процесуального закону носять рекомендований характер, тому не можуть бути підставою для скасування вироку суду.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені - прокурора Джанкойської міжрайонної прокуратури Будаковського С.О., який приймав участь при розгляді судового провадження в суді першої інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 02 серпня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Крючков І.І.