Справа №206/2741/12

Провадження №11/772/812/2013

Головуючий в суді 1-ї інстанції Сичук М.М.

Доповідач Рупак А.А.

У Х В А Л А

іменем України

10 жовтня 2013 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Рибчинського В.П., Старинця Ю.В.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Маріуполь Донецької області, українця, мешканця м. Вінниці, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, має 2-х неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п.п. 1,5,7,12, ст. 115 ч.2 п.п. 7,13, ст. 186 ч.2, ст. 263 ч.1, ст. 296 ч.4 КК України та призначено йому покарання:

- за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 1,5,7,12 КК України - у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі;

- за ст. 115 ч. 2 п.п. 7, 13 КК України - у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі;

- за ст. 186 ч.2 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

- за ст. 263 ч.1 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ст. 296 ч.4 КК України - у виді 6 (шести) років позбавлення років.

На підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строку давності звільнений від покарання, призначеного за ч.1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначене засудженому у виді 15 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця м. Вінниці, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п.п. 1,5,7,12, ст.296 ч.4 КК України та призначено покарання:

- за ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.п.1,5,7,12 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі

- за ст. 296 ч.4 КК України - у виді 6 (шести) років позбавлення волі

Відповідно до ст. 70 КК України визначено ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь: ОСОБА_5 25 209 гривень 73 копійки матеріальної шкоди, 100 000 гривень моральної шкоди та 2000 гривень витрат за надання правової допомоги;

Стягнуто в рівних долях з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 90 грн. 88 коп. за проведення судово-балістичної експертизи № 123 від 20 серпня 2003 року та з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 90 грн. 88 коп. за проведення судово-балістичної експертизи № 165 від 14 жовтня 2003 року.

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_4, 30 червня 2003 року о 4 годині в ресторані «Міленіум», який розташований по вул. Винниченка в м. Вінниці, безпричинно, пристав до раніше незнайомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та їх знайомого на ім'я ОСОБА_5 та спровокував конфлікт.

Через кілька хвилин, перебуваючи на вулиці, перед входом у вказаний ресторан, використовуючи малозначний привід, а саме свій конфлікт з вказаними особами, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві загальнолюдські правила співжиття та норми моралі, ОСОБА_4, маючи не меті заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, з пістолету, який носив при собі, провів один постріл в раніше незнайомого йому ОСОБА_9, в результаті чого поранив останнього гумовою кулею. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 278 від 04.02.2004 року у ОСОБА_9 мали місце ушкодження у вигляді вогнепального поранення м'яких тканин грудної клітини зліва на рівні 9-го ребра по передньо-підпахвовій лінії, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після чого ОСОБА_4 покинув місце пригоди.

Крім того, 28.07.2003 року о 23.30 год. ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, безпричинно, з хуліганських проявів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, приїхавши на вул. Ватутіна в м. Вінниці, із застосуванням вогнепальної зброї, вчинили хуліганство, внаслідок чого пошкодили автомобіль ОСОБА_12 та заподіяли тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_13

Так, ОСОБА_4, на автомобілі «Фольксваген Мультивен», держномер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_14, діючи умисно спільно з ОСОБА_3, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, прагнучи протиставити себе суспільству шляхом приниження інших громадян, наздогнали автомобіль ОСОБА_12 «Опель Вектра», держномер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_12, у якому знаходилися пасажири ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13 та перегородили шлях, таким чином змусили ОСОБА_12 зупинити автомобіль. ОСОБА_4, дізнавшись зі слів ОСОБА_3 неправдиву інформацію про те, що в даному автомобілі знаходяться особи, що поранили ОСОБА_18, з метою позбавити життя осіб, які знаходились в автомобілі «Опель Вектра», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 взяв мисливську рушницю «Сайга», що належить ОСОБА_3 та вийшов з автомобіля. Після чого, перебуваючи навпроти будинку № 46 по вул. Ватутіна в м. Вінниці, стоячи з правої сторони автомобіля ОСОБА_12, ОСОБА_4 з метою вбивства вказаних осіб, з близької відстані, з хуліганських спонукань, провів два прицільні постріли по салону автомобіля «Опель Вектра», в якому знаходились ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13 намагаючись вразити вказаних осіб, усвідомлюючи, що їх дії небезпечні для життя інших осіб.

Вказаними узгодженими діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пошкоджено автомобіль ОСОБА_12 та внаслідок пострілів, які провів ОСОБА_4 ОСОБА_13 заподіяно тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2369 від 20.08.2003 року у ОСОБА_13 мали місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення правої половини грудної клітки, гемоторакс (кров в плевральній порожнині) справа, вогнепальне поранення правого плеча, попереком ділянки справа, правого стегна, які являються небезпечними для життя в момент заподіяння та належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Однак смерть ОСОБА_13 не настала по незалежним від волі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 причинам, оскільки ОСОБА_13 з отриманими ушкодженнями був доставлений в МКЛ № 2, де йому надали своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

Намагаючись врятувати життя особам, що знаходились в автомобілі «Опель Вектра», ОСОБА_12, керуючи своїм автомобілем, став утікати від ОСОБА_20 та ОСОБА_4, рухаючись в сторону Вінницької міської клінічної лікарні № 2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії, на автомобілі ОСОБА_3 «Фольксваген мультивен» стали переслідувати автомобіль «Опель Вектора» по вул. Ватутіна в м. Вінниці.

Під час руху, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства ОСОБА_4 взяв мисливську рушницю «Сайга», що належить ОСОБА_3 та, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, з метою позбавлення життя ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13, усвідомлюючи, що їх дії небезпечні для життя і інших осіб, провів ще декілька пострілів по автомобілю ОСОБА_12, однак не заподіяв пошкоджень даному автомобілю та шкоди здоров'ю вказаних осіб, оскільки не влучив у автомобіль та у потерпілих. Побачивши, що автомобіль ОСОБА_12 «Опель Вектора» заїхавши на територію Вінницької МКЛ № 2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, убоявшись бути викритими перестали його переслідувати.

Хуліганськими діями ОСОБА_3, ОСОБА_18 та ОСОБА_4 громадянам ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 заподіяно тілесні ушкодження:

згідно висновку судово-медичної експертизи № 2683 від 11.09.2003 року у ОСОБА_12 мали місце тілесні ушкодження у вигляді садни в правій тім'яній ділянці, що належить до легких тілесних ушкоджень;

згідно висновку судово-медичної експертизи № 2677 від 10.09.2003 року у ОСОБА_15 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забитої рани слизової оболонки та синця на спині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_4 у вересні 2003 року незаконно придбав у невстановленому місці та у невстановлених осіб вогнепальну зброю - обріз мисливської рушниці, який незаконно зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу. Дану рушницю ОСОБА_4 16.09.2003 року перевозив на автомобілі марки «Фольксваген-поло», держномер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_23

Крім того, ОСОБА_4 після вчинення 28.07.2003 року закінченого замаху на умисне вбивство двох або більше осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб, 16.09.2003 року повторно, з хуліганських мотивів, вчинив умисне вбивство ОСОБА_24

Так, ОСОБА_4, повторно, 16.09.2003 року о 16.30 год., перебуваючи в дворі будинку № 30 по вул. Пархоменко в м. Вінниці, під приводом того, що ОСОБА_24 на великій швидкості їздив у дворі будинку АДРЕСА_1, чим створював загрозу дітям, умисно з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, виражаючи явну неповагу до суспільства, незважаючи на присутність сторонніх осіб, в денний час, біля багатоквартирних житлових будинків, вступив у бійку з ОСОБА_24

В ході бійки ОСОБА_4 відійшов до автомобіля марки «Фольксваген- поло», держномер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_23 та дістав обріз мисливської рушниці, який перевозив на автомобілі ОСОБА_23 без передбаченого закотом дозволу. Після цього ОСОБА_4, з метою позбавити ОСОБА_24 життя з хуліганських спонукань з відстані близько 5-ти метрів, направивши обріз мисливської рушниці на ОСОБА_24, умисно провів постріл в життєво важливі органи потерпілого, в результаті чого спричинив останньому вогнепальне поранення в пахову ділянку. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_24 помер через нетривалий проміжок часу. Своїми зухвалими діями ОСОБА_4 порушив громадський порядок та спокій громадян, проживаючих у багатоквартирних житлових будинках навколо місця пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 154 від 21.10.2003 року при дослідженні трупа ОСОБА_24 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани в правій клубовій дільниці, правій паховій дільниці, передній та задній поверхнях правого стегна в верхній третині, передній та задній поверхнях калитки, правій сідниці, ушкодження судин, геморагічна інфільтрація клітковини тазу, синець на лобі. Дані ушкодження виникли, можливо, 16.09.2003 року. Виявлені ушкодження на правій пахово-клубовій ділянці, правому стегні, калитці та сідниці є сквозними вогнепальними пораненнями. Вогнепальне поранення утворилося внаслідок пострілу зі зброї, патрон якої містив дроб діаметром 0,8-0,9 мм. Вогнепальні поранення, виявлені на трупі ОСОБА_24, утворилися внаслідок одного пострілу. Поранення клубово-пахової ділянки, правого стегна та калитки з ушкодженняу судин має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння та стоїть у причинному звязку зі смертю. Смерть ОСОБА_24 настала від гострої масивної крововтрати, що виникла внаслідок ушкоджень судин правої клубово-пахової ділянки та правого стегна, через деякий проміжок часу після настання загрозливих для життя явищ.

Після вчинення вказаних злочинних дій ОСОБА_4 покинув місце події та заховав обріз мисливської рушниці у невстановленому слідством місці.

Крім того, ОСОБА_4 12.02.2005 року о 23 годині, приїхавши до кафе «Квіти магнолії», розташованого на розі вулиць Некрасова - Шмідта в м. Вінниці перед входом у вказане приміщення наніс ОСОБА_26 удар по обличчю, від якого останній упав, в результаті чого ОСОБА_4 заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця-садна на обличчі, набряку м'яких тканин в ділянці правого колінного суглобу, які згідно висновку експерта відносяться до лелек тілесних ушкоджень. Скориставшись цим, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном ОСОБА_26, а саме: мобільним телефоном «Соні Еріксон Т-630» вартістю 1430 грн. та гаманцем, в якому знаходилося 400 доларів США, що згідно курсу встановленого Національним банком України складає 2200 грн., а всього загальну суму 3630 грн., після чого він покинув місце події.

В апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду в частині засудження особи за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 1,5,7,12 КК України та закриття провадження у справі через відсутність складу злочину, а в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 296 ч.4 КК України просить вирок суду змінити, обравши ОСОБА_3 покарання не пов'язане з позбавленням волі. Апеляція мотивована тим, що:

- судом допущена неповнота судового слідства, яка полягає в тому, що не були допитані ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які були очевидцями події та які могли спростувати доводи обвинувачення за замахом на вбивство, а оголошення показань даних осіб є необґрунтованим;

- суд неналежним чином оцінив показання експерта ОСОБА_28, який в судовому засіданні повідомив про можливість утворення пошкоджень дверей автомобіля «Опель вектра» внаслідок пострілу з обрізу мисливської рушниці, тобто іншої зброї, аніж тієї, наявність якої інкримінують у ОСОБА_4;

- суд не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, які вказували на непричетність ОСОБА_3 до вчинення замаху на вбивство;

- судом було істотно порушено кримінально-процесуальне законодавство, оскільки не було взято до уваги, що ОСОБА_3 був виданий Республікою Польща у зв'язку з кримінальним переслідуванням за ст.ст.121 ч.2, 296 ч.4 КК України, натомість йому було пред'явлено більш тяжке обвинувачення без отримання згоди договірної сторони - Республіки Польща;

- суд не взяв до уваги показання засудженого ОСОБА_4 про те, що він з власної ініціативи здійснював постріли по автомобілю «Опель вектора» та не вступав у змову з ОСОБА_3;

- при призначенні покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України суд не врахував, що останній позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував потерпілим завдану шкоду, має ряд захворювань, має на утриманні хворого батька, визнав вину та розкаявся у вчиненому.

Апеляція прокурора відкликана до початку розгляду справи.

Вирок суду в частині засудження ОСОБА_4 не оскаржується.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію з підстав, викладених в ній та просять її задовольнити, прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника не підлягає до задоволення.

Відповідно до п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального Кодексу України справа розглядається в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, а наведені в апеляції захисника доводи колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.306 КПК України (1960 року) суд може оголосити показання свідка, дані під час досудового слідства у випадку неявки його в судове засідання, явка якого з тих чи інших причин неможлива. Як вбачається з матеріалів справи, судом виживались заходи щодо явки свідків ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, в тому числі шляхом здійснення приводів, про виконання яких (чи неможливість виконання) є повідомлення органів внутрішніх справи (т.11, а.с.21). За таких обставин суд підставно оголосив їх показання в ході судового слідства 22.01.2013 року (т.11, а.с.230,232) та поклав їх в основу вироку, давши відповідну оцінку.

Також у вироку суд навів показання свідків ОСОБА_29, ОСОБА_31 та дав їм відповідну оцінку, через що доводи апеляції захисту щодо ненадання оцінки показанням згаданих свідків є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Неспроможними, на думку колегії суддів, є доводи апеляції щодо невірного трактування (оцінки судом) показань експерта ОСОБА_28, допитаного в судовому засіданні. Так, згаданий експерт був допитаний 06.02.2013 року (т.11, а.с.231). При цьому показання про можливість утворення пошкоджень автомобіля внаслідок здійснення пострілу дуплетом з обрізу мисливської рушниці, на що посилається захист в апеляції, експерт не надавав.

Стосовно показань засудженого ОСОБА_4 в тій частині, що він не вступав у змову з ОСОБА_25 з метою вчинення вбивства, колегія суддів приходить до висновку, що такі доводи апеляції не знайшли свого підтвердження. Так, ОСОБА_4 неодноразово змінював свої показання, про що наголосив у вироку суд першої інстанції, при цьому дії засуджених були узгодженими, про що свідчать наведені у вироку обставини. Так, ОСОБА_25 керував автомобілем та для полегшення дій ОСОБА_4 підрізав автомобіль «Опель Омега» з потерпілими, внаслідок чого останній змушений був зупинитись, що в свою чергу дало змогу ОСОБА_4 продовжити задуманий злочин. Після цього ОСОБА_25 разом з ОСОБА_4 продовжували переслідувати потерпілих, що не заперечують самі засуджені. Всім зазначеним обставинам суд дав належну оцінку та дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_25 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.п.1,5,7,12 КК України.

Безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, колегія суддів вважає доводи апеляції в частині істотного порушення кримінально-процесуального закону, що виразилось в незаконному засудженні ОСОБА_3 за обвинуваченням, за яким відсутня згода Республіки Польща на видачу правопорушника. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_25 на підставі запиту Генеральної Прокуратури України був виданий Республікою Польща 08.03.2006 року для кримінального переслідування за ст.ст.121 ч.2, 296 ч.4 КК України за ті ж самі дії, які йому інкриміновані в межах даної кримінальної справи При цьому відповідно до ч.3 ст.14 Європейської конвенції про видачу правопорушників (1957 року), якщо кваліфікація правопорушення, у зв'язку з чим пред'являється обвинувачення, змінюється в ході розгляду справи, видана особа може переслідуватись або засуджуватись тільки коли кваліфікуючі ознаки нового складу правопорушення свідчать про те, що це правопорушення є таким, що тягне видачу. На ці ж обставини вказував апеляційний суд Вінницької області в ухвалі від 29.03.2012 року (т.10, а.с.58-65). Крім цього, правильність такої позиції висловив Верховний Суд України в ухвалі від 26.02.2009 року, погоджуючись з доводами ухвали апеляційного суду Вінницької області від 26.11.20087 року про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування для кваліфікації дій ОСОБА_25 за більш тяжким обвинуваченням.

Також неспроможними є доводи апеляції в частині невідповідності призначеного покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Як видно вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 врахував особу винного, що він в силу ст.89 КК України є не судимим, відшкодував заподіяну шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання, має хворобливий стан здоров'я, має на утриманні батька похилого віку, тобто врахував всі дані щодо особи засудженого, на які посилається захист в своїй апеляції. Разом з тим суд вірно врахував і ступінь тяжкості вчинених злочинів, і намагання винного уникнути слідства та суду. Тому призначене покарання в межах санкцій відповідних статей, яке належить відбувати реально відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання засудженого.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку суду.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.п.1, 5, 7, 12, 296 ч.4 КК України та ОСОБА_4 за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п.1, 5, 7, 12, 115 ч.2 п.п.7, 13, 186 ч.2, 263 ч.1, 296 ч.4 КК України залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: